Сьогодні – обливаний понеділок. Факти від обрядів до сучасності

1617 0
Для тих, хто все ж бажає дотримуватись традицій обливаного понеділка, у місті працюють фонтани на пл. Митній і біля Оперного театру.
фото: Evgeny Kraws

фото: Evgeny Kraws

Традиційних обливань на поливаний понеділок, який припадає на 6 травня, у центрі міста не буде. Жодних масових заходів у цей день міська рада не організовуватиме.

Як повідомив керівник адміністрації міського голови Євген Бойко, традиційні обливання раніше не проводили через пандемію коронавірусу, а тепер – через повномасштабне вторгнення росії в Україну.

«Обливаний понеділок – це традиція, яку львів'яни дуже любили. І на рівні міста ми з великим задоволенням її підтримували. Вперше зону для водних ігор та обливання на площі Ринок ми облаштували 10 років тому.  В цьому дійстві активну участь брав навіть мер міста.

Але після широкомасштабного вторгнення ми відмовились від цього заходу. Не час для гучних забав та публічних веселощів. Наш народ завжди знав час і місце для суму чи радощів. Цим ми відрізняємося від дикунів з московії. Водяні батли на пл.Ринок обов'язково повернуться. Після перемоги», – зазначив Євген Бойко.

Читайте також: «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн

Для тих, хто все ж бажає дотримуватись традицій обливаного понеділка, у місті працюють фонтани на пл. Митній і біля Оперного театру. Також мешканці Львова та гості міста можуть зустріти світле свято Воскресіння Христового у «Шевченківському гаю», де працівники підготували насичену на події програму.

Факти про свято

1. Споконвіку вважалося, що вода у великодній понеділок стає цілющою, приносить щастя та здоров’я. Тому люди обливали не тільки один-одного, а й себе теж. Цей день пов’язували передусім з духовним весняним очищенням.

Якщо повернутися до язичницьких часів, весняне купання та обливання мали магічне значення. Предки вірили, що так вони викличуть дощі та матимуть гарний врожай, очистяться та вилікуються від різних нездужань. Обливали водою і худобу, і птицю, бджіл з вуликами, пастухів та коней перед початком польових робіт.

Хворих на епілепсію, жовтяницю чи лихоманку несподівано обливали водою, якою заздалегідь обмивали ікони, срібні предмети чи півня. Вірили також, якщо раптово вилити воду на відьму, то вона не зможе шкодити. Існувало також повір’я, що утопленики або самогубці могли затримувати дощ, тому в посушливі часи їх могили також обливали водою.

2. На Поліссі колись вважали, що якщо облити господиню в цей день, її корова даватиме більше молока.

В козацькі часи другий день Великодня був Днем Богородиці. Саме вона є берегинею роду і міцного шлюбу. Тому більшість традицій цього дня були пов’язані із залицяннями.

З давніх-давен юнаки з відрами повними води ще вдосвіта ходили по хатах, де жили дівчата на виданні, та обливали їх. А ті натомість дарували хлопцям писанки на знак вдячності. Адже вважалося, що облита дівчина швидше вийде заміж за коханого хлопця. Зустрічалися звичаї, коли дівчина мала встигнути подарувати юнаку писанку, щоби той її не обливав, або ж дівчата ховали писанки за пазухою, а юнаки намагалися їх відібрати. Такий звичай, наприклад, був широко розповсюджений на Гуцульщині: після символічної боротьби, отримавши нагороду (писанку), юнак вів дівчину до води і обливав.

Вважалось, якщо дівчина повертається додому суха – це для неї ганьба. Тож дівчата хотіли, щоби їх облили, адже це свідчило про серйозні наміри парубка, котрий зазвичай обливав тільки ту, яка йому подобалась. Відповідно, на знак взаємності він отримував писанку або вишиту хустину. Щоправда, це означало, що танцювати на великодніх святкуваннях він має тільки з нею.  

3. Колись на Закарпатті дівчат штовхали у річку, тому вони і близько не підходили до води. Але хлопці не здавались – хапали якусь і несли до потічка. А в одному із сіл цього району юнаки приходили до дівчини на виданні та кричали під вікном «Прийшли мити». Коли вона виходила, їй тричі лили воду на руки. Вона вмивалась і дарувала парубкам писанки.

На Поділлі звичай обливати дівчат водою або парфумами у Великодній понеділок зберігся й досі. В кожному разі до останньої війни цей звичай можна було спостерігати майже в усіх селах Вінниччини, Кам'янеччини та в Галичині.

Нагадаємо, що на Великдень у Шевченківському працюватимуть дві виставки, дитяча локація, ятки з музейним сувенірним крамом, фудкорти, а також буде велика благодійна збірка на ЗСУ. Детальніше читайте тут.

___________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

 


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!