Фото: photo-lviv
У Львові прокурори вимагають зобов’язати приватне підприємство «Транс Ком» укласти охоронний договір на об’єкт культурної спадщини – «Віллу Алєксандра Кшечуновича», що на вул. Коновальця, 100, яка перебуває у приватній власності. Цей договір потрібен для будь-яких дій з пам’яткою архітектури для збереження, оновлення чи реставрації. Службовець управління охорони історичного середовища Львівської міськради Олег Хандин у коментарі Tvoemisto.tv сказав, що власники вілли ще не зверталися до міської ради за договором.
«До управління охорони історичного середовища Львівської міської ради звернулася Франківська окружна прокуратура міста Львова щодо наявності у власників вілли охоронного договору. Саме наше управління займається їхнім укладенням. Ми відповіли прокуратурі, що до нас власники вілли поки не зверталися. Згодом ми звернулися до самих власників щодо укладення цього документу, та, на жаль, вони не відповіли. Але треба розуміти, що для охоронного договору потрібно розробити облікову документацію, яка не робиться за 1 день. Тому я переконаний, що вони зроблять усі необхідні речі і звернуться до нас», – каже він.
Читайте також: У Львові просять зберегти історичну віллу Кшечуновичів
Зазначимо, що всі власники пам'яток архітектури чи її частини зобов'язані укладати охоронний договір з місцевим чи обласним органом, який має ці повноваження.
«Суть охоронного договору полягає в тому, що власник частини чи загалом пам'ятки бере на себе адміністративне зобов'язання щодо належного її утримання. В охоронному договорі зазначають істотні умови щодо порядку виконання робіт та їх терміни. Тобто прописують необхідність виконання певних робіт», – пояснив Олег Хандин.
Що ж до гарантій, що вілла Кшечуновичів не повторить, наприклад, долю вілли Люсія, яку повністю зруйнували, представник міськради каже, що їх немає, бо це майно власника.
«А хто може дати гарантії? Це ж майно власника. Тим не менш, цей об'єкт є відкритим. Вілла Люсія була схована за парканами і іншим огородженням, а тут усе проглядається. Орієнтуємось, що якщо щось і почнеться, то ми та мешканці це побачимо. Тобто буде вестись попередній моніторинг. Ніхто інакше це не зробить», – зазначив він.
Як підсумував Олег Хандин, окрім прав власності, користувач пам'яткою архітектури має ще й суспільні зобов'язання, а саме збереження цього об'єкту. І в разі неукладення цього договору ЛМР звернеться до прокуратури, аби та вжила заходів щодо примусу укладання цього документу.
Читайте також: Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
Tvoemisto.tv звернулося до керівника приватного підприємства «Транс Ком» та власника одного з приміщень у віллі Кшечуновичів. Він зазначив, що охоронний договір вже в процесі укладання. На запитання про терміни нам порадили звернутися в комунальне підприємство «Бюро спадщини», яке веде розробку цієї облікової документації.
«Я туди подав документи, уклав договори, проплатив кошти. Вони зробили акти виконаних робіт. Тобто вони провели певну роботу, зробили фотографії, звіти і готують решту. Я не професійна людина в цій сфері, тому звернувся до тих, хто цим займається. Вони за мої гроші готують це і дадуть мені на руки, щоб я подав в управління охорони історичного середовища міста Львова, тому що будинок під охороною місцевої громади», – пояснює керівник приватного підприємства «Транс Ком» Роман Тимчишин.
Як зазначили у коментарі Tvoemisto.tv в КП «Бюро спадщини», облікова документація на віллу справді готується. Згідно з укладеним договором між підприємством та власником, її підготують до 30 серпня. Маючи цю облікову документацію, керівник приватного підприємства «Транс Ком» зможе звернутися в управління охорони історичного середовища ЛМР і укласти охоронний договір.
Читайте також: Віллі на Котляревського у Львові мають повернути автентичний вигляд
Після цього власник вілли Кшечуновичів отримає право створювати проєктну документацію, яка, в разі затвердження управлінням охорони історичного середовища ЛМР, стане дозволом для реставрації вілли.
«Обов'язково буде реставрація. В мене є копії архівних матеріалів від 12 року (ред. – 1912 року), які підписані першим архітектором будинку Станіславом Улєйським та першим власником Олекасндром Кшечуновичом. Весь будинок буде доведено до автентичного рівня», – додає Роман Тимчишин.
Довідка
У 1912 році за проєктом львівського архітектора Станіслава Улейського для Алєксандра Кшечуновича з відомої та шанованої у Львові вірменської родини, що славилася меценатством, звели віллу. Згодом тут мешкав аптекар Стефан Стенцель – власник аптеки у кам’яниці Шпрехера на площі Міцкевича. Збудована вілла у стилі неоготики, зараз вона є перлиною вулиці Коновальця.
Алєксандер Кшечуновіч (15 березня 1863, Соснів – 3 березня 1922, Львів) – галицький польський консервативний політик вірменського походження. Представник роду Кшечуновичів. Закінчив відділ права Львівського університету. З 1888 року був членом «Галицького товариства господарчого», з 1889-го «Галицького товариства кредитового земського» (з 1892 року член округового виділу) у Львові. З 1891 року працював у Повітовій раді Рогатинщини, з 1912 року – маршалок Рогатинського повіту. В 1896 році заснував «Товариство охорони платників податків» через введення в Австро-Угорщині прибуткового податку з громадян. З 1900 року працював у Повітовому виділі в Підгайцях.
Нагадаємо, що у Львові прокурори вимагають зобов’язати фізичну особу укласти охоронний договір на об’єкт культурної спадщини – «Віллу Алєксандра Кшечуновича», яка перебуває у приватній власності.
Володимир Федорович
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
