Останні кілька років Львів змінюється сенсами — у місті з’являються простори, які лікують: фізично й емоційно. Багато з них — результат архітектурних проєктів, створених у відповідь на виклики повномасштабної війни, але йдеться не лише про них. Під час Lviv Urban Forum, що відбувся 11–13 червня, архітектори презентували нові рішення для Львова, які вже вдалося втілити і які в процесі реалізації. Це простори реабілітації, дозвілля, комфортного пересування. «Твоє місто» зібрало їх і публікує у цьому матеріалі.

Зазначимо, що у Львові завершився найбільший український форум у сфері архітектури й урбаністики – Lviv Urban Forum. Подія на три дні зібрала 1500 учасників та 85 спікерів та стала важливою платформою для спілкування українських і світових архітекторів та урбаністів.

Реабілітаційний центр Unbroken:

 вул. Мазепи, Пекарська й Брюховичі

Данило Кінаш, abmk

Unbroken – екосистема людяності у Львові, в межах якої після повномасштабного вторгнення вже збудували кілька об’єктів і планують інші. Зокрема, йдеться про реабілітаційний центр на вул. Мазепи, Незламні матусі, протезну майстерню, центри ментального здоров’я.

Архітектор Данило Кінаш зазначає, що всі об’єкти робилися для того, щоб забезпечити людям гідне середовище для реабілітації, в якому вони зможуть швидше відновитися і повернутися до цивільного життя. Крім того, це важливо для забезпечення доступності в лікарнях.

«Ми дуже багато працювали над тим, щоб зробити ці простори зручними і комфортними, тому що під час реабілітації люди достатньо довгий період, там перебувають і дуже важливо, щоб вони відчували себе там комфортно і безпечно».

На фотографії – одна з палат недавно відкритого додаткового крила реабілітаційного центру на вул. Мазепи. Там залишили видимими CLT-панелі для того, щоб дати більше відчуття комфорту, щоб це була не просто біла лікарняна палата. Туди також додали приємне освітлення, меблі, штори, щоби люди, які проходять в реабілітацію, відчували себе більше як вдома, а не як в лікарні, каже архітектор.

До слова, аби збільшити продуктивність цього комплексу, там демонтували технічний комплекс і надбудували два поверхи з CLT-панелей, де розмістили додаткових 75 ліжкомісць.

Також на даху реабілітаційного центру розмістили терасу. «Це був звичайний дах 7-поверхівки, але завдяки тому, що ми додали туди ліфт та сходи, тераса перетворилась для пацієнтів в улюблене місце для проведення часу».

Також архітектор розповів про Центр медичної реабілітації в Брюховичах, який стане найбільшим закладом у системі UNBROKEN.

«Цей об’єкт зараз в активній фазі будівництва. Сподіваємось, що до кінця цього року він почне функціонувати на повну і приймати пацієнтів, які потребують реабілітації».

Зауважимо, що в межах проєкту передбачено реконструкцію існуючої будівлі Центру медичної реабілітації з добудовою нових корпусів. Відтак площа центру збільшиться з 5124 м² до 9101 м². Тут облаштують 105 ліжок. сучасний реабілітаційний басейн, інклюзивний парк і простори для занять спортом, садівництвом і творчістю. 

Архітектори намагаються зберегти всі цінні елементи, які є в цих будівлях, навіть якщо їх є небагато. Наприклад, в поліклініці на вул. Мазепи зберегли фрагменти радянської мозаїки, їх експонували в коридорах як память про це місце і память про історію цієї поліклініки.

Архітектори також працюють над реалізацією нового хірургічного корпусу, разом зі спеціалістами зі Швейцарії, Японії та Польщі. Цього року він мав би запрацювати.

Реконструкція вілли в Брюховичах для реабілітації

Це вілла 1907 року, яка не є пам’яткою архітектури, але архітектори для її відновлення шукали архівні креслення, відновлюють автентичні дерев’яні вікна та інтер’єр. Вона стане місцем для бібліотеки, арттерапії та спільнотворення. Завершити будівництво планують у 2026 році.

Простір для реабілітації в будівлі на Пекарській

Йдеться про приміщення Свято-Воскресенського Новоафонського монастиря у Львові, де настоятель о.Іов (Ольшанський) разом з громадою 20 березня 2022 року перейшли з юрисдикції Української православної церкви (московського патріархату) до Львівської єпархії Православної церкви України. 23 травня Синоду Православної церкви України на засіданні прийняв монастир до помісної Православної церкви.

Нещодавно Львів отримав підтримку від Тайваню для розвитку медичної інфраструктури: 5 мільйонів євро спрямують на реставрацію цієї будівлі площею 2500 метрів квадратних. Він включатиме 50 ліжок і стане місцем, де ветерани, їхні сім’ї та українці, які постраждали від війни, отримуватимуть високоякісну медичну допомогу, реабілітацію та підтримку для повернення до звичного життя.

Загалом у 4-поверховій будівлі буде 56 ліжкомісць.  У центрі будуть проводити доліковування пацієнтів, які потребують тривалої реабілітації. 

82% комплексу приміщення на Пекарській зареєстрували за Першим ТМО. Медоб'єднання стало власником на підставі договору пожертви нерухомого майна. Пекарська, 57-59 – це єдиний майновий комплекс колишнього військового містечка №212. Складається з двох лікувальних корпусів і віварію. Власниками 18% комплексу є Українська Християнська Місія відродження і милосердя «Добрий самарянин». 82% належать Львівській єпархії УПЦ (МП).

Роботи на об’єкті тривають, там вже замінили вікна і сподіваються завершити ремонт найближчим часом.

Центр протезування і ортезування

Юрій Сколоздра, Delta

Це дерев’яна будівля Центру протезування на вулиці Миколайчука, де донором була німецька фундація GIZ. Вона відноситься до лікарні святого Пантелеймона і має площу близько 1000 м квадратних.

«Це одна з перших класично дерев’яних будівель у місті, яку звели всього за 7 місяців. У ній не лише зовнішнє оздоблення з дерева, а й несучі елементи, стіни, колони, балки тощо».

В цьому центрі, який називають мінівиробництвом, забезпечують повний цикл влаштування протезу: там є місця, де роблять заміри для пацієнтів, відбувається саме виготовлення протезу, потім там же ж проходить тестування ходьби.

В одноповерховій будівлі, загальною площею 1 000 кв. м., розміщені: центр з виготовлення протезів, аудиторія для проведення навчання та досліджень, кімнати для примірки та випробування протезів пацієнтами, а також внутрішній дворик для відпочинку. Тут встановили найсучасніше обладнання (AFT, Romedis) для виготовлення протезів для верхніх і нижніх кінцівок, вартістю 650 тис. євро.  

Будівля розрахована на 30 робочих місць. Щорічно в центрі виготовлятимуть близько 1 200 протезів.

Центр ментального здоров’я

Цей центр на 900 м квадратних, будівництво якого фінансувало місто Вюрцбург, запрацював у квітні 2025 року на території лікарні святого Луки. Архітектор Юрій Сколоздра каже, що будівля доволі «прозаїчна і прагматична», збудували її за 6 місяців.

«Основним нашим завданням було збудувати об’єкт, де немає гратів, обмежень. Такий, де пацієнти можуть себе почувати комфортно».

Всередині центру є дерев’яні елементи, а зовні, коли приміщення проектували, намагалися зберегти щонайбільше зелених насаджень.

Тут є все необхідне для повноцінної допомоги: стаціонар на 40 ліжок, кабінети для індивідуальної та групової терапії, повністю безбар'єрне середовище, а зовні – терапевтичний сад, де пацієнти зможуть долучатися до висадки нових рослин.

Центр матері і дитини

Тарас Сулик, Sulyk architects

Архітектор розповів, що цей об’єкт в мікрорайоні Тракту Глинянського почали реалізовувати через 3 місяці після початку повномасштабного вторгнення, а реалізували його ще за 3 місяці. У Центрі матері і дитини «Незламні матусі» можуть мешкати понад 100 людей.

«Ми, як архітектори, ставили перед собою питання, чи взагалі може тимчасовий об’єкт бути елементом міської інфраструктури і особливо міського архітектурного середовища. Тому окремими елементами і деталями ми могли збагатити свій інструментарій для того, щоб гуманізувати обличчя тимчасової архітектури.
Ми намагалися поєднати тепло зсередини за рахунок дерева із зовнішньою металевою оболонкою, яка начебто холодна, але з іншого боку символізує певний захист.  Тому цей баланс був для нас вирішальним у виборі матеріалів».

Нагадаємо, будиночки для вагітних переселенок у Львові відкрили в 2022 році. Мешканки та їхні діти можуть розраховувати на цілодобовий медичний супровід. У Центрі передбачили постійне перебування патронажної медсестри, яка буде займатись дітками, а також середнього акушерського персоналу, який допомагатиме вагітним підготуватись до пологів. Житло добре адаптоване для зими, є електричне опалення. У кожній кімнаті – два двоспальні ліжка, що дозволяє розміститися 4 особам. Формат розміщення може змінюватися, тобто в кімнаті може проживати жінка і кілька її дітей. 

Креативний простір з трамвайного депо

Lem Sation – з трамвайного депо у креативний простір  

Володимир Осипчук, AVR Development

У 2016 році Львівська міськрада погодилася передати старе депо на перехресті Сахарова – Вітовського – Героїв Майдану в оренду на 50 років потенційному інвестору. І невдовзі на конкурсі перемогла компанія ТзОВ «Лем Стейшн», яка була лиш одним учасником. Трамвайне депо перетворюють на креативний центр Lem Station, а площу навколо – у єдиний громадський простір. 

«Ідеєю проєкту було використати розташування. В цьому районі стікається багато вулиць, і розбивши цей проєкт на кілька етапів, зробити його максимально доступним для великої кількості людей. В першій черзі є коворкінги, гастрономія, допоміжні приміщення. В часи радянського союзу до цієї будівлі зробили багато прибудов. Перше, що ми зробили, почали чистити. Багато робіт було приурочено відновленню вікон, практично повністю була реалізована нова геометрія даху по архівних кресленнях. Всередині створили поліфункційні простори», – розповів архітектор.

Терторія простору пішохідна, але є можливість припаркуватися. Як раніше писало «Твоє місто», до кінця 2025 року тут планують реконструювати два ангари. Однак повністю відновити їх зможуть лише після створення проєкту реконструкції проблемного перехрестя Сахарова – Вітовського. Водночас реконструкція перехрестя та трамвайної колії по вул. Сахарова наразі призупинена. Обидва проєкти планували реалізувати за кошти Європейського інвестиційного банку, однак через воєнні дії цього не вдалося зробити. Загалом на реконструкцію перехрестя вул. Сахарова – Вітовського і трамвайної колії від вул. Княгині Ольги до Сахарова необхідно близько 20 млн євро. 

Детальніше про те, що буде на території Lem Station – у нашому репортажі. 

 

Модульна вбиральня

Торік в грудні у Львові на просп. Свободи, 7 почала працювати інклюзивна модульна вбиральня. Вбиральня складається з двох кабінок: перша – інклюзивна, друга – звичайна. Відтак кожна кабінка має свій термінал для оплати. Оплатити послугу можна готівкою (купюрами чи монетами) або безготівково. Після оплати на дисплеї з’явиться напис «Заходьте, двері відчинено». Лише після цього можна заходити до вбиральні.

«Важливо було забезпечити інклюзивний доступ. Ми намагались тут створити утилітарну форму, яка в історичному архітектурному середовищі виглядатиме не менш гармонійно. Тут дуже проста лаконічна форма, а сенсорну панель з каменю виготовили в Україні», – сказав Тарас Сулик.

Ветеранський простір «Стрільниця»

Михайло Солук, Soluk Architects

17 червня у Львові запрацював унікальний багатофункціональний центр для військових, ветеранів, молоді та містян. Його створили на місці старих занедбаних споруд, у яру на вулиці Лисенка. Новий хаб має назву «Стрільниця» – на згадку про історичну традицію українського стрілецтва і водночас як вказівку на спортивний напрям.

«Об’єкт доволі унікальний. Найголовніше – це його соціальне навантаження. Ми відновили ділянку, яка була виділена у 1775 році стрілецькому братству, яке вже в той час збудувало там кам’яну стіну та тренувалося. В радянський час це все накрили монолітними залізобетонними конструкціями, а згодом взагалі це все зруйнувалося. Нашим заавданням було відновити весь цей простір, всю історію, а також будівлю під ветеранський хаб».

До слова, в будівлі залишили стару кам’яну стіну, яка там ще з давніх часів. Її законсервували. У просторі облаштували тири, тренувальні й лекційні зали, кав’ярню, VR-зону, конференцзал, укриття та дахову терасу для стрільби з лука. Частину приміщень адаптували для «Ігор Нескорених», інші – для центрів патріотичного виховання та домедичної допомоги.

Будівля повністю інклюзивна – є ліфт, облаштовані душові та санвузли. Заняття зі стрільби тут коштуватимуть на 20% дешевше, ніж на ринку. А ветерани платитимуть лише за набої.

Будівля має чотири рівні, кожен з яких виконує свою функцію. Перший поверх – це центр національно-патріотичного виховання, простір для навчання домедичної допомоги та тир для стрільби з пневматичної та лазерної зброї. Другий поверх – тир для кульової стрільби. Третій поверх є найбільш відкритим для широкого загалу – як для тих, хто вже має досвід стрільби, так і для тих, хто зброї не тримав.  Тут також працює ветеранський бізнес – кафе. Окрім кав’ярні, на третьому рівні розміщений спортзал для реабілітації поранених бійців і великий конференцзал – на 200 осіб, де можна буде проводити заходи різного формату. Родзинкою, за словами архітектора, є четвертий рівень – експлуатована пласка покрівля. Там облаштували простір для стрільби з лука на дистанції 50 метрів.

Детальніше читайте тут.

Стрільбище у Грибовичах 

Стрільбище і стрілецький тир будують у Великих Грибовичах на ділянці понад 22 га, поруч з колишнім сміттєзвалищем. Проєкт розробили на основі результатів архітектурного конкурсу, який провели раніше. 

Стрільбище передбачає велику кількість стрілецьких дистанцій на 25, 50, 100, 300 та 600 метрів, закритих та напівзакритих тирів, полів для спортивного пейнтболу та страйкболу, стендів для дробової стрільби, компакт-спортингу та полів для стрільби з лука. Окрім того, там планують адмінбудівлю з навчальними приміщеннями, кімнатами для стрільців, спеціалізованими магазинами, адміністративними та допоміжними приміщеннями. 

Міські простори, які зберігають пам’ять:

 площа Двірцева

Ростислав Білинський, Христина Чорноус, Інститут просторового розвитку

Реконструкцію площі Двірцевої розпочали у березні 2019 року, а в 2020 виконали частину робіт. Там облаштували громадський простір, фонтан, висадили рослини.

«Площа Двірцева неодноразово зазнавала адаптації до історичних змін. До реконструкції це був хаотичний простір з домінуванням приватного транспорту та мінімальною увагою для пішоходів і вузьким функціоналом. Нове планування площі побудовано навколо людини. Тут гармонійно поєднуються інтереси всіх користувачів. Також в дизайн середовища закладена повага до історії, яка лаконічно поєднується з сучасністю», – каже Христина Чорноус.

Зазначимо, що вартість робіт, які виконало ТзОВ «Онур Конструкціон», становила 165,5 млн гривень. Після цього ще понад 70 млн грн із бюджету міста виділили на дооблаштування площі перед головним вокзалом Львова. 

Христина Чорноус наголошує, аби спланувати простір, здатний адаптуватися до викликів майбутнього, треба, перш за все, дотримуватися принципу людиноцентричності.

Наприклад, простір благоустрою протезної майстерні – це простір, де дизайн орієнтований на реальні потреби та досвід користувачів, а кожен елемент сформований для того, щоб покращити якість реабілітації.

Друге – це безбар’єрність, яка має бути закладена в основу кожного проєкту.

Одним з таких проєктів у Львові, над яким працює Інститут просторового розвитку, є благоустрій території перед реабілітаційним центром «Незламні». «Ми змогли створити рішення, яке покращить доступність всього середовища. Для нас було дуже важливим створити простір, який буде підтримувати ментальну та фізичну реабілітацію пацієнтів. Тому тут є інтегровані зони відпочинку з терасами, майданчик для навичок ходьби та маленький сад».

Третє, що важливо, це ідентичність. Архітектори називають паркову алею в Шевченківському гаю, яка раніше виглядала як технічний заїзд, але завдяки підняттю в один рівень та створенню зигзагоподібного трасування алеї вона повернула свою ідентичність та гармонійно вписалася в ландшафт парку.

Четверте – природоорієнтованість. Одним з таких проєктів була велодоріжка через Монастирський сад. Так, там відновили ідею саду та вшанування памяті про героїв  АТО. У рамках цього проєкту було висаджено понад дев’яносто дерев, також цей простір відкрив нову панораму на місто.

П’яте, що важливе, це справедлива мобільність. Наприклад, перехрестя між вулицями Чупринки та Бандери завжди виконувало функцію зупинки. Це було місцем пересадки та очікування.

«В цей проєкт включено багато рішень по адаптації до змін клімату, таких як інтеграція в’юнких рослин в зупинку громадського транспорту, збільшення дощового саду та висадку дерев для створення тіні та зменшення теплових островів».

До слова, так званий транспортний хаб на Бандери обійшовся в понад 200 млн грн.

Також, каже Чорноус, важливою є увага до деталей. Наприклад, в проєкті реабілітаційного центру придумали рішення вмонтовувати тримачі для милиць, щоб створити комфорт для кожного пацієнта.
 

Реконструкція вулиці Миколайчука

Ростислав Білинський каже, що найбільш масштабним проєктом Інституту стала
реконструкція вулиці Миколайчука. «Складний рельєф північної частини міста Львова плюс прокладання трамвайної колії фундаментально змінюють вигляд цієї вулиці».

В проєкті, каже він, передбачається фундаментальна зміна профілю вулиці, передбачені смуги громадського транспорту, передбачені смуги автомобільного транспорту, двосторонні велодоріжки, а також тротуари по всій протяжності.

Найбільшим викликом проєкту стало питання безбарєрності. Одним із рішень як забезпечити безбар’єрність в цих умовах стало рішення по будівництву пішохідного моста, який зв’яже житловий квартал з лікарнею святого Пантелеймона.

«Також унікальним викликом було питання кліматичної стійкості. Ми застосували в цьому проєкті влаштування озеленення на острівних зупинках громадського транспорту».

Для цього проєкту французьке агентство розвитку (AFD) виділяє Львову 5 млн євро. Це дозволить покращити доступ до реабілітаційного центру, лікарні святого Пантелеймона та загалом зробити цей район зручнішим для мешканців. 

Щоб трамвай поїхав на Миколайчука, треба реалізувати 5 етапів: 

• 1-й етап – реконструкція вулиці Миколайчука від вул. Мазепи до перехрестя з вулицями Щурата-Орлика;
• 2-й етап – будівництво пішохідного мосту на цій ділянці, який сполучить житловий квартал з лікарнею;
• 3-й і 4-й етапи – прокладання та з’єднання трамвайної інфраструктури від вул. Городницької з районом лікарні;
• 5-й етап – прокладання трамвайної колії від лікарні до соціального житла на вул. Миколайчука.

 

Проєкт реконструкції вулиці найближчим часом пройде експертизу і після того, орієнтовно у жовтні-листопаді цього року можна приступати до першого етапу робіт. Триватимуть вони близько 8 місяців. 

Детальніше читайте тут.

Музей міста

Дмитро Сорокевич, replus

Цей проєкт, що в підвалах міської Ратуші, розпочався ще до повномасштабного вторгнення, зараз вдалось реалізувати вже другу чергу, а першу відкрили ще у 2020 році. Вартість реставраційних робіт у підземеллях становила 5 млн 443 тис гривень.

«Підвали фактично всі були в дуже поганому стані і дуже занедбаному. Вони пережили дуже багато ремонтів та перебудов, було знищено практично все, що могло бути знищено. Фактично там перезалиті всі підлоги, перероблені склепіння. Ми вирішили підійти до цього проєкту досить мінімалістично».

Цей проєкт вже повномасштабного вторгнення став домом для багатьох інших проєктів, адже він дозволяє вміщувати в собі різні функції. Зокрема, з’явився лекторій, де можна проводити засідання і різні зібрання.

Інформаційний центр у Шевченківському гаю

Микола Шеремета, Sheremeta Architect Group та директор інформаційного центру Михайло Закопець

У 2024 році в Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького відкрили новий інформаційно-освітній центр. Окрім інфопростору й кафе, в гаю тепер є укриття площею понад 130 кв. м, який за потреби може прихистити близько 200 осіб.

«Ідея була в тому, аби ця зона стала вхідною до музею, яка має надихнути відвідувачів, щоб вони захотіли тут залишитися, каже директор центру», – сказав директор інфоцентру.

Будівля простору інклюзивна та безбар'єрна, у ній обладнані пандуси та доріжки для пересування на кріслі колісному, вбиральня для маломобільних груп населення, понижена стійка на касі, а також кімната догляду за немовлятами.

Нагадаємо, що сучасний інформаційно-освітній центр у Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького спочатку хотіли збудувати у 2016 році, а потім завершити до кінця 2020 року. Роботи тривали довше і його планували відкрити ще торік, однак не вдалося. Раніше будівництво призупинилось, адже з початком воєнного стану внесли зміни до проєкту, враховуючи актуальні потреби, а саме укриття. 

Софія Шавранська

Партнерська публікація

Візуалізації: abmk, Sulyk architects, Delta, AVR Development, Soluk Architects, Інститут просторового розвитку, replus bureau, Sheremeta Architect Group

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

___________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.