фото: Богдан Петренко

фото: Богдан Петренко

Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку

9349 0
На вихідні у Львові розпочався сезон атракціонів у львівському парку культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького. Це одне з улюблених місць для прогулянок у львів’ян, якому цьогоріч виповнюється вже 70 років. У 2014 році тут з’явився новий директор, який презентував програму розвитку парку. Tvoemisto.tv дізналось, чи вдається йому змінювати колись радянський парк на сучасний міський простір та як на це впливають стосунки з міською владою.

Будівництво парку почали у 1951 році на місці колишнього цвинтаря. Роботи тривали цілих вісім років. На ті часи це була сучасна зона відпочинку – із 800-метровою головною алеєю, з двома театрами – літнім та класичним, з хокейним майданчиком, ковзанками та стадіоном.

Фото: Центр міської історії 1953-1955, Колекція Олександра Коробова

Трохи згодом тут встановили атракціони, що стали улюбленою розвагою містян. Сьогодні більшості з цього тут немає.

Фото: Центр міської історії,  1984, Колекція Олександра Волкова

Фото: Центр міської історії, 1955-1960, Колекція Володимира Румянцева

Ностальгійні розваги

Щойно у Парку культури запрацювало «Містечко атракціонів», львів’яни одразу вишикувались у черги за квитками або солодкою ватою. Діти бігають і тішаться, дорослі – фотографують.

Одним із найстаріших атракціонів у парку є «Космос», на якому каталися діти у 70-80-х роках минулого століття. Його ровесника «Сюрпризу» вже немає – він став небезпечним через старість. Та багато львів’ян можуть досі пам’ятати, як перехоплює подих від швидкості та відцентрової сили у величезному колесі. Натомість з’явились нові – сучасні та кольорові – каруселі для малечі.

Читайте також: Озеро Стосика, де мешкають черепашки у Львові, нарешті повернуть громаді

Утім, більшість розваг ­– це все та ж радянська спадщина, що дозволяє поностальгувати бабусям і дідусям, які приводять сюди онуків.

У кінці однієї з алей стоїть старе чортове колесо – воно з’явилося у парку у 1970-х роках. До нього може бути страшно підійти, та згори відкриваються захопливі краєвиди міста.

Бідний родич

Цьогоріч на парки Львова із міського бюджету мають виділити 60 млн гривень. Найбільше робіт планують у восьми парках – Парку культури і відпочинку серед них немає.

«Коли я прийшов на посаду директора, ми розробили проєкт розвитку парку, що тоді (у 2014-му році – Ред.) оцінювався у 3,5 млн євро – це без урахування нового колеса огляду, що коштує 2-3 млн євро», – говорить директор парку Олександр Молодий.

Директор парку Олександр Молодий

За його словами, основні джерела коштів для підприємства – це орендна плата від кав’ярень та розважальних закладів, продаж квитків на атракціони, заробіток від проведення заходів та подій, а також – гроші з міського бюджету. Найбільше парку приносять саме атракціони.

Читайте також: У верхній частині Стрийського парку відремонтують освітлення

«Якби місто придбало нові атракціони, парк міг би заробляти сам на себе і покривати свої потреби самостійно. У 2019 році ми продали 600 тисяч квитків, хоча атракціони старі і їх мало. Нові збільшили би потік людей у кілька разів», – вважає Олександр Молодий.

Проведення заходів – теж доволі прибуткова стаття, але ціна кожного договору суттєво різниться і може варіюватись від 5-ти до 100 тисяч гривень. Також на цю статтю сильно вплинув карантин.

Щодо літніх кав’ярень та закладів, то 5-ть із них платять за оренду приблизно по 7 тисяч гривень на місяць. Один заклад не платить нічого.

«Ресторан «Park. Art of Rest» не сплачує нам нічого, бо це приватна власність. Земля, на якій він стоїть, ніби і наша. Але через відсутність визначених меж парку ми не можемо укласти відповідних угод з рестораном», – говорить Олександр Молодий.

Безмежність парку

Окрім застарілих атракціонів, проблемою для парку є відсутність документів на право користування земельною ділянкою і, відповідно, не визначені межі.

«Ми вже розробляли два проєкти. На кожен витратили по 20 тисяч гривень. Просто викинули гроші на вітер, бо питання – за містом. Управління архітектури не погоджує, тож сьогодні юридично ми не маємо землі», – говорить директор парку.

У свою чергу головний архітектор міста Антон Коломєйцев каже, що процес затвердження меж для парку зараз в роботі. Але в управлінні архітектури хочуть спочатку розробити детальний план парку і на це вже виділили кошти.

«Цього року в бюджет міста закладені кошти на розробку детального плану території Парку культури та на конкурс найкращої концепції розвитку парку. Щоб зрозуміти, яке ставити завдання проєктантам, маємо врахувати усі аспекти – доступність, велоінфраструктуру, функціонування фестивальної і спортивної зон та використання інших територій відпочинкової зони», – говорить він.

Питання не лише у тому, як будуть використовуватись території парку, а й у тому, яким буде простір біля нього. В управлінні земельних ресурсів ЛМР кажуть, що перед затвердженням меж парку потрібно визначитись із виглядом територій з боку Монумента Слави, що зараз демонтують, та зі сторони вулиці Вітовського, де досі неузгоджене питання із Пелчинським ставом.

Читайте також: Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій

«Як мені відомо, управління архітектури розробляє два детальних плани території, що визначають, як розвиватимуться певні ділянки біля парку. Коли ці плани затвердять, буде можливість чітко визначити межі Парку культури. Тоді парк, як юридична особа, зможе виробити проєкт землеустрою і подати його на затвердження», – говорить керівник управління Сергій Коровайник.

Ще у 2018 році ситуація з межами парку була невизначена через ту ж ситуацію: наміри міста на відродження Пелчинського ставу на вулиці Вітовського. Ідеться про ділянку, що прилягає до головного входу у парк, і яку, ймовірно, у разі реалізації плану, долучать до нього.

За інформацією депутатки Верховної Ради Наталії Піпи, наразі у Львові не мають меж дев'ять парків, серед яких і Парк культури та відпочинку, а також лісопарк «Погулянка» і парк Архангела Михаїла поблизу Стрийського автовокзалу.

Читайте також: Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова

«Затримки з визначенням меж Парку культури виникла і тому, що тривали суди навколо орендованої Оксаною Баляш ділянки в межах парку. Землю вилучали для суспільних потреб через суд. Зараз ніби цю територію вибороли», – розповідає депутатка. 

Нагадаємо, ідеться про те, що кілька років тому на межі парку хотіли збудувати готель мережі Hilton. Та проєкт не втілився, зокрема і через протести міської громади.

Майже антична арка

Серед «дрібніших» проблем парку – реставрація вхідної арки та стадіону «Юність». Олександр Молодий скаржиться на роботи, що виконує Об’єднання громадян «Центр комплекс». Після реконструкції центральної арки від неї вже відпав шмат штукатурки.

Стадіон Юність

«Підрядник не найкращий, але, на жаль, він виграв тендер на ProZorro. Запропонували нижчу ціну, бо мають пільги, як підприємство Всеукраїнської Організації "Союз Осіб з Інвалідністю". Роблять вони неякісно, розірвати договір можна, але ніхто доробляти за ними не буде. Тож ми є заручниками недосконалого законодавства», – говорить директор парку.

Зараз арку ремонтують знову. Загальна вартість робіт з капітального ремонту – понад 1,8 млн гривень.

Не лише відпочинок, а й культура

Зараз у парку є, де відпочити – кав’ярні, атракціони, кінопокази під відкритим небом. Але ж у його назві ідеться і про культуру.

На думку Олександра Молодого, якби парк мав можливість побудувати нову сцену, вона стала би простором для проведення серйозних подій та концертів.

«Тоді ми би проводили концерти серйозного рівня і люди б з радістю приїжджали. Нам би той самий Leopolis Jazz платив би набагато більше, якби умови були кращі. Я говорив з ними про це – ішлося про приблизно 2-2,5 млн гривень за фестиваль», – каже директор парку.

Читайте також: У Львові створили новий парк

Сьогодні у парку планують проводити концерти і фестивалі, якщо дозволять карантинні обмеження, а влітку – відновити перегляди фільмів під відкритим небом в тих умовах, що є. Олександр Молодий каже, що головне питання – недостатнє фінансування та неможливість заробити на ресурсах, що є.

«Ми вже третій рік поспіль намагаємось побудувати паркур-майданчик. Та щоб його завершити банально бракує коштів», – говорить він.

Довідка:

Парк культури розташований між вулицями Стрийською, Героїв Майдану, Вітовського та Зарицьких.

У верхній його частині стоїть Монумент Слави, що зараз демонтують. Вулиця Вітовського відділяє парк від Цитаделі. Загальна площа парку – 26 га.

Після захоплення Львова радянською владою одразу постало питання про відкриття у місті парку культури і відпочинку радянського взірця. Розглядалося кілька місць його розташування та розроблялось кілька проєктів його облаштування. Та процес обірвала війна. Знову до цієї ідеї повернулись уже після її закінчення.

Територія поміж вулицями Стрийською та Вітовського, де мав постати парк, до того була у занедбаному стані. Колись тут була цегельня з кар’єрами та копальнями, а на верхній терасі – цвинтар. Облаштування парку тривало впродовж 1951-1959 року.

До речі, на місці Монументу бойової слави радянських Збройних сил, що розташований зі сторони іншого входу у парк, мають облаштувати меморіал звитяги українських військових. Як зміниться цей простір, можна подивитись тут.

Анна Чистякова

Фото авторки та Центру міської історії

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!