Поступися, ти ж дівчинка або Чому бути мамою доньки настільки відповідально

2725 0
Скільки я бачила, дівчат виховували з почуттям меншовартості. «Поступися, ти ж дівчинка», «Дівчата так не роблять», «Хто тебе таку заміж візьме» — знайомо?
фото надане Мариною Довженко

фото надане Мариною Довженко

Нещодавно Марина Довженко знайшла фотографію, на якій її доньці Катрусі 1 місяць, а під світлиною підпис: «За цей час, я зрозуміла, що бути мамою дівчинки — та ж фігня, що і мамою двох хлопчиків». З того часу минуло три роки, і вона каже: «Я помилялася». Бути мамою дівчинки — це не просто випробування, це велика відповідальність, пише вона в межах проєкту «Час жінок».

Бути мамою не просто. Бути мамою дівчинки — дуже непросто. Бути мамою дівчинки після двох синів — особливо непросто. Не те, щоби хлопцям було потрібно менше любові або турботи, але ростити маленьку дівчинку і рости поруч з нею — це особливе завдання. Можна сказати, місія. Іноді здається, що нездійсненна.

З появою дітей ми, хочемо того чи ні, переносимо на них свої переживання і дитячі травми. І часто намагаємося надолужити втрачене та неотримане, поводитися так, як би ми хотіли, щоби поводилися наші батьки. Коли я була малою, мама не дозволяла мені кинути ненависну музичну школу — і я-доросла на противагу дозволяла синам кидати ті гуртки, що не приносили задоволення і радості. Завжди намагалася пояснювати свої рішення, а не твердо заявляти: «Буде так, бо я так сказала». Багато мандрувати разом з синами, навіть якщо грошей обмаль і подорож дуже бюджетна, — можна побачити світ, навіть живучи в хостелі та мандруючи автобусами. Говорити з ними на рівних, не обирати, ким їм бути і — що важливіше — ким не бути. Нагадувати: емоції — це нормально, ти можеш плакати і радіти так, як ти вмієш чи хочеш. І, боронь Боже, не згадувати про «сина подруги».

Читайте також: Найважливіша у світі місія чоловіка

Щось вдавалося, щось ні. Але на особливий рівень ця «мамська» дипломатія вийшла з появою Катерини. На той час я була вже мамою з досвідом, тому побутовий бік справи не викликав питань чи занепокоєнь — памперс туди, памперс сюди. А от з емоційним…

Я — дитина кінця 80-х — початку 90-х. Іноді важко пояснити сьогоднішнім дітлахам, що то був дивний час, коли ми ділили один шоколадний батончик на всю родину. Жували у дворі одну гумку на всіх і, коли вона вже втрачала смак, додавали варення. Не дуже (вірніше, зовсім) не обирали, який одяг носити, а який ні — добре, коли бодай щось було. Пам’ятаю, як мама «пошила» мені зимову одежину зі своєї червоної туристичної куртки і дідового кожуха. Не дуже перебирали і з їжею. Нас рідко питали про мрії чи переживання — добре, що живі-здорові. Разом з тим можна було купити перші словацькі чи польські журнали про музику, з постерами, яскравими картинками й незрозумілими описами — вікно в інше життя. Серіали, перші яскраві кліпи та програми на телебаченні — геть інший світ, до якого годі було дотягнутися. Ми росли в цьому розриві між «хочу» і «можу».

Скільки я бачила, дівчат виховували з почуттям меншовартості. «Поступися, ти ж дівчинка», «Дівчата так не роблять», «Хто тебе таку заміж візьме» — знайомо? Вміти бути господинею, щоби в разі потреби, зробити з нічого вечерю. Поступатися, бо як будеш надто незручна, кому ти будеш потрібна? Заземлятися, бо краще синиця в руках, аніж незрозумілі мрії, бо завтра черговий дефолт чи ще яка біда, а за мрії родину не нагодуєш. Ми дивилися на мам, які займалися не саморозвитком чи пошуком сенсу буття, а виживанням, та ламали голову над тим, чи буде за що жити наступний тиждень. І підсвідомо забивали голови своїх дочок сценаріями та моделями поведінки.

Читайте також: Коли він не з Марса, вона не з Венери, а обоє з Moon

Світ змінився, а ми за ним не завжди встигаємо. Іноді ловлю себе на думці, що не знаю, як виростити з доні сучасну жінку. І справа не в умінні фарбувати нігті або вдягатися (то вроджене насправді). Важко навчити бути цілісною і цінною, не маючи такого досвіду.

Мені важливо, щоби моя Катя знала, що вона здатна на все і не має відповідати чиїмось очікуванням, навіть моїм. Кажу їй — ти можеш бути поліцейською, пожежницею, тату-художницею, вчителькою, ким завгодно. Ти можеш фарбувати нігті, волосся, губи або не фарбувати. Ти можеш носити все рожеве або ненавидіти цей колір. Можеш фанатіти від єдинорогів, а можеш бути надзвичайно серйозною і точно знати, що їх не існує. Ти маєш право бути красунею і розумничкою одночасно, або такою, як ти хочеш. Ти маєш право любити когось або не любити: єдина людина, яку треба любити безумовно — це ти сама.

Ти не повинна здаватися, поступатися, відступати від мрії тільки тому, що ти дівчинка і хтось вирішив, що дівчатам так не можна, кажу я їй. Ти не мусиш «забивати» на себе і свої мрії, бо хтось вирішив, що ти маєш сидіти вдома і глядіти дітей. Зрештою, діти мають бути твоїм вибором, а не прагненням відповідати загальному визначенню нормальності і призначення жінки.

Читайте також: Декретний секрет або Що дає жінці декретна відпустка, крім часу на дітей

Іноді мені здається, що дочка — це спроба жінки долюбити і прийняти себе. У свої три роки Катерина свято переконана, що вона красуня. Так і знайомиться з людьми: «Привіт, я Катруся-Катя, дівчинка-красуня». А ще — розумничка. І я вірю, що так буде завжди. І, можливо, разом з нею красунею і розумничкою стане й мама.

Цей медіа-продукт створено TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не завжди відображає погляди USAID або Уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, в тому числі графічному та електронному, копіювання або використання у будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело та письмової згоди редакції ;TvoeMisto.tv заборонено.

This media product was produced by TvoeMisto.tv with the support of the United States Agency for International Development (USAID). The product content is solely TvoeMisto.tv and does not necessarily reflect the views of USAID or the US Government. Reproduction and use of any part of this product in any format, including graphic, electronic, copying or use in any other way without the corresponding reference to the original source and written approval from TvoeMisto.tv, shall be prohibited.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Читайте також:

Коментарі (0)

Додати коментар