фото дар'ї кучер
Площа Вічева
Вічева – найменша площа у Львові та в Україні. Її довжина становить 24 м, ширина – 21 м. Водночас вона – одна з найдавніших у місті, розташована в межах частини міста, яка існувала ще за княжих часів.
Площа виникла перед брамою монастиря бенедиктинок, зведеного 1596 року, і впродовж кількох століть називалась Бенедиктинською. Після Другої світової війни отримала назву Вічевої.
У будинку № 4 провела останок життя Юлія з Крушинських, дружина Маркіяна Шашкевича. Там вона померла 1896 року.
Площа Коліївщини
Площа Коліївщини – одна з найменших площ у Львові, 30 на 23 метри. Вона затиснута поміж чотирьох будинків. Тут є рибний ресторан і кав’ярня, у якій можна скуштувати французьких млинців, а ще паб та заклад з індійською кухнею.
Площа розташована на території колишньої єврейської дільниці. Тоді її кордонами зі сходу була стіна міського арсеналу, з півдня – міські мури. На заході кварталу теж стояла стіна, яка захищала його від вулиці Шкоцької (сучасна Сербська), а з півночі район відмежовувався задніми частинами будинків, що на вулиці Руській.
Окремо територія площі з’явилася у ранній австрійський період після того, як на місці розібраних міських укріплень проклали вулицю Нову (сучасна вул. Братів Рогатинців). Посеред площі є залишки старої криниці. Львовознавець Ігор Лильо розповідає, що вона була причиною дуже серйозних конфліктів у Львові. Пояснює, що вода тут завжди була важко доступним ресурсом. Доводилося копати дуже глибоко, тоді ж коли діставалися води, то часто вона була не придатною для споживання. Криниця, що на площі Коліївщини, попри те, що була викопана на найвищій точці середньовічного Львова, забезпечувала водою всю дільницю. Вона була необхідною для функціонування мікв – ритуальних лазнь.
Площа цінна також тим, що при реконструкції у 2021 році тут фахівці НДЦ «Рятівна археологічна служба» знайшли рештки давніх будівників та стародавнього колодязя, який вдалося відновити. Так, відповідно до проєкту, криницю оновили та прорізали надписи – імена людей, що тут жили і працювали. Окрім цього, на площі з’явилися нові вуличні меблі та зелені насадження. Проєктом реконструкції займалася ПП «Науково-виробнича фірма «Рутенія».
Площа ангелів
Площу Ангелів відкрили 24 серпня 2023 року, відтепер це найновіша площа Львова. Вона розташована між вулицями Театральною та Шевською. Назва площі символізує небесне воїнство добра і воїнів-ангелів, які сьогодні з неба оберігають свої родини, дітей і українських військових. Тобто, йдеться про світлих добрих ангелів, які є на небесах та звідтам допомагають боронити Україну. Також на площі міститься Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла. Багато військових із храму вирушають в останню путь.
Теперішня площа Ангелів виникла наприкінці XVIII ст. на місці розібраної Будковської кам’яниці. До 24 серпня 2023 року вона носила назву Стефана Яворського. Як йдеться у книзі «1243 вулиці Львова» Ілька Лемка, Володимира Михалика та Георгія Беглярова, площа Яворського, яка примикає до вулиці Шевської, одержала свою назву 1992 року на честь уродженця Львівщини, російського церковного діяча, ректора Києво-Могилянської академії Стефана Яворського.
Читайте також: У Львові з'являться три нові сквери та парк. Локації
Площа Звенигородська
Однією з найдавніших площ у Львові є Звенигородська, що в Шевченківському районі міста. Вона розташована приблизно посередині між чотирма сусідніми площами: Ярослава Осмомисла, Старим Ринком, Вічевою і Данила Галицького.
Її історія пов'язана з існуванням у середньовічному Львові громади німецьких колоністів та збудованого ними храму – церкви Марії Сніжної. До Другої світової війни площа саме так і називалась – Сніжною, пізніше – Звенигородською.
Площа є також однією з найменших у Львові, її довжина від вулиці Сніжної (від північного фасаду церкви Марії Сніжної) до стику вулиць Рибної та Мосяжної становить близько 50 м, ширина площі не більше 30 м.
Площа Вишиваного
Це невелика площа у Галицькому районі міста Львів, у місцевості Снопків. Розташована між вулицями Кубійовича та Тютюнників.
Починаючи з 1936 року, площа носила ім'я Генерала Крука в честь учасника Січневого повстання 1863 року. В період з 1943 по липень 1944 року, під час німецької окупації, її перейменували на Людвіґ Зандпляц на честь Карла Людвіґа Занда, фігуранта німецького студентського руху. Після визволення Львова від нацистських загарбників, площі на короткий час повернули попереднє ім'я Крука. Однак у 1945 році, коли було встановлено радянську владу, площа була перейменована в площу Патріотів.
З 1993 року площа носить свою сучасну назву на честь Вільгельма Габсбурга (також відомого як Василь Вишиваний), ерцгерцога з австрійської династії Габсбургів і полковника Легіону Українських січових стрільців.
На території площі знаходяться лише два житлових будинки під номерами 3 і 4, зведених у 1930-х роках у стилі польського конструктивізму. У центрі площі розкинувся маленький сквер.
_____________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
