Учора у Львові у ДТП, що сталась через аварійний люк, загинула дитина. Про те, що люк незакріплений, львів’яни повідомляли на Гарячу лінію міста двічі. «Не укладайте союзи чи партнерства зі злом із добрими намірами», казала колишня виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Про те, як між собою пов’язані трагедія і ці слова, – директорка Західного департаменту НСЗУ Мар’яна Возниця.
Ми стояли і чекали казковий парад в Дісней Ленді. Всі хотіли у перший ряд. Одна жінка проштовхнула дитину: «Моя дитина інвалід!». Всі розійшлися, пропустили.
Потім у зоні пікніку я почула, як вона розповідала комусь: «Уяви, і ми все бачили от з першого ряду! Трохи мені було соромно, що я так сказала, ну бо мала ж не інвалід, але головне, що ми такі щасливі!».
Якогось ранку мені зателефонував лікар, який мав приїхати в лікарню на консультацію, і сказав, що охорона забороняє йому паркуватися коло входу, а каже їхати на паркінг (метрів 50-70 від входу). Був дуже обурений. Казав, що більше не приїде, раз так.
Заборона паркуватися біля входу обумовлена обмеженим простором і тим, що там розвертаються карети «екстренки» та авта, що приїжджають під приймальний покій.
Читайте також: Чому благодійність за бюджетні кошти – це погано
А черги... Прагнення обійти інших в черзі. Ну хоч когось – просунути ногу, пропхати валізу... Зайняти п’ять черг паралельно. Чи всім знайомим, яких разом із 10-ть людей.
Обурення, коли комусь це вдалося краще. З висновками: «Також наступного разу так зроблю». Стояти в черзі: не варіант за замовчуванням («У мене нема на це часу»).
А маніпуляція інформацією? Створення паралельного до реальності світу. У соціальних мережах, у ЗМІ. Згадується казка «Голий король». Комунікативний захист на сьогодні пробити найскладніше.
Одягати маски на ніс чи під ніс і чи взагалі одягати – це безпечність, байдужість чи свідоме порушення правил? Обумовлене чим? Безсмертністю (ґм... наче нема таких) чи безкарністю? А якщо це про тих, хто вважає себе «лідерами»?
Чи є великим порушенням не зафіксувати кришку каналізаційного люку? Хтось скаже, ні. Буває. «Там малі зарплати і людей не вистачає». А якщо цей люк вбив дитину і це в твоєму місті і на сусідній вулиці? Тоді зло стає великим?
Найскладніше людині домовитися зі собою у визначеннях. Без підміни понять. Без нарікань на когось. Але людина тоді, переважно, стає диваком для оточення. Що і далі торгується щодо «мале» і «велике».
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
