Фото: Freepik

8 липня відзначають Всесвітній день боротьби з алергією і таким чином хочуть привернути увагу громадськості до того, щоби вчасно запідозрити, діагностувати і надалі лікувати алергічні захворювання. Нині алергія стала, зокрема, і ускладненням після Covid-19. Імунологиня та алергологиня Христина Якимович-Ліщук розповідає про те, як коронавірус вплинув на кількість нових алергіків в Україні та як правильно в цьому випадку лікуватися.

Читайте також: Їсти, пити, відпочивати. Як за літо укріпити імунітет

Ми живемо в епоху не лише пандемії Covid-19, а й пандемії алергічних захворювань. Людина будь-якого віку чи статі може захворіти. Приміром, в Україні ця патологія є однією з найпоширеніших, а у Львівській області, зокрема, у 2020 році в регіональному центрі проконсультували 13 652 людини різним формами алергії. Йдеться і про алергічні риніти, і бронхіальну астму, і кропив’янку, полінози, медикаментозну алергію тощо.

Натомість у 2019 році, коли не було епідемії коронавірусу, ця цифра становила 11 600 людей. Не секрет, що на час пандемії менша кількість пацієнтів зверталася по допомогу, бо люди були занепокоєні, боялися заразитися вірусом, та навіть враховуючи цей момент, понад 13 тисяч потребували консультації алерголога чи клінічного імунолога. Тенденція до зростання алергопатологій в нашій області досі є.

Окрім цього, це і соцільно-економічна проблема, оскільки 60% – пацієнти працездатного віку, від 25 до 45 років, тобто активна група населення.

Із чим пов’язане її стрімке поширення

Продукти, які ми споживаємо, містять велику кількість стабілізаторів, емульгаторів, додаткових речовин, які сприяють розвитку алергії і погано переносяться організмом. Також накопичуються токсини, страждає кишківник тощо. Щоби продукти мали добрий вигляд і довше зберігалися, їх обробляють знову ж таки хімію, яка сприяє розвитку алергії. І вода, яку ми п’ємо, не є чиста. Змінюється і екологія.

Пацієнти нині дуже багато приймають препаратів без потреби, без призначення лікаря, а таке надмірне споживання та самолікування спричинюють інтоксикацію і самоалергізацію. Минулого року, наприклад, кожен 11-тий мав не просто епізод алергії в житті, а сформовану алергопатологію.

Серед тих алергенів, на які нині найбільш гостро реагує організм, є пилки трав, дерев, амброзія, побутовий пил, пліснява, харчові продукти, зокрема полуниця, помідори, квашена капуста, ківі, яблука, виноград, сливи тощо.

Постковідний синдром та перші прояви алергії

Окрім цього, одна із ознак постковідного синдрому – це перші прояви алергії. Вірус настільки змінює роботу імунної системи, що пацієнти, які мали епізод мінімального висипу на руках, нині мають кропив’янку з такою активною клінікою, ніби вони є хронічними алергіками. Це теж своєрідне ускладнення після коронавірусу.

Цікаво, що до 30% пацієнтів, які перехворіли на Covid-19, мають проблеми неврологічні, а 19% – алергічного характеру (наприклад, нежить, висипання, свербіж очей, вперше починають реагувати на цвітіння, пил). Серед нових алергіків 10% становлять ті, хто під час коронавірусу приймав 2 і більше груп антибіотиків.

Як ефективно пролікувати алергію

Перш за все, пацієнт має проконсультуватися в сімейного лікаря і отримати фахову консультацію у алерголога, клінічного імунолога. Ці нові алергічні симптоми потребують глибшої діагностики, бо спочатку це може бути нежить, чхання і спазми, а через три місяці, якщо вчасно не виявити алергени – перші ластівки до бронхіальної астми. У такому випадку алерголог може допомогти.

Якщо виявляють певні причинні алергени під час лабораторних обстежень, то призначається специфічна терапія, якщо просто збільшений рівень фактора, що свідчить про алергію і немає виражених причинних алергенів – дають антигістамінні препарати, підбирають діючу речовину. Лікування може тривати місяць, а іноді і пів року.

На сьогодні алергія, яку вилікували – та, що не знижує якість життя пацієнта, він не має скарг і комфортно себе почуває, але зміни лабораторні залишаються. У такому випадку можна сказати, що він добре пролікований. Нині використовують специфічну алерготерапію, яка дає можливість заблокувати надмірну реакцію організму на алерген, що спричиняє прояви. Вона – довготривала, але попереджує розвиток ускладнень, які можуть сформуватися.

Важливо, що всі захворювання потребують вчасної діагностики і правильної терапії (під’язикової, таблетованої форми або в вигляді підшкірних ін’єкцій). Наприклад, підшкірне введення відбувається раз на місяць протягом тривалого часу (від 2 до 5 років) і дає хороший довготривалий ефект. Це дешевше і водночас краще для організму, аніж постійно знімати приступи алергії при загостренні. Нині це доступно в різних центрах, у міських, обласних лікарнях, у фахівців-алергологів, які допоможуть боротися з проблемою.

Колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.