Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
Історія «Марсового поля» у Львові тягнеться від минулого століття – це було місцем захоронення вояків австрійської армії і союзників, що полягли у Першій світовій війні. До 1927 року на полі було майже 5 тисяч окремих могил.
У 1946-1947 роках тіла ексгумували, а на цьому місці облаштували кладовище для солдатів СРСР та НКВДистів. У 70-х роках минулого століття на «Марсовому полі» створили меморіал та перепоховали жертв радянського терору із Замарстинівської в’язниці.
Австрійський військовий цвинтар періоду Першої Світової війни (незбережений) - Личаківський цвинтар / Фото із сайту Музею «Личаківський цвинтар»
Радниця міського голови Львова з питань збереження культурної спадщини Лілія Онищенко:
«У міжвоєнні роки поховання часів Першої світової війни з цієї частини території переносили і робили це недобросовісно: радянська влада «заїхала» тракторами на місце поховань воїнів австрійської армії, а це були люди різних національностей, все знищила і почала проводити військові та приватні поховання поверх».
У 1946 —1947 роках похованих ексгумували і на цьому місці створили цвинтар солдатів радянської армії, що полягли у Другій світовій війні і військ НКВС, що загинули під час каральних операцій проти мирного населення Галичини і в боях із УПА. Поступово цвинтар було заповнено однаковими бетонними надгробками.
Сучасний вигляд меморіал отримав у 1974 році за проєктом Андрія Шуляра, Василя Каменщика і Володимира Бойка. Меморіал був утворений трьома рядами чорних гранітних плит з іменами загиблих і двома рядами червоних плит між ними. Це мало символізувати гвардійську стрічку.
Австрійський військовий цвинтар періоду Першої Світової війни (незбережений) - Личаківський цвинтар / Фото із сайту Музею «Личаківський цвинтар»
Ексгумація сьогодні
Зараз на цьому полі на стадії завершення – пошук поховань на частині поля №86А. Тут Меморіально-пошуковому центру «Доля», який виконує роботи на кладовищі, вдалося віднайти останки вже 206 людей. Це – поховання Другої світової війни, а лише декілька – часів Першої світової, які у верхній частині огородженої території. В нижній – поховання післявоєнного періоду. Здебільшого – це військові НКВД, які загинули в боях з УПА.
Ексгумація давніх поховань на Личаківському кладовищі / Фото: Твоє місто
Наразі дослідники завершують перший етап ексгумації на тій ділянці газону, яка є обгородженою частиною поля, каже у коментарі Tvoemisto.tv керівник Меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета.
«На днях ми сподіваємося завершити роботи на цій ділянці та плануємо перейти до другої половини газону. Щодо того, які поховання є на другій ділянці кладовища, наразі складно сказати. Ми передбачали, що там здебільшого будуть поховання часів Першої світової війни. Проте бачимо, що там є і поховання повоєнного періоду, тобто 1945, 1946, 1947 років».
Ексгумація давніх поховань на Личаківському кладовищі / Фото: Твоє місто
Поховання частів Першої світової мають перенести неподалік на поля №84 та №85, де планують збудувати Меморіальний комплекс сучасним Героям України. Можливо, в ньому будуть використані бетонні хрести, які збереглися.
Святослав Шеремета:
«Ці давні поховання наразі зберігаються, але після проведення всіх етапів досліджень їх перепоховають. Останки тіл загиблих в часи Першої світової війни перенесуть на поля №84 та №85 Личаківського кладовища, де планують збудувати Меморіальний комплекс».
З лівого боку зверху на карті позначено поля №84 та №85, куди перенесуть знайдені поховання Першої світової війни
Натомість, як повідомляли на початку робіт на полі, поховання радянських часів зберігатимуть у спеціальному депозитарії до прийняття відповідних рішень.
Ексгумацію почали лише в березні цього року, хоча йшлося про це й раніше, каже директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Євген Бойко у коментарі Tvoemisto.tv.
Справа у тому, що для її проведення треба було ґрунтовно підготуватись, каже він, – провести дослідницьку роботу в полі та в архівах, скласти якісне обґрунтування та пройти всі необхідні погодження на місцевому й державному рівнях.
«Ми пришвидшили процес після початку російської широкомасштабної агресії, оскільки на «Марсовому полі» почали проводити захоронення наших Героїв».
Могили Героїв України на Личаківському кладовищі / Фото: hromadske
Про необхідність ексгумації на Личакові ще в травні 2022 року говорив і доктор історичних наук Микола Бандрівський. За його словами, якщо українських Героїв й надалі будуть захоронювати на «Марсовому полі», то рано чи пізно, їх могили впритул межуватимуть із згаданими військовими похованнями радянського часу.
«По-перше, ці нові поховання здійснюються на вкрай непристижному місці – внизу пагорба, на якому розкинулося «Марсове поле».Чому цього не роблять на ділянках, які розташовані вище, мені невідомо. По-друге, можна було б змиритися з тим, що наших Героїв ховають на існуючому військовому кладовищі, на якому рядами під гранітними відполірованими плитами з відповідними написами і символікою, лежать тисячі солдат і офіцерів радянської армії. Але, постає питання: якщо українських Героїв й надалі будуть захоронювати на «Марсовому полі», то рано чи пізно, їх могили впритул межуватимуть із згаданими військовими похованнями радянського часу. Добре це, чи зле? Щиро кажу: я не знаю».
Новий меморіальний комплекс
На ділянках, де проводять ексгумацію давніх поховань, міська рада Львова планує облаштувати Меморіальний комплекс Героїв України, зокрема, парк-сквер пам'яті Героїв та площу для проведення меморіальних заходів. Наразі хочуть оголосити міжнародний архітектурний конкурс на це будівництво. Як раніше казав Tvoemisto.tv головний архітектор Львова Антон Коломєйцев, учасники архітектурного конкурсу мають запропонувати візію всього простору площею 2.8 га.
«Хочемо, аби, окрім військових поховань Героїв України, тут був також парк-сквер пам'яті Героїв та меморіальна площа. Цей простір стане місцем осмислення нашої історії, місцем пам‘яті. Чекаємо на мілітарно стримані та образно сильні рішення. Є наша концепція «марсового поля» загалом. Відповідно до неї, поховання Героїв відбуватимуться смугою по південної частини поля, а далі все, що північніше, це буде сквер пам’яті. Забрукована територія залишиться площею, де можна буде проводити дні пам’яті, збиратися більшій кількості людей».
Антон Коломєйцев зазначав, що на цій території є місце для трьох сотень могил. З одного боку будуть поховання новітніх Героїв, а з іншого, ближче до житлової забудови – сквер пам’яті, в бік вулиці Мечникова – буде розташована меморіальна площа.
Умовне фото
Для таких поховань характерна форма козацького хреста, тож учасники конкурсу матимуть можливість використати таке рішення як базове чи запропонувати альтернативу.
«Ми бачимо великий простір, який має стати ідеологічно та історично наповнений. Мінімалістичні і стримані рішення мають доносити до відвідувачів певні сенси. Це має бути місце тиші, роздумів і пам’яті у ландшафтній зеленій формі. Ми вважаємо, що цей комплекс, як і Небесної Сотні, повинен бути водночас як меморіальним, так і зразком сучасної меміоральної архітектури».
Головний архітектор Львова додає, що важливим елементом стане меморіальна площа. Там мають проводити дні пам’яті, зібрання людей, тому потрібно, аби площа була до цього адаптована. У конкурсі також закладуть принципи стику з прилеглими вулицями, бо треба запропонувати людям місце для щоденного користування, зокрема, пішохідні простори, алеї, лавочки.
Наразі місто готує рішення, які можна буде виставити на технічні завдання, однак про терміни поки говорити ще рано, повідомляв Tvoemisto.tv перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко. Наразі публічно про всі етапи робіт говорити не можна, адже деякі рішення будуть закритими.
Куди перенесуть рештки радянських солдат ще не відомо, але ідея облаштування меморіалу Героїв України, зі слів дослідників та влади, є вирішенням проблеми гідного поховання наших захисників. Саме тут чи не щодня прощаються з полеглими Героями сучасності, тож будемо сподіватися, що належно вшановувати їхню пам'ять ми зможемо у недалекому майбутньому.
Софія Шавранська, Ірина Давосир
Фото: Твоє місто, із сайту Музею «Личаківський цвинтар» та hromadske
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня