Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Як зміняться вулиці Княгині Ольги і Наукова та що буде з мостом

30396 0
Tvoemisto.tv з’ясувало, як незабаром зміниться вулиця Княгині Ольги і простори на її перехрестях із Науковою та Володимира Великого, якою є історія цієї вулиці, що тут вдалось втілити, а що не вийшло та якою вона може стати в недалекому майбутньому.

Вулиця Княгині Ольги – одна з найперспективніших магістралей Львова, яка тягнеться понад три кілометри від центру міста на південь. Архітектори запевняють, що незабаром її забудова серйозно зміниться. А місто, натомість, лиш обіцяє, що відремонтує трамвайну колію та облаштує простір біля ЦУМу (універмагу «Львів»).

«Цей район змінився. Колись тут були стави, діти ловили пуголовків», – каже пані Катерина, яку ми зустріли на вулиці Княгині Ольги неподалік від ЦУМу. Жінка каже, що починала зводити будівлю, яка мала стати культурним центром від ЛАЗу. Нині вона стоїть пусткою, поросла деревами.

«Починала будувати її, щойно вийшла з декрету. То мав бути клуб автобусного заводу. Звести його хотіли швидко, навіть привезли бригади з Польщі. А потім усе зупинилося, – каже вона. – Я працювала кранівницею. До того, як приїхала до Львова, мала роботу в порту Бердянська. А тут прийшла на будівництво, отримала квартиру. Цей район з того часу дуже змінився, а клуб так і стоїть недобудований».

Дорога по сіль

Колись вулицею Княгині Ольги пролягала важлива транспортна артерія давнього міста, якою возили сіль із Дрогобича. Деякі історики припускають, що ця дорога могла існувати ще задовго до солеварень і сполучати місто з поселеннями, які були на місці Сокільників.

«Вулиця Княгині Ольги піднімається на Львівське плато з долини Полтви. Колись вона була частиною сокільницької дороги, йшла від сучасної вулиці Коперника, через Сахарова, вздовж Княгині Ольги. На підйомі була трохи звивиста. Вела в Сокільники, звідти пролягала до Наварії, Щирця, Дрогобича», – розповідає історик Микола Майданський.

З його слів, на території спортивної школи, розташованої на початку вулиці, ще збереглися дуби, які «пам’ятають» стару дорогу. Селитися на цій території люди почали ще в XV столітті. Від дороги на захід простягалися лани. А в 1425 році міська рада віддала ці обшири між Зуброю, Сокільниками та Скниловом громадянину Паулю Гольдбергу з умовою, що він викорчує ліси і заснує там село. Майже всі прибутки з того села мали йти до міської казни, тільки частина йому. Територія ця, ймовірно, називалася Гольдбергоф, але її назву згодом так перекрутили, що вона стала називатися Кульпарків.

Лани пролягали від сучасної трамвайної колії на Княгині Ольги у напрямку Кульпаркова. А двір Гольдберга був на розі сучасних вулиць Княгині Ольги та Володимира Великого, де нині «Макдональдс». Залишки маєтку з вежами зберігалися до ХХ століття.

У XVII і XVIII століттях верхню частину сучасних вулиці Сахарова і Княгині Ольги називали вулецькою дорогою.

«На Вульках (від слова «воля») поселяли людей і давали їм звільнення від сплати податків на певний час, навіть на кільканадцять років. При середній тривалості життя 30 років 15 років було багато», – веде далі історик.

З його слів, через вулицю Княгині Ольги проходить Головний  європейський вододіл: «Води з частини, що йде вниз, до Сахарова, впадають у Балтійське море, а ті, що від території, де нині ЦУМ, у Чорне». 

Цей район мав цілу систему ставів. Були стави й у нижній частині вулиці, на місці сучасного басейну, що його львів’яни називають «Медик». Торік місто напрацювало ідею відновлення Пелчинського ставу поблизу вулиці Вітовського.

«За австрійської, польської та радянської влади на Княгині Ольги були військові частини. По лівий бік – давні казарми, кінний манеж. Їх забудували уже в часи незалежності», – пояснює історик. Також військова частина була на території, де звели ЖК «Нова оселя» та «Грінвіль».

У 60-их роках ХІХ століття тут почали прокладати чернівецьку колію, яка була однією з найстаріших залізниць у країні.

На Княгині Ольги виходила частина дільниці Новий Світ, яку почали забудовувати в XIX столітті.

«Багатші селилися ближче до теперішніх вулиць Бандери і Чупринки. А дешевша дільниця була ближче до теперішньої Княгині Ольги. Там чудова малоповерхова присадибна забудова, хоча вже чимало з тих будівель перебудували», – каже Микола Майданський

Низькоповерхова забудова є й наприкінці вулиці, по лівий бік. Там радянські архітектори зводили невеликі котеджі, за що їх звинуватили в марнотраті, бо ж, мовляв, там можна було розмістити чимало хрущовок.

«Котеджі на перетині вулиць Княгині Ольги та Володимира Великого почали зводити ще за Польщі, але будували їх і в радянський час. Тоді архітекторам закидали, що вони розбазарюють територію. Жили там багатші робітники, службовці», – зазначає Микола Майданський.

За радянської доби територію поблизу готелю «Супутник» та ЦУМу планували зробити культурним центром району. Хоча тоді містяни подейкували, що будівля універмагу виглядає як в’язниця. 

«Наприкінці 1970-их років радянська влада запланувала цю територію, на межі з Науковою та Княгині Ольги, перетворити на місцевий центр (кожен район мусив мати такі центри). Там були басейни, згодом їх під аквапарк переробили; мала бути бібліотека, але її так і не збудували. А як зводили ЦУМ, то люди казали, що будують «якусь тюрму». То була якась експериментальна будівля, без вікон, з прозорою стелею, може, через те її так і назвали», – робить припущення історик.

Вже у 1988 році на Княгині Ольги збудували швидкісну трамвайну колію, про продовження якої тепер знову почали говорити містяни.

За німців вулицю назвали іменем композитора Ріхарда Вагнера. У 1944 році їй дали ім’я радянського військового діяча Василя Боженка. Сучасну назву – Княгині Ольги – вона отримала в 1991 році. 

Транспортна перспектива вулиці

Більш сучасна забудова на Княгині Ольги почала з’являтися на початку 2000-их, коли там почали забудовувати військову частину, що по лівий бік вулиці. Там працювала компанія «Карпатбуд». Згодом на території колишнього військового містечка №1 почала будівництво ЖК «Львівська мрія». Мовиться про 6,22 гектара на вулиці Княгині Ольги, 1 – 5. У 2021 році Західний апеляційний господарський суд визнав недійсним договір про будівництво цього житлового комплексу.  

Сучасніші новобуди, 2015 – 2017 років, на ділянці, розташованій по правий бік вулиці, одразу за мостом, належать ЖК «Добра оселя» та Greenville House. Нині цей житловий комплект має свій мікроклімат і суттєво пожвавив район. Утім через невдале проєктування в ньому виникає чимало проблем. Зокрема, мешканці нарікають, що бракує паркувальних місць. Але люди переважно задоволені наявною інфраструктурою, близьким розташуванням трамвайної колії. 

Читайте також: Житло на ЛАЗІ. Як змінюється вулиця Стрийська і що тут ще збудують

Реконструювати цю колію планували ще з 2017 року. Грандіозні плани були в програмі міського голови Андрія Садового «Львів 2020». Утім навіть частково втілити їх не вдалося.     

Коли місто почало погоджувати нове будівництво на цій вулиці, мешканці почали закликати до розширення інфраструктури. Торік ЛКП «Львівавтодор» провело транспортне моделювання, щоби вирішити, що робити з мостом на вулиці Княгині Ольги: добудовувати чи знести і облаштувати кільцеву розв’язку. Нині його використовують як паркінг. У перспективі трамвайні колії з вулиці Трускавецька мали б пролягати аж до вулиці Вернадського.

Колишній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський у розмові з Tvoemisto.tv розповів, що трамвайна колія додає великого потенціалу вулиці та що колись її неодмінно продовжать до Трускавецької. 

«Вулиця Княгині Ольги ще не до кінця сформована і має в цьому плані величезний потенціал. В кінці, на межі з Сокільниками, мали б збудувати величезне депо на 250 трамваїв. Тож цілком можливо, що ми ще дочекаємося, коли цю вулицю завершать», – зазначає він.

А що стосується добудови моста, то тут Юліан Чаплінський доволі скептичний. Каже, що цей міст розвантажить ділянку, але затори утворяться на іншому роздоріжжі. Що більше інфраструктурно буде розгорнутий для автомобілів один вузол, то більший затор утвориться на найближчих вузлах. А позаяк вулицю перетинає залізнична колія, то там можуть з’явитися транспортні хаби – пересадкові вузли. 

Читайте також: Міст на Княгині Ольги: знести чи добудувати

«Якщо львівську колію розширять для потреб міської електрички або швидкісного трамвая, то на різних рівнях на перетині магістралей з’являться пересадкові хаби. І, виїхавши тою електричкою з Сихова, можна буде вийти на Княгині Ольги, пересісти на трамвай до центру чи в зворотному напрямку», – каже він. 

З огляду на те, що вулиця доволі широка, на ній органічною виглядатиме висотна забудова. Незабаром новий квартал з’явиться трохи вище, на перетині Княгині Ольги та Володимира Великого. Торік там почали будівництво на місці колишнього супермаркету «Арсен», а в серпні цього року вже стартував продаж площ.

Читайте також: Львівський ювелірний піде з молотка. Репортаж із заводу, що працює 80 років

Тут планують масштабний комплекс із житловими, комерційними та офісними будівлями. У ЖК мешкатимуть близько тисячі людей у запланованих 460 квартирах. Будівлі матимуть від восьми до дванадцяти поверхів. Під час торішньої презентації проєкту на містобудівній раді архітектори обіцяли сучасні житлові й торговельні комплекси з підземним паркінгом на 500 місць. Об’єкти розділятиме пішохідний бульвар, де планують сучасне озеленення. Понад 2700 метрів квадратних матиме приміщення з громадською функцією. Загальна площа проєкту – понад 6800 метрів квадратних. А ще забудовник обіцяє щонайменше 200 метрів квадратних відвести під міську медіатеку.

Містобудівні умови та обмеження Львівська міськрада видавала торік після скандальних обговорень. Їх отримала компанія «Євротек Девелопмент», власником якої став Володимир Хома. Він є засновником компанії «Вікінг», співзасновником ТзОВ «Вікінг Парк» та бізнес-центру «Український капітал».

Після погодження цього будівництва мешканці району почали скаржитися, що новий ЖК додасть навантаження на соціальну і транспортну інфраструктуру. Люди просять міську владу продовжити трамвайну колію до вулиці Трускавецька.

Для синергії мають бути місця-магніти

Юліан Чаплінський вважає, що вулиця Княгині Ольги на перетині з Науковою та Володимира Великого має невдале планування:

«Там вона більше пристосована для автомобілів, аніж для людей. Між будинками доволі великі відстані, якесь безглузде озеленення, яке нічого на затінює. Зелені зони використовують як місця для кіосків. Територія біля ЦУМу – не для пішохода, і є слушні думки, щоби облаштування всього цього простору переглянути».

Тепер на цій території ринок «Провесінь», торговці працюють і в критих павільйонах, і просто неба. Торгують усім – від одягу, електро- чи будівельних товарів до городини.    

Міськрада ще торік восени обіцяла представити ідеї, як впорядкувати цю територію, але цього не сталося.  

У 2021 році один інвестор мав намір забудувати територію поблизу ЦУМу. Там навіть почали розбирати вже згадану занедбану будівлю від ЛАЗу, але місто не погодило нове будівництво.

«Там є зона для торгівлі, можна проїхати і пройти з різних боків, але бракує порядку, – пояснює Юліан Чаплінський. – Можливо, коли в 1990-их була біднота, а процвітали МАФи, то воно й корелювалося. А зараз для цього місця потрібен нормальний проєкт із торговельними й розважальними функціями. Може, кінотеатри, концертний зал. Що більше таких «магнітів» буде, то краще все працюватиме в синергії».

Архітектор певен, що район вулиць Наукова й Княгині Ольги незабаром серйозно зміниться:

«Простір Наукової не був до кінця використаний. Це місце сполучення з вулицею Княгині Ольги порожнє, його можна вважати близьким центром, за масштабами сучасних міст. Я переконаний, що вулицю Княгині Ольги чекає велике майбутнє. Хоча тут не все так просто, бо є складні карстові ґрунти, але ми маємо достатньо технологій, аби працювати».

І наостанок архітектор зазначив, що інфраструктури для розвитку в цьому районі достатньо.  

Інфраструктури вистачить ненадовго

Натомість головний архітектор Державного інституту проєктування міст «Містопроект» Юрій Столяров пояснює, що інфраструктури в цьому районі вистачить лише на три-п’ять років. Тож уже нині потрібно планувати-проєктувати її розширення, щоб не мати проблем.

Читайте також: Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «Семицвіти»

«Інфраструктура тут не найгірша. Але коли розпочаті проєкти закінчать і люди заселяться, то навантаження на неї збільшиться. Тому вже зараз треба думати про зміни, проєктувати, робити щось із трамваєм», – каже він.  

І зауважує, що на цій вулиці масштабні будівництва такого типу можливі хіба що у верхній частині. Ймовірно, незабаром забудують і «просвіти» біля ЖК «Добра оселя», і Greenville House.

«Вулиця має неабияку перспективу. Було б добре, якби виділену смугу для трамваїв вдалося використовувати й для якихось швидкісних автобусів, – розмірковує Юрій Столяров. – Думаю, незабаром забудують військову частину справа. А особняки, що ліворуч, трансформуються в чотириповерхову забудову».

Громадськості він радить пильнувати територію «Медика». Каже, що йому траплялися проєкти архітекторів, які зовсім не розуміли значення цієї території: 

«Медик» – чудове місце. Якісь ідеї щодо нього витають постійно, але дуже різні. Для прикладу, я бачив проєкт англійського архітектора, який пропонував вибудувати там торговий центр розміром з Forum Lviv. Втратити воду, зелену та спортивну зони, натомість отримати місця для торгівлі й тисячі додаткових автівок було б катастрофою. Ця вулиця, особливо знизу, не надається для розміщення великих торговельних центрів. Треба, щоби громада моніторила, що буде з «Медиком», варто зберегти його спортивну функцію».

Вікторія Савіцька

Фото: Іван Станіславський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Репортаж Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!