Який вид раку є найпоширенішим і на що звернути увагу

11354 0
Рак молочної залози є найбільш поширеним видом онкологічних захворювань і має найвищий рівень смертності серед пацієнток. У групі ризику перебувають жінки, яким 40 років і які не годували грудьми. Щоб не допустити виникнення раку молочних залоз, медики рекомендують жінкам здійснювати самодіагностику грудей кожного менструального циклу. Про те, які «червоні прапорці» можуть вказувати на наявність онкології, як часто варто відвідувати мамолога та гінеколога, якими нетрадиційними методами пацієнтки лікують рак, чому це не допомагає та що робити родичам хворої, щоб не нашкодити, Tvoemisto.tv з’ясовувало зі спеціалістами в ще одному випуску медичної програми «Консиліум».

Не турбує – не значить, що немає

На Львівщині в 2019 році онкопатологію грудної залози діагностували в 917 жінок, а в 2023-му виявили 705 нових випадків. Проте, зі слів акушерки-гінекологині, лікарки ультразвукової діагностики медичного центру «Дельта Мед» Анни Свереди, це ще не означає, що рівень захворюваності на рак молочної залози знизився.

«Спочатку через пандемію коронавірусу, а тепер через повномасштабну війну жінки рідше звертаються до лікарів, особливо з профілактичною метою. Це стосується як молочних залоз, так і інших патологій. Тому, навіть якщо кількість виявлених випадків зменшилася, це не означає, що хвороба пішла на спад, навпаки, могла поширитися ще більше. І такою є ситуація не лише на Львівщині, а й по цілій Україні», – наголошує Анна Свереда.

Кількість консультативних звернень поменшала й через те, що багато українських жінок через воєнні дії виїхали за кордон і повертаються звідти чи просто звертаються до лікарів уже тоді, коли є скарги чи зміни на тілі.

Зі слів акушерки-гінекологині, існують так звані «червоні прапорці», які можуть вказувати на патологію, зокрема рак молочної залози. Серед них біль у ділянці молочної залози, новоуворення, ущільнення, втягування соска, прозорі (необов’язково кров’янисті) виділення, поява лусочок у ділянці соска, почервоніння, ерозії (рани), різка деформація молочної залози, зміна вигляду шкіри та інші зміни навколо молочних залоз. Усе це має насторожити і стати поштовхом для звернення до лікаря.

Іноді молочну залозу може деформувати кіста. Такі пухирці з рідиною є доброякісними утвореннями, але, як зазначає лікар-онкохірург медичного центру «Дельта Мед» Володимир Дорожинський, за ними потрібно постійно спостерігати.

«Якщо кіста має однорідний вміст, рівні краї, не спостерігається суттєвих змін, панікувати не варто. Але якщо кіста за якийсь час, наприклад за пів року, збільшилась у розмірі, потрібно її дослідити ретельніше: взяти пункційну біопсію та зробити цитологію. Кіста може запалюватися, загноюватися, тому потребує невідкладного лікування», – розповідає онкохірург.

Читайте також: Рак – не вирок, а один із етапів життя. Що варто знати кожному

Анна Свереда додає, що з моменту виявлення кісти спостереження варто проводити кожні пів року. Якщо змін тривалий час немає, достатньо робити це раз на рік.

«У деяких випадках проблема минає сама – якщо кіста сформувалась у протоці, цей канал протоки відкривається, і вона дренується самостійно. Якщо ж немає підозр на онкологію, але кіста заважає, відправляємо пацієнтку до мамолога, який призначає лікування. Видаляти можна тоді, коли лікування неефективне», – каже акушерка-гінекологиня.

Що кажуть львів’янки

Більшість львів’янок, яких опитало Tvoemisto.tv, на обстеження до гінекологів та мамологів приходять нечасто.

Турбуються про своє здоров’я Аделіна та Вікторія. Обидві запевняють, що раз на рік звертаються до спеціалістів. Зі слів Катерини, до того як вона переїхала до Львова, на огляди до гінеколога ходила регулярно, але після початку повномасштабної війни не була ще ні разу. А все тому, що так і не знайшла тут «свого» лікаря.

Трохи старшого віку жінка зазначила, що ні до гінеколога, ні до мамолога давно не ходила, бо не бачить потреби. «Наразі відчуваю, що здорова, тому й не іду», – пояснює пані Люба.

У ще однієї опитаної, Ольги, є проблеми зі щитоподібною залозою, тому своє здоров’я мусить пильнувати – часто ходити на огляди до різних спеціалістів, зокрема й до гінеколога. Щоправда, признається, що за іншої ситуації невідомо, чи робила б це добровільно. Подруга Ольги, Руслана, додає, що планує візит до мамолога на пораду сімейного лікаря.

Раз на рік відвідує гінеколога Катя. Каже, завжди переживала за своє здоров’я, тому регулярно ходить на огляди і радить робити це іншим.

Акушерка-гінекологиня, лікарка УЗД медичного центру «Дельта Мед» Анна Свереда пояснює, що коли жінку нічого не турбує, в неї немає спадкового анамнезу в першій лінії (мама, бабуся, тітка, сестра) щодо виявлення онкології, профілактично до жіночого лікаря достатньо приходити раз на рік, а з 25 років раз на рік проходити УЗД. Якщо виникають скарги чи будь-які підозри або ж є обтяжений спадковий онкологічний анамнез – тоді ще раніше (з 19-20 років) і частіше.

Найкраще спочатку звернутися до сімейного лікаря, щоб одержати скерування на подальше обстеження чи візит до гінеколога або мамолога. Така діагностика безкоштовна.

Щодо самодіагностики, то пальпацію грудей треба робити кожного менструального циклу, в ідеалі на 7-10 день. У цей час чутливість молочних залоз найнижча, а структура не така виражена.

Вік та інші фактори появи онкології

Зі слів Володимира Дорожинського, що старша жінка, то вищий ризик захворіти на рак молочної залози. 

«Вікові гормональні зміни можуть впливати на здоров’я жінки. Якщо раніше рак молочної залози виявляли здебільшого у пацієнток після 50 років, то зараз фактором ризику є те, що ти жінка і тобі 40 років», – каже учасник консиліуму і додає: ускладнювати ситуацію може те, що жінки зволікають із зверненням та звертаються на більш пізніх стадіях хвороби.

Пухлина не передається від батьків до дітей, проте з покоління в покоління може передаватися генетична мутація, що збільшує ризик розвитку раку. Прикладом генетичної спадковості стала акторка Анджеліна Джолі, якій після отримання позитивних результатів аналізу на генетичні мутації та розвиток раку видалили обидві молочні залози і яєчники.

Неабиякий вплив на виникнення онконедуги мають гормональні зміни і використання пероральних контрацептивів. «Якщо жінка приймає контрацептиви, це не означає, що в неї виникне рак, але може вказувати на вищий ризик і більшу настороженість», – стверджує акушерка-гінекологиня.

Читайте також: Відважні. Відверті історії жінок, які подолали рак

Збільшує ризик розвитку раку і рання перша менструація (в 10-11 років), пізні пологи, пізня менопауза, негодування грудьми та порушення режиму сну.

«Є цікаве дослідження про мелатонін. Мало хто знає, але це потужна антиканцерогенна речовина, яка виробляється під час нічного сну. Тому якщо жінка вночі спить менш ніж шість годин, у неї майже не виробляється мелатонін, отже, підвищується ризик виникнення онконедуги. Варто наголосити, що денний сон нічного не замінить», – каже Анна Свереда.

Рушійним і провокувальним фактором розвитку захворювання може бути також куріння, алкоголь та стрес. 

Лікування раку молочної залози

Загалом розрізняють чотири стадії розвитку онкології. Якщо в першій, другій і третій стадіях хворобу ще можна побороти, то четверта вкрай складна.

«Про видужання майже не мовиться, лише про якість життя», – запевняє Володимир Дорожинський.

Із його слів, станом на сьогодні результатом 50% звернень, які стосуються раку грудей, є друга стадія хвороби. Але медицина не стоїть на місці, тому жінкам щораз частіше роблять операції, при яких вдається зберегти молочну залозу, призначають не лише хіміотерапію, а й таргетну терапію, яка діє безпосередньо на пухлину без впливу на клітини організму.

«Які ліки призначать жінці, залежить насамперед від її стану і стадії захворювання. За правилами онкологічна пацієнтка повинна пройти онкоконсиліум, де хіміотерапевт, онкохірург і променевий терапевт спільно визначать лікувальну тактику та шлях до одужання. Лікування націлене переважно на збереження молочних залоз. Наприклад, спочатку проводять передопераційну хіміотерапію, завдяки цьому пухлина зменшується в розмірі, і лікар має можливість забрати менше молочної залози та отримати кращий косметологічний ефект. Більш радикальною терапія стає на пізніших стадіях», – веде далі лікар-онкохірург.

Дуже часто, щоб зберегти репродуктивні функції молодої жінки, в якої виявили рак, лікарі пропонують послуги репродуктолога.

«Лікування, зокрема опромінення, може порушити менструальний цикл, відтак  у 50% випадків він може не відновитися. Під час високодозованого опромінення цей показник сягає всіх 100%. У 70% жінок до 35 років, у яких діагностували онконедугу, які пройшли хіміотерапію і високе опромінення, менструальний цикл ніколи не стане регулярним. Тож тим, що ще молоді, мають одну дитину чи її народження лише в планах, репродуктолог може запропонувати «подушку безпеки», тобто заморозити яйцеклітини», – коментує Анна Свереда.

Якщо жінки ще не заміжні, заморожувати можна ембріони, а не яйцеклітини.

Чуже тіло – чуже діло

Щоб одужання настало швидше, важливими є бажання, віра та підтримка близьких і оточення.

У деяких лікарнях, зокрема державних, є штатний психолог, який підтримає, допоможе із мотивацією та соціалізацією. Також працюють чимало груп психологічної підтримки. Але якщо сам пацієнт не хоче вилікуватися – ситуація може стати безнадійною.

«Рішення про лікування повинен ухвалювати сам пацієнт, підштовхувати його до цього не варто ні родичам, ні знайомим. Вони можуть лише радити й підтримувати, – вважає Анна Свереда. – Так, і родичам часом нелегко, бо вони все це мають прийняти і поводитися так, щоб не нашкодити. Але чуже тіло – це чуже діло. З досвіду раджу завжди приймати всі рішення хворого, не нав’язувати свою допомогу, не змушувати до дій чи проходження лікування. Це може тільки завдати шкоди».

Часто після нав’язування думки родичами, як зазначає Володимир Дорожинський, онкопацієнтка може більше прислухатися до свого лікаря, онкопсихолога і втратити довіру до близьких: «Бувало таке, що приходили родичі, казали, що хвора про цей візит нічого не знає, і намагалися щось вирішувати за неї. Так робити не варто. Повинно бути лише пасивне приймання і підтримка».

Інколи пацієнти навідріз відмовляються від лікування: приходять зі своїми обстеженнями, не вірять в діагноз, відмовляються від операції та на якийсь час зникають. А через пів року-рік стадія раку може змінитися, а ситуація погіршитися. Онкохірург розповідає, що згодом з’ясовується, що хтось уже встиг побувати в тибетських монахів, хтось займався мухоморотерапією, уринотерапією, хтось лікувався травами.

Читайте також: Одужати за 10 хвилин. Як на Львівщині діагностують жіночий рак

«Так, лікування онкології може бути тривалим і складним, але варто пам’ятати, що як світ, так і протоколи лікування й медикаменти осучаснюються. Якщо в хворої на рак молочної залози є мотивація до одужання, вона слухає лікаря, розуміє, для чого їй призначили лікування, і бачить кінцеву мету, тоді все вдасться, і цілковите видужання настане неодмінно», – підсумовує Анна Свереда.

А Володимир Дорожинський доповнює, що дбати про своє здоров’я треба постійно: «Не варто забувати про профілактику, не можна займатися самолікуванням, головне пам’ятати, що раннє виявлення захворювання сприяє одужанню».

 

___________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!