Держводагентство оприлюднило «Топ-100» найбільших підприємств-забруднювачів за 2018 рік. На 7-му місці в рейтингу опинилось ЛМКП «Львівводоканал».
До переліку потрапляють підприємства, що скидають неочищені або недостатньо очищені на очисних спорудах зворотні (стічні) води.
Читайте також: Із яких джерел у Львові та околицях не рекомендують пити воду. Перелік
Речниця «Львівводоканалу» Уляна Горбата у коментарі Tvoemisto.tv пояснює, що постійно стає причиною для потрапляння українських водоканалів у цей рейтинг. Вона зазначає, що водоканали є найбільшими природокористувачами, вони постачають і приймають воду і від населення, і від промисловості. Тому роблять найбільший вкид стічних вод.
«Звертаю увагу, що насправді водоканали не забруднюють воду, а очищують її. Забруднена вода потрапляє на очисні споруди міста з промислових підприємств, що скидають надмірно концентровані стічні води. Очисні споруди через те, що побудовані у 60-70 роки минулого століття і не реконструйовані, не мають можливості дотримуватися усього технологічного процесу і в повному обсязі якісно очищати стічну воду», – каже Уляна Горбата.
Читайте також: Нирки Львова. Фоторепортаж із очисних споруд «Львівводоканалу»
Вона додає, що Асоціація водоканалів неодноразово порушувала ці питання перед Держводагентством і Мінприроди.
«Ящо ви говорите, що водоканали є найбільшими забруднювачами, то назвіть причини, чому так є, і заходи, що необхідно вжити, аби так не було надалі», – каже речниця.
Уляна Горбата зазначає, що в рейтингу є багато приватні металургійних підприємств, які напряму скидають стічні води. На них, вважає речниця, держава могла би чинити тиск, аби вони вкладали кошти в модернізацію очисних споруд із своїх прибутків.
Читайте також: Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
Нагадаємо, наступного року на очисних спорудах ЛМКП «Львівводоканал» розпочнуть будівництво біогазової станції. Загальна вартість проєкту становить 31,5 млн євро. Ці кошти взяли у кредит ЄБРР та НЕФКО. Частково грант надасть ЄС. Однак, аби повністю реконструювати очисні споруди, аби вони відповідали євростандартам, потрібно орієнтовно 200 млн євро.
Стічні води зі Львова головним каналізаційним колектором «Полтва» надходять до міських очисних споруд на вулиці Пластовій. У центрі міста колектори об’єднані з мережами відведення дощу, тому на очисні потрапляє різне сміття, якого за добу назбирується понад 200 кг.
Процес очищення відбувається у два етапи: механічний та біологічний – з допомогою мікроорганізмів, що переробляють органіку на вуглекислий газ і воду. Повний цикл перетворення каналізаційних стоків на чисту воду триває 24 години. За цей час вода позбувається сміття, піску і мінеральних домішок, розчинених жирів, і очищається від органічного забруднення. Відповідно, обладнання й механізми постійно перебувають в агресивному середовищі під час технологічного процесу очищення, відтак швидко зношуються: металеві конструкції кородують, бетони руйнуються.
Олександра Бодняк
