Інструменти для націоналізації ЛАЗу є, але багато ризиків ускладнюють всю процедуру, – юрист

876 0
Для того, щоб говорити про будь-яке вилучення майна, спершу потрібно розібратись, кому і що належить та шукати можливі варіанти використання тих чи інших механізмів.
Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Інструменти для того, аби націоналізувати Львівський автобусний завод, є, проте велика кількість правових питань та потенційних ризиків ускладнюють всю процедуру настільки, що постає питання про можливість її реалізації. Про це у матеріалі >Tvoemisto.tv пояснює юрист АО «Дексіс Партнерс» Юрій Пукавський.

Для того, щоб говорити про будь-яке вилучення майна, спершу потрібно розібратись, кому і що належить та шукати можливі варіанти використання тих чи інших механізмів. Фахівець наводить два способи. 

Перший спосіб (вилучення за законом № 2116-IX)

Зважаючи на те, що у своїй публікації про націоналізацію майна ЛАЗ Андрій Садовий 4 травня згадав Кабінет Міністрів та РНБО, юрист робить висновок, що міський голова мав на увазі саме механізм вилучення майна. Закон лише в загальних рисах регулює питання націоналізації та передбачає, що примусове вилучення об’єктів права власності рф та її резидентів здійснюється з мотивів суспільної необхідності. Окрім того, закон встановлює, що вилучення відбувається без будь-яких відшкодувань.

Читайте також: На Львівщині планують збудувати промисловий парк з житловим та розважальним комплексами

Загалом же порядок вилучення, встановлений цим законом, можна описати таким чином:

  • Кабмін готує та вносить до РНБО проєкт рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів;

  • РНБО приймає рішення про вилучення, яке вводиться в дію указом президента;

  • Не пізніше, ніж через 6 місяців після скасування чи завершення воєнного стану Верховна Рада затверджує указ президента, за яким рішення набуло чинності.

«Однак проблема цього механізму полягає в тому, що резидентами рф за цим законом є не будь-які громадяни рф, а лише юридичні особи, бенефіціаром яких прямо чи опосередковано є рф, як держава. Таким чином, застосовувати цей спосіб вилучення можна лише, якщо майном на території ЛАЗ володіє сама росія. Зважаючи на те, що зі структури власності такі висновки зробити не можна, відповідно і цей механізм неможливо застосовувати. Відповідно і дочекатись рішення Кабміну та РНБО, як писав Андрій Садовий, не вийде», – додає він.

Другий спосіб (вилучення за законом № 2257-IX)

Інший спосіб примусового вилучення майна передбачений Законом України «Про санкції», а точніше змінам, які були прийняті 12 травня. Цей механізм передбачає вилучення у порядку застосування санкцій. Тобто, за його словами, майно може бути вилучене лише в окремих категорій осіб. Так, ст. 5-1 Закону «Про санкції» доволі чітко передбачає умови вилучення. Узагальнюючи їх, можна зробити висновок, що за санкційним механізмом майно можна вилучити в осіб, які:

  • завдали істотної шкоди національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України. Сюди, зокрема, відносяться прийняття рішень щодо війни на будь-якому рівні, участь у збройній агресії, ухвалення рішень щодо створення окупаційних адміністрацій, участь в організації незаконних виборів тощо.

  • суттєво сприяли вчиненню дій або ухваленню рішень, які завдали згаданої шкоди. До зазначених дій серед іншого відноситься надання зброї, її ремонт, надання приміщень для розміщення збройних формувань, інформаційне сприяння вчиненню агресії. Окрім того, такими діями є сплата податків державі-агресору у сумі понад 40 млн грн (для юридичних осіб) чи 3 млн грн (для фізичних осіб) за останній рік.

Що важливо, із його слів, цей закон не обмежує право вилучення майна лише в юридичних осіб, власниками яких є росія як держава. Він також дозволяє проводити вилучення і у фізичних осіб, проте це можливо зробити лише, поки діє воєнний стан. Отже, майно колишнього ЛАЗу може бути вилучене, якщо власники такого майна безпосередньо були залучені до прийняття рішень щодо війни або, наприклад, сплатили податки у наведених сумах. Порядок вилучення майна за цим законом виглядає так:

  • Верховна Рада, президент, Кабмін, Нацбанк або СБУ подають до РНБО пропозицію щодо застосування санкції до конкретної особи;

  • РНБО запроваджує санкції у вигляді блокування активів;

  • Мін'юст вживає заходи щодо виявлення та розшуку відповідних осіб. У разі виявлення активів, які можна вилучити, Міністерство юстиції звертається до Вищого антикорупційного суду;

  • ВАКС протягом 10 днів з дня отримання повинен розглянути заяву та прийняти рішення. Таке рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Апеляційну палату.

 

Важливим у цьому механізмі є можливість вилучення майна, незалежно від обтяжень. Так, накладення на активи арешту, встановлення щодо них мораторію чи будь-яких інших обтяжень, а також перебування таких активів у заставі не перешкоджає стягненню цих активів у дохід держави як санкції. У контексті вилучення нерухомості, що перебуває на території ЛАЗ, така норма є надзвичайно важливою.

Читайте також: На Львівщині збудують унікальний індустріальний парк агро- і харчової промисловості

«Ми проаналізували, що велика кількість компаній, які володіють майном, перебувають в процесі ліквідації чи банкрутства, а на їхнє майно накладено арешт. Із огляду на це, можливість стягнення майна навіть при таких обтяженнях є позитивним аспектом цього механізму. Проте важливим в цьому способі залишається встановлення факту причетності власників майна до війни, або ж того, що відповідні особи за останній рік сплатили в рф податків у сумі понад 40 млн грн (для юридичних осіб) чи 3 млн грн (для фізичних осіб). В іншому випадку – застосувати цей механізм не можливо», – говорить юрист.

Проте є й інша проблема, яка в будь-якому випадку залишатиметься актуальною. Юридичні особи – власники нерухомого майна – мають великі борги перед кредиторами. Саме це і було підставою для накладення обтяжень. Частина компаній перебувають в процедурі банкрутства, тобто, їхнє майно наразі реалізується для погашення боргів. Це означає, що власники не лише мають активи у вигляді нерухомого майна, але й також пасиви у вигляді боргів. А, отже, навіть якщо якесь майно вдасться націоналузувати, кредитори, які очікують на погашення боргів, скоріш за все захочуть звернутись до суду для стягнення відповідних коштів. Закон це питання ніяк не врегульовує, а тому є ризик, що новий власник буде розбиратись додатково ще й з старими боргами.

Нагадаємо, що детальніше про структуру власності Львівського автобусного заводу та можливості його націоналізації, можна прочитати тут. Окрім цього, про те, як змінюється вулиця Стрийська біля ЛАЗу і що там ще мають збудувати, читайте у матеріалі.

Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!