Фото: Твоє місто
Як Львів готується до нових викликів. Інтерв'ю з першим заступником мера
Нещодавно у Львівській міській раді відбулися кадрові зміни. Євген Бойко став керуючим справами виконавчого комітету, а Наталія Алексєєва отримала посаду очільниці офісу з управління персоналом міськради. Окрім того, на сесії загальну чисельність виконавчих органів влади знову збільшили на 72 людини, хоча нещодавно говорили про суттєве скорочення працівників.
Цього року в міській раді відбувається суттєва трансформація структури через нові виклики. Протягом останніх півтора року ми тричі скорочували чисельність працівників: спершу на 204, потім на 150 і на 88. У нас з’явилися нові уповноважені з питань культури та доступності, що вимагало підсилення цих напрямів. Один із них стосується роботи з працівниками, адже міська рада – це велика структура.
Після нещодавніх повітряних атак було запропоновано додати заступника з питань відновлення в одному з постраждалих районів. Коли ми оголошуємо про скорочення, то також можемо повідомити про залучення нових працівників. Під час останнього засідання були додані 72 нові співробітники, що менше за кількість, скорочену раніше. Це сталося через нові практичні завдання, пов'язані з районними адміністраціями, які мають упоратися з відновленням 189 будинків. Додаткові посади, такі як заступник з питань відновлення, будуть тимчасовими. Якщо ж будуть нові атаки, працівники продовжать виконувати свої завдання.
Чи відчувається брак кадрів у підрозділах міської ради? Ви кажете, що збільшили чисельність на 72 особи. Тобто ці люди вже готові працювати чи ви в пошуку кандидатів?
Так, це завжди процес пошуку. Брак кадрів відчутний для всіх, тому кожному керівнику доводиться активно шукати відповідних спеціалістів. Це непросте завдання, адже до ухвалення рішення про нові призначення конкретних кандидатів ще немає. Пошук розпочинається одразу після приймання. Де ми шукаємо кандидатів? У нас активно працюють програми стажування. Наприклад, якщо говорити про райадміністрації, то в нас було стажування для потенційних працівників. Це стосувалося як студентів, так і людей, які приходили ззовні.
Ми відкрито виходили до них, коли вручали сертифікати, і висловлювали бажання бачити багатьох із них у нашій команді. Однак існує велика конкуренція. Одне комунальне підприємство може забрати працівника з другого. Наприклад, нова керівниця ЛКП «Лев» донедавна очолювала Pixla та Urban Camp Lviv, тепер успішно впроваджує багато змін.
Чи мають працівники бронювання?
Законом встановлено, що максимальна кількість заброньованих працівників не має перевищувати 50% від загальної чисельності, і це проходить процедуру погодження. Так, є працівники, які заброньовані, а багато наших співробітників вже служать у збройних силах.
4 вересня росія здійснила комбіновану атаку на Львів ракетами й «шахедами». Внаслідок обстрілу загинуло восьмеро людей, серед яких діти. Постраждали два райони – Франківський і Залізничний, а також 38 вулиць і 189 будинків. 19 із них є памʼятками архітектури, решта – рядова історична забудова. П’ять будинків відновленню не підлягають. Яка компенсація належиться мешканцям і які роботи ще треба виконати?
Які роботи вже виконали, читайте тут.
Читайте також: «Важкий день для Львова». Репортаж із вулиці, де загинуло семеро людей
Це була одна з найбільших атак, внаслідок якої постраждали 189 будинків. На жаль, минулого тижня в лікарні помер наш восьмий львів'янин з будинку на Коновальця, 46. Там само загинула працівниця 5-ї поліклініки пані Ірина. Ще четверо перебувають у лікарні.
П'ять будинків не підлягають відновленню. Тривають переговори з мешканцями з приводу компенсації: буде або фінансова виплата, або нові квартири. Деякі мешканці хочуть зберегти частину будинку, тому остаточне рішення буде колегіальним і оголошене після узгодження. Джерела фінансування залежатимуть від рішень: міський бюджет або допомога донорів. Мовиться про чотири будинки в Залізничному районі та один у Франківському. Кожна родина сама ухвалюватиме рішення щодо свого житла, враховуючи ситуацію.
Інші будинки, які стали епіцентром атаки, зокрема на Коновальця, 44, також потребують серйозного ремонту. За попередніми висновками необхідно розібрати будівлю до другого поверху. Наразі будинок фактично розібраний, окрім фасаду. Його опорна здатність втрачається, він тримається на сусідніх будинках. Після завершення протиаварійних робіт розпочнеться відновлення. А оскільки це пам'ятка архітектури, потрібно пройти всі процедури погодження. Поруч будинок 44А, де зруйнований дах.
Будинок на Коновальця, 46 попередньо зголосилися відновити Львівський ІТ-кластер і компанія Enzym. Всі ці проєкти проходять процедури експертизи й погодження.
У нас є 17 будинків – пам'яток архітектури, де мають бути встановлені дерев'яні вікна, виготовлення яких потребує часу. Також передбачена компенсація з міського бюджету для 53 сімей (до 15 тисяч гривень на місяць), поки їхнє житло не відновлене. Одна сім’я проживає в готелі через труднощі з пошуком відповідного помешкання, кілька осіб мешкають у модульному містечку.
Чи можуть компанії ще більше долучитися і взяти під опіку якийсь будинок?
Кампанія все ще триває. Є кілька будинків, які можна швидше відновити за допомогою фондів чи бізнесу. Якщо компанії бажають долучитися, їм просто потрібно зголоситися. Нам важлива публічність цього процесу: з кожною компанією буде підписаний меморандум, у якому чітко визначена сума, конкретна будівля та обсяг робіт – чи вікна, чи дах. Це дозволить компаніям і фондам зрозуміти, на що будуть витрачені кошти. Можна звернутися до мене чи до голів Франківського і Залізничного районів або зателефонувати на номер +380 (96) 066 86 91
Остання ракетна атака на Львів завдала збитків на мільярд гривень. Чи відома сума загальних збитків, яких росія завдала місту під час масованих атак?
Так, загальні збитки від останньої російської атаки становлять майже мільярд гривень. Сюди входять як знищене майно мешканців, так і пошкодження інфраструктури.
Наприклад, 6 липня 2023 року російська ракета впала на вулиці Стрийській у Львові, зруйнувавши чотири будинки. Вартість відновлення цього житлового комплексу перевищує 200 мільйонів гривень. Під час однієї атаки, яка знищила кілька заводів, збитки сягнули 500 мільйонів гривень через втрату товарів і продукції.
Атака окупантів по Сихову чи обстріл 1 січня 2024 року, коли знищили музей Романа Шухевича й пошкодили будівлю університету в Дублянах, завдала до кількох мільярдів гривень збитків для міста і мешканців. Ми працюємо над програмами компенсації для постраждалих. Для бізнесу, наприклад, передбачений ваучер на відшкодування до двох мільйонів гривень.
Досить часто, особливо під час повітряних атак, львів’яни скаржаться на зачинені укриття в своїх будинках або ж на їхні недоліки. Раніше міський голова Львова казав, що всі укриття мають бути відчинені цілодобово. Чи здійснює місто перевірку укриттів? Скільки нових укриттів було відкрито в місті?
Загалом у місті понад п’ять тисяч укриттів різного типу, з яких 1300 були підготовлені ще торік. У них є «буржуйки» для комфортного перебування в зимовий період. Цього року відкрили чотири нові укриття, одне з яких розташоване в центральній частині міста, на Калічій горі, друге – на Похилій, третє – на Городоцькій. У роботі ще два укриття.
Ми продовжуємо відновлювати історичні укриття й влаштовувати нові. Зокрема, сучасні укриття автоматично відчиняються під час тривоги і керуються дистанційним пультом. У них встановлені камери і є запас необхідних речей.
Декілька укриттів не є комунальними, тому виникають питання до їхньої власності: деякі з них були відкриті, але згодом закриті через рішення приватних осіб.
Всі укриття мають бути доступними, це є чіткою відповідальністю. Ми перевіряємо кожен випадок і вдячні, коли мешканці чи медіа звертають на це увагу. Тому знову звертаюся до всіх: якщо ви щось помітили, телефонуйте на гарячу лінію 1580 (вона працює цілодобово, без вихідних)! Залишити звернення можна й у Facebook-групі «Гарячої лінії», в мобільному додатку «Львів 1580» для Android та iOS, а також на порталі 1580.lviv.ua. Це дуже важливо, бо допоможе нам ще краще моніторити їхню роботу.
Наближається опалювальний сезон. Наскільки до нього готовий Львів і до зими загалом? Які роботи зараз виконують?
Львів готовий на 99% до опалювального сезону. Опалення вимикатимуть залежно від температурного режиму. Загалом до зими місто готується за кількома сценаріями: повна відсутність електроенергії, повна відсутність газопостачання та повна відсутність і того, і того.
Щодо труднощів, пов'язаних із потенційними атаками та знеструмленнями, працюємо за кількома сценаріями. Якщо централізоване електропостачання не буде доступне, наше завдання – запустити ТЕЦ і забезпечити мешканців теплом. У будинках з індивідуальним опаленням необхідно запускати ІТП за допомогою акумуляторів або генераторів. Цього року ми запустили кілька програм для цього, зокрема програми компенсації для акумуляторів, генераторів, сонячних панелей та інверторів. Компенсація може сягати 200 тисяч гривень.
Окремо діють програми утеплення будинків у межах ініціативи «Теплий дім». Щодо водопостачання, то «Львівводоканал» також готується до можливих загроз і має спеціалізований запас.
У жовтні 2022 року, коли ворог вдарив по об’єктах критичної інфраструктури, ми змогли забезпечити водопостачання, запустивши потужні генератори. Ці генератори потужністю 2-3 МВт дозволяють підкачувати воду до будинків. Вода може підніматися до четвертого-п’ятого поверху залежно від висоти будинку. Тому акцентуємо на програмах співфінансування, щоб генератори могли забезпечити підкачування води до останнього поверху, використовуючи акумулятори або інвертори.
Якщо говорити про функціонування світлофорів, то на літній період було визначене завдання забезпечити їх безперебійне живлення на перехрестях та магістралях. Загалом 52 світлофори. Окрім того, департамент мобільності готується до можливих ситуацій, коли трамваї не зможуть виїхати, плануючи в такому випадку збільшити кількість автобусних маршрутів.
Також у місті функціонують 17 та 151 пункт незламності в першій і другій чергах. Наразі проводять їх обстеження й аудит перед повноцінним запуском.
Наступного тижня в місті планують провести симуляційні навчання, під час яких ставитимуть різні екстраординарні завдання для тестування готовності працівників різних служб – від районних адміністрацій до департаментів – у відповідь на надзвичайні ситуації.
Чи функціонуватимуть у школах пункти незламності?
Це один із варіантів, що передбачає забезпечення шкіл твердопаливними котлами для їх функціонування. Зрозуміло, що рішення ухвалюватимуть залежно від прогнозів. Готуємося до різних сценаріїв. Найкритичніший передбачає залучення всієї інфраструктури, щоби пережити зимовий період максимально комфортно.
Чи комунікували ви з операторами щодо покращення зв'язку під час тривалих знеструмлень?
Ми провели кілька робочих груп і зустрічей, щоби підсилити роботу мобільних операторів. У Львові достатня кількість базових станцій, які мають кілька блоків. Основною проблемою було забезпечення додатковими генераторами. Місто надає підтримку, але багато роботи залишається за мобільними операторами. За останні два-три місяці якість зв'язку значно покращилася, хоча все ще є місця з неналежною його якістю.
За прогнозами різних експертів цієї зими навряд чи вдасться уникнути знеструмлень. Як підготуватися львів’янам до складних умов?
Необхідно бути готовими до різних сценаріїв як місту, так і кожному його мешканцеві. Важливо розуміти, як діяти у випадку тривалих знеструмлень, особливо тим, що проживають у багатоквартирних будинках. Радимо мати акумулятори або кілька заряджених батарей для телефона, а також ліхтарики. У кожній кімнаті можна використовувати спеціальні свічки для освітлення на кілька годин.
Друге важливе питання – водопостачання. Потрібно дізнатися, як працює централізоване електропостачання та які рішення має водоканал. Важливо також перевірити, чи є в будинку акумулятори або генератори, а також чи компанія-управителька або ОСББ подбали про можливість підведення води до горішніх поверхів. Особливо важливо мати план для тих, що потребують додаткової допомоги, наприклад для людей на колісних кріслах, якщо виникне потреба піднятися на поверх. Чи всі знають, на який номер телефонувати, щоб знову запустити ліфт і потрапити додому? Є багато точкових правил, які потрібно врахувати.
Також важливо мати резервне живлення, акумулятор. Це допоможе підготуватися до різних ситуацій. Необхідно подбати й про маркування. У темний час доби одяг має бути помітним, щоби водії могли бачити людей.
Повернімося до міських питань. У квітні 2022 року у Львові група ініціаторів уперше виступила з пропозицією перейменувати понад 30 вулиць, названих на честь російських діячів. Згодом у місті створили робочу групу. Розкажіть докладніше про результати її роботи, скільки вулиць планують ще перейменувати?
У процесі роботи групи з деколонізації ми свідомо використовували термін «деколонізація», а не «дерусифікація». росія впродовж багатьох років намагалася применшити досягнення України, стверджуючи, що видатними математиками й біологами можуть бути лише люди з російським корінням. Це цілковита неправда, але таку позицію часто використовували для найменування вулиць, щоби культивувати цей міф. Деколонізація мала на меті спростувати ці стереотипи. Багато українців, відомих у світі, залишалися непоміченими в Україні за часів Радянського Союзу, тоді як замість них нав'язувалися інші постаті.
Завдяки роботі групи 53 вулиці були деколонізовані й отримали нові назви. Це складний процес, оскільки ми перебуваємо в активній стадії війни, є багато пропозицій щодо героїв, на честь яких мають бути названі вулиці. Є багато знакових історичних постатей, які заслуговують на увагу.
У найближчі два тижні планується зустріч, оскільки ми внесли кілька площ і вулиць до списку тих, які мають бути деколонізовані. Тривають обговорення нових назв. Фінальне рішення щодо цього буде ухвалене сесією. Зараз є список із майже десяти вулиць, які потребують нових назв, зокрема в Брюховичах та у Львові. Серед них вулиця Червона та інші.
Ще торік у Львові уклали інвестиційний договір про облаштування книгарні з читацькими залами та мистецькими елементами на вулиці Гнатюка, 20–22, де колись були залізничні каси. Виконавцем робіт є видавництво «Човен». На якому етапі цей проєкт?
Конкурс на облаштування книгарні та коворкінгу ми оголосили ще до повномасштабного вторгнення. Після початку великої війни не проводили засідань комісії. Згодом вирішили відновити конкурс і звернулися до трьох видавництв для повторних пропозицій. Згодом обрали переможця. Наразі на об'єкті тривають ремонтно-реставраційні роботи для виконання умов договору. У разі невиконання інвестиційних умов договір може бути розірваний.
Загалом у приміщенні планують облаштувати три зали книгарень, а також коворкінг-зону для презентацій книг, обговорень і воркшопів. Подробиці тут.
Нещодавно у Львові відновили проєкт будівництва школи на 3D-принтері, розташованої на Варшавській. Реалізацію почали ще навесні 2022 року, а здати в експлуатацію мали на початку 2024-го. Чому роботи затягнулися?
Це пілотний проєкт, ініційований французьким фондом, який погодився знайти кошти для будівництва за новітньою технологією – 3D-друком. Це не просто звичайні 3D-принтери, а величезні конструкції. Під час реалізації виникла нестача фінансування, яка на той момент становила понад 200 тисяч євро, що стало причиною затримки. Наразі мої колеги координують роботи з відновлення. Частину робіт вдалося відновити.
Продовжимо тему шкіл. У Львові та області відчувається нестача вчителів. Порівняно з 2021 / 2022 навчальним роком кількість учителів на Львівщині зменшилася на 900 осіб, а порівняно з 2000 / 2001 навчальним роком – на 5,4 тисячі (14%). Нещодавно депутати фракції «Голос» доручили управлінню освіти та департаменту фінансової політики ЛМР знайти додаткові можливості для преміювання педагогів у межах бюджетних можливостей міста на 2025 рік. Які є ініціативи щодо покращення умов праці та підтримки вчителів?
Майже 30% міського бюджету спрямовані на освіту. Кілька років тому депутати підтримали ініціативу щодо збільшення заробітної плати директорів шкіл. Мета полягала в тому, щоби вона була еквівалентною тисячі доларів.
Також була запущена низка програм, зокрема для 100 кращих учителів. Одним із важливих завдань, яке обговорюється, є механізм максимального стимулювання шкільних учителів до підвищення оплати їхньої праці. Цей процес триває. Зрозуміло, що він безпосередньо пов'язаний із фінансуванням.
Коли процес досягне фінальної стадії, інформація буде доступна.
Обговорімо питання, пов’язані з транспортом. Чому проєкт транспортного хабу на вулиці Бандери досі не завершили?
Наразі нашим пріоритетом є забезпечення доступності всіх проєктів. Концепцію транспортного хабу затверджено, але точних дат запуску не можу назвати. Все, що було погоджене, має бути реалізоване.
Затримки, які виникають, пов'язані з пріоритетами фінансування, оскільки ми чітко визначили, на які напрямки спрямовуватимемо ресурси.
Також у нас запроваджена додаткова перевірка всіх тендерів щодо їхньої доцільності. У середньому за рік зупиняємо до 10% тендерів ще перед оголошенням. Це дозволяє зекономити бюджет міста на кілька сотень мільйонів гривень.
Візуалізація проєкту
У вересні на сесії міської ради погодили запозичення 46, 2 мільйона гривень на будівництво шляхопроводу на перехресті вулиць Тараса Шевченка – Омеляна Ковча. Як швидко місто зможе отримати кредит і почати роботи?
Це один із пунктів у межах великого кредиту, який передбачає фінансування заводу для теплопостачання. Загалом всі запозичення йдуть майже в одному напрямку. Ми завершили процес погодження експертизи й готові оголосити тендер. Всі процедури вже виконані, триває узгодження дорожньої карти. Думаю, протягом цього тижня буде ухвалене рішення про оголошення тендера. Важливим моментом є критичність робіт і технічне рішення.
Серед основних викликів є фінансування масштабних робіт, пов'язаних із опорною здатністю мосту, через який щодня проїжджає велика кількість автомобілів. Ухвалюється рішення щодо організації об'їзду й перекриття, щоб до ухвалення остаточного рішення мати чітке розуміння логістичних аспектів.
У Львові зупинили будівництво сміттєпереробного заводу. Як стверджує місто, через порушення умов договору польською компанією. Представник компанії Кшиштоф Хаб’є «Твоєму місту» пояснив: якщо зараз розірвати контракт, це вимагатиме багато додаткових коштів, тому завод будуватимуть ще довше. Чи вдалося розв’язати цей конфлікт?
«Твоє місто» побувало на заводі, щоб з'ясувати, що відбувається і чи запрацює він. Читайте про це в матеріалі.
Візуалізація проєкту
Ця ситуація стосується робочих і юридичних відносин між двома компаніями. Одною з них є ЛКП «Зелене місто», засноване ЛМР, яке відповідає за побудову та запуск сміттєпереробного заводу. Інша компанія є переможницею міжнародного тендера за участі ЄБРР. Польська компанія Control Process SA порушила умови договору, не давши безумовної гарантії для продовження виконання контракту. Це серйозне порушення, яке поставило під загрозу розірвання контракту, бо ставить під сумнів фінансову спроможність компанії закінчити будівництво заводу. Це питання господарських відносин, і компанія зобов'язана була дати безумовну гарантію, як зазначено в договорі.
Минулого тижня з'ясувалося, що роботи виконували без належно оформленої ліцензії, що також стало предметом розгляду. У зв'язку з цим було винесене рішення суду про зупинку виконання робіт цією компанією. Зараз ми перебуваємо на стадії юридичних консультацій, зокрема з Європейським банком реконструкції та розвитку, а також із підрядником та інженерами, щоб знайти вихід із ситуації. Основне завдання – добудувати завод щонайшвидше. Як тільки отримаємо чіткий юридичний висновок, зможемо докладно пояснити ситуацію.
До слова, наступного року у Львові буде адміністратор з управління твердими побутовими відходами.
Торкнімося тепер теми ветеранів і доступності міських об’єктів. У неділю, 6 жовтня, на площі Ринок відбувся ярмарок ветеранського бізнесу. Він об’єднав близько двох десятків підприємств, заснованих ветеранами та їхніми рідними. Чи вдалося вам щось придбати на ньому та як узагалі місто підтримуватиме ветеранів?
На площі Ринок цей захід відбувся уперше в такому форматі. Я особисто купив кілька дуже корисних і важливих речей: цікаву книжку, написану військовим, а також варення і спеціально підготовлене сушене м'ясо. Можу їх порадити. Загалом придбав продукцію шести різних ветеранських бізнесів.
У Львові діють ветеранські ваучери, якими вже скористалися понад 70 ветеранів або їхніх сімей. Сума ваучерів становить близько 300 тисяч гривень залежно від бізнесу: хтось має заклад громадського харчування, хтось займається друком чи іншими послугами. Ми організовуємо вручення сертифікатів що два-три місяці, і ця програма, мабуть, одна з найуспішніших.
А скільки ветеранів зареєстровані у Львові?
Як зазначав міський голова, до 30 тисяч львів'ян зараз перебувають на війні. Якщо говорити про кількість ветеранів, то враховуємо тих, які служили з 2014 року, коли почалася війна. Тому мовиться про тисячі львів'ян та їхніх сімей.
У Львові вже напрацювали Стратегію створення та розвитку безбар’єрного простору. Зараз у місті впроваджують різні зміни, щоби воно стало доступнішим. Зокрема, хочуть облаштувати безбар'єрний доступ до ратуші з усіх боків. Роботи тривають. Нещодавно в інтерв'ю «Твоєму місту» ветеран Артур Кирєєв сказав, що «ненавидить центр Львова» через труднощі з пересуванням на колісному кріслі. На якому етапі впровадження доступності та які роботи вже виконали?
Ми рухаємося в кількох напрямках. Що стосується центральної частини міста, завдяки підтримці ісландського фонду, нашого партнера Рейк’явіка, а також інших фондів і приватних компаній уже на майже всій площі Ринок, зокрема на трьох із чотирьох частин, є спеціальні доступні хідники. Це дозволяє рухатися не по незручній бруківці, а по тесаному каменю.
На початку 2024 року ми запросили власників і керівників закладів громадського харчування та готелів до центру «Незламні», щоби показати, як він розвивається. Це також допомогло зрозуміти, чому важливо дбати про доступність.
Також провели низку навчань, на які запрошували експертів, які добре знаються на питаннях доступності. Це все вимагає уваги до деталей. Доступний пандус може виглядати по-різному: одне покриття може бути доступним, а друге недоступним. Усе залежить від матеріалів та відсотка доступності. Наша мета – досягти стовідсоткової доступності міських закладів, як готелів, так і кафе.
Також у планах на цей рік ще майже 951 пониження. Вже приблизно 600 виконані в усіх районах міста, щоб забезпечити зручний зв'язок між різними рівнями. Щоби центр міста був максимально зручний, влаштовуємо доступні підходи на вулицях, які прилягають до площі Ринок. Намагаємося здійснювати ці роботи позабюджетним коштом, щоби надати пріоритет видаткам з бюджету міста на підтримку Збройних сил України.
А скільки потрібно грошей, щоби зробити все середмістя доступним?
Тут нема конкретної суми, оскільки щодня в місті відбуваються різні зміни – постають нові будівлі, тому важливо стежити, як це вплине на доступність.
Не лише з огляду на норми ДБН, а й з практичного боку важливо, щоб ухил був таким,який дозволяв би на колісному кріслі заїхати. Залучаємо фонди та кошти з бюджету міста, щоб цього року зосередитися на доступності території біля медичних закладів і поліклінік.
Нещодавно трамвайну зупинку на площі Соборній у Львові зробили доступнішою. Отримуємо нові трамваї з-за кордону, зі Швейцарії та Німеччини, тому важливо, щоб усі рівні були однакові.
Окреме питання – туалети, їхні входи й спеціальне облаштування. Міський голова поставив завдання максимально охопити це питання цього та наступного року, щоби більшість закладів стали доступними й відкритими для всіх.
Через Львів із початку повномасштабної війни проїхало близько 5 мільйонів українців. Близько 2 мільйонів залишилися в нашому місті. Станом на початок серпня у Львівській міській територіальній громаді зареєстровано 95 446 внутрішньо переміщених осіб. Також майже щотижня на Львівщину з прифронтових територій евакуйовують людей. Чи готове місто й надалі приймати переселенців, враховуючи теперішню ситуацію з житлом та ресурсами?
Ми активно розвиваємо екосистему Unbroken. 90% пацієнтів, які отримали поранення або мають різні ушкодження, прибули з інших міст. Один із наших проєктів – будівництво восьми будинків, де буде можливість для соціалізації та адаптації. Це стосується, зокрема, наших поранених Героїв з інших міст.
Наразі маємо кілька модульних містечок, де мешкають люди з інших міст.
Розглядаємо різні сценарії залежно від ситуації, які передбачають задіяння всіх гуртожитків і великих залів. Це дозволить нам ефективно реагувати на виклики, з якими ми стикалися на початку лютого і березня 2022 року. Щотижня аналізуємо кількість людей, які приїжджають, і на основі отриманої інформації розглядаємо кілька стадій реагування: мовиться про задіяння модульних містечок та інших локацій для тимчасового розміщення людей.
На вулиці Миколайчука, де зводять вісім будинків, зможуть проживати лише пацієнти Unbroken?
Так, ці будинки стануть місцем мешкання 700 людей, особливо з інших міст, які пережили хірургічне втручання і потребують нагляду лікаря. Це також важливий аспект соціалізації та адаптації. Перша будівля буде завершена зовсім скоро. Вона вже збудована, тривають роботи всередині.
Зовсім мало часу залишилося до кінця року. Як місто планує завершити цей бюджетний рік і який прогноз на наступний?
Дуже важливим буде прийняття національного бюджету. Минулого тижня ми обговорювали це з колегами й депутатами Верховної Ради. Ми інвестуємо значні кошти в освіту, також передбачили витрати на критичну інфраструктуру, зокрема понад мільярд гривень на підтримку армії. Однак вкрай важливо не допустити вилучення 4% ПДФО, оскільки це безпосередньо вплине на тарифи. Якщо ці кошти будуть вилучені, місто фізично втратить ресурси для підтримки теплопостачання. Для Львова це може означати втрату близько мільярда гривень.
Антоніна Костик
Фото: Твоє місто, ЛМР
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Інтерв'ю Твого міста
- «Про цей район Львова шириться багато міфів». Інтерв'ю з заступником мера
- Чи будуть у Львові нові автобусні маршрути і куди ще може поїхати трамвай. Інтерв'ю
- «Це ж ваш підвал, то хто має створити вам умови?» Інтерв’ю з львівським рятувальником
- Школи Львівщини почали навчання. Які зміни чекають учнів та вчителів
- Як працює львівська «швидка» та яких змін очікувати. Інтерв'ю з директором «екстренки»
- Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором
- «Люди хочуть знати, з ким служитимуть». Розмова про вакансії в армії
- Чи вплинула мобілізація на туризм на Львівщині та що обирають туристи
- Бронювання, відстрочка та повноваження ТЦК на Львівщині. Інтерв'ю з керівником апарату ОДА
- Головний патрульний Львівської області: «Червону зону ми не перетнули»
- Павло Шеремета: «Нам потрібні інновації, інакше завтра може не настати»
- Чи спрацює Саміт миру щодо України. Інтерв'ю з послом Швейцарії
- «Ветерани думають, що витягнуть себе, як барон Мюнхгаузен». Інтерв’ю із сексологинею
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа