Яким є релігійний ландшафт світу; як варто сприймати останні заяви Папи Римського і як світ реагує на них; чому московська церква продовжує свою діяльність в Україні; в який спосіб Україна може дати раду в цих непростих ситуаціях; про послання Синоду УГКЦ, яке пояснює ідеологічні корені російської агресії та неможливість перемовин із агресором, Tvoemisto.tv розповів Анатолій Бабинський, доктор філософії, дослідник історії Церкви.

Кореспондент швейцарської газети в розмові з Папою Римським запитав про його ставлення до українських настроїв щодо підняття білого прапора. Папа відповів: якщо відчуваєте, що є програш, потрібно піднімати білий прапор і йти на перемовини. Весь світ відреагував миттєво. А який це мало вигляд за вашими спостереженнями? 

Реакція справді була миттєвою і вкрай негативною. Папу намагалися захистити, виправдати лише наближені особи. Пресслужба намагалася пояснити, що він мав на увазі, хоча це було радше «гасінням пожежі». Без додумування важко пояснити ці слова. Для мене в тому інтерв’ю питання не тільки в білому прапорі. Воно ще офіційно не опубліковане, але деякі італійські медіа вже виклали цілий текст. Тим, що стосувалося білого прапора, Папа радше реагував на питання журналіста. Він розмірковує про значення білого кольору, що це світло в кінці тунелю, ризи понтифіка.

Читайте також: Папа Римський готовий приїхати в Україну, за умови, що також відвідає Москву

Однак поза увагою залишився найбільш проблемний момент, який висвітлює те, як Папа бачить цю війну. Ми знову стикаємося з його поглядами на світ, геополітичний ландшафт. Він говорить, що важливе людське життя, а географія неважлива. Що Україна і так настраждалася – подивіться, що було за Сталіна. Якщо скласти ці пазли, всі промови Папи, то знову побачимо повторення його наративу: маленька людина в цьому світі страждає через те, що великі геополітичні надпотуги між собою воюють. І Україна стає заручницею конфлікту великих сил – США, бо він не раз натякав на це Росії, Китаю. Бідна Україна – заручниця гри сильних світу цього і мусить якось із цього вийти, зберегти собі життя. Це означає, що Папа не розуміє природи цього конфлікту, російської агресії. Що Україна захищається від російського імперіалізму, а не є заручницею сутички США, НАТО і Росії. Подавати цю війну саме так – частина російської пропаганди.

Папа Римський Франциск

Можливо, Папа цього не бачить, не розуміє, але не люди у Ватикані. Чимало інтерв'ю та пояснень з’явилися майже миттєво. Колишній префект Конгрегації віровчення кардинал Ґерхард Мюллер сказав: «Проблема в тому, що і Папа, і нинішній префект Конгрегації видають документи, які постійно треба інтерпретувати. Отже, не все гаразд». Апостольський нунцій в Україні Вісвальдас Кульбокас у інтерв’ю La Repubblica сказав: «Правильним було б запитання, що Папа хотів би сказати Росії». Він же відповів на це питання: «Росія повинна перестати вбивати».

Ці пояснення зсередини Католицької церкви свідчать, що терпець цих людей також уривається. Вони потребують чіткості, розуміння, щоби припинилися натяки на те, як бачиться ця ситуація.

Ми вже зіткнулися з явним розривом між тим, що думає персонально Папа, і тим, що думають багато єпископів у світі. Німецький єпископат навіть звертався, щоб прояснити цю мову. Є заяви глав католицьких держав. Польський прем'єр, німецькі політики і політики з країн Балтії вже висловилися на цю тему. Держсекретар Ватикану висловився значно чіткіше: «Агресор повинен припинити цю війну». Звісно, він апелював до слів Папи і намагався пояснити, що Папа мав на увазі. 

Щораз явнішим стає те, про що говорять багато ватиканських аналітиків: Держсекретаріат і Папа не діють синхронно щодо цієї війни, різняться думки, як її трактувати, коментувати. Папа діє на дуже персональному рівні. В нього є власні геополітичні погляди, підходи, які він вважає правильними та дієвими. Папа думає, що на харизмі безпосередності, простою людською риторикою він здатний достукатися до сердець людей, зокрема таких, як володимир путін.

В італійській пресі сьогодні я читав статтю, що насправді дипломатії мало, багато водянистої риторики, яка не допомагає. І це катастрофічна ситуація. Маємо справу з персональним поглядом Папи, який він висловив без огляду на те, що думають у Держсекретаріаті й структурах, покликаних допомагати йому в таких справах – подавати аналітику, різні трактування, відточувати його мову, писати йому записки з чіткішими формулюваннями. А він покладається на особисту вдачу, і це призводить до дуже серйозних наслідків.

Читайте також: Посол України у Ватикані зустрінеться з Папою Римським, щоб донести «декілька базових»

Питання складне. Скільки вже було різних емісарів, намагань донести до Папи позиції українського єпископату та суспільства. На певний час ситуація наче змінюється, та згодом він знову щось таке може сказати. Як на мене, це найбільший скандал від початку війни, такий вигляд це має у ЗМІ. Сподіваюся, що ця ситуація стане справді радикальним поворотним пунктом у цій історії, бо вона вже досягла піку. 

Оглядачі Радіо Свобода, які промоніторили чимало всього, дійшли до висновку, що ця ситуація демонструє початок розриву Ватикану, Католицької церкви і Європи. Католицька церква «зміщується» в країни Латинської Америки. І щоб змінити ситуацію, доведеться чекати нового понтифікату. Схожу реакцію бачимо й усередині українського суспільства. Католикам кажуть: «Треба йти в ПЦУ» або «Треба навчитися ставити питання, навіть у контексті того, що ми можемо робити, щоб новий Папа був більш проукраїнським». У який спосіб може відбутися зміна Папи? Бо ще кілька таких подій, і всередині Ватикану постане питання, як із цим всім бути далі.

Я б не радикалізував, що мовиться про цілу Католицьку церкву і Європу. Європа завжди залишатиметься серцем Католицької церкви, бо європейська цивілізація збудована на основі цінностей католицизму. Церква поширилась по цілому світу, сьогодні вона є мультикультурною і багатогранною. Фокус деякою мірою зміщується, і це закономірно. Але думаю про це більше як про появу нових перспектив у Католицькій церкві, бо більшість католиків сьогодні не живе в Європі.

Не варто ставити знак рівності між Папою і Католицькою церквою. Він управляє Церквою як голова Колегії єпископів і не є абсолютним монархом, його влада обмежена. Його приватне висловлювання не є догмою, законом чи непомильним вченням. Папа дуже рідко користується прерогативою вчення про непомильність, цьому передує дуже складний процес. Його висловлювання дуже часто є просто висловлюваннями людини. На такій високій позиції він має бути відповідальним і чуйним до того, що каже. Але все-таки це думка людини, тут не варто ставити знак рівності. 

У самому Ватикані, Апостольській столиці, є різні думки. Ми їх явно не бачимо, бо все ж існує певна корпоративна культура, яка не дозволяє дуже різко критикувати Папу. Але є різні неформальні канали, та й між рядками в різних ватиканістів або аналітиків можна прочитати, що є серйозне невдоволення такими кроками. Думаю, без певного коригування не обійдеться. Бачимо дуже різкі заяви і Української греко-католицької церкви. З боку вони можуть такими не видаватись, але всю їхню серйозність розуміють ті, що знають мову, яка вживається в таких документах. 

Щодо внутрішньоукраїнського питання, то справді на рівні приватних осіб інколи звучать радикальні думки, але на інституційному рівні я не бачив такого і не вважаю це реальним. УГКЦ є автономною Церквою, має свого Главу – Блаженнішого Святослава. Папа не керує нею в ручному режимі, він є Главою Вселенської церкви. УГКЦ поєднана з нею, а не з Хорхе Маріо Берґольйо чи Франциском І.

Зараз часто згадують, що Українська греко-католицька церква не має свого кардинала.

Повна републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

___________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.