У Львові завершився архітектурний конкурс на проєкт Меморіального комплексу військових поховань Героїв України. На конкурс подали 27 проєктів. Далі комісія має розглянути їх та у квітні визначити переможця. Про це повідомили на сайті Львівської міськради.
«Від учасників конкурсу місто очікує пропозицій, які зможуть стати взірцями нового підходу до проєктування військових кладовищ в Україні. Проєкти мали змогу подавати і міжнародні фахівці у співпраці з українськими архітекторами», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Місце пам'яті. Як Львів створює нове військове кладовище
До слова, оцінювати проєкти і обирати переможців будуть, зокрема, головний архітектор Львова Антон Коломєйцев, начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР Тетяна Балукова, доктор мистецтвознавства, ректор Львівської національної академії мистецтв Василь Косів, головна архітекторка Львівщини Олена Василько, директор КП «Доля» Святослав Шеремета та інші архітектори.
Переможцям виплатять премії (фінансування конкурсу та виплата премій здійснюватиметься за кошти благодійників):
- за 1 місце – 500 тис. грн,
- за 2 місце – 300 тис. грн,
- за 3 місце – 200 тис. грн.
Фото з вшанування пам'яті Героїв, які загинули на війні з росією / 23 лютого, зі сторінки Андрія Садового
«Це має бути місце тиші, роздумів і пам’яті»
На Личаківському військовому цвинтарі в лютому розпочали останній етап досліджень та ексгумації давніх поховань. У 2023 році дослідження та ексгумацію провели на правій частині газону та на центральній алеї. Саме на ділянках, де проводять ексгумацію, міська рада Львова планує облаштувати Меморіальний комплекс Героїв України, зокрема, парк-сквер пам'яті Героїв та площу для проведення меморіальних заходів.
Ексгумація давніх поховань на Личаківському кладовищі / Фото: Твоє місто
Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев раніше розповідав, що учасники архітектурного конкурсу мають запропонувати візію всього простору площею 2.8 га.
«Хочемо, аби, окрім військових поховань Героїв України, тут був також парк-сквер пам'яті Героїв та меморіальна площа. Цей простір стане місцем осмислення нашої історії, місцем пам‘яті. Чекаємо на мілітарно стримані та образно сильні рішення. Є наша концепція «марсового поля» загалом. Відповідно до неї, поховання Героїв відбуватимуться смугою по південної частини поля, а далі все, що північніше, це буде сквер пам’яті. Забрукована територія залишиться площею, де можна буде проводити дні пам’яті, збиратися більшій кількості людей», – пояснював він.
Читайте також: У Львові досліджують останню частину давніх поховань: в землі знайшли надгробки
Коломєйцев також зазначав, що на цій території є місце для трьох сотень могил. З одного боку будуть поховання новітніх Героїв, а з іншого, ближче до житлової забудови – сквер пам’яті, в бік вулиці Мечникова – буде розташована меморіальна площа.
Для таких поховань характерна форма козацького хреста, тож учасники конкурсу мали можливість використати таке рішення як базове чи запропонувати альтернативу: «Це має бути місце тиші, роздумів і пам’яті у ландшафтній зеленій формі. Ми вважаємо, що цей комплекс, як і Небесної Сотні, повинен бути водночас як меморіальним, так і зразком сучасної меморіальної архітектури».
Важливим елементом комплексу має стати меморіальна площа. Там мають проводити дні пам’яті, зібрання людей, тому потрібно, аби площа була до цього адаптована. У конкурсі, за словами архітектора, мали закласти принципи стику з прилеглими вулицями, бо треба запропонувати людям місце для щоденного користування, зокрема, пішохідні простори, алеї, лавочки.
Фото з вшанування пам'яті Героїв, які загинули на війні з росією / 23 лютого, зі сторінки Андрія Садового
Якими були умови конкурсу
Ключові питання, що мали вирішити проектанти в межах конкурсу:
Загальне концептуальне рішення комплексу. Учасники мали запропонувати загальну концепцію розвитку меморіального комплексу, що висвітлюватиме ідею меморіалізації та вшанування памʼяті загиблих захисників та захисниць України. Загальна концепція комплексу має бути основою для подальших детальних рішень щодо просторового та архітектурного вирішення всіх елементів комплексу.
Функціонально планувальна структура комплексу. Територія комплексу має складатися із двох основних функціональних зон: меморіальної та громадської, що мають відрізнятися за плануванням, характером проведення часу та користування. При цьому проєкт повинен передбачати рішення щодо розмежування цих зон та визначення їх просторових меж планувальними, ландшафтними чи іншими засобами.
Планування території. Запропонувати гармонійне та ефективне планування території, що забезпечуватиме рішення щодо функціональних, просторових та архітектурних аспектів комплексу, враховуватиме контекст місця, підсилюватиме його природний потенціал та відповідатиме вимогам функціональної організації території.
Вирішення намогильних споруд. Необхідно розробити архітектурно-обʼємне вирішення намогильних споруд, що відповідатиме сучасним тенденціям організації військових поховань. За основу образного вирішення рекомендується прийняти форму «козацького хреста». Необхідно також розробити форму намогильної споруди призначену для поховань представників різних релігійних конфесій.
Адаптація і переосмислення наявних меморіальних споруд. Запропонувати рішення щодо переосмислення наявних на території комплексу памʼятних та меморіальних споруд шляхом адаптації їхнього вигляду до загального проектованого вигляду комплексу.
Три етапи ексгумації давніх поховань
«Марсове поле» – було місцем захоронення вояків австрійської армії і союзників, що полягли у Першій світовій війні. До 1927 року на полі було майже 5 тисяч окремих могил.
У 1946-1947 роках тіла ексгумували, а на цьому місці облаштували кладовище для солдатів СРСР та НКВДистів. У 70-х роках минулого століття на «Марсовому полі» створили меморіал та перепоховали жертв радянського терору із Замарстинівської в’язниці.
Австрійський військовий цвинтар періоду Першої Світової війни (незбережений) - Личаківський цвинтар / Фото із сайту Музею «Личаківський цвинтар»
Сучасний вигляд меморіал отримав у 1974 році за проєктом Андрія Шуляра, Василя Каменщика і Володимира Бойка. Меморіал був утворений трьома рядами чорних гранітних плит з іменами загиблих і двома рядами червоних плит між ними. Це мало символізувати гвардійську стрічку.
Перший етап ексгумації поховань на Личаківському військовому цвинтарі завершили влітку 2023 року. Роботи проводили на газоні справа, вище місця поховань новітніх захисників України. Тоді знайшли останки 653 людей. З них 26 – періоду Першої світової війни, частина – Другої світової війни, та найбільше – повоєнного періоду. Знайдені поховання часів Першої світової війни будуть перенесені поруч, на поля № 84 та № 85. Натомість рештки з радянських часів перепоховають на одному з міських кладовищ.
Вже в грудні торік на цвинтарі завершили другий етап досліджень та ексгумації. Йдеться про центральну алею цвинтаря. Загалом знайшли останки 479 людей. Всі поховання – часів Другої світової війни та повоєнного періоду.
Цього року в лютому на військовому цвинтарі розпочали останній етап досліджень – на лівій частині газону. Там знайшли надгробки, які були скинуті і закопані в землю. Деталі.
Софія Шавранська
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
