Богоявлення, Водохреще або Хрещення Господнє завершує цикл різдвяних свят. За своїм значенням воно не менш важливе, ніж Різдво та Великдень. Християни відзначають його 6 січня. Саме цього дня заведено ходити до церкви та набирати освяченої води, а дехто ще й пірнає в ополонку з надією очиститися від гріхів. Про те, чи має щось спільне традиція купання в ополонці на Водохреща із «змиванням» гріхів та як краще провести цей день, розповідає Tvoemisto.tv отець Падре Серж (Сергій Гончаров), який зараз служить в Українському Католицькому Університеті та працює зі студентами.
Читайте також: Як правильно пірнати в ополонку на Водохреща. Поради медиків
Стрибання в ополонку на Водохреще – не є традицією Заходу України. Це швидше місцева традиція, яка лише зовнішньо пов’язана зі святом, адже відтворює саме занурення, яке відбулося під час хрещення Ісуса. Внутрішнього змісту не має. Часто це магічне сприйняття цієї традиції. Магізм полягає у хибному розумінні того, що через занурення у воду під час Йордану омиваються всі людські гріхи.
Справді, через воду гріхи можуть омиватися, але лише через занурення у хрещенні. Саме занурення є наслідком прийняття рішення – бути християнином і йти за Христом. Якраз це відбувається під час Таїнства Хрещення. Згодом, відновлення Таїнства Хрещення відбувається лише в Таїнстві Покаяння, тобто Сповіді, коли ми визнаємо свої гріхи.
Я не є затятим противником занурення в ополонку, але і не є прихильником такої «традиції». Якщо люди це роблять регулярно, є моржами і в такий спосіб дбають про здоровий спосіб життя, то нічого поганого у цьому немає. Але якщо людина вкладає у це все якусь магію, робить це один раз на рік, мовляв, один раз стрибне і позбудеться гріхів – це неправильно. Фізичне занурення у воду гріхів не омиває. Це щось подібне до того, як стрибнути з парашутом. Певний екстрим, наражання себе на небезпеку.
Наші люди саму йорданську воду сприймають не правильно і досить магічно. Я б сказав – автономно від Бога, так, ніби сама вода має в собі особливі властивості. Це не так. Раніше наші бабусі навіть казали, що вся вода на Йордан є освяченою і кілька днів по святі її не можна було навіть використовувати. Але не раджу воді надавати такого магічного значення і недоторканості.
Читайте також: Купання в ополонці не змиває гріхи – ПЦУ
Насправді, набагато важливіше – це усвідомлення людиною, що вона робить і для чого. Особливі властивості має стосунок людини і Бога. Будь-які традиції і обряди повинні мати внутрішній зміст. Історія про освячення води – це історія про нашу молитву. Ми пригадуємо подію хрещення Ісуса, який забирає на себе людські гріхи і освячуємо воду, згадуючи про це дійство. Але без молитви цей зовнішній знак не стає благословенням.
Благословення – це дотик Бога до людини, певний діалог між ними. Без молитви нічого дієвого не вийде. Прийшовши на Водохреще до церкви та творячи молитву через окроплення води, бачимо Божу присутність та його благодать.
Підіть до церкви, створіть молитву, наберіть звідти свяченої води, окропіть приміщення, де живете, попросіть Бога про його благословення та присутність у домівці, і Бог буде з Вами.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
