Як жити без сміття. П'ять порад

6507 0
Ідея «життя без сміття» стає дедалі популярнішою. Для того, щоб ділитися своїм досвідом про те, як можна купити у супермаркеті рибу, м'ясо чи заморожений шпинат, не використовуючи поліетиленових пакетів, і як жити без сміття, користувачі мережі Facebook навіть створили групу «Життя без сміття – реальність чи вигадка». Як суттєво зменшити кількість сміття, яке ми продукуємо, у коментарі tvoemisto.tv розповіла експерт Національного екологічного центру Наталія Вишневська. Вона уже близько 15 років робить закупи у Львові, не використовуючи поліетиленових пакетів.

Серед місць, де Наталія Вишневська найчастіше купує продукти, – ринок на площі Привокзальній, ринок «Санта-Барбара», а також «Ашан». Відтоді як вона вирішила відмовитися від поліетилену та шкідливих упаковок, перед тим, як вийти з дому за продуктами, ретельно планує свої покупки, а відтак, вирішує, скільки та якої тари їй буде потрібно.

«Таке планування не лише дає можливість подбати про довкілля, але і береже гаманець від зайвих витрат на так звані необдумані покупки – речі, які насправді непотрібні», – каже Наталія Вишневська.

Щоб купити фрукти та крупи на ринку чи у супермаркеті, зовсім необов'язково брати поліетиленові пакети – зважити та принести їх додому можна у шматяній торбинці. Що ж стосується таких харчових продуктів, як м'ясо, риба, морожені продукти тощо, то їх можна покласти у власну багаторазову пластикову коробку.

У групі «Життя без сміття» активісти діляться своїм досвідом про те, як використати у супермаркеті можливість «тарування», тобто можливість відняти вагу тари. Продавці та касири у супермаркетах зазвичай дивуються таким побажанням клієнтів, однак здебільшого не відмовляють у такій можливості.

«У супермаркетах, зокрема, у «Ашані» люди дивуються, коли бачать мене із полотняними мішечками, але ніхто це не забороняє. Щоправда, на касі можуть попросити розв'язати мішечок, аби пересвідчитися, чи там справді те, що на ціннику», – каже еколог.

За її словами, за останні 15 років у свідомості людей мало що змінилося і часто на неї дивляться, як на дивачку. Утім, еколог стверджує: жити правильно та не забруднювати довкілля нескладно. Досить просто відповідально ставитися до закупів і планувати їх наперед.

Якщо жити із думкою про довкілля, то з легкістю можна скоротити кількість сміття, яке ви виробляєте, на 40%, вважає Наталія Вишневська. «Не варто намагатися відмовитися від сміття на 100%  сьогодні це зробити дуже складно»,  – каже вона.

Найбільшим злом серед тари еколог вважає тетрапак, який практично неможливо переробити, поліетилен та пластик, який розкладається від 100 до 500 років, пакування із ПВХ – адже при спалюванні таких виробів виділяються надзвичайно токсичні діоксини. Найбільш шкідливої тари варто уникати.

Серед безпечної тари еколог виділила папір та скло, які легко переробити, а також пакування із тканини.

Загалом, змінити ситуацію зі сміттям на краще та привчити людей більш відповідально ставитися до довкілля можна. Для цього міська влада повинна більше та частіше говорити про проблеми довкілля та про те, як жити правильно.

«Думаю, суттєво змінити екологічну свідомість людей можна було б, якби міська рада, до прикладу, надсилала у поштові скриньки львів'ян інформацію про те, як можна зменшити свій вплив на довкілля, чому потрібно сортувати сміття тощо. Але робити це треба не раз в рік, а хоча б один раз в квартал»,  – каже Наталія Вишневська.

Фото: true-bilka.livejournal.com, www.volynpost.com, zhitomir-online.com.

Підготувала Наталя Горбань


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!