Фото: Цензор.net
Благодійний фонд «Крила надії» закупив для медзакладів Львова понад 2 тис. одноразових костюмів біозахисту, що відповідають стандартам та вимогам до захисту від вірусів. Керівниця фонду Наталія Ліпська розповідає, чому важливо купувати саме сертифікований захист, як волонтерам бракує комунікації з державою і скільки грошей за місяць епідемії в Україні витратили не на те.
Оскільки у нас епідемія вірусної інфекції, то костюми мають захищати саме від вірусу. В Україні костюмів, що виготовлені за спеціальною технологією і відповідають стандарту 14126, ніхто не виробляє, а ми, як фонд, не можемо собі дозволити ризикувати і маємо купувати те, що дійсно захищає, тож ми знайшли постачальника, який зміг привезти ці костюми з Туреччини. Ця епопея тривала близько місяця.
Читайте також: Тим – можна, а тим – ні або Де логіка у рішеннях влади через карантин
Ми зарезервували 2700 костюмів, з яких змогли викупити 2400 і розвезти їх учора у лікарні, де є найбільша потреба. У першу чергу, такі костюми отримують лікарі-реаніматологи, які безпосередньо працюють з хворими на коронавірус, хірурги, бригади швидкої допомоги, що їздять на виклики з підозрою на коронавірус, і лікарі, які працюють з онкохворими дітьми, які є у найбільшій зоні ризику. Тож сьогодні сертифіковані костюми поїхали у обсерваційне відділення ЗУСДМЦ (Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр), відділення реанімації інфекційної лікарні, у хірургію і реанімацію ВМКЦ (Військово-медичний клінічний центр), реанімацію Охматдиту та до 12-ти бригад швидкої допомоги у Львові. Плануємо передати такі костюми у Винниківський шпиталь, тому продовжуємо збір. Ми дуже залежимо від зібраних коштів.
Ці костюми є одноразові. Чому так? По-перше, безпечніше, коли у хірурга чи реаніматолога є одноразовий костюм. А, по-друге, ми, на жаль, не знайшли багаторазові костюми, які мають підтверджену можливість обробки: ніхто з виробників не може нам сказати, що буде з тим костюмом після п’ятого вимочування у хлорній воді, чи він буде захисним і далі.
Костюмів у ЗУСДМЦ вистачить на місяць, а в інфекційній лікарні чи на швидкій – на 5-10 днів. Але ми спокійні, що, принаймні, протягом цього часу наші медики будуть захищені.
Читайте також: Це і є Україна. Чому важливо не забувати про гаївки у Шевченківському гаю навіть під час карантину
На жаль, мусимо констатувати, що медики заражаються, тому що незахищені. Я не хочу образити людей, які допомагають, але маємо пам’ятати про віруси і стандарти, і розуміти різницю між «я хочу допомогти» і «я дійсно хочу захистити медика». Ми як фонд дещо ортодоксальні в цьому питанні. До того ж, я не можу витрачати гроші людей на те, що не захищає.
Зараз у мене таке враження, що наші лікарі як військо Наполеона під Москвою у 1812 році – що знайшли, те натягнули. Так не має бути. Давайте будемо відповідальними і купуватимемо те, що дійсно захищає, а не ставити галочку, що зробили добре діло.
Звісно, є різні контактні групи і, мабуть, санітарці не потрібно бути одягненою як реаніматолог, який інтубує (уведення спеціальної трубки в яку-небудь частину тіла), або хірург, який оперує. Тут мають бути виважені рішення лікарів на місцях.
Зараз дуже важлива координація зусиль. Ми разом з іншими благодійниками підготували відкритий лист до міської і обласної влади – ми хочемо бачити, що вже зроблено, що передано благодійниками і що куплено за державні гроші. Нас це цікавить із двох причин. По-перше, ми хочемо знати, якою є потреба. Наприклад, я маю сьогодні вирішити, чи мені оплачувати 10 тис. масок. А може, це вже оплачено з обласного чи державного бюджету? Нам потрібна оперативна інформація. Друге, що важливо, це те, що нам часто кажуть, що держава прозвітувала, що вона все купила, тож навіщо ми збираємо гроші. Ми хочемо показати людям, що це не наша фантазія, це не я зранку вирішила, що ми маємо витратити півмільйона на маски, а такою є реальна потреба. Наразі за місяць я бачу, що роблять люди, і не дуже бачу, що робить держава. Можливо, я погано дивлюсь.
Читайте також: Цей вірус, як злий геній. Американський журналіст про те, які висновки має зробити світ з COVID-19
Ми рахували, що потреба Львівської області в одноразових костюмах – близько 39 тис. на місяць. Ми не знаємо, коли буде пік і спад захворюваності – це питання медицини, але ми – тилове забезпечення – хочемо більшої комунікації з державою, щоб допомагати якісно. Нам потрібно бачити оновлення даних у відкритому доступі хоча б раз на три доби. Якщо ви провели тендер – оголосіть про це, щоб волонтери звернули увагу. Або, наприклад, ми чекаємо поставку дезінфікуючих розчинів, будь ласка, не витрачайте на це кошти.
Добре, що МОЗ нарешті заговорило про єдині стандарти біологічного захисту, але минув місяць, люди щиро хотіли допомогти і щось купували – витратили колосальні суми.
Якщо ви самі не справляєтесь, то досить мовчати, скажіть про це, щоб не втрачати час і медиків.
