Фотографії старого Львова/вул. Січових Стрільців, 2, 1908 р
Сьогодні, 22 вересня, у Львові відзначають День вулиці Січових Стрільців. На один день її вирішили зробити пішохідною. Tvoemisto.tv зібрало інформацію про історію вулиці, походження назви та старовинні фотографії.
Джерело: Центр міської історії
Сучасна вулиця Січових Стрільців початково називалась Маєрівкою. Вона прокладалась у 1842 році серед садів, які належали Йозефу Меєру, за що і отримала таку назву. До 1871 р. це була вулиця Майєра, до 1885 р. – вул. Майєрівською, Маєрівською чи Майєрівкою.
Історія перейменувань:
-
Маєрівка – від 1871 року;
-
3 Мая – від 1885 року, на честь Конституції Речі Посполитої, затвердженої сеймом 3 травня 1791 року;
-
17 Вересня – від січня 1941 року, на честь «визволення», а за фактом — початком радянської анексії територій Західної України та Західної Білорусі у вересні 1939 року;
-
3 Мая – повторно названо у червні 1941 року;
-
29 Юніштрассе – від листопада 1941 року;
-
3 Мая – повторно назвали у липні 1944 року;
-
17 Вересня – повторно назвали у грудні 1944 року;
-
Січових Стрільців – назва з 1991 року, на честь Українських Січових Стрільців.
Вигідне розташування, близькість до центру міста сприяли створенню свого роду львівської Уолл-стріт. В різний час на цій вулиці містилось багато великих фінансових установ.
Поштівка 1916-1917 років/ Вулиця Третього Мая (Січових Стрільців)
Історія будинків
№ 2 – найстаріша на вулиці чотириповерхова наріжна кам'яниця, збудована у 1846 – 1847 роках в стилі раннього класицизму, а саме стилю ампір для графа Каєтана Карницького.
Будинок прикрашено рельєфами грифонів, орлів, скульптурними картинами «Амур на спині сфінкса», «Лисиця бореться зі змією» та аттику, який утворюють два леви, що тримають картуш з рельєфним зображенням Святого Архістратига Михаїла, ймовірно, авторства каменяра Франца Щудловського, який навчався у майстерні Антона Шімзера. Майстерня Щудловського містилася у кам'яниці при сусідній вул. Різницькій (нині – вулиця Наливайка).
В центрі зображення будинок на розі вулиць Горького (В. Гнатюка) та 17 вересня (тепер Січових Стрільців)
№3 – в 1885 – 1887 роках на вул. 3 Мая, 3 (тепер це вул. Січових Стрільців) за проєктом архітектора Вінцента Равського-молодшого збудували споруду перщої Дирекції державної залізниці. Входова брама, вестибуль, сходова клітка були щедро декоровані неоренесансним декором. На зображенні над вікнами другого поверху розташовані рельєфи з алегоріями Електрики, Механіки, Інженерії, між вікнами третього поверху розташовані каріатиди. Верхівку будинку увінчує фігура крилатого Гермеса (Меркурія), що стоїть на шарі в пориві руху – роботи скульптора Леонардо Марконі. 1897 року дирекція залізниці покинула цей будинок, який переобладнали для потреб готелю «Імперіал».
Будинок №3/1975-1980 роки
№5 – споруджений в 1870-их роках і належав родині Павліковських. До 1939 року в ньому розміщувались торгівельно-промисловий дім «Аустрополь», фотоательє Едварда Тшемеського, Земський кредитовий та Лодзинський депозитний банки.
З лівого боку – будинки №5 та №7/1918 рік
№9 – у 1891 році на вул. 3 Мая (тепер вул. Січових стрільців), 9 віденська архітектурна фірма Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера збудувала власну споруду Австро-Угорського Банку. У 1912 – 1913 роках архітектор Міхал Лужецький збудував нову споруду Австро-Угорського Банку на вул. Міцкевича, 8 (тепер вул. Листопадового Чину).
Фасад цього будинку прикрашає скульптурний фриз авторства визначного польського скульптора, львів'янина, професора Промислової школи Юліуша Войцеха Белтовського – рельєфи, що символізують Промисловість, Торгівлю, Землеробство та Науку. Після І світової війни банк було ліквідовано, а в кам'яниці у 1920-1939 роках містився Польський банк.
Фотографія 1912-1914 років
№11 – адміністративний будинок на вул. Січових Стрильців, 11 споруджений в еклектичному стилі у 1901 році архітектором Карелом Боубліком. В 1912 – 1990-х роках в приміщеннях першого поверху під різними назвами в різний час функціонував кінотеатр. У цьому будинку також деякий час містилось представництво американської кінокомпанії Fox Film Corporation.
У 1901 – 1915 роках в приміщеннях другого поверху тут містилась популярна, на 100 місць, кав'ярня «Американська» Якуба Клярфельда, в партері кам’яниці містився Салон мистецтва «Лятура», що працював з 10 години ранку до 8 вечора. Після Другої світової війни там розміщувалась Львівське обласне управління кінофікації та Обласний союз кінофотопрацівників.
Поштівка 1902–1905 років
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
