фото умовне
Дві найбільші перешкоди, які постають на шляху до результативного лікування – це невчасне обстеження і виявлення раку, а також страх почути слово «рак». У тих, що лікувалися, ще є страх появи рецидиву. Про це Tvoemisto.tv повідомила львів'янка, голова та співзасновниця громадської організації «ЖИТИ ЗАРАЗ» Оксана Цебрівська.
Жінка чи не щодня стикається з проблемами онкопацієнтів. Оксана сама здолала рак молочної залози і розповідає, що головна їхня місія – підтримати дорослих онкопацієнтів та надати хворим і їхнім родичам психологічну допомогу. І закликає не мовчати, не боятися лікування
«Наша організація працює вже три роки, але про неї не всі знають в онколікарні», – каже вона.
Читайте також: Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
За словами Оксани, сьогодні жінкам, які хворіють на рак, потрібна підтримка. Інколи вона йде від родичів, проте цього не завжди вистачає. І тоді на допомогу можуть прийти онкопсихологи. Досить часто після розмов із ними до жінок повертається жага до життя, вони психологічно можуть почуватися так, як до хвороби. Це, на думку голови громадської організації, вкрай важливо.
«До нас пацієнти звертаються з різними страхами. Коли людина чує слово «рак», то перше, що думає, що помре, а друге – де взяти гроші на лікування. Інші признаються, що бояться звертатися до лікарів, ще інші – рецидиву. Так, онкологічні захворювання дуже складні, можна пройти всі етапи лікування: «хімію», операцію, променеву терапію, але гарантії, що хвороба не повернеться, не дасть ніхто. З власного досвіду скажу, що варто і далі жити так, наче хвороби немає. Не треба весь час про неї думати, більше любити себе, святкувати дні народження, догоджати собі, тоді все буде гаразд», – вважає співрозмовниця.
Оксана Цебрівська радить хворим на рак менше стресувати та не соромитися своєї хвороби. Звісно, багато що залежить від оточення:
«Хворі не повинні соромитися виходити з дому без перуки. Для цього варто менше звертати на них увагу, не шепотіти вслід «напевно має рак». Ми ж не знаємо, що чекає нас завтра».
Часто непоборним страхом для онкохворих стають грошові витрати: «Хворіти на рак дорого. В Україні немає спеціальних фондів чи організацій, завдяки яким людина могла б отримати безкоштовне лікування чи фінансову допомогу. Суми різні, можуть сягати 200-300 тисяч гривень, навіть мільйона. Все дуже індивідуально. На жаль, не всі витрати на медичні препарати, потрібні для лікування, покриває НСЗУ», – каже вона.
Читайте також: «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у Львівській онколікарні
Тому надважливими є толерантні взаємини між пацієнтом і лікарем, право вибору лікуючого лікаря, медичного закладу, а також препаратів. Пацієнт не повинен боятися лікування.
Зі слів Оксани Цебрівської, хворі часто кажуть, що їм бракує інформації про лікування, безкоштовні препарати або програми:
«Дуже хочеться, щоби був тісний контакт між пацієнтом і лікарем. Кожен пацієнт має отримувати від лікаря вичерпну інформацію, кожен лікар мав би присвятити пацієнтові стільки часу, скільки той потребує. З особистого досвіду скажу, що лікар, в якого я обстежувалась, а потім оперувалася, витратив на мене чимало часу, зміг доступно відповісти на мої, здавалося б, банальні питання. Коли буде довіра – буде успіх».
Нагадаємо, троє львів’янок поділились із Tvoemisto.tv своїми історіями хвороби, страхами, з якими зіштовхнулися під час лікування раку, а також озвучили пропозиції щодо необхідності запровадження змін у Львівському онкоцентрі. Читайте у матеріалі.
Юлія Кметик
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
