Фото ЛМР

Фото ЛМР

Чому за берлінські трамваї взялась прокуратура та що з ними буде далі

6887 0
30 вживаних берлінських трамваїв коштують як один новий. Проте двері цих трамваїв не пристосовані до львівських маршрутів, через що Прокуратура Львівської області порушила кримінальну справу. Tvoemisto.tv пояснює, що не так із купленими задешево трамваями і хто за це відповідатиме.

Звідки у Львові взялись німецькі трамваї

Наприкінці грудня торік міський голова Львова Андрій Садовий анонсував придбання 50 вживаних трамваїв із Німеччини для Львова. 30 мали закупити в Берліні, ще 20 — в інших містах.

У міській раді це пояснювали тим, що у ЛКП «Львівелектротранс» не вистачає рухомого складу, який необхідно було поповнити найближчим часом. Крім цього, відповідно до Стратегії розвитку громадського транспорту Львова, до 2020 року у Львові має курсувати до 120 трамваїв.

Купувати нові трамваї, на кшталт львівського «Електрона», місту не вигідно. Один такий трамвай коштує понад мільйон євро, тоді як один німецький моделі Tatra KT4Dm чеського виробництва 80-х років — 18 тисяч євро. Його розмитнення обійшлося Львову ще в 24 тисячі євро. Загалом один вживаний трамвай, який має прослужити ще 10-15 років, коштує приблизно 42 тисячі євро. Пізніше у міськраді вирішили купувати 30 трамваїв замість 50 — тільки берлінські.

Читайте також: Повези мене туди, де асфальту нема. Чому Львів знову купує старенькі трамваї?

Окрім Львова, 12 трамваїв у Берліні купили для Запоріжжя. Вартість вагонів там також становила 18 тисяч євро. Втім, Запоріжжя ще має переобладнати трамваї, оскільки їхня колія ширша, аніж у Берліні. Торік у грудні ще 10 вагонів придбали для румунського міста Ордая. Один такий трамвай для них обійшовся у 35 тис. євро з витратами на доставку.

Що ж це за трамваї?

Закупляти трамваї планували партіями, а виїхати на вулиці Львова вони мали вже цієї осені. У Берліні вони пройшли капітальний ремонт. Крім цього, вагони оснащені електронною системою управління та стійкіші до неритмічного руху в центральній частині міста. З експлуатації на берлінських вулицях їх вивели у 2017 році.

У такому трамваї є 34 місця для сидіння. Tatra KT4Dm мають панорамні вікна та окутні форми. У вагоні четверо дверей із шириною прорізу 1300 мм. Вентиляція пасажирського салону забезпечується чотирма люками та кватирками. Крім цього, салон має допоміжне електронне обладнання та електронне табло.

За усі 30 трамваїв ЛКП «Львівелектротранс» заплатив приблизно 1,3 млн євро — тобто як за один новий трамвай. Частину з цих коштів надав ЄБРР. Вартість розмитнення та переобладнання місто покривало з власного бюджету.

Двері із сюрпризом

Вживані трамваї з Берліна прибули до Львова наприкінці липня партією в шість вагонів — по три трамваї на день. Їх розмитнюють у трамвайному депо на Промисловій, де замінюють візки та пристосовують вагони до львівської вузькоколійки. 

Пізніше трамваї показали журналістам та громадським активістам, після чого з’ясувалося, що їхні двері відкриваються назовні, а це робить їх непридатними для деяких львівських маршрутів. Зокрема, вздовж сихівської лінії облаштували підвищенні зупинки. Такі ж зупинки побудували на Личаківській та на початку вулиці Дорошенка. Відтак на цих зупинках двері відкритись не зможуть.

Місцеві активісти розпочали дискусію, чи зможуть такі трамваї курсувати на львівських напрямках, оскільки на відремонтованих маршрутах встановили підвищенні зупинки, а решта маршрутів, на які планували запустити німецькі трамваї (1, 2, 6, 9), потребують капітального ремонту та заміни колії (наприклад, вулиця Вітовського та Бандери). Тоді заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Андрій Білий повідомив, що місто домовилося з корпорацією «Електрон» переробити двері. Зокрема, їх пропонують обрізати, а внизу встановити щітки або гуму.

Читайте також: Із балансу Львівелектротрансу списали 12 тролейбусів та 18 трамваїв

Керівник ЛКП «Львівелектротранс» Олег Береза у коментарі DeutscheWelle розповів, що «двері із сюрпризом» для нього також стали несподіванкою.

«Рішення було ще до мене, тому я думав, що там враховано такі речі. Про ці нюанси з дверима я дізнався тільки тепер», — уточнив він.

Водночас Олег Береза вважає, що причиною цієї несподіванки стала радше відсутність координації поміж всіма ланками транспортного управління в місті.

Натомість деякі громадські активісти пропонують знизити зупинки, оскільки їхня висота не відповідає чинним будівельним нормам, що стосуються планування вулиць. Зокрема, у документі від 2001 року йдеться, що посадкові платформи на трамвайних зупинках, суміщених із проїзною частиною, варто розташовувати на висоті 15-30 см від головок рейок. У оновлених ДБН від 2018 року пропонують влаштовувати висоту зупинок на рівні першої сходинки трамвая.

Однак, наприклад, висота зупинки на відремонтованій вулиці Личаківській становть 35 см. На зустрічі з мешканцями щодо виправлення недоліків ремонту Личаківської, де був присутній журналіст Tvoemisto.tv, заступник міського голови з питань ЖКГ Сергій Бабак говорив, що висота зупинок відповідає нормам.

Хто за це відповідатиме?

10 серпня Прокуратура Львівської області відкрила кримінальне провадження через службову недбалість посадовцями ЛКП «Львівелектротранс» та Львівської міської ради стосовно закупівлі 30 вживаних трамваїв. Як повідомили Tvoemisto.tv у прес-службі прокуратури Львівської області, провадження відкрили через розголос проблеми у ЗМІ. 

Вести досудове розслідування кримінального провадження за ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість) доручили слідчому управлінню ГУ Нацполіції у Львівській області. Санкція статті передбачає позбавлення волі на термін від 2 до 5 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та штрафом від ста до двохсот п’яти неоподаткованих мінімумів. 

Читайте також: Львів закупить 10 нових трамваїв та 100 автобусів за кредитні гроші

Міський голова Львова Андрій Садовий запевнив, що берлінські трамваї закупили за європейською процедурою, а технічні питання мають врегулювати фахівці.

«Те, що є технічні нюанси, ми знали наперед. То не була якась таємниця. Але вартість одного трамвая є унікальною, тому що ми 30 купуємо за ціною одного. І вони всі після капітального ремонту, з новою електронікою і будуть споживати набагато менше електроенергії. Тому це є вигідно для громади міста», — каже він.

Таке вже було?

Раніше Львів уже купував вживані трамваї у Європі, після яких прокуратура також порушила кримінальну справу. Зокрема, у 2007-2008 роках трамвайний парк Львова поповнили 22 вагони з німецьких міст — Ерфурта та Гери — немодернізованої моделі Tatra KT4D. Тоді на їхню закупівлю з міського бюджету витратили 10,5 млн гривень. 

2013 року ЛКП «Львівелектротранс» придбав ще 5 вживаних вагонів із Ерфурта по 688,7 тис. грн за кожен, враховуючи ПДВ та митний збір, із аналогічною системою керування. Для цього використали кошти кредиту ЄБРР. 

У 2009 році прокуратура  порушила кримінальну справу за фактом привласнення бюджетних коштів у особливо великих розмірах. Тоді керівником ЛКП «Львівелектротранс» був Андрій Федоренко. Під час судового засідання повідомили, що він своїми діями завдав шкоди міському бюджету на 2,3 млн гривень.

Читайте також: Львів закупить 50 тролейбусів за кошти ЄБРР

За інформацією КРУ Львівської області , комунальне підприємство уклало угоди на поставку вживаних трамваїв із двома українськими фірмами, внаслідок чого вартість придбаних трамваїв зросла на 4,4 млн грн. Крім цього, за інформацією газети «Ратуша», доставкою трамваїв до Львова займалося ТзОВ «Сармат», керівником якого також був Андрій Федоренко. Судові засідання стосовно придбання вживаних трамваїв у 2008 році тривають і досі.

То що станеться з вже купленими трамваями?

У справі трамваїв із Берліна розпочали досудове розслідування (і невідомо, скільки воно триватиме). Нині в трамваях міняють візки, аби прилаштувати їх до вужчої, порівняно з берлінською, львівської колії. Питання, як саме перероблять їхні двері, наразі відкрите.

Tvoemisto.tv звернулося до «Львівелектротрансу» за роз’ясненням щодо подальшої долі трамваїв, які ще не прибули до Львова, та очікує відповідь на запит.

Вікторія Ейсмунт

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.