Ділянка площею у гектар, яку у міській раді ще кілька років тому вважали частиною парку культури і відпочинку, перебуває на межі продажу. Tvoemisto.TV розібралося, чи треба вважати цей продаж «зрадою».

На сесії 22 березня депутати Львівської міської ради прийняли ухвалу, якою надали дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки на вул. Лижв’ярській, 1, на якій розташована будівля колишнього музею ПрикВО. З тексту ухвали випливає, що ділянку площею 1,06 га продадуть власнику будівлі — ТОВ «Апартготель», що у 2016 р. отримало містобудівні умови та обмеження для проведення її реконструкції з пристосуванням під готель.

Продаж ділянки означає, що вона вже точно не буде частиною Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, до якого її зарахували своїми ухвалами депутати ЛМР у 2005, 2009 та 2014 рр. Більше того, у 2015 р. у Львівському апеляційному адміністративному суді міській раді вдалося відстояти ухвалу 2005 р. про затвердження меж парку, скасувати яку вимагав тодішній власник будівлі колишнього музею — ТОВ «Паркготель».

Зради немає?

Головною проблемою парку культури і відпочинку у дирекції самого парку вважають відсутність документів на право користування земельною ділянкою, і через це відсутність чітко визначених меж парку. Про державну реєстрацію ділянки у державному земельному кадастрі мала б подбати дирекція — ЛКП «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького». Для цього підприємству треба подати на затвердження сесії міської ради такий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що не викличе заперечень у депутатів.

Згідно з генпланом міста вулицю Зарицьких можуть продовжити до вулиці Героїв Майдану,
відрізаючи головний вхід до парку від фонтанів перед ним

«Зараз якщо хтось серед парку заб’є кілок, збудує якийсь об’єкт, то зможе доволі просто узаконити незаконне будівництво за допомогою різних схем. Якби ділянка була закріплена за парком, це було б значно складніше», – говорить директор ЛКП Олександр Молодий.

У липні 2014 р. ЛМР прийняла першу ухвалу, необхідну для того, щоб ЛКП зареєструвало у Держгеокадастрі ділянку парку, а в реєстрі речових прав на нерухоме майно — право постійного користування нею. Завдяки цій ухвалі ЛКП отримало дозвіл на розробку «проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 27,1047 га для збереження та використання пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького». Готовий проект землеустрою, власне, і треба ще затвердити на будь-якій сесії другою ухвалою.

Читайте також: Парк культури і відпочинку у минулому і тепер. Фото.

Хоча й ЛМР погодила у 2014 році межі парку, остаточна його площа та межі не є нікому відомими. Як вдалося з’ясувати Tvoemisto.TV, площа у понад 27 га, про яку йдеться в ухвалі з 2014 р., є перебільшеною. До меж парку тоді включили деякі землі, які, за словами директора ЛКП Олександра Молодого, до нього ніякого стосунку не мають або й ніколи не мали.

Спірна (червоним) ділянка, яку орендує Оксана Баляш, і ділянка, на якій розташована будівля колишнього музею ПрикВО (жовтим)

Йдеться перш за все про ділянку під будівлею колишнього музею Прикарпатського військового округу, яка ніколи не була парком. «Раніше вона мала категорію земель оборони, згодом була переведена до земель запасу», – пояснює Олександр Молодий. Зараз вона перебуває у комунальній власності, і саме на неї претендує ТОВ «Апартготель». Крім того, до цієї ділянки прилягає частина ліквідованого ще на початку ХХ ст. Стрийського цвинтаря, на якій парк, за словами директора, все одно не зможе вести ніякої діяльності.

Інша ділянка, щодо якої є застереження у дирекції парку — це де-факто прибудинкова територія, трикутник, затиснутий між житловими будинками на Стрийській та будівлею школи №4 на вулиці Дзиндри, на якій мешканці іноді паркують автівки і загалом трактують її, як свою. Через це в ЛКП і не бажають брати на себе відповідальність за неї.

За словами Олександра Молодого, проект землеустрою вже практично готовий. Втім, майже півроку триває невизначена ситуація через вже згадану прибудинкову територію та наміри міста щодо відродження Пелчинського ставу на Вітовського. Йдеться про ділянку, що прилягає до головного входу у парк, і яку, ймовірно, у разі реалізації таких намірів доведеться долучити до нього.

Читайте також: Навіщо у Львові хочуть відновити Пелчинський став

Крім того, парку підійшла б ділянка, на якій розміщений зараз Монумент слави, і на якій, у разі його демонтажу вартувало б встановити оглядове колесо. «Ми не відмовилися б від неї», — каже Олександр Молодий у відповідь на запитання, чи можливою є передача цієї ділянки парку. За його словами, її статус є поки що неврегульованим.

Ділянка Баляшів поки що «поза парком»

Найбільше клопотів парку за останні 9 років принесла ділянка площею трохи більше, ніж 10 соток, що з кінця 2009 року перебуває в оренді Оксани Баляш, дружини підприємця та політика Олега Баляша (політична партія «Наш край»). Ця ділянка вже давно пройшла державну реєстрацію — на відміну від ділянки парку. Річ у тому, що у 2009 році ЛМР своєю ухвалою вилучила її з користування парку і надала в оренду на 10 років Оксані Баляш для обслуговування адміністративної будівлі, що перебувала у її власності, за адресою вул. Лижв’ярська, 42.

У жовтні 2014 році під впливом прокуратури ЛМР прийняла ухвалу про вилучення цієї ділянки для суспільних потреб. Згодом Баляшам вдалося скасувати ухвалу в судовому порядку. У підсумку у вересні 2017 року ЛМР відмовилася від ідеї розірвання договору оренди, попри те, що Баляшів почали звинувачувати у захопленні земель парку, які вони не орендують.

Читайте також: Баляшам залишили ділянку в парку культури

В управлінні земельних ресурсів департаменту містобудування ЛМР Tvoemisto.TV у відповідь на запит повідомили, що договір оренди земельної ділянки з Оксаною Баляш діє до 3 грудня 2019 р. З відповіді управління випливає також, що ця ділянка наразі не є в межах парку. 

У розмові з Tvoemisto.tv депутат ЛМР Ігор Зінкевич розповів, що за цієї каденції постійна комісія з питань землекористування, членом якої він є, питання затвердження проекту землеустрою для парку культури не розглядала. Він не готовий ще оцінювати доцільність затвердження проекту без окремих ділянок, які можуть виявитися спірними, але вважає, що виселення Баляшів з парку повинно відбутися законним шляхом, можливо, навіть через викуп будівлі.

Інші користувачі — без документів

На території парку є ще будівлі, власники яких не ставлять під сумнів те, що вони розташовані у парку. Таких власників, за інформацією Олександра Молодого, є семеро. Законодавство, і навіть окремі ухвали ЛМР, передбачають укладення з ними договорів про встановлення земельного сервітуту з можливістю платного користування частинами ділянки парку.

Втім, договори про встановлення земельного сервітуту укласти неможливо без проведення державної реєстрації самої ділянки парку. За інформацією управління земельних ресурсів, чинних договорів оренди землі та договорів про встановлення земельного сервітуту у межах парку взагалі немає, а отже за користування ділянками ніхто з власників будівель не платить.

Серед власників та орендарів будівель у парку є відомі у Львові люди. Наприклад, ТОВ «Круаель» належить будівля колишнього кінотеатру поруч з головним входом до парку, у якій після цілком законно проведеної реконструкції нещодавно відкрили ресторан. За даними аналітичної системи YouControl, співзасновниками ТОВ «Круаель» є діти народного депутата Богдана Дубневича — Надія Гичка, Павло Дубневич, а також Богдана Колодій — дружина ділового партнера Дубневичів Тараса Колодія.

Крім того, ГО «Здорова Галичина», співзасновниками якої є Наталія Сліпченко, Євген Тульчинський та колишній народний депутат від «Свободи» Ігор Кривецький, орендує з правом викупу до кінця цього року приміщення площею приблизно 1860 кв.м. у клубі «Романтик» — для організації у ньому  «центру науки, сімейного відпочинку та мистецької галереї».

Те, що треба зробити нагально - дирекція парку повинна все-таки нарешті отримати документи на право постійного користування земельною ділянкою, щоб парк отримав чіткі межі. Від цього виграв би і бюджет міста.

Дмитро Борисов,

фото Богдана Петренка,  2pos.in.ua, alex-shutyuk.livejournal.com, wikimapia.org 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.