фото: Varta 1
У ніч після Дня святого Валентина п’яний львів’янин на «форді» заробив вісім протоколів від патрульних поліцейських. Утім, навіть у разі, якщо його позбавлять водійських прав, він зможе далі їздити п’яним і збивати стовпці (у найкращому разі), сплачуючи (або ні) час від часу штраф. За словами інспектора патрульної поліції Львова Олександра Козлова, щодня у Львові та області складаються десятки протоколів за водіння в нетверезому стані, однак робота судової системи та обмежені повноваження поліції зводять кількість покараних до мінімуму. Про те, як зробити вулиці у Львові безпечнішими, говорили учасники чергової дискусії в межах проекту «Безпечні дороги», організованої платформою «Твоє місто Львів».
Потенційні вбивці на дорозі
«Я не можу пояснити вам, чому люди п’ють і сідають за кермо. ЗМІ постійно показують ролики, пояснюючи, які в цього можуть бути наслідки. Менталітет тут ні до чого: виїжджаючи закордон, людина зразу пристібається й там, де обмеження швидкості 50 кілометрів на годину, про всяк випадок їде 40. А тут водії плутають демократію з анархією», – говорить Олександр Козлов. За його словами, допомогти може система автоматичної фотофіксації. Львівська поліція вже протестувала німецьку систему на Стрийській і за п’ятнадцять хвилин зафіксувала сімсот порушень. Якби система була сертифікована, власник кожного автомобіля, який порушив правила, отримав би повідомлення про штраф.
Однак, аби так було, потрібні зміни до законодавства. А поки що поліція, за словами Олександра Козлова, дуже обмежена в можливостях зупиняти автомобілі: у переліку дев’яти підстав для цього немає підозри на стан алкогольного сп’яніння.
Читайте також: Скільки можна випити за кермом. Таблиця
«У нас є водії, яких протягом кількох місяців раз у раз ловлять за те, що вони їздять п’яними за кермом. Вони вже давно не мають водійських прав, а в тимчасовому посвідченні немає місця для вписування порушень. Він заплатив штраф і їздить далі. Немає способу вплинути на таку людину – забрати машину в неї не мають права», – констатує спеціаліст Управління транспорту та зв’язку Львівської міської ради Костянтин Баранюк.
Також, за його словами, для закону немає різниці, яка концентрація алкоголю в крові водія: це все одно адміністративне правопорушення. «Хоча після одного проміле мала б наставати кримінальна відповідальність, адже така людина – потенційний убивця на дорозі», – додає Баранюк. Аби це змінити, потрібно вносити зміни і до адміністративного, і до кримінального кодексу.
Читайте також: Чемність заради життя. Як допомогти львів’янам цивілізовано поводитись на дорогах
Представник «Ротарі-клубу» Пітер Меєр-Расмуссен розповідає, що в Данії, звідки він родом, після трьох зауважень від поліції власник машини втрачає водійські права. Після цього він повинен знову ходити до школи водіння та складати іспити. Йдеться саме про власника, а не людину, яка була за кермом під час порушення; тому, передаючи ключі від свого автомобіля іншій людині, данець спершу переконається в тому, що вона відповідально та вправно керує. Попереджають і штрафують данських водіїв, наприклад, за непристебнутий ремінь безпеки чи перевищення швидкості. Вони точно знають, що порушення правил тягне за собою покарання.
(Само)обмеження
Ми зобов’язані дотримуватись правил, переконаний голова Патріаршої комісії у справах молоді Української греко-католицької церкви отець Ростислав Пендюк. Якщо ж нас щось у них не влаштовує, їх потрібно змінювати в цивілізований спосіб, а не ігнорувати. Однак, на думку священика, люди не завжди розуміють суть і необхідність правил. «Те саме в церкві: в людей є відчуття, що Бог просто так дав нам заповіді, аби наше життя не було занадто легким, – розмірковує отець Ростислав. – Але заповіді є для того, щоб нам допомогти. Те саме стосується обмеження швидкості 50 кілометрів на годину: це не обмеження свободи, а засіб, який допомагає всім учасникам руху. Коли я бачу цей знак, байдуже, який об’єм мого двигуна – я маю їхати згідно з правилами». Священик рекомендує всім, хто бачить порушення правил дорожнього руху, викликати поліцію, а своїм друзям і знайомим робити зауваження, нагадуючи про необхідність бути чемними на дорозі.
Читайте також: Місто, недружнє до водіїв. Чому у Львові їздять не за правилами, а як вийде
Для тих, на кого слова не діють, Костянтин Баранюк пропонує створювати умови, які перешкоджають порушенню правил. «Львівські вулиці проектувались із розрахунком на швидкість 100 км/год. За кордоном вулиці проектують відповідно до швидкісних обмежень: водієві має бути комфортно їхати на швидкості 50 км/год. Зараз розробляються нові будівельні норми, за якими можна буле робити вужчі вулиці та менше смуг. Це зробить їх безпечними, бо водій розумітиме, що на них не можна їхати 100 км/год. Уже почали будувати гальмівні острівці та кільця малого радіусу для зниження швидкості, а на вулиці Франка розвели рух громадського та приватного транспорту», – пояснює він.
Читайте також: Переваги та недоліки острівця безпеки на Личаківській
За словами Баранюка, мешканці ремонтованих вулиць самі звертаються до міської влади з проханням встановлювати лежачих поліцейських, аби водії не гасали занадто швидко. Олександр Козлов додає, що поліція весь час вимагає від комунальних підприємств тримати в належному стані вулиці, зруйноване покриття яких створює небезпеку аварій. Однак керівники цих підприємств найчастіше відповідають, що грошей на ремонт немає.
Розвивати культуру змалку
Правник Юрій Танасійчук із інформаційно-правового центру «Наше право» зізнається: «Я – порушник правил дорожнього руху». Напередодні якраз заплатив штраф. Однак відчуває, як змінюються його звички: «Коли я став водієм, то почав переходити вулиці тільки по пішохідному переходу. Останні роки я пристібаю пасок безпеки й роблю зауваження в крамницях, де продають заглушки. Відходжу від радянської культури й переходжу до нормальної цивілізованої водійської».
Читайте також: Як я здала на водійські права у Львові без хабара
На курсах водіїв, які він проходив після Революції гідності, інструктор запитав групу, хто готовий здавати іспит на права без грошей, і з тридцяти учнів руку підняли лише двоє – «хоча більшість цих людей нещодавно, напевно, підтримували Майдан». На тому, що потрібно суворіше контролювати процедуру отримання водійських прав та боротися з корупцією в цій сфері, наголошує координатор ініціативи «Хтось не зробить!» Олег Котис.
«Культуру нам ніхто не привезе: виховуймо її разом», – говорить Юрій Танасійчук. На його думку, прикладом такого виховання є люди, які вранці допомагають дітям переходити вулиці біля шкіл: цю практику варто поширити на всі навчальні заклади Львова. Не слід забувати й про світловідбивачі, які повинні бути на одязі та портфелі кожної дитини. Та й дорослої людини також.
Читайте також: Рятівний блиск. Світловідбивачі можуть врятувати життя пішохода
Школа №8 на вулиці Підвальній унікальна не лише через свій вік – цього року вона святкує двохсотріччя, – а й через те, що оточена дорогою з трьох боків. До острівця, на якому розташована школа, ведуть шість пішохідних переходів, два з них – із світлофорами. Тому, коли управління освіти Львівської міської ради зайнялось пропагандою дотримання правил дорожнього руху серед школярів, почали саме з восьмої школи. Її директор Михайло Ерстенюк вважає, що змінити поведінку як водіїв, так і перехожих може лише освіта та постійне просвітництво.
Співробітниця управління освіти ЛМР Олена Кондрат розповідає, що робота зі школярами ведеться весь час, і вона бачить наслідки: випадки травмування дітей на дорозі останнім часом частіше трапляються на пішохідних переходах. А це, на думку Олени Кондрат, свідчить про те, що діти рідше перебігають дорогу в невстановленому місці.
Читайте також: Як зробити дорогу дитини зі школи додому безпечною. Пам’ятка для батьків
Велосипедистів у Львові більшає, інфраструктура для них розширюється, однак важливо також вчити людей, які сідають на велосипед, як користуватись ним у місті. За словами Ореста Олеськіва з Львівської асоціації велосипедистів, що більше людей пересідають на велосипеди, то безпечніше має бути на дорогах, адже автомобілістів стає менше. Голова клубу велосипедного туризму Олександр Мякушко каже, що завдання, пов’язані з правилами дорожнього руху, є на кожному змаганні для дітей, яке він організовує.
Розмовляти чи не розмовляти за кермом?
За словами Пітера Меєра-Расмуссена, в Данії, користування мобільним телефоном за кермом – причина кожної третьої дорожньо-транспортної пригоди. В Україні, за його спостереженнями, ця практика не менш поширена. «Ви купуєте нові машини, в яких вбудовані Bluetooth-системи, але досі говорите по мобільному!», – обурюється данець. Втім, розмова за кермом за допомогою пристрою «вільні руки» також не цілком безпечна, наголошує Олександр Козлов. Тому в своєму автомобілі він установив систему, яка блокує телефон, щойно заводиться двигун – «бо інакше зосереджуєшся на телефоні в не звертаєш увагу на те, що відбувається на дорозі».
За розмову по мобільному за кермом данському водієві доведеться викласти суму, рівнозначну 4500 українським гривням – у десять разів більше, ніж у нас. «Як на мене, штраф 425 гривень – замалий. Керувати однією рукою і дивитись у телефон не менш безпечно, ніж керувати машиною п’яним», – говорить Сергій Гулик із мережі «Вухо.ком».
Читайте також: Фара на лобі. Чому взаємна повага не менш важлива, ніж дотримання ПДР
Костянтин Баранюк упевнений, що штрафи мають бути високими. «Всі хочуть мати громадський транспорт як у Європі, але їздити по три гривні, а не по три євро. Пальне в нас за європейськими цінами продається, машини втричі дорожчі, ніж у Європі. Якщо в Україні людина муситиме викласти європейський штраф, вона замислиться», – говорить він.
На думку Юрія Танасійчука, зависокі штрафи будуть провокувати водіїв давати хабарі патрульним, а занадто низькі не мотивуватимуть дотримуватись правил. А Пітер Меєр-Расмуссен вважає, що сам факт штрафу є важливішим за його розмір, адже невідворотність покарання за телефонну розмову за кермом психологічно тиснутиме на водіїв.
Читайте також: Як зробити наші дороги безпечними
«Суспільство хоче жити краще, але не толерує посилення відповідальності», – констатує Юрій Танасійчук. Він пропонує змінити адміністративний та кримінальний кодекси, аби розв’язати руки поліції. Натомість, поліцейський Микола Ільчук нагадує, що кожен громадянин може допомогти правоохоронцям стежити за дотриманням правил дорожнього руху. Як приклад він наводить ініціативу Pitbull Lviv, про яку нещодавно писало «Твоє місто».
«В нас є багато проектів, де поліція може допомогти, коли громадяни звертаються по допомогу. Пишіть нам, дзвоніть, подавайте пропозиції, ми з вами зв’яжемося і все обговоримо, обов’язково щось разом придумаємо», – каже Ільчук.
Читайте також: Good cops. Як поліція завойовує довіру львів’ян
Нагадаємо, у Львові стартував масштабний інформаційно-просвітницький проект із безпеки дорожнього руху. Серед заходів, що мають збільшити безпеку львівських доріг - навчання та флешмоби серед школярів, тренінги для водіїв, просвітницьку кампанію в медіа, соціологічне дослідження, серію публічних дискусій про виклики та проблеми в дотриманні правил дорожнього руху,.
Організатори проекту «Безпечні дороги» – медіа-хаб «Твоє місто», соціальна ініціатива Української греко-католицької церкви «Хтось не зробить», у співпраці з кафедрою соціології «Львівської політехніки», організацією Rotary Lviv International, Патрульною поліцією Львоваза підтримки мережі магазинів Вухо.ком та ексклюзивного партнера – компанії Aria Group(офіційний дилер BMW, Volkswagen, Nissan, Honda, Seat).
