Фото: Вікторія Савіцька
Сьогодні, 16 вересня, під час засідання сесії Львівської міської ради депутати прийняли ухвалу, якою затвердили об’єкт інвестування «Культурно-мистецького простору в приміщеннях по вул. Гнатюка 20-22».
Йдеться про приміщення пам'ятки архітектури, де раніше були залізничні каси на Гнатюка. Там міська рада планує облаштувати мистецький простір. Сьогоднішнє рішення сесії зобов’язує міськраду розробити інвестиційний проект зі створення культурно-мистецького простору в цих приміщеннях.
Як раніше у коментарі Тvoemisto.tv повідомив перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, концепцію простору мають представити за місяць.
Читайте також: Восени у Львові презентують проєкт, за яким змінять територію поблизу ЦУМу
Нагадаємо, що у квітні цього року «Укрзалізниця» звільнила орендоване приміщення першого поверху у будинку на вулиці Гнатюка, 20. Там ще з радянських часів працювали залізничні каси. Приміщення першого поверху мають площу понад 380 метрів квадратних. Право власності на них Львівська міська рада зареєструвала у 2019 році.
Будинок Ґрюнера на вулиці Гнатюка №20-22 збудували у 1911 році. Львів’яни Якуб і Клара Ґрюнери отримавши дозвіл на будівництво нової кам’яниці, замовили проект у будівельному бюро Міхала Уляма. Фердинанд Касслер є автором проекту кам’яниці Ґрюнерів, пише Центр міської історії
У листопаді 1911 року Ґрюнери отримали дозвіл на заселення чотириповерхового будинку. Будинок складався з житлових, торгівельних та інших громадських приміщень. У цоколі були розміщені: 11 складських приміщень, 12 пивниць, 2 коридори; на партері – 3 крамниці, 1 склад, 2 брами-проїзди, кінематографічний заклад, що складався з двох залів, вкритого подвір'я, фронтових крамниць, сторожки з покоєм та з передпокоєм. На 1-му поверсі спереду був 1 зал, 11 санвузлів та 2 коридори; на 2-му-4-му поверхах – по 20 покоїв, по 4 передпокої, по 4 кухні, по 4 лазнички і по 4 комірки. З тилу кам'яниці був запроектований невеликий сад з геометрично розпланованими клумбами. У 1929 році в будинку був влаштований електричний ліфт.
Вікторія Савіцька