Куди поїхати на вихідні зі Львова: у мандрівку до Унівської лаври

13086 0
У селі Унів, що за 50 кілометрів від Львова, розташовується унікальний монастир. Є історичні підстави вважати, що його збудували ще у ХІІІ столітті. В Унівській лаврі часто бував митрополит Андрей Шептицький, а Іван Вишенський навіть написав там один зі своїх полемічних творів.Tvoemisto.tv разом із проектом «Локальна історія» пропонує більше дізнатися про цю святиню і відправитися у «мандрівку вихідного дня» шляхами ченців.
фото: myroslavworld.livejournal.com, localhistory.org.ua

фото: myroslavworld.livejournal.com, localhistory.org.ua

Де розташовується?

Унівська лавра розташовується у селі Унів Перемишлянського району, що за 50 кілометрів від Львова.

Що подивитися?

Перша писемна згадка про Унів датується 1395 р., коли польський король Владислав ІІ Ягайло видав одну зі своїх грамот, перебуючи у Глинянах, неподалік «загальновідомого монастиря в Уневі». Є підстави вважати, що монастир існував вже в ХІІІ ст.

Свято-Успенська Унівська лавра, 1939 р.

30 липня 1542 р. польський король Сигізмунд І Старий узаконив особливий статус Унівської лаври, надавши монастирю право на самостійне обрання собі архімандрита, а львівському єпископу було заборонено втручатися у фінансові справи ченців.

Впродовж 1606 р. в Уневі мешкав знаний український полеміст Іван Вишенський, який написав тут «Послання до стариці Домінікії». Починаючи з 1648 р. при монастирі діяла вже власна друкарня, де надруковано низку відомих стародруків. В 1711 р. з ініціативи єпископа Варлаама Шептицького в Унівському монастирі пройшов монаший собор, який дав поштовх подальшому розвитку Унева.

У 1790 р. після входження Галичини до складу імперії Габсбургів у рамках державної політики Унівську обитель було закрито. Упродовж чотирьох десятиліть унівськими маєтками володів митрополит Михайло Левицький, який переоблаштував монастир на свою літню резиденцію, де, він, зрештою, і помер 14 січня 1858 р.

Гурток крою та шиття, с. Унів, 1939 р.

Міжвоєнний період в історії Унева характеризується неабияким піднесенням українського національного руху, що пов’язано з діяльністю осередків «Просвіти» і «Сокола». Зусиллями цих товариств в Уневі організовували лекції для молоді про історію України, ставили концерти та вистави, проводили масштабні національні свята з руханковими вправами та народними танцями. Економічному розвитку села сприяли гурток товариства «Сільський господар» та українська кооператива «Віра» з споживчою крамницею, які організовували українців за принципом «Свій до свого по своє». У цей же час завдяки митрополиту Андреєві Шептицькому відбувається відродження Унівської лаври, де з 1919 р. осідають монахи-студити. При монастирі діяв притулок і дитячий сиротинець.

Монастирський cиротинець в Уневі. Посередині сидять Андрей та Климентій Шептицькі, 1930-ті рр.

Під час Другої світової війни та у повоєнні роки молодь Унева взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. 29-30 вересня 1944 р. у лісах під Уневом поблизу монастиря відбувся один з найбільших боїв УПА. Курінь УПА «Верховинці» у складі 5 сотень (зокрема «Сіроманці», «Бурлаки», «Полтавці») під проводом командира «Яструба» («Лютого»), колишнього старшого лейтенанта радянської армії Дмитра Карпенка, потрапив в оточення двох батальйонів НКВС за підтримки важкої артилерії та авіації.

Протягом доби повстанці зуміли відбити 23 більшовицьких атаки. Попри переважаючі сили противника вони здійснили успішний прорив з оточення. Крім того, було підбито два радянських танки, один з яких особисто підбив «Яструб». У бою були знищені 179 радянських солдатів, у тому числі 1 полковник, 7 лейтенантів, було також поранено щонайменше 120 бійців НКВС. Натомість втрати українських підпільників були у рази меншими – загинули 24 стрільці і 33 поранено.

Молодь с. Унів, 1930-ті рр.

Тривалий час навіть вже в умовах радянської окупації Унівська лавра залишалась духовною твердинею для всього краю, яка не визнала рішення Львівського псевдособору 1946 р. і не перейшла на православ’я. 5 червня 1947 р. більшовиками був заарештований в своїй келії архімандрит Климентій Шептицький і засуджений на 25 років таборів. Невдовзі радянська влада закрила монастир, а в його будівлях влаштували притулок для людей похилого віку, згодом психоневрологічний інтернат для розумово відсталих осіб. Щоб остаточно стерти в людей пам’ять про святиню село було перейменовано в Міжгір’я. Давню назву було відновлено лише у 2003 р. З 1991 р. до Унівської лаври повернулися ченці. Нині це один з найбільших паломницьких центрів в Україні.

Фото: myroslavworld.livejournal.com

Чим дістатися?

Прямим автобусом зі Львова до Унева можна доїхати із АС №6, що на Личаківській, 154.

Автівкою до Унева можна доїхати по трасі Н-02. Дорога забере бзизько години часу.

Віталій Ляска, Юрій Пуківський

За матеріалами проекту «Локальна історія»

 


Читайте також: