фото івана станіславського, твоє місто

фото івана станіславського, твоє місто

Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж

4667 0
Старе трамвайне депо у Львові невдовзі може перетворитися на сучасний креативний простір. Пандемія коронавірусу та повномасштабне вторгнення росії в Україну спершу поставили проєкт на паузу, однак нині тут уже майже завершують першу чергу робіт. Нещодавно Tvoemisto.tv розповідало, як розвивається Підзамче, де ревіталізують заводи і фабрики, а цього разу ми запитали головного виконавчого директора Lem Station Михайла Лемака, як зміниться локація на перехресті Сахарова – Вітовського – Героїв Майдану, що буде на місці першої львівської електростанції, колишньої поліклініки, ангарів та компресорної станції.

Як все починалося

Трамвайне депо разом із першою львівською електростанцією на перехресті теперішніх вулиць Героїв Майдану – Вітовського – Сахарова було споруджене 1894 року за проєктом Альфреда Каменобродського. На початку та у 20-их роках ХХ століття його двічі перебудовували й розширювали. 

Сучасна ідея перетворення трамвайного депо на креативний простір з’явилась у 2015 році. Тоді ініціатор проєкту, ІТ-бізнесмен та інвестор Ілля Кенігштейн запропонував перетворити ангари старого депо на багатофункціональний простір для підприємців: коворкінг, розвитковий центр для дітей, антикафе, творчі майстерні та зали для майстер-класів і концертів. Коли Ілля Кенігштейн відійшов від проєкту, зосередившись на роботі в Києві, ініціативу перейняли львівські підприємці Марк Зархін, Олег Мацех, Дмитро Косарєв, Тарас Кицмей, Тарас Добрянський та Олег Дрінь. Спершу в цьому районі планували облаштувати креативний квартал, однак наприкінці 2016 року змінили концепцію на креативний хаб Lem Station. Квартал отримав таку назву на честь польського письменника-фантаста Станіслава Лема, що народився і жив у Львові.

Читайте також: Lem Station: Яким буде креативний простір у старому трамвайному депо

Того ж року Львівська міськрада погодилася передати старе депо в оренду на 50 років потенційному інвестору. І невдовзі на конкурсі перемогла компанія ТзОВ «Лем Стейшн», яка була лиш одним учасником. Кінцевими бенефіціарними власниками компанії є Тарас Кицмей, Дмитро Косарєв, Олег Мацех, Олег Дріль, Тарас Добрянський та Марк Зархін. Саме вони – автори нової концепції. За їхнім задумом, Lem Station буде насамперед місцем для комунікації підприємців. Планували, що тут також будуть дитячі центри, майстерні, амфітеатр, екопарк, паркінг та концертна зала.

Наприкінці 2018 року ЛКП «Львівелектротранс» підписало угоду з ТзОВ «Лем Стейшн» про створення креативного простору на території трамвайного депо на вулиці Сахарова. 20 вересня того ж року депутати погодили інвестиційний договір із ТзОВ «Лем Стейшн». Відповідно до ухвали, вартість об’єктів, які підлягали передачі за інвестиційним конкурсом, становила 40 мільйонів гривень. Інвестор планував вкласти на початковому етапі не менш ніж 30 мільйонів гривень, і орендна плата винятково за приміщення становитиме за 50 років майже 100 мільйонів гривень. Також він здійснюватиме орендну плату за користування земельною ділянкою. Ексочільник управління інвестицій ЛМР Роман Старецький раніше в коментарі Tvoemisto.tv зазначив, що інвестор ревіталізує будівлі, зберігаючи їхній історичний сенс. Нині генеральний підрядник, що реконструює приміщення, – це будівельна ТОВ «Неодім Захід», заснована у 2011 році. Кінцевою бенефіціарною власницею компанії є Маріанна Паславська зі Львова.

Замість електростанції – коворкінг, а на місці компресорної – артцентр 

Роботи на Lem Station поділені на три черги. Підрядники рухаються поступово і зараз наближаються до закінчення першого етапу робіт з реконструкції обʼєкта. Щоправда, мовиться не про фінальний запуск усіх проєктів, які там запрацюють, а лише про саму реконструкцію. Це, пояснює головний виконавчий директор Lem Station, найскладніша частина. 

 

«Приміщення у першій черзі розділені на два блоки – колишні перша електрична станція та поліклініка для працівників «Львівелектротрансу» загальною площею понад 2 тисячі квадратних метрів. Їх будемо використовувати під майбутній коворкінг та кафе для резидентів коворкінгу і гостей, а інші окремі приміщення – для різних сервісів, які передбачає екосистема Lem Station. Зараз підходимо до завершення цієї черги: всі чорнові загальнобудівельні роботи виконані, залишилося закінчити фасади та зробити благоустрій. У кінці весни плануємо здати будівлю в експлуатацію. Відтак потрібно буде наповнювати цю частину проєктами, на що знадобиться ще орієнтовно пів року», – каже Михайло Лемак.

Водночас у березні, з його слів, мають розпочати реконструкцію другої черги. Основну частину також мали б завершити до кінця цього року. 

«Проєкт, який стосується реконструкції компресорної станції та вже перебуває на експертизі, ми спершу планували для третьої черги, але змінили намір. Тому, щойно отримаємо дозвіл, одразу почнемо роботи. Тут з’явиться мультифункційний артцентр. Цей етап має завершитися швидше, бо тут набагато простіша будівля – стара, радянська, в нормальному стані. Довкола станції хочемо влаштувати загальну зону паркування, яку плануємо відкрити разом із першою чергою. Саме тому намагаємося наблизити здачу другої черги разом із першою», – додає він.

Читайте також: Трамвайне депо на 50 років передадуть у оренду відомим львів’янам

До слова, в 2021 році на стіні компресорної станції відкрили мурал, присвячений Станіславу Лему, в межах спільного проєкту з польським містом Катовіце «Нам не потрібні інші світи. Нам потрібні дзеркала». Його створили митці Віталій та Сергій Грехи.

Після цих двох етапів мали б реконструювати ангари. Їх дещо посунули за пріоритетністю, оскільки очікують на проєкт реконструкції проблемного перехрестя Сахарова – Вітовського. За твердженням Михайла Лемака, цей проєкт впливатиме на загальну площу креативного хабу. Ескізний проєкт реконструкції вулиці Вітовського затвердили ще у 2021-му. Це концепт, за яким мали виготовляти проєктно-кошторисну документацію. Спершу, взимку, виконавчий комітет ЛМР відправив ескіз на доопрацювання, оскільки до нього були зауваження, однак навесні того ж року все-таки погодив. Ремонт планували розпочати минулого року, однак, зокрема й через воєнний стан, цього не сталося. Цьогоріч із бюджету розвитку бюджету ЛЬвівської МТГ коштів на цю вулицю не виділили.

«Під час реконструкції вулиці Вітовського планують оновлення системи водовідведення, зміну організації дорожнього руху, зміщення колій перед ангарами тощо. Тож нам важливо побачити остаточний варіант проєкту, бо треба буде стикувати площу Lem Station із перехрестям. Водночас розуміємо, що цей процес може затриматися. Якщо ж подивитися на обʼєкт загалом, то, завершивши першу та другу черги, зможемо зробити до відреставрованих обʼєктів окремий доступ із вулиць Сахарова та Братів Тимошенків. Для ангарів сформуємо будівельний майданчик», – пояснює Михайло Лемак.

Читайте також: Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові

Він зазначає, що на території депо є три ангари, однак один із них, де зараз «Ретро гараж», не в підпорядкуванні ТзОВ «Лем Стейшн». Його орендарем є Львівський історичний музей.

Загалом третю чергу реконструкції планують завершити впродовж наступного року. У правому ангарі буде івент-хол та мейкер-спейс, а в центральному – невеличкий фуд-корт, шоу-руми локальних стартапів та крафтових виробників, мітап-зона тощо.

Як зміниться простір довкола

У межах проєкту мають сформувати два громадські простори. Один із них реалізовують на першому етапі реконструкції – з боку вулиць Братів Тимошенків та Героїв Майдану. Весною розпочнуть роботи з благоустрою, озеленення, там влаштують літній амфітеатр, а також прокладуть велодоріжку, що з’єднає вулицю Героїв Майдану, Парк культури, Стрийський парк, вулицю Сахарова і Студенський парк. 

Крім того, інвестор зобов’язаний привести до ладу площу праворуч від ангарів, яку зараз використовують для службових автівок ЛКП «Львівелектротранс» та інших машин на період реконструкції. У майбутньому це має бути відкритий громадський простір, що сформує загальну площу Лема, якій нещодавно присвоїли таку назву. Це пішохідна територія, куди матиме можливість заїхати, приміром, екскурсійний трамвай. Решту території комбіновано замостять бруківкою та висіють траву. Ба більше, облаштують зону відпочинку батьків із дітьми, поставлять лавочки, сцену для літніх чи навіть зимових подій.  

Читайте також: Історія проспекту у Львові, де можна було побачити Полтву 

«Коли йдеться про обʼєкти культурної спадщини, яким понад 100 років, то треба розуміти, що доведеться зважати на низку ймовірних форс-мажорів. Тут, наприклад, багато комунікацій ще австрійського, міжвоєнного та сучасного періодів. У процесі робіт можуть виникати ускладнення, які потрібно усувати. Окрім того, перед нами постали виклики, повʼязані з коронавірусом, а тепер – великою війною. Багатьох фахівців, із якими ми працювали, мобілізували. Але ми налаштовані на те, аби щонайшвидше закінчити роботи, щоби по завершенні війни простір повноцінно запрацював», – веде далі Михайло Лемак.

Він теж мобілізований до лав ЗСУ, тож через це не може сповна виконувати свої обовʼязки керівника проєкту, однак команді вдається перегрупуватися так, щоби не припиняти роботу. 

Звідки фінансування 

Усі кошти на реалізацію проєкту виділяють інвестори. 30 мільйонів гривень, зафіксовані в межах інвестиційної угоди, пояснює Михайло Лемак, уже давно вклали. За попередніми підрахунками, бюджет проєкту становитиме орієнтовно 6 мільйонів доларів. 

«Конкретно про це казати зможемо тоді, коли підійдемо до третьої черги реконструкції. Зараз дуже коливаються ціни, деякі ланцюжки постачання обірвані… Водночас що три місяці робимо зріз, контролюємо дотримання графіків, коригуємо бюджети, робочу документацію та рухаємося далі», – каже він. 

Ольга Коваль

Фото Івана Станіславського, візуалізація AVR

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!