Умовне фото / Unsplash

Умовне фото / Unsplash

Дієта, харчування і психосоматика, або Кому потрібен гастроентеролог

13899 0
Якщо час від часу чи постійно болить живіт, виникає здуття, відчуття важкості у шлунку після їди, варто негайно звернутися до гастроентеролога. Такі симптоми, а ще неправильне, незбалансоване харчування, стреси, спадковий чинник можуть вказувати на розвиток захворювань шлунково-кишкового тракту. В цьому випуску медичної програми «Консиліум», яку запустило Tvoemisto.tv, поговоримо про гастроентерологію, генетичні схильності, харчування, психосоматику, а також, як правильно дбати про своє здоров’я, які обстеження та коли варто проходити в гастроентеролога, що впливає на непереносимість лактози та чи можуть психологічні чинники спричинити захворювання шлунка.

Не зволікати, а йти негайно

Зі слів керівниці клінічного напрямку «Гастроентерологія» медичної лабораторії «Діла» Наталії Скаржевської, дуже часто можна почути фразу, що коли болить живіть – треба йти до гастроентеролога. Живіт може боліти у різних ситуаціях і необов’язково стосуватись органів травлення чи хвороб кишково-шлункового тракту, проте з гастроентеролога варто починати. 

Важливо бодай раз на рік проходити загальний профілактичний огляд. Він може бути як загальний, так і вузькоспрямований – націлений на гастроентерологічну патологію. Лікар порадить, що краще для пацієнта, зважаючи на вік, симптоматику, спадковість та наявність згубних звичок. Зокрема, з допомогою чекапу можна виявити порушення на ранніх етапах і запобігти захворюванню або призначити лікування.

Звернутися позапланово до гастроентеролога варто з такими симптомами:

·   дискомфорт у ділянці шлунка;

·   кисла відрижка;

·   відрижка з неприємним запахом;

·   швидке набирання або втрата ваги;

·   часта нудота або блювання;

·   проблеми з випорожненнями (якщо є кров чи слиз);

·   постійні закрепи або діарея.

В опитуванні Tvoemisto.tv більшість містян, з якими спілкувалися журналісти на вулицях Львова, призналися, що не надто часто відвідують гастроентеролога. Андрій каже, що його нічого не турбує, хоча погоджується, що було б добре періодично перевіряти стан свого здоров’я. Лише за нагальної потреби до лікаря звертається Марія. А ось Зіновій записується на прийом до лікаря тільки тоді, коли щось болить. Був випадок, коли лікарю довелося призначати йому лікування, бо чоловік відчував сильний біль після споживання шипучих напоїв. Лікар вдало підібрав препарати, і все унормувалося. 

Тих, у кого вже є скарги, звертаються частіше. Серед них Вікторія, в якої через дієти почалися проблеми зі шлунком, зокрема кислотністю, і тепер до гастроентеролога вона змушена ходити раз на місяць. Раз на пів року гастроентеролога відвідує Олег, в якого немає двох третин шлунка.

На запитання, чи дбають містяни про раціон, більшість відповіли, що так, принаймні намагаються це робити, хоча не завжди вдається. Наприклад, Андрій намагається правильно харчуватися, бо розуміє, що від цього залежить його здоров’я. Додержувати правильного раціону стараються Марія та Зіновій.

«Це як бензин для автомобіля – якщо поганий, то не поїде», – коментує Зіновій.

Лікарка медичної лабораторії «Діла» Наталія Скаржевська радить пацієнтам, у яких є скарги на здоров’я, або людям із групи ризику (особливо якщо у найближчих родичів були рак шлунка, атрофічний гастрит чи виразкова хвороба) бодай раз на рік звертатися до гастроентеролога. Якщо цього не робити або не прийти вчасно, можуть розвинутися важкі захворювання.

«Велику засторогу потрібно мати перед онкологічними недугами. Якщо у родичів вони були чи є, особливо тонкого або товстого кишківника, шлунка, варто зробити чекап, гастроентерологічні та ендоскопічні аналізи», – радить лікарка.

Що стосується гастроскопії, яка є інвазивним дослідженням і може спричиняти в пацієнтів певний дискомфорт і боязнь, то при профілактичному обстеженні його призначають далеко не завжди. До цього мають бути певні медичні показання.

Серед сучасних методів дослідження є гастрокомплекс. Беручи кров, лікар досліджує біомаркери, які відповідають за функціонування слизової оболонки шлунка.

Психосоматика та її вплив на шлунково-кишковий тракт

Останнім часом щораз частіше можна почути, як психосоматика і емоційний стан, стрес можуть впливати на роботу шлунково-кишкового тракту.

Зі слів лікаря-психіатра IQMED Андрія Цьони, психосоматика – це галузь медицини, яка відповідає за вивчення психічних впливів, зокрема тих, що пов’язані з психологічним стресом, на загальне соматичне благополуччя.

«Розрізняємо соматичні захворювання, які мають медичну, фізичну причину. Також під факторами соматичного неблагополуччя можна розуміти певні соматичні симптоми, не пов’язані з тілесною причиною, не фізично зумовлені, а є дією психологічних чинників. Наприклад, може виникати виразкова хвороба, яка супроводжується болем у шлунку, нудотою, різними розладами, а є інші стани – тривожність, депресія, психосоматичні розлади у вузькому розумінні, коли та сама нудота, біль у животі дистресувально впливають на пацієнта. Усе це вказує на те, що в людини є виразка шлунка, а насправді її немає», – пояснює Андрій Цьона.

Психологічний стрес не є причиною виникнення виразки шлунка, повинен бути достатній рівень інфекційного чинника. Для пацієнтів з тривожними розладами характерні біль у м’язах, хронічні важкі переживання, в деяких випадках вони можуть займатися самолікуванням і вживати великі дози нестероїдних протизапальних препаратів.

Наталія Скаржевська каже, що вплив психосоматики на шлунково-кишковий тракт значний:

«Є прямий вплив психоемоційної сфери на розвиток шлунково-кишкових захворювань, особливо зараз, коли кількість недуг, пов’язаних із психоемоційним станом, синдромів подразненого кишківника, закрепів, виразкової хвороби шлунка стало більше. Вони також пов’язані зі стресом, втомою. Відтак людина виснажується, у неї знижується імунітет, зменшується кровопостачання і розвиваються гастрит, виразкова хвороба», – каже співрозмовниця.

Як приклад Наталія Скаржевська розповіла історію 25-річної дівчини, яка закінчила навчання в університеті, влаштувалася на роботу, але через постійне перенасичення й дискомфорт у ділянці шлунка не могла нормально харчуватися, і це дуже впливало на її психоемоційний стан та зайнятість на роботі. Спочатку лікар поставив їй неправильний діагноз, але після звернення до гастроентеролога їй призначили лікування, яке передбачало вживання препаратів, що впливають на психоемоційну сферу.

Керівниця клінічного напрямку «Гастроентерологія» медичної лабораторії «Діла» каже, що коли вживати багато жирної, солодкої, гострої, копченої їжі, то набагато швидше можуть розвинутися диспептичні скарги, зокрема відчуття швидкого насичення, дискомфорту, неприємний запах із рота, відрижка, гіркота в роті, нудота й блювання. Набагато краще, коли людина дотримується режиму харчування, споживає їжу невеликими порціями, має різноманітний раціон, до якого входять і м’ясо, і риба, і зернові та бобові.

Щодо переїдання, то лікар-психіатр Андрій Цьона доповнює колегу, що є різні поведінкові прояви: епізодичне непатологічне переїдання, характерне для всіх людей, а також розлад переїдання – систематичний і патологічний, коли людина просто втрачає контроль над споживанням їжі.

При переїданні може зʼявлятися відчуття сорому чи провини, яке виникає на тлі біологічних, генетичних і психологічних факторів.

Що стосується генетичних чинників, то в родичів можуть бути випадки накопичення розладів переїдання, а ось коли мовиться про психологічні чинники, то тут є цілий спектр переживань, які мають назву «переживання негативної афективності», де присутня низька самооцінка, негативне самосприйняття своїх умінь або зовнішності.

Молоко, лактоза й лактозна непереносимість

Зі слів головного технолога компанії «Молокія» Бориса Лукіянчука, важливим елементом харчування кожної людини є молочні та кисломолочні продукти. Компанія виробляє натуральні молочні продукти, але свою продукцію рекомендує вживати дітям від трьох років, бо не спеціалізується на випуску продуктів дитячого харчування.

Борис Лукіянчук розповідає, що недавно компанія провела цікавий експеримент – досліджувала куплене на ринку домашнє молоко на мікробіологічні показники. Щоб це зробити, молоко самосквашували та висівали мікроорганізми.

«У чашках Петрі (неглибока посудина циліндричної форми, зроблена з пластмаси або скла, яку використовують для дослідів – Ред.) в спеціальних поживних середовищах проросла велика кількість мікроорганізмів, деякі з них неможливо було навіть ідентифікувати. Умовно патогенні організми були виявлені через брудні руки, дійки у корів, марлі, через які проціджують молоко тощо. Тобто купуючи на ринку молоко, ви завжди ризикуєте. Самих молочнокислих бактерій там менш ніж 50%», – пояснює співрозмовник.

На його думку, навіть якщо таке молоко пройде термічну обробку (доведення до кипіння), окрім вегетативної мікрофлори, буде ще є й спорова. Молочні ж підприємства використовують сучасні потужні нетемпературні методи очищення. Зокрема, в 2011 році компанія «Молокія» у виробництві молочної фреш-продукції використовувала сепаратор-молокоочисник.

Білий йогурт та кефір цієї компанії містять мікроорганізми. І якщо в йогурті лише два складники – коров’яче молоко нормалізоване та закваска для йогурту на основі двох штамів мікроорганізмів (термофільний молочнокислий стрептокок і болгарська паличка), і він заквашується при температурі 36-45 градусів, то в кефірі інший видовий склад мікроорганізмів, тому закваска триває при нижчій температурі – 26-30 градусів.

Проте все частіше можна чути, що в людей є непереносимість лактози. Як розповіла Єлизавета, через таку проблему вона вже п’ять місяців на дієті:

«Раніше все було добре, їла, що хотіла, але під час хвороби підхопила якийсь вірус. Далі почалися висипання на шкірі, часто нудило, відчувала важкість і здуття живота. Помітила, що такі симптоми виникали після того, як я споживала молоко. Лікарі визначили, що в мене непереносимість лактози. Відтепер п’ю тільки молоко рослинного походження».

Як наголосила Наталія Скаржевська, непереносимість лактози – це не захворювання, а стан організму, коли не засвоюється молочний цукор. Вона може бути вродженою або набутою. Вроджена проявляється відразу: оскільки материнське молоко має лактозу, в дитини появляється певна симптоматика. Що стосується набутої непереносимості лактози, то вона може бути пов’язана зі змінами мікробіоценозу в кишківнику, недостатньою функцією підшлункової залози, хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Набута непереносимість може розвинутися й після півторарічного віку, але поступово до підліткового віку симптоматика здатна зменшуватися. В дорослому віці непереносимість може розвинутися після інфекційного захворювання.

Діагностику непереносимості лактози можна пройти в лабораторії «Діла». Це молекулярно-генетична методика, завдяки якій із допомогою крові чи зішкрібу визначають генотип.

У пацієнтів може бути цілковита непереносимість лактози, переносимість або проміжна стадія, коли можна обмежити споживання лактози, а згодом поступово вводити в раціон молочні продукти.

Є такі показання для призначення діагностики непереносимості лактози:

·   за наявності симптомів непереносимості лактози (здуття кишківника, кишкові розлади, нудота тощо) після вживання молочних продуктів;

·   диференційна діагностика непереносимості лактози та інших захворювань шлунково-кишкового тракту в дорослих;

·   оцінка ймовірності непереносимості лактози (рекомендована з півторарічного віку).

Найчастіше неприємні відчуття виникають після вживання свіжого молока. А ось сир, йогурт, які виготовляють способом бродіння, що знижує концентрацію лактози в продукті, спричиняють дискомфорт не так часто.

Зі слів Бориса Лукіянчука, в усьому світі безлактозна продукція є трендом. І «Молокія» в цьому не пасе задніх. Зокрема, в лінійці компанії є два безлактозні продукти: йогурт 2,5% жирності та сметана 15% жирності. Невдовзі буде ще й безлактозний кисломолочний сир та безлактозне молоко із вмістом жиру 2,5%. Наразі компанія перебуває на етапі завершення співпраці з Асоціацією педіатрів України.

Окрім непереносимості лактози, є ще непереносимість глютену. Також частіше може виникати таке захворювання, як целіакія, або глютенова ентеропатія. Це спадкове автоімунне захворювання, яке розвивається через вживання глютену, при якому уражається слизова оболонка тонкого кишківника.

«Глютен – це білковий комплекс, який входить до верхньої оболонки зерна пшениці, жита і ячменю. Якщо вчасно не діагностувати целіакію і не призначити безглютенову дієту, можуть розвинутися досить важкі ускладнення», – наголошує Наталія Скаржевська.

У лабораторії «Діла» діти, підлітки та дорослі можуть пройти «Первинний комплекс целіакії». Він рекомендований за наявності симптомів та при підозрі на целіакію, при автоімунних захворюваннях та обтяженій спадковості (наявності целіакії в родичів першої лінії), а також коли є такі захворювання, як: цукровий діабет І типу, синдром Дауна, автоімунний тиреоїдит, синдром Тернера-Вільямса, селективний дефіцит IgA, автоімунні захворювання печінки.

Первинний скринінг призначають, щоби диференціювати справжню целіакію від алергії на пшеницю та чутливість до глютену без целіакії.

Отже, учасники медичної програми «Консиліум» радять: щоб не виникало проблем зі шлунково-кишковим трактом, харчування мусить бути збалансованим і повноцінним. Без рекомендацій лікарів чи дієтологів не варто вдаватися до дієт, особливо монодієт. Лише медики можуть оцінити ситуацію, врахувати хронічні недуги пацієнта та правильно розписати дієту. В усьому має бути присутній здоровий глузд.

Текст: Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

Нагадаємо, що команда медіа-хабу «Твоє Місто» запустила телевізійне ток-шоу «Консиліум», у межах кожного випуску ми обговорюємо актуальні питання охорони здоров'я, інновації у медицині задля того, щоб ми, українці, залишались здоровими. Основна мета проєкту - вироблення медичної культури: вчасного діагностування та при потребі - лікування, адже щоб бути сильними, ми повинні бути здоровими.

Партнерами випуску «Гастроентерологія» є: компанія «Молокія», мережа медичних лабораторій «ДІЛА» та медичний центр «IQMED».

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!