Мегаполіс майбутнього. ТОП-10 інфраструктурних рішень, що змінять Київ на краще

3378 0

У найближчі роки в Києві буде реалізовано ряд масштабних інфраструктурних проєктів, які мають зробити місто комфортнішим, зручнішим і привабливішим. До вашої уваги добірка 10 інфраструктурних проєктів, які зроблять столицю містом майбутнього.

Київ, як столиця України, постійно розвивається та змінюється, і його транспортна інфраструктура відіграє важливу роль у забезпеченні комфорту та зручності для жителів та гостей міста. У цій добірці ми розглянемо десять інфраструктурних проєктів, які оновлять транспортні артерії, покращать інфраструктуру Києва, зроблять місто більш сучасним та інноваційним. Великі зміни, які чекають на столицю, включають нові транспортні мережі, реконструкцію важливих доріг та спорудження нових магістралей - як наземних, так і підземних. Як ці інфраструктурні рішення вплинуть на життя міста та покращать комфорт для його мешканців.

Добудова Дарницького мосту

Актуальним та вчасним рішенням стала добудова з'їздів з Дарницького мосту на Дніпровську набережну, що перерозподілило транспортні потоки лівого берега та зменшило затори та навантаженість мосту Патона. 6 липня найновіший міст через Дніпро в Києві, який у званні довгобуду поступився лише Подільсько-Воскресенському, запрацював повноцінно – компанія «Автострада», яка зголосилася добудувати міст за власні кошти, відкрила рух двома новозбудованими з’їздами на лівому березі.

Об’єкт розпочали будувати ще в 2004 році, а перший транспорт пустили в 2011-му. З того часу, більше 10 років Дарницький міст знаходився у недобудованому стані – на лівому березі були відсутні автомобільні з’їзди, зокрема на Дніпровську набережну, що давало б можливість зручного сполучення правого берега та житлового масиву ПОХ (Позняки-Осокорки-Харківський).

Відомо, що це було у другій черзі будівництва, яку навіть не розпочинали через нестачу фінансування. Як наслідок, відсутність усього комплексу розв’язок та освітлення стали причиною того, що транспорт не міг використовувати мостовий перехід на повну, тому більшість столичних автомобілістів ігнорували новий недобуд та надавали перевагу іншим й так перевантаженим переправам Києва, як-от мосту Патона або Південному.

Так, саме Дарницький міст з року в рік є одним із найменш завантажених у Києві. За словами директора компанії з транспортного моделювання «А+С Україна» Дмитра Беспалова, починаючи з 2017 року завантаженість Дарницького мосту сягала до 80%. До порівняння, інші столичні мости у середньому завантажені транспортом на 130% (після 100% на мосту починаються затори).

Після відкриття нових з'їздів, продовжуються роботи із заїздом з набережної Дніпровської набережної в сторону Дарницького вокзалу.

Подільсько-Воскресенський міст

Запланована дата: кінець 2023 року (перша черга).

Подільсько-Воскресенський міст вже давно закріпив за собою репутацію вічного довгобуду (про який жартують не рідше, аніж за метро на Троєщину). Проєкт будівництва та усю документацію Кабінет Міністрів схвалив ще в 1993 році. Побудувати його збиралися до 2002 року. Підготовчі роботи з будівництва моста розпочали в 1996 році. Через рік будівництво призупинили у зв’язку з браком фінансування.

Згодом цю схему повторювали раз у кілька років – і щоразу, коли місто виділяло по кількасот мільйонів – декілька мільярдів, будівництво поновлювали-зупиняли, а рух мостом тільки й обіцяли, що відкриють вже ось-ось, у наступного році.

Наразі, за інформацією, підтвередженою мером Києва Віталієм Кличком, міст планують завершити у 2024 році.

«До кінця року виїзди на Русанівські сади будуть готові і рух транспорту вже піде. У наступному році ми плануємо зробити виїзд на Троєщину», – повідомляв мер у травні цього року.

За словами голови Ради з урбаністики Києва Віталія Селика міст можуть відкрити до кінця року лише в обмеженому режимі. «Це буде технічний проїзд для спецтранспорту (швидкої, пожежної допомоги) та двох маршрутів автобуса. Рух на міст – через шлагбаум – по 4 смуги в кожен бік, враховуючи смугу безпеки, буде використовуватися виключно для того, аби раз в 10 хв їздив автобус з Подолу на Лівобережний масив (Троєщину)».

Метро на Троєщину або Подільсько-Вигурівська лінія (з Троєщиною чи без)

Повністю завершений Подільсько-Воскресенський міст стане одним із найважливіших інфраструктурних транспортних об'єктів міста, який не просто поєднуватиме лівий та правий береги Дніпра, сприятиме зменшенню заторів, розвитку мобільності тощо, а й стане частиною майбутньої гілки столичної підземки.

Попри війну, проєкт Подільсько-Вигурівської гілки метрополітену помалу просувається. Станом на 2023 рік, закладені три майбутні станції метрополітену сяк-так готові:

– cтанція «Суднобудівна» – на Рибальському півострові;

– cтанція «Труханів острів»;

– cтанція «Затока Десенка».

Схема лінії метро до Троєщини

Як розповіли у Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд у Києві, зараз ведеться будівництво тунелів мілкого закладання та станції метро «Райдужна» на території Русанівських садів.

Отож, поки ствердно відповісти чи буде метро на Троєщині важко, однак варто розуміти, що розвиток лінії метрополітену зав’язаний на Подільсько-Воскресенський міст, і наразі відомо, що в основних конструкціях переправи через Дніпро добудували естакаду для метрополітену, тож теоретично поїзди майбутньої гілки столичної підземки вже зараз можуть курсувати між берегами Дніпра.

Наступний позитивний фактор, станції, які не розташовані на Подільсько-Воскресенському мостовому переході, будуть будуватися за окремим проєктом.

Так, перша черга включає вказані на схемі станції + «Подільська» (з пересадкою на станцію «Тараса Шевченка») та «Глибочицька» (з пересадкою на станцію «Лук'янівська»).

Сама по собі Подільсько-Вигурівська лінія метрополітену у проєкті першої черги, без заведення на Троєщину не матиме попиту. Можна припустити, що впродовж одного-трьох років перший пусковий комплекс, який буде складатися з п’яти станцій (Райдужна, Труханів Остров, Суднобудівна, Подільська та Глибочицька) все ж запустять.

Метро на Виноградар

Під час війни, у Києві триває будівництво не лише станцій Подільсько-Вигурівської лінії «у перспективу», а й цілком реальні проєкти, як-от добудова Сирецько-Печерської лінії метрополітену на житловий масив Виноградар, яка є не менш очікуваною, аніж на Троєщину.

Наразі місто зупинилось на першому етапі будівництва, яким передбачено продовження «зеленої» гілки від станції «Сирець» із ділянкою вилкового відгалуження у бік станції Виноградар та електродепо. Як нещодавно пояснив керівник «Київського метрополітену» Віктор Брагінський, проєкт наразі коригують, роботи з побудови метро на Виноградар відновлять у вересні. Віталій Кличко нещодавно пообіцяв навесні 2024 року здати дві станції метро – «Мостицька» і «Варшавська».

Загальний проєкт продовження гілки передбачає будівництво 4 станцій метрополітену: «Мостицька», «Варшавська», «Виноградар» та «Вулиця Маршала Гречка» (у майбутньому буде перейменована).

Добудова «зеленої» гілки покращить насамперед доступність віддалених районів, які стрімко забудовуються, а також сприятиме розвитку інтегрованої і компактної міської структури, стимулюватиме економічний розвиток та залучення інвестицій.

Шулявська розв’язка

Запланована дата: середина 2024 року

Наступного року можуть завершити реконструкцію важливого транспортного вузла столиці та одного з найбільших інфраструктурних проєктів Києва.

Капітально реконструювати Шулявську розв’язку почали у 2018 році. Вона із самого початку стала скандальною: спочатку ігнорування проєкту містобудівників, згодом переросло в освоєння спочатку 600 млн гривень з бюджету міста, які вилились у збільшення кошторису до 1,5 млрд. Зараз загальна вартість об’єкту перевищує 2 млрд грн.

Довгий час основним питанням та перепоною для будівництва залишалося облаштування з’їздів на Берестейський проспект – для цього необхідно знести цех №5 колишнього заводу «Більшовик». У листопаді минулого року місто викупило будівлю, виклавши за неї новому власнику заводу 113 млн грн. Почати демонтаж цеху планують вже в серпні. До кінця 2023 також у планах відремонтувати підземний перехід через проспект.

За прорахунками містобудівника та директора компанії «Про Мобільність» (у минулому радника заступника голови КМДА з питань розвитку транспортної інфраструктури) Дмитра Беспалова, новий шляхопровід, вартість якого перевищує два мільярди гривень, зекономить автомобілісту лише 40 секунд часу середньостатистичної поїздки по Києву.

Хоча є також думка, що у загальному, реконструкція розв'язки має значний потенціал та принесе кілька важливих переваг для транспортної інфраструктури та мешканців Києва, зокрема покращить транспортний рух (збільшиться потужність розв'язки, розшириться дорожній простір, покращиться організація руху; як наслідок – зменшення заторів та збільшення пропускної здатності); також очікується покращення для громадського транспорту, що сприятиме зручнішому пересуванню громадян та зменшенню навантаження на приватний автотранспорт.

Дегтярівський шляхопровід

Відкрити рух новозбудованим шляхопроводом планують до кінця осені.

На аварійному шляхопроводі розпочали реконструкцію-будівництво, яке планують завершити вже восени 2023 року. Станом на середину липня, комунальники «Київавтодору» вже демонтували балки, розібрали опори, підпірні стінки та розпочали будівництво нового шляхопроводу. На всій розв’язці облаштують велодоріжки і розширять тротуари. Ширина пішохідної частини шляхопроводу становитиме 5,2 м замість 2 м. Це дозволить вмістити як комфортні тротуари для пішоходів, так і велодоріжки.

Одним із ключових наслідків нового Дегтярівського шляхопроводу стане зменшення транспортних заторів та поліпшення руху автотранспорту на перетині вулиць Дегтярівської, О. Теліги та О. Довженка. Оскільки шляхопровід буде розширено, це дозволить забезпечити більше смуг руху та вирішити проблему перевантаження доріг у цьому районі, це сприятиме покращенню швидкості руху транспорту та скоротить час простою для водіїв. На порталі «Прозоро» оголошена вартість реконструкції розв’язки з будівництвом нового шляхопроводу – 934 млн грн.

Розв’язка на Мінський масив

Основний проїзд новим шляхопроводом планують відкрити до кінця 2023 року.

Незважаючи на петицію киян з проханням заборонити у Києві будівництво нових розв'язок, поки не добудують Шулявський шляхопровід, на перетині вулиць Полярної та Богатирської на Оболоні все ж розпочали будівництво «неповного листка конюшини», який має спростити заїзд в Мінський масив, за майже 2 мільярди гривень.

Як зазначено у проєктно-кошторисній документації, пропускна спроможність становитиме 11 200 авто/годину, а світлофор на перехресті приберуть, що дозволить зменшити затримки на транспортному вузлі, вказують у КМДА.

Зазначимо, у рамках реконструкції на перехресті зведуть новий 6-смуговий шляхопровід завдовжки 125 м. Ним здійснюватиметься проїзд із вулиці Полярної до вулиці Героїв Дніпра. Також на шляхопроводі виділять смуги для руху громадського транспорту, а на розв’язці з’являться велодоріжки загальною довжиною близько 2,8 км.

Паркінг на Прирічній

Дане будівництво мало бути завершене до кінця поточного року, але проєкт поки не почали реалізовувати.

Неподалік парку «Наталка» на вулиці Прирічній у рамках облаштування великої рекреаційної зони на Оболоні, збудують трирівневий паркінг на 720 автівок, який водночас виконуватиме функцію укриття (так відвідувачі зможуть залишити свої автівки та за потреби скористатися укриттям).

Підземно-наземний паркінг матиме загальну площу 10 120 кв. м, площа приміщень подвійного використання – 2 360 кв. м. Проєкт передбачатиме створення безбар’єрного середовища – облаштованих інклюзивних місць.

Ідея побудови та подальша підготовка до робіт на об’єкті вилилась у протистояння мешканців району та міської влади. Чиновники вказують, що спорудження об’єкта подвійного призначення є надважливим для мешканців сусідніх будинків, адже в них неможливе облаштування укриттів у підвалах.

Ініціативна група місцевих жителів та активісти Почайної назвали будівництво паркінгу «надзвичайно дорогим проєктом» (виділили 120 млн грн), ставили його доцільність під сумнів та вказували на нелогічність побудови багаторівневого паркінгу на місці пішохідної частини Набережної та впритул до захисної дамби.

Будівництво Великої Кільцевої дороги

У Києві наприкінці цього року планують відремонтувати частину Кільцевої дороги в сторону Одеської траси, також у квітні стартувало будівництво Великої Кільцевої дороги на ділянці від вулиці Богатирської до Оболонського проспекту, яку мають добудувати до вересня. Це продовждення довоєнного проєкту, розпочатого у 2021-му і «замороженого» у 2022-му через війну.

Завдяки новій ділянці автомобілісти, які рухаються з півночі Київської області, зі сторони Вишгорода, зможуть, не заїжджаючи в столицю, через Кільцеву рухатись в бік Гостомеля, Бучі, Житомирської та Одеської траси, що дасть змогу значно розвантажити інші ділянки від руху транзитного транспорту.

Об'їзна дорога від вулиці Богатирської до Оболонського проспекту, яка значно спростить дорогу мешканцям Вишгорода, буде готова цьогоріч у жовтні. «Зараз інтенсивно будуємо 3 чергу об'їзної дороги від вулиці Богатирської до Оболонського проспекту. У подальшому, це стане новою Великою Кільцевою дорогою – є проєкти в Укравтодорі, Мінінфраструктури та бачення побудови через Дніпро наземного, чи підземного тунелю, який буде обходити Київ та виходити на лівий берег річки», – поділився амбітними планами директор Департаменту транспорту Руслан Кандибор.

Ремонт мостів через Дніпро (Північний, Південний, Патона та метро)

У Києві спостерігається значна проблема із транспортним сполученням між берегами Дніпра. Особливо відчутним для транспортної інфраструктури Києва стало закриття Південного мосту для приватних авто через воєнний стан. З 22 червня 2022 року рух мостом дозволено лише для спецтранспорту екстрених та аварійних служб, громадському транспорту, транзитному вантажному транспорту, а також авто зі спецперепустками. Через це автомобільний трафік з житлового масиву ПОХ (Позняки-Осокорки-Харківський) перелаштувався не на Дарницький міст, який має суттєвий резерв пропускної здатності, а на міст Патона, який і так є аварійним та надперевантаженим.

Щодо мосту Метро, то місто вже розробляє проєкт першочергових протиаварійних робіт та планує розпочати оновлення мосту в 2024 році за 500 мільйонів євро коштів ЄБРР.

У планах також ремонт ще одного аварійного мосту - Патона. Як розповів мер Віталій Кличко, місто два роки тому передало міст Патона на баланс Міністерства інфраструктури. Міст згодом включили до програми «Велике будівництво», але поки його ремонтувати так і не почали.

«У 2021 році ми передали його на баланс Міністерства інфраструктури під «Велике будівництво», щоб роботи розпочалися. Цей обʼєкт – памʼятка архітектури, і там багато нюансів, зокрема з Мінкультури, які держава може вирішити максимально швидко. Сподіваємося, його реконструкція не за горами», – сказав мер.

Щодо інших мостів, то станом на середину липня, у Києві триває ремонт Північного мосту. Через середню завантаженість транспортом на 300% (після 100% починаються затори), як наслідок, сильна зношеність покриття, тому дорожники наразі проводять планову заміну деформаційних швів та кладуть новий асфальт. Окрім цього, на проспекті Романа Шухевича перед мостом теж тривають цілодобові роботи. Їх мають завершити протягом липня.

***

У висновку, усі рішення, які планують втілити чи вже втілили, так чи інакше змінять транспортну інфраструктуру Києва, яка повинна буде забезпечити насамперед комфорт та зручність для жителів та гостей столиці.

Ігор Ющенко

__________________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні новини Києва, підписуйтеся на наші Facebook та Telegram.

«Твоє місто. Київ» – сучасне незалежне медіа європейської столиці. Ми пишемо про міську культуру, урбаністику, інфраструктуру, бізнес та людей, які змінюють місто на краще.