Львів’яни та їх собаки: цілувака Фрай, м’язистий Манук та вредний Алтай

4109 0
Важка атлетика для собак, показові виступи з перетягування канату, осінні змагання з їздового спорту– у пошуках нових цікавих історій про чотирилапих улюбленців Tvoemisto.tv завітало на благодійний захід «DogDays». Спортивні пітбультер’єри, бульдоги, кане-корсо, милі та грайливі хаскі, маленькі той-тер’єри та мопси – різна, але дуже цікава львівська собача спільнота зібралася на минулих вихідних у Скнилівському парку.

Ми дізналися більше про учасників змагань та їхніх господарів.

«Я для нього не просто хазяїн, а ще й іграшка»

Олександр, QA – тестує програмне забезпечення, організатор «DogDays»:

«Моєму другу вже 2,5 роки. Порода – амстафф (американський стаффордширський тер'єр). Ім'я – Манук. Воно співзвучно з іменами його мами і тата, а ще з вірменської «манук» перекладається як «малюк».

Ревнивий, як людина. У нього бувають стреси. Коли я приділяю увагу іншим псам, він починає труситися, обурюватися, фиркати, скиглити й гавкати. Це мій друг з великої літери. У нас практично однаковий характер. Ми спокійно сприймаємо життєві ситуації, не агресори.

Спочатку мені дуже подобалися собаки спортивної статури. Ті ж стаффордширські пітбулі, ка де бо, кане-корси – усе це пси, які дуже красиво фізично розвинені.

Чому вибрав саме пітбультер'єра? Одна гарна дівчина віддавала собаку в добрі руки. Чесно, мене підкорили його очі, і я ризикнув. І не прогадав. Це дійсно був мій пес, один випадок з мільйона. Настільки розумного собаки я ще не зустрічав. Це проявляється у вихованні, у тренуванні, у відданості.

Він дуже мене любить. І я його дуже люблю. Коли я кудись йду, то собака не розуміє, чому я пропав, тоді він дуже сильно нудьгує, труситься, переживає, плаче. А коли мене бачить – то страшно радіє, стрибає, обіймає мене лапами, облизує. Так проявляє свою любов, відданість, свою дружбу. На собаку витрачаю дуже багато часу, бо для мене це більше, ніж просто хобі.

Наприклад, ми з Мануком кожного дня займаємося спортом зранку та увечері. Увечері – проста прогулянка, а вдень або вранці я його намагаюся вигуляти так, щоб він дуже втомився, прийшов додому «ніякий» і одразу ліг спати. Манук любить гратися у дог-фрісбі. Він вважає мене не тільки господарем, а ще й іграшкою.

А щевін чемпіон України серед юніорів за всіма показниками: адекватність, стійка... Ми виступали в Тернополі, Хмельницькому, Києві. На наступний рік плануємо поїхати в Австрію на змагання. Але для цього йому потрібно вставити чіп у вухо, щоб був паспорт. Ну, і ще необхідно підготувати машину для перевезення. Там є вимоги: щоб собака їхав у окремій клітці в закритому багажнику й таке інше. Також займаємося важкою атлетикою для собак».

«Алтай любить роздягати»

Михайло, кінолог:

Порода – хаскі, звати Алтай. Головна його риса – вредний. Вередує у виборі їжі та постійно хоче бавитися, не може встояти на місці. Він з довгошерстих, більш схильний до маламутів по структурі шерсті.

Назвали так, бо це ім’я було в топі найпоширеніший в інтернеті. Був ще варіант назвати Бураном, але згадали, що так звати його тата.

Алтай тільки закінчив кінологічні навчання. Дуже добрий до людей. Ми живемо в особняку з ним та ще двома пекінесами. Одного Алтай бере за голову та починає туди-сюди трясти, а з іншим пекінесом хоч і хоче бавитись, але той не дозволяє, бо мав тяжке дитинство: запалення задніх лап та двічі був покусаний вівчарками.

А ще Алтай – це любитель роздягати. Подружка прийшла якось в гості, то він з неї халат стягнув, а на вулиці знімає повідки з інших собак. Кишенькові собаки для нашого хаскі – то його радість, рай.

У нас була велика мрія мати хаскі. Ми мали знайому в Сокільниках, яка парує хаскі та продає, то ми й вирішити взяти собі одного найгарнішого.

Свого ми не запрягаємо, частіше спускаємо з повідка, щоб побігав. Улюблене місце у Львові – Стрийський парк. Вдома він дуже спокійний, багато спить. Де ляже – там і засне. Хоч і має свій вольєр, але не може без компанії, йде до господарів.

Я сам кінолог, але вчу собак на охорону. Алтай не зовсім охоронець, не має схильності до агресії чи злоби, хіба залиже».

«Таку морду зранку побачиш – чудовий настрій на цілий день»

Надія, домогосподиня:

Його звати Вольт, лагідно – Вольчара. Йому 9 місяців. Ми взяли песика в родину, бо дитині було нудно вдома. Спочатку донька його боялася, а потім перестала. Знаєте, є мультик такий «Вольт? От ми й вирішили, що нашому мопсу підійде ім’я головного персонажа.

Спершу ми хотіли французького бульдога, але побачивши цього малого бешкетника, не змогли його не взяти. Він страшенно дружний. Може, то й погана риса любити абсолютно усіх, усюди і завжди, але поки ми не пробували це викорінювати. Дуже ластиться до зовсім маленьких дітей. Ми його відучуємо від цього, бо дітки часто лякаються цієї зухвалої морди, що лізе в коляску. А морда у нього дуже смішна. Класно зранку на таку дивитися – одразу чудовий настрій на весь день.

Ми намагаємося слідкувати за харчуванням, купуємо натуральне. Собаці треба м'ясо, бо це білки, а усе інше – для заповнення шлунку.

Ми живемо біля Високого замку, там з ним і гуляємо. Ми з дитиною дуже багато часу проводимо на природі, бо донька не ходить в садочок, але коли у нас з’явився пес, то стали гуляти у 10 разів більше. Влітку з Високого замку по чотири години не злізали. Ще любимо прогулянки у парку Костюшка, там є багато маленьких: мопси, той-тер'єри, йорки.

Але у Вольта є один друг – це німецька вівчарка Бакс молодший за нього на 2 місяці. Він навчив нашого пса битися. Кажуть, що мопси дуже спокійні собаки. От наш малий був спокійним, поки той Бакс не почав його діставати своїми гострими молочними зубами. Вівчарка спочатку бавився та одного разу подряпав нашого малого, тож Вольт був вимушений навчитися давати відсіч».

«Цілувака Фрай»

Андрій, спортсмен та Олена, студентка «Львівської політехніки»:

«Це наш хаскі. Взимку йому буде 3 роки. Його ім’я Фрай – незвичне, рідкісне, на форумах не зустрічали, тому так назвали. Ще одного такого у Львові точно нема. У нього різнокольорові очі: одне блакитне, а інше – каре. При чому, на блакитному оці є трошки коричневого, а на карому оці – блакитного.

Він спокійний, але страшно ревнивий. Коли підходиш до іншогособаки, одразу прибігає та сідає тобі на коліно, щоб його гладили.

У нього є одна любов – хаскі Майя. Він її дуже ревнує, бо вона завжди собі знаходить інших хлопчиків. Тоді у Фрая трапляється істерика: він починає гризти, гарчати, усіх він Майї відганяє. Вони найчастіше гуляють на Галицькому перехресті.

З хаскі треба активно гуляти: побігати, покататися на ровері. Зимою ми запрягаємо його в упряжку, бо така його природа.  Здається,Фрай гуляв би завжди. Як тільки чує, що хтось вдягається, то вже сидить, чекає й думає: «Мене візьмуть чи не візьмуть?». Завжди зустрічає нас біля вікна, виглядає.

У нас з ним багато спільного. Я займався легкою атлетикою, бігом, тому й вибирав собі собаку, з яким можна разом займатися спортом. І Альона з нами почала бігати. Собака обожнює намотувати кола. Сам лінується розганятися, а якщо з нами, то залюбки.

Який він з людьми? То ж хаскі. Він як бачить людину, то одразу лізе цілуватися, обніматися, облизуватися. Страшний цілувака. З псами теж ладить, але не з усіма: на деяких скалить зуби, якщо вони його раніше образили, має гарну пам'ять».

«Покусує вуха, тому й Тайсон»

Мар’яна та Володимир:

«Це американський бульдог Тайсон, коротко – Тася. Приїхав до нас з притулку з Черкас. Йому ще 7 місяців. Він ще маленький, але вже такий великий виріс.

За характером дуже добрий, хоче всіх цілувати, обіймати.Є одна особливість – обожнює облизувати та покусувати вуха, тому він і Тайсон, як відомий боксер. Дуже любить дітей. Має розвинутий інтелект.

Американські бульдоги – це взагалі порода розумних собак. Уже в 7 місяців у нього проявляються якості охоронця своєї родини. Я б не сказав, що це бійцівська порода. Тільки певний період часу в Америці їх використовували, як собак бойових. Потім бої заборонили й бульдоги виявилися хорошими фермерськими собаками, охоронцями.

Ми обирали Тайсона через інтернет. Побачили його фотографію та відчули любов з першого погляду. Він має дуже цікавий окрас та добрі, милі очі. Ми уже пройшли навчальний курс для цуценят – 10 занять для псів до 7 місяців. Далі плануємо звернутися до кінолога, але поки йому треба підрости.

Має схожий характер з господарем – енергійний, активний. Хвилину дуже запальний, а хвилину дуже спокійний – у цьому весь Тайсон».

«Максік на 10 кілограм важчий за мене»

Марта, займається собаками:

«Його звати Максік, йому 4 роки, порода – кане-корсо. Зараз він важить 65 кілограм, то більше ніж я на 10 кілограм.

Він дуже спортивний, але не любить велику кількість собак поруч з собою, тому страшно нервується в такі моменти. На «DogDays» Макс бере участь у вейтпулінгу, де треба тягнути візок з вантажем. Ми вдома тренуємося, але з шинами та колесами, а такий візок з цеглинами перший раз потягнемо. Хочемо його випробувати.

Максік дуже спокійний, любить діток, обожнює подорожувати. А ще він справжній охоронець. Ти його прив’язуєш – він розуміє, що то його територія та охороняє на 100%.

Ми з моїм Максом різні. Він спокійніший за мене. Наш ветеринар каже, що він дуже залюблений, зацілований пес. Макс страшенно любить увагу. Як гості приходять, то завжди поводиться так, ніби промовляє: «Любіть мене, дивіться на мене! Отакий я хороший».

Надзвичайно активний – з ранку до вечора ми разом бігаємо, тренуємося, змагаємося. У нього є краща подружка – Мілочка, а ще багато друзів серед хаскі. Часто гуляємо біля аеропорту та в парках».

Підготувала Олександра Чернова


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар