Не бачу жодної користі від відновлення Пелчинського ставу

7439 3
Замість витрачати час та зусилля на прожекти з незрозумілою ефективністю, міська влада мала би зосередитися на вирішенні насущних проблем – транспорту, реновації пам’яток і промоції культури.
Ілюстрація: photo-lviv.in.ua

Ілюстрація: photo-lviv.in.ua

Ідея відновлення Пелчинського ставу у Львові має як гарячих прихильників, так не менш палких противників. Львовознавець Іван Радковець розповідає, чому  місту не варто поспішати з реалізацією цього проекту.

Трошки історії

Історичні відомості про Пелчинський став, які ми маємо зараз, на 90% базуються на праці Францішка Яворського «Навколо Пелчинського ставу» з книги «Львів давній і вчорашній». Дослідник Львова гарно описує околиці ставу та перипетії довкола нього.

Цікаво, що коли зараз говорять про морські бої та дійства на Пелчинському ставі, то забувають, що йдеться не цілком про став, а про військові пливальні. Бо у 20-х роках ХІХ століття став був настільки загидженим і забруденним, що місто його не могло прибрати. А військові погодилися взяти водойму під опіку і довести її до порядку. Взамін вони отримали частину ставу під будівництво пливальні, де навчали вояків плавати, маневрам на воді та деяким військовим хитрощам. Крім цього, військові також мали вчити певну кількість громадян Львова плаванню.

Завдяки військовим став вдалося повернути до повноцінного життя. Однак незабаром, на заміну воді та вітру як основним джерелам енергії, прийшла електрика. Відтак, система ставків від теперішньої вулиці Сахарова до теперішньої площі Франка які використовували воду для млинів, вже не була настільки потрібна. Крім цього, околиці ставу почали все більше забудовувати, тож джерела почали пересихати, а ще свої корективи внесло й те, що три пагорби об’єднали у один – Цитадель, і  у Львові виник потужний військовий об’єкт.

Пелчинський став був повноводним, поки існували млини, а після електрифікації його значення занепало. А вже наприкінці ХІХ століття цей став був знаний як популярне місце серед самогубців – деколи доводилося по декілька тіл витягувати зі ставка, бо вважали, що це таке цікаве місце, де можна звести порахунки з життям – тому влада старалась його не популяризувати і деякою мірою спонукала до того, щоби воду зі ставка спускали.

Читайте також: Став замість бруківки. Як у Львові відновлюють міські водойми

Зустрічається інформація про те, що у Першу світову російські війська робили підкопи під Цитадель і спустили таким чином водойму. Я документальних підтверджень цим твердженням не знайшов. А в пізніших перевиданнях книги Яворського вказано, що на початку 30-х років став був настільки змілілим, що його не відновлювали.

Ще за часів Австро-Угорщини були плани Великого Львова, в яких вулиці Вітовського відводили роль однієї з важливих магістралей. Вулиці Зарицьких та Вітовського мали розвиватися в напрямку Героїв Майдану і Сахарова. Їх планували як односторонні, аби закрити транспортне кільце.

Вулиця Франка мала впиратися у вулицю Шота Руставелі і стати її продовженням, а вулиця Руставелі – в Зарицьких, паралельно з Вітовського. Ці дороги від вулиці Сахарова, від Політехніки та собору Святого Юра давали можливість повністю об’їхати Академічну і виїхати на Зелену аж в район Личаківської. 

Крім цього, транспортна розв’язка від Вітовського Героїв Майдану був потрібна місту, щоби проводити автомобільні перегони. У міжвоєнне 20-ліття автомобілів було не так багато і Гран-прі давали можливість популяризації авто, автоспорту і автомобільного таксі. Ці роки стали фіналом ставка.

А потім містом прокотилася Друга світова війна. Ця дільниця отримала нове життя після того, як будівлю міської енергетичної компанії зайняло управління СБУ.

Аргументи «проти»

Чим є фонтан біля входу в Парк культури? Крім всього іншого, це ще й система охолодження від сусідніх будівель СБУ та електростанції, яка там була до кінця радянських часів. Фонтани пропускають та охолоджують гарячу воду і ніхто цю систему не демонтує  без погодження зі Службою безпеки. Так само йдеться і про комунікації спецслужби по вулиці Вітовського. Але це лише один штрих до загальної картини. Інші аргументи прихильників відродження ставу також доволі цікаві.

Перш за все, це дощова вода, на якій так акцентують прихильники відновлення водойми. Дощівку в межах міста не можна застосовувати навіть для змивання вулиць, бо вона приймає на себе весь пісок та всі викиди, які є у повітрі. Дощівку можна відводити в окремі зливи та відводити за місто. Нам тикають Європою, але там дощівку використовують в технічних цілях для промисловості, а не для людей. І якщо на початку й до середини ХХ століття люди мили дощовою водою голову, то я можу запропонувати цим прихильникам дощівки зараз це зробити і подивитися, що з ними станеться, якщо вони так агітують за те, щоби пускати людей купатися в теперішню дощову воду. Аби люди її використовували, цю воду слід пропускати через відповідні фільтри.

На обслуговування цього псевдоставу місто витрачатиме стільки коштів, що легше буде купити сусідній басейн «Динамо» і поставити на баланс міста. А зекономлені кошти закласти, наприклад, в розвиток Горіхового гаю, де вже є природнє озеро. Тож варто було би його очистити, рівно ж які інші природні водойми на околицях Львова. Бо зараз засипають природні озера в районі Стрийської та Наукової, ніхто не дбає про стави в районі колишнього домобудівельного комбінату на Сихові, а тут в центрі міста намагаються реанімувати міф, який нікому не потрібний, окрім самих проектантів.

Читайте також: Мешканці вулиці Вітовського виступили проти відновлення Пелчинського ставу

Крім цього, якщо ми говоримо про став, а не басейн, то не варто забувати про водну фауну і флору. Адже ставок – це відповідна екосистема, на створення якої можуть й піти десятки років. До речі, в жодних пропозиціях щодо ставу я не бачив, конкретної розмови про те, які водорості, мікроорганізми і риби мали би там жити. Про те, яка буде фауна і флора цієї водойми, чомусь не говорять.

Проектанти також кажуть, що якщо зібрати воду в Пелчинський став, то це може запобігти регулярним затопленням Вітовського в районі перетину з Коперника. Це замість того, щоб нормально облаштувати зливну каналізацію, більше трапів на дорозі та не класти бруківку в бетон, щоби вона пропускала воду в ґрунт, вони пропонують збирати дощівку в один резервуар.

Також позитив бачать у тому, що в районі ставу зміниться вологість повітря і в спекотні дні це сприятиме зволоженню повітря. Це казка і маніпуляція, бо одним із аргументів закриття ставу в 20-ті роки ХХ століття, коли там ще була пливальня, стало те, що дорогою вздовж ставу намагалися не їздити візники у спекотні дні, бо випари зранку і сморід з води були шалені. Є дані про те, що люди, які купували ділянки біля ставу під будівництво, потім від них відмовлялися через цей сморід. 

Ще один нюанс. За моїми даними, геологам оплатили розвідку цієї території, якою тепер також маніпулюють, бо геологи сказали, що нічого там робити не можна, тому, що немає підземних вод, а є тільки підшкірні. Це «дві великі різниці».

Крім цього, незрозумілою стає ситуація з підземним паркінгом навпроти Парку культури. 2010 року у Львові розробили концепцію підземних паркінгів. Спочатку це було понад 20 майданчиків, а потім скоротився до 5 чи 7.

Якщо взяти план, як має проходити трамвайна колія по Вітовського, коли збудують став, то чітко видно, що дорогу мають звузити, а трамвай – відвести під пагорби Цитаделі. Але чомусь на всіх слуханнях та обговореннях пан Чаплінський забуває одну річ – саме ця ділянка під Цитаделлю визначена під будівництво підземного паркінгу. І фірма, що має будувати цей паркінг, підписала гарантійний лист з міською владою про те, що над паркінгом буде збережено монумент борцям за волю України. Тому на всіх візуалізаціях ставу пам’ятник відсутній, так само, як і підземний паркінг. І коли розпочнуться роботи по ставу, то раптом господарі і місто згадають про пам’ятник і про паркінг, але вже буде пізно. Чи, може, я помиляюся?

Читайте також: На вулиці Вітовського хочуть відновити став і змістити дорогу. Оновлений проект

Не менше питань викликає й те, за які кошти реалізують цей проект. Із документів, які є в загальному доступі та з інтерв’ю головного архітектора міста можна зробити висновок, що кошти не вкладаються, бо поки йде попереднє обговорення і визначення призначення цих земель. Може це й мудро, але крім того, ще й хитро. Реально так виглядає, що зараз перед виборами речі, які є абсолютним дисонансом до Генплану міста,  намагаються використати для піару, а з другого боку – біля парку культури з’являються нові будови вже зараз, а житло неподалік від водойм завжди є дорожчим. Так виглядає, що люди просто хочуть мати дорожче майно.

Є ще один момент – користь від реалізації цього проекту саме зараз. Як львів’янин, користі від цього проекту взагалі не бачу. Також не бачу фахових аргументів від проектантів та архітектора міста,  що цей проект життєво необхідно реалізувати саме зараз, а не через 50 років. Що у місті зміниться? Добре, якщо цей проект буде потрібен для Львова, то ми його реалізуємо через 50 років. Але зараз є набагато більше нагальних проблем і є у що вкладати кошти: у збереження історичних пам’яток, які руйнуються, в розвиток інфраструктури, зокрема, транспортної, бо ми перебуваємо на порозі транспортного колапсу, коли люди не тільки не зможуть дістатися з дому на роботу чи навпаки. Міська влада мала би поліпшити транспортне сполучення, давати кошти на освіту та пропагувати Львів як місто культури, а не повії, відкритої всім.

А що ж можна запропонувати? Резонне запитання. Перш за все, ремонт наявного дорожнього полотна із заміною трамвайної колії зі збереженням бруківки. Врахувати при реконструкції перспективу з’єднати вулиці Сахарова та Вітовського із Коперника та Бандери. Облаштувати громадський простір перед  входом до Парку культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького, де передбачити додаткові дитячі майданчики та зручні відпочинкові зони не лише для молоді але й людей старшого віку та майданчики для вигулу тварин. І оскільки так на цьому місці хочеться згадувати про Пелчинський став, то створити макет-модель цієї дільниці – як вона виглядала на початку ХХ ст. у вигляді однорівневого фонтану.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Читайте також:
26 Квітня, 2019 16:53
Максим Є вибір: або ставок і далі пробки (все як було до того) або автостоянка на 4-5 підземних поверхів, а зверху красивий фонтан і паркова зона і нарешті вільний проїзд в бік центру усіх трамваїв. Люди залишають машини і пересідають на трамвай (заплатив за стоянку - отримав знижку на проїзд в транспорті).
В'їзд на авто у центр - платний, для місцевих жителів вільний.
20 Серпня, 2018 11:04
Олександр Пане Іване, на Вашу думку, які будинки найменш цінні, щоб їх знести і зробити канал Сахарова - вул. Пластова?
15 Серпня, 2018 17:53
Ігор Дякую за Вашу думку, шановний Пане.
Ставу бути!
Наснаги, енергії та впевненості його ініціаторам!
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!