Перепрофілювання та оптимізація. Раніше діяла заборона на переорганізацію та закриття лікарняних установ. Тепер цю заборону зняли. Це не означає, що відтепер масово закриватимуть лікарні. «Якщо є установа, яка має 50 ліжок, вона зветься «терапія», а там навіть тонометра нормального немає – так бути не може.Такі установи мали б перепрофільовуватися в інші заклади. Наприклад, у хоспіси, які сьогодні вкрай потрібні в області», – каже Богдан Чечотка.
Лікування туберкульозу має суттєво змінитися. В області є надлишок стаціонарних ліжок для лікування туберкульозу, це призводить тільки до того, що під час 9-місячного стаціонарного лікування пацієнти заражають один одного більш небезпечними, стійкими до медикаментів хіміорезистентними формами туберкульозу. У Європі та Грузії немає такої кількості лікарняних ліжок для стаціонарного лікування туберкульозу. Є активний туберкульоз, який треба лікувати стаціонарно. Усе інше немає потреби лікувати стаціонарно. Мають працювати кабінети контрольованого лікування, куди люди приходитимуть упродовж 9-ти місяців, отримуватимуть там таблетки, здаватимуть необхідні аналізи. У Львові заплановано на половину зменшити кількість ліжок, перевести частково персонал у районні медичні заклади, які надаватимуть допомогу хворим на туберкульоз у районних диспансерах. Це дасть скорочення хіміорезистентних форм туберкульозу, а також суттєву економію, адже стаціонар – це й опалення, і харчування, й електрика, і персонал. На Львівщині вийшли на фінішну пряму по реорганізації фтизіатричної служби (лікування туберкульозу). Зараз ці напрацювання мають внести на обговорення до профільної комісії в ЛОР, після чого мав би бути наказ про реорганізацію.
Стаціонар для хворих на СНІД. Венерологічні стаціонари не ефективні, – стверджує Богдан Чечотка. За його словами, такі хвороби не лікують у стаціонарах розвинених країн. У Львові є два венерологічні диспансери, – це забагато. Із іншого боку, у місті має бути стаціонар для хворих на СНІД. Відтак, один із закладів для лікування венерологічних хвороб планують перепрофілювати на лікарняний заклад для хворих на СНІД. Економічний ефект від цього мінімальний, але це дозволить краще допомагати хворим. Про терміни реалізації проекту говорити рано, на цей момент його опрацьовує робоча група.
Про безкоштовну медичну допомогу. Статтю 49 Конституції, яка гарантує українцям безоплатну медичну допомогу, потрібно змінити, або ж потрібно змінити її тлумачення, – вважають медики. Безкоштовної медицини зараз немає, і вимагати її від держави під час ситуації, яка склалася, – неможливо. Безкоштовними мають бути такі види медичної допомоги, як екстренна допомога, гострі стани, реанімація (до прикладу, перші 3 чи 5 днів). Якщо говорити про пологи, то тут важко сказати, чи має бути така послуга платною чи безкоштовною. У всіх інших випадках витрати на лікування пацієнта повинен взяти на себе страховик (або ж сам пацієнт, якщо страхівки немає). Зараз в Україні вже працюють групи, які розраховують вартість тих чи інших медичних послуг. Коли це буде реалізовано, – залежить від долі внесених на голосування у ВР законопроектів.
У лікарні самі вирішуватимуть, скільки грошей скерувати на зарплату, а скільки на тепло. Медичні заклади будуть мати статус комунальних неприбуткових підприємств. Бюджет у них буде глобальний, а не постатейний, як зараз. Тобто, вони самі будуть вирішувати, скільки коштів на опалення, на зарплату, скільки та яких фахівців має бути. І цей бюджет буде формуватися в залежності від кількості наданих послуг і кількості пролікованих пацієнтів. Тоді не буде мати значення, що молодий хірург є родичем когось із керівництва, а матиме значення лише те, скільки пацієнтів він лікував. Аби в таких умовах головний лікар не перетворився на авторитарного керівника, будуть створені наглядові ради. Ці зміни також прописані в законопроектах, які незабаром мала би розглянути Верховна Рада.
Страхова медицина. Навіть в Україні страхова медицина – це зовсім не новинка. До прикладу, можна взяти місто Житомир (там, так звана, «каса хворих» існує більше 10 років, у місті застраховано більше 10 тисяч людей). Ще один приклад – «Львівська залізниця». Є певні установи, із якими підписує договір страховик, і куди можуть направляти на лікування застрахованих пацієнтів. Страхова медицина не зможе покрити лікування грипу чи венеричні хвороби, бо тоді жодне страхування не витримає епідемії. Однак, приступ жовчного міхура, апандектомія тощо, туди входить. Можна зробити різні варіанти страхівки: до прикладу, стандартний і покращений варіанти. Покращена страхівка буде дорожчою, але таке страхування може покривати дорогі обстеження, як от КТ та МРТ. «Львівська залізниця» вже багато років страхує усіх своїх працівників. Вони мають свою лікарню, а на залишкові кошти в кінці року купують додаткове обладнання. Страхівка для працівників залізниці обходиться в 50 гривень на місяць. На таку систему мали б перейти українці, –вважають медики, однак нині страхова медицина на Львівщині – лише на рівні планування.
Обов’язкове ліцензування медиків дасть можливість контролювати їх. Ліцензування всіх медичних працівників має відбуватися після закінчення інтернатури. Медична установа мала б пройти акредитацію, а лікар мусить мати ліцензію на медичну практику. У випадку лікарського недбальства, халатності чи зловживань ліцензія лікаря одразу ж анульовується. Із таким лікарем автоматично розриваються трудові відносини, а медичний заклад не має проблем з тим, як позбутися невідповідального працівника. Зараз, коли через халатність лікаря гине людина, і його вина клінічно доведена, – його неможливо одразу звільнити. Формально – це одноразове порушення, за яке можна лише отримати догану. Протокол про порушення скеровують в прокуратуру, але процедура триває довго, при цьому лікар продовжує працювати. Уведення ліцензування лікарів передбачено у законопроекті. Можливо, що за ці зміни вже незабаром голосуватимуть у Верховній Раді.
Ліцензія для психіатрів та психотерапевтів. Різноманітні центри реабілітації та інші установи соцзахисту потребують роботи фахівців-психіатрів. Однак аби включити у склад хочаб одного лікаря, їм потрібно виробляти ліцензію на медичну практику. Якби лікар був з ліцензію, він міг би працювати у цьому закладі без додаткових клопотів із паперами. Окрім того, така ліцензія дасть йому право вести діяльність як фізична особа-підприємець: лікар зможе офіційно заробляти кошти в позаробочий час, надаючи консультації. Це вивело б кошти з тіні.
Усі швидкі в області мають бути обладнані GPS-трекерами. Це дасть можливість значно економити як час доїзду до місця події, так і кошти на пальне. Оператори матимуть можливість бачити місце знаходження кожної машини, та зможуть безпомилково визначити, яка з карет швидкої знаходиться до місця події найближче. За виділення коштів на реалізацію проекту має проголосувати Львівська обласна рада. Якщо голосування буде позитивним, GPS- трекери встановлять на усіх швидких каретах області вже з кінця березня.
Стоматологи. Стоматологів в місті перевели на госпрозрахунок. Те ж саме з часом планують зробити і в області. Однак це зроблять після того, як схему «випробують» в обласному центрі, а лише тоді запроваджуватимуть на Львівщині. «Стоматологів безкоштовних вже давно немає, і це розуміють всі», – каже Богдан Чечотка. За словами керівника департаменту, навіть у найбагатших країнах немає безкоштовної стоматології: до прикладу, в Ізраїлі, де охорона здоров’я є однією з найкращих у світі, а страхова медицина покриває практично все, стоматологія не покривається. Стоматологи в Україні зараз від держави отримують лише вату. А люди платять їм гроші в кишеню. Тепер вони працюватимуть офіційно, їм роздадуть безкоштовно ліцензії, вони будуть платити визначену методикою оренду за енергоносії, амортизацію та визначений податок. Це призведе до здорожчання послуг стоматології, однак з іншого боку – виведе із тіні величезну суму коштів, які платили стоматологам у кишеню. Пільгові категорії (діти війни, інваліди, діти тощо) й надалі матимуть право на безкоштовну стоматологічну допомогу.
Наталія Горбань
