Колаж: Дмитро Тарадайка

Колаж: Дмитро Тарадайка

Чи стануть вулиці Дорошенка, Коперника і Січових Стрільців пішохідними 

10628 0
У Львові можуть з’явитися пішохідна студентська вулиця, центральна крамарська променада і вулиця доступного мистецтва. В межах Європейського тижня мобільності напрацьовані концепції трьох пішохідних вулиць – Дорошенка, Коперника і Січових Стрільців, які 22 вересня були представлені містянам.  Журналістка Тvoemisto.tv побувала на воркшопі «Коперника – Дорошенка – Січових Стрільців» та розповідає, як саме архітектори й активісти пропонують змінити ці вулиці та чи можливі такі перевтілення. 

Вулиця Коперника

У XVI столітті теперішньою вулицею Коперника пролягала так звана Сокільницька дорога, яку в XVI – XVIII століттях забудували. Наприкінці XIX століття вона стала центральною, на ній з'явилися багатоповерхові будинки, дорогі крамниці, тож вулиця стала привабливою для поселення еліти. У XX столітті в більшості будівель на цій вулиці розміщувалися невеликі підприємства та майстерні. 

Вулиця Коперника, 1880/1910 рр. Світлина Центру міської історії

Автори концепції перетворення вулиці Коперника на пішохідну – на відрізку від проспекту Свободи до Словацького – пропонують зробити її культурно-мистецьким серцем міста, адже тут розташовані Музична школа №2, Музей модернізму, палац Потоцьких, Палац мистецтв, а далі, на вулиці Стефаника – Львівська національна галерея мистецтв імені Возницького, Наукова бібліотека імені Стефаника та Муніципальний мистецький центр. 

Автори наголошують, що вулиця є важливою пішохідною артерією у цьому районі. Також тут найкоротше велосипедне сполучення в напрямку південь – центр. Загалом багато комерції на перших поверхах і всіляких «точок притягання». 

Однак сама територія палацу Потоцьких та Палацу мистецтв не взаємодіє з простором вулиці, також нераціонально використовують простір вулиці на ділянці між Банківською та проспектом Свободи. 

Палац Потоцьких

Особливістю вулиці Коперника є її вузький профіль, ширина між фасадами будівель становить 9 – 11 метрів, зазначають автори. Тут немає місць відпочинку, посаджених дерев. 

Крім того, простір вулиці не є інклюзивним, виникають проблеми з паркуванням, під'їздом вантажного транспорту. Також автори концепції вважають, що невдало організований пішохідний та велосипедний рух на перехресті з проспектом Свободи.

Отже, є пропозиція сполучити вулицю Коперника та площу Маланюка, а також вулиці Коперника і Стефаника пішохідними шляхами та велосмугою. На проспекті Шевченка, від вулиці Мирослава Скорика до площі Міцкевича, організувати двосторонній проїзд. У запропонованому варіанті вулиці Ференца Ліста і Банківська стають зоною спільного руху із замощенням тротуару та проїжджої частини на одному рівні, вулиця Словацького стає двосторонньою для авто на всій протяжності, а вулиця Коперника – пішохідною зоною у вихідні та святкові дні.

«Пропонуємо палац Потоцьких і Палац мистецтв з’єднати пішохідним шляхом із площею Маланюка, щоби не треба було все обходити. Також розглядаємо можливість з'єднати наукову бібліотеку і вулицю Стефаника з вулицею Коперника через внутрішні двори. Тут є підприємство, яке має відповідний прохід, його можна відкрити. Також пропонуємо прибрати металевий паркан до Палацу мистецтв, аби ця площа стала відкритою.

Якщо проспект Свободи стає на вихідні пішохідним і тут є спільний рух, пропонуємо розглянути можливість зробити вулицю Коперника теж пішохідною. Тобто у святкові дні дозволяти людям тут гуляти і зменшити кількість автомобільного транспорту в співпраці з Палацом мистецтв. Пропонуємо також покращити пішохідні переходи на перехресті Банківської та Ференца Ліста», – озвучила запропоновані зміни архітекторка, одна зі співавторів концепції Марина Пелещак.

Вулиця Дорошенка

Історія вулиці Дорошенка починається з 1470 року. До кінця XVIII століття на нижній частині вулиці були багнисті місця й болота, де львів'яни полювали на диких качок. Ці ділянки почали швидко забудовувати в середині XIX століття після знесення міських стін та формування майбутніх площі Міцкевича і проспекту Свободи. У 1894 році нижньою частиною вулиці проклали електричну трамвайну лінію від залізничного вокзалу до Гетьманських валів через площу Ринок на Личаків. 

Забудова початку вулиці Дорошенка: бруківка, рейка, ліхтарі, стильові вітрини. Світлина Тетяни Казанцевої

Під час Другої світової війни дві будівлі в нижній частині вулиці були зруйновані внаслідок бомбардування. На місці однієї з них (вулиця Дорошенка, 2) родина львівського бізнесмена Григорія Козловського будує готель на ділянці, яку міські депутати свого часу віддали у власність ОСББ, яким керував Козловський. 

Ідея облаштувати пішохідну зону від проспекту Свободи до вулиці Банківської, а рух приватного транспорту реорганізувати через вулицю Гнатюка виникла в 2018 році, однак тоді її втілення відклали.

Тепер архітектори, транспортники, студенти Львівської політехніки і мешканці середмістя запропонували своє бачення влаштування пішохідної частини вулиці Дорошенка: хочуть перетворити її на центральну крамарську променаду.

Нині ця вулиця є важливим пересадковим транспортним хабом між тролейбусною зупинкою на Університетській і трамвайною зупинкою на Дорошенка, а також торговою і пішохідною артерією міста, яка веде до центральної частини Львова.

Однак на вулиці Дорошенка дуже нераціонально використаний простір через смуги між трамвайними коліями, переконані автори нової концепції. Тут недостатня ширина тротуарів при таких жвавих пішохідному і транспортному потоках. 

Зупинки громадського транспорту , якщо йти вздовж вулиці, доводиться обходити, на пішохідних переходах – груба бруківка, що значно ускладнює пересування маломобільних груп населення. Сходи до магазинів «крадуть» частину тротуару, немає дерев, наголошує архітекторка, співавторка концепції Христина Чорноус. 

З її слів, серед недоліків значне візуальне засмічення простору чорно-білими огорожами, різнотипними комерційними вивісками та електричними кабелями. Немає місць для підвезення і розвантаження товарів біля магазинів, через що часто утворюються затори, недостатня освітленість вулиці. Серйозну загрозу становлять аварійні балкони та фасади історичних будівель. 

«Оскільки на вулиці Дорошенка, на відміну від вулиць Січових Стрільців і Коперника, спостерігається комерційна активність, маю на увазі магазини, а не ресторани чи культурні заходи, і оскільки один із основних транзитних шляхів сполучає залізничний вокзал із площею Ринок та проспектом Свободи, ми взяли за основу візію центральної крамарської променади. Тобто пропонуємо перетворити цю ділянку вулиці на трамвайно-пішохідну із обмеженням автомобільного руху, створенням однорівневих тротуарів і проїжджої частини, де був би критично зменшений автотрафік, а натомість курсував громадський транспорт і був активний велорух», – пояснила Христина Чорноус.

А ще її команда пропонує змістити трамвайні колії до центру осі вулиці та звузити смуги для руху транспорту до трьох метрів. Це, на її переконання, має звільнити простір для пішоходів, клумб, дерев і вуличних меблів: лавок, парклетів та столиків із кріслами.

Також автори концепції пропонують поділити простір на функціональні зони, замощені природним матеріалом, а проїжджу частину відділити від пішохідного руху водовідвідними жолобами без бордюрів, щоби зробити простір інклюзивним. Велорух пропонують влаштувати зі смугами для громадського транспорту і трамвайною колією.

«Пропонуємо «розсунути» павільйони для очікування громадського транспорту у глиб лінії забудови завдяки тому, що там є сквер і триває спорудження готелю, щоби створити транзитний простір. Зупинки громадського транспорту підняти на 25 сантиметрів, щоб вони були інклюзивними і зручними для маломобільних груп населення. Також важливо замінити освітлення та розмістити тактильну навігацію», – вважає Христина Чорноус.

Її команда пропонує інтегрувати внутрішні двори в публічний простір і з'єднати простір вулиці через пасаж «Плазма» з Банківською та проспектом Свободи.

Вулиця Січових Стрільців

Теперішню «студентську» вулицю прокладали в 1840-х роках серед садів, які належали ботаніку Йозефу Меєру. Спочатку її забудовували віллами та невеликими палацами, однак місто поглинуло цю околицю, і наприкінці XIX століття тут уже стояли великі кам'яниці. У 1871 році цю вулицю вважали найповажнішою у Львові через розташовані на ній урядовий дім Повіту та Сервітутів і будинок Ощадної каси. Будівництво Галицького крайового сейму (теперішній головний корпус Франкового вишу), яке тривало в 1877 – 1881 роках, пришвидшило розвиток дільниці, і вже у міжвоєнний період тут зосередилася більшість фінансових установ міста. До Другої світової війни її називали львівською «Волл-Стріт».

Вулиця Січових Стрільців, поштівка, 1916-1917 рр. Світлина Центру міської історії

Вона найширша з трьох вулиць, які пропонують зробити пішохідними. Тут є перший так званий піднятий перехід у Львові, швидкість руху транспорту загалом невелика через припарковані на ній автомобілі. Паркування тут тепер паралельне, хоча завжди було «ялинкою», кажуть співавтори концепції Владислав Муравський і Юрій Везденко. 

Тротуар, хоч і немалий, недостатньо широкий для щоденної кількості перехожих. На вулиці неоднакове замощення, не всюди є інклюзивний доступ до будинків. Також є проблеми з водовідведенням: оскільки немає вертикального планування, під час сильних злив цю ділянку підтоплює, коментує Юрій Везденко.

«Проблемним залишається перпендикулярний перехід до парку Франка – люди тут часто просто перебігають дорогу. Також маємо неінклюзивну зупинку громадського транспорту біля університету, відсутність сполученої веломережі – тут є одна з перших велодоріжок, яка веде в нікуди. Також бачимо хаотичний «відстій» таксі, багато рекламних конструкцій, які засмічують візуальний простір вулиці. На початку стоїть МАФ, який займає простір тротуару, уздовж вулиці невпорядковані смітники та псевдоісторичні паркани», – каже Юрій Везденко.

Вулиця Січових Стрільців є найкоротшим шляхом, яким можна потрапити з вулиці Бандери в середмістя. Тут є контактна тролейбусна мережа, але її використовують тільки для технічного заїзду. Пропозиція групи – щоби декілька тролейбусних маршрутів, які мають зупинку біля університету, комплексно продовжили до центру міста. 

Автори концепції пропонують об’єднати пішохідні простори – вулицю Леся Курбаса, проїзд Крива Липа і парк Франка. А також дещо «підняти» перехрестя Гнатюка – Курбаса, залучивши у простір внутрішні двори, зокрема зробити відкритим і доступним простір у дворі, де розташована бібліотека Українського товариства сліпих. 

Одним із викликів є паркування на цій вулиці автівок, оскільки тут розташовані суд та різні офіси. Також автори наголошують, що є потенційні запити на паркувальні місця від забудовників, які здійснюють масштабну реконструкцію пам'ятки архітектури – будинку на вулиці Січових Стрільців, 2 (там також проводить роботи родина львівського бізнесмена Григорія Козловського). 

Автори концепції запропонували три варіанти змін на цій вулиці. Перший – зробити її повністю пішохідною від Гнатюка до Костюшка та автомобільною від Костюшка до Університетської (для цього пропонують відновити смугу дерев із лівого боку, розширити пішохідну ділянку зліва, ліквідувати паркомісця, прокласти велодоріжки в обох напрямках, а справа додати місце для пішоходів між велодоріжкою і деревами). Другий – технічний проїзд тролейбусів (виїзд на маршрути), розширена пішохідна зона від Гнатюка до Костюшка, автомобільна від Костюшка до Університетської (велосмугу і смугу громадського транспорту пропонують зробити спільними, реверсну велосмугу відокремити). Третій варіант – тролейбусні маршрути, розширена пішохідна зона від Гнатюка до Костюшка, автомобільна від Костюшка до Університетської (тут ще треба буде влаштувати біля офісу Ощадбанку зупинку громадського транспорту).

Візуалізація концепції змін на вулиці Січових Стрільців

Фантазії чи реальність

Найбільше можливостей для змін є на вулиці Січових Стрільців, бо вона найширша і потребує найменше капіталовкладень порівняно з іншими, каже в коментарі Тvoemisto.tv заступниця директора департаменту економічного розвитку Львівської міськради Олександра Сладкова, яка була однією з ініціаторів проведення воркшопу «Коперника – Дорошенка – Січових Стрільців».

«Коли ми зробили вулицю Січових Стрільців пішохідною на один день, то 80% відгуків мешканців були позитивними. Тут є сприйняття і розуміння. Найважче було б усе-таки втілити проєкт на Дорошенка, де пропонують змістити трамвайну колію до осі вулиці, але там усе впирається у трамвай. Однак дуже важливою є думка, що нам потрібно звести колії, аби збільшити площу хідників», – вважає Олександра Сладкова.

Водночас у запропонованих концепціях є пункти, які не потребують надто великих капіталовкладень, а передбачають, зокрема, зміни організації дорожнього руху,  які можна розглянути і втілити швидше. 

«Для прикладу, на вулиці Січових Стрільців є парковка, яку можна вдвічі скоротити і частину простору вивільнити під «кишенькові» громадські простори, щоби вулиця ожила, бо ми звикли бачити її запаркованою автомобілями на третину», – пропонує вона.  

Також Олександра Сладкова висловила сподівання, що можна буде знайти інвестиції для будівництва контактної тролейбусної мережі з відповідними зупинками: 

«Це дасть дуже добрий результат для міста, оскільки можна буде замінити багато автобусних маршрутів тролейбусними. Насправді між тролейбусними маршрутами в цьому районі невелика відстань, але вони не з’єднані. Якщо зробити це в центрі, то тролейбусний маршрут стане набагато ефективнішим і цікавішим, аніж коли тролейбус зупиняється за кілометр від центру, а далі мусиш пересідати або йти пішки. Добудувавши приблизно 800 метрів контактної мережі і забравши парковки, можна підвищити пасажиропотік на тролейбусних маршрутах».

Також, із її слів, можна вже покращити ситуацію на Коперника, оскільки там вузьке «горло» на початку, з боку вулиці Словацького, де є дві вузькі смуги, які врешті зливаються в одну. Тут варто було б розширити хідник.

«Машини тут фактично не їздять двома смугами. Одна дорога повертає на Словацького, друга пряма, третя – на Стефаника. Дві смуги тут ні до чого, там часто розвантажують товари, а тротуар критично важливий. А ще пролягає важливий веломаршрут. Також розвивається галерея мистецтв, у цьому місці багато закладів культури, де проходять виставки, і цей неоковирний простір насправді блокує розвиток цього. Тому важливо розширити хідник повз Палац мистецтв, зробити велосмугу та спеціальні місця для розвантаження», – каже вона.

І запевняє, що місто не планує жодну зі згаданих вулиць повністю позбавляти автомобільного руху – його хочуть мінімізувати та впорядкувати. Тепер ці всі варіанти воліють опрацювати у комплексі, звести до спільного знаменника. 

«Зрештою, є багато односторонніх вулиць, які стали такими з різних причин. Можна теоретично забрати трішки транспорту, щоби мати кращий об'їзд завдяки руху в обидва боки. Наразі це наші спільні фантазії, а не проєктні пропозиції. Ми намагалися подумати, якими хотіли б бачити ці вулиці, коли до них дійде справа, щоб залишити ці напрацювання до кращих часів», – підсумовує Олександра Сладкова. 

А тим часом у місті планують влаштувати пішохідний простір біля пам'ятника Адамові Міцкевичу, де будують готель. Для цього хочуть реорганізувати рух транспорту: ліквідувати одну смугу і перенести як додаткову перед пам’ятником. 

Відповідний детальний план території передбачає, що місце, де зараз розташовані автостоянка та смітники, стане пішохідним і примикатиме до готелю й до вулиці Театральної. Самі смітники мають зробити підземними. На частині ділянки, яка буде пішохідною, хочуть поставити лавки та урни для сміття, озеленити простір деревами, влаштувати освітлення тощо. 

Під пам’ятником Міцкевичу планують збудувати однорівневий підземний паркінг на 40 місць, який зможе слугувати й укриттям. Заїзди та виїзди з паркінгу будуть обабіч пам’ятника. Прохання про розробку ДПТ отримало ТзОВ «Центр розвитку нерухомості», керівником якого є Євген Зінов'єв, а кінцевими бенефіціарними власниками Віталій Антонов (власник ПАТ «Концерн Галнафтогаз» (заправки «ОККО»)) та Василь Даниляк. 

Можливо, пішохідний простір невдовзі таки з’явиться на вулиці Дорошенка, де будує готель і переоблаштовує пам’ятку на розі донька Григорія Козловського Софія Максимець. 

Додамо, що в центральній частині міста пішохідними стали вулиці Курбаса, Руданського, Нижанківського та, зокрема, вулиця Кавова. Нещодавно пішохідну зону влаштували біля Будинку органної та камерної музики. Загалом у Львові створили велику пішохідну зону навколо площі Ринок в історичній частині міста. На деяких вулицях пішохідної зони дозволяється рух трамваїв, доставка товарів і паркування автомобілів мешканців. Пішохідними в неділю і на свята стають проспект Свободи (350 метрів) і площа Міцкевича.

Христина Гоголь

Візуалізація з презентації напрацювань воркшопу

Фото вулиць: Іван Станіславський/Твоє місто

Колаж: Дмитро Тарадайка

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

___________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Вулиці Львова

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!