Історія площі

Вікна-двері, ломбард, зоомагазини, «дві чарки», банки, продукти, секондхенд, потріскані тротуари, облуплені фасади й автомобілі – такий вигляд має сьогодні площа Липнева, що сполучає вулиці Героїв УПА та Федьковича і веде до Привокзального ринку. Похмурий лютневий день додає їй ще більшої сірості.

Площа Липнева сьогодні

Оточують площу триповерхові кам'яниці в стилі історизму, збудовані наприкінці XIX століття. В одній із них жив архітектор, який спроєктував багатьох церков у Галичині, Лев Левинський.

Фасади деяких будинків дуже пошкоджені часом та людською байдужістю.

Дослідник історії Львова Ілько Лемко розповідає, що колись це була площа Берестейської Унії, названа з нагоди важливої події в житті української Церкви, коли відбувся акт розриву з Константинопольським патріархатом і об’єднання частини Православної церкви з Римо-католицькою в межах Київської митрополії. Після 1596 року внаслідок такого об’єднання постала унійна Церква (з кінця ХVIII століття – Греко-католицька).

Однак у 1944 році площу назвали Липневою, щоб “увіковічити” інший день – 27 липня, коли окупаційні радянські війська прийшли до Львова “визволяти” наше місто від німців. «Цю площу варто декомунізувати, бо її назва має імперський підтекст. Не бачу проблем, щоб повернути їй стару назву – Берестейської Унії, коли в Бресті була фактично створена Греко-католицька церква», – говорить у коментарі Тvoemisto.tv Ілько Лемко.

Наприкінці минулого року у Львові зареєстрували петицію з вимогою декомунізувати площу Липневу і повернути їй історичну назву – Берестейської Унії, яку вона мала з 1898-го до грудня 1944 року. Поки що петиція не назбирала необхідні 500 голосів, щоби потрапити на голосування депутатів (до кінця голосування залишилося 11 днів).

Ілько Лемко розповідає, що в будинку №2 з 1950-х років працювала майстерня з ремонту меблів, а в будинку №4 – аптека, яка за Польщі називалася “Під білим лебедем”.

У будинку №6 у 1950-х роках влаштували чайну. В кам’яниці №9 у польські часи працювала цукерня “Краківська”. В сусідньому будинку №10 були розташовані магазин кухонного посуду “Зільбер” і фотоательє Бляуштайна, а в часи Другої світової війни – ресторан Найди і Мигаля.

Є дані, що в 1950 – 1960-х роках на площі була автостанція, а в 1970 – 1980-х – кінцева зупинка міських автобусних маршрутів «Пл. Липнева – ЛАЗ» та «Пл. Липнева – Рудне». Тоді ж Липнева перетворилася на великий майданчик стихійної торгівлі.

Фото площі 2011- го року. Автор - львівський активіст, засновник урбан-руху “Lypneva.com” Дем’ян Данилюк

До Євро-2012 на площі Липневій ліквідували стихійний ринок, прогнавши з неї торговців. Тоді архітектори й активісти об'єдналися в урбаністичну ініціативу “Lypneva.com”. Провели серед мешканців соціологічне опитування, визначили недоліки й переваги площі. Серед переваг було те, що на Липневій, відколи прибрали базар, стало менше бруду й шуму. Мешканці висадили тут ряд лип. Серед недоліків те, що замало зелених насаджень, незручно пересуватися, немає пандусів, велостоянок і смітників. Також люди нарікали на стан фасадів. У підсумку були напрацьовані кілька ідей, які так і не вдалося втілити.

Стан фасадів сьогодні

Особлива площа

Площу Липневу вважають початком урбаністичного руху в місті. Люди почали розуміти, що вуличний простір важливий.

«Така ініціатива виникла в 2012 році. На той час у місті подібних низових урбаністичних перетворень ще не було. Площа Липнева була страшна, занедбана. Нам хотілося покращити її через взаємодію з мешканцями. Ми проводили зустрічі, воркшопи. Урбаністика ж має проходити через обговорення, щоб усі могли висловитися. Мешканців дратувала вулична торгівля. Люди, які приїжджали сюди торгувати, справляли потребу в під'їздах, була антисанітарія. В підсумку з площі забрали стихійну торгівлю і перетворили її на паркувальний майданчик», – розповідає Олександр Шутюк, який був учасником урбанруху.

Львівська архітекторка Ольга Криворучко, яка проєктувала у Львові площу Коліївщини та простір на площі Галицькій, каже, що мешканці хотіли бачити на Липневій сквер, повноцінне озеленення навпроти своїх вікон, а не паркувальний майданчик. Також критично висловлювалися про базар поруч, бо він неконтрольовано поширювався на сусідні вулиці й на саму площу.

«На мою думку, сквер або площа з озелененням була б тут дуже доречна. Можна було б додати питний фонтан. Це одна з небагатьох незабудованих площ, яка може стати дуже гарним місцем відпочинку, якого тут справді бракує. Сам базар давно потребує ремонту й реорганізації. У Відні, в Барселоні є багато таких площ, що поєднують у собі дві функції: в будні на цих площах відпочивають мешканці, а по суботах, наприклад, на них організовують ярмарок для фермерів із околиць. Але тут така практика недоречна – є загроза, що базар поруч «окупує» площу, чого дуже не хотілося б”, – пояснює в коментарі Тvoemisto.tv Ольга Криворучко.

Тепер тут розташований паркувальний майданчик на 41 місце, вартість години паркування становить 10 гривень. На інформаційному стенді зазначено, що оператором є ЛКП “Львівавтодор”. Раніше його обслуговувала компанія “Лео інвест сервіс”.

Парковка на Липневій

У 2022 році на площі здійснили невеликий ремонт – старий асфальт замінили бруківкою. Роботи проводило шляхово-ремонтне підприємство Франківського району за 100 тисяч гривень. Інших змін не було.

Засновник ініціативи “Lypneva.com” Дем'ян Данилюк у стримі Тvoemisto.tv “Що трапилося із площею Липневою” в 2020 році пояснював, що грошей на повноцінний проєкт реконструкції площі не знайшлося. А оскільки поруч розміщені ринок і офісні приміщення, то паркінг справді потрібен. Найкращим варіантом, на його думку, був би підземний, над ним – громадський простір. Однак це складно реалізувати через старі мережі, зношений колектор і окупність. Від “перекладання плитки” в цьому місці нічого не зміниться. Отже, варто зачекати, допоки знайдуться кошти, щоб можна було справді змінити вигляд площі, зробити її функціональною.

Яке майбутнє площі?

Голова ГО «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян каже, що люди, які живуть у цьому районі, не мають де проводити дозвілля – поруч хіба старенький сквер біля храму Святих Ольги та Єлизавети.

«Простір навколо непростий. Це дуже жваве місце, поряд Привокзальний ринок, а неподалік Приміський вокзал. Тут багато людей, транспорту. Для тих, що мешкають поруч, це не дуже комфортне середовище для проживання. Площу не використовують доцільно. Зараз тут клапті старого асфальту впереміш із кусками бордюрів та залишками бруківки та покинуті на цілий день автомобілі», – вважає активіст.

Юрій Тер-Арутюнян звертає увагу на те, що під час сильних злив площу часто затоплює. Невеличка зелена зона з газонами, кущами та деревами могла б додати затишку і рятувати від палючого сонця.

Активіст наголошує, що ініціатива мешканців важлива. Раніше вони могли б подати проєкт на Громадський бюджет, однак через війну його призупинили. Можна спробувати залучити зовнішнє фінансування, організації на зразок Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), яке допомагало львів'янам реставрувати балкони, вікна і двері в історичній частині міста.

Залізничний район Львова найменше озеленений порівняно з іншими. “Він достатньо індустріальний, забудований. Усі зелені насадження зосереджені хіба що на Левандівці, а в тій частині Залізничного району, що ближча до центру, мало скверів. Тут кожне дерево цінне. Є багато технічних рішень, коли можна використовувати дреновані решітки, перфоровані системи мощення, де росте трава, а між паркомісцями висаджені дерева”, – висловлює думку архітектор Юрій Столяров.

Нині торговці активно використовують паркувальний майданчик на площі. Якщо його прибрати, то залишатимуть автомобілі на прилеглих вулицях. На думку архітектора, найкращим рішенням тут буде такий собі мікс – поєднання паркувального майданчика з озелененням. Навіть якщо на 30% зменшиться кількість припаркованих машин, площа матиме зовсім інший вигляд і буде пристосована для відпочинку.

Можна зробити рівне покриття, щоб на ній не утворювалися калюжі, поставити лавки, контейнери з кущами, смітники і дати площі нове життя. В світі тепер часто використовують тактичний урбанізм, вважає архітектор Олександр Шутюк. «Важливо знайти баланс, функціональний підхід. У будь-якому разі площа має бути в зв'язці з Привокзальним ринком», – каже він.

До речі, останню суттєву реконструкцію цього ринку проводили на початку 2000-х років. Тепер на території площею один гектар працює майже тисяча підприємців, розповідає його директор Віталій Гужва. Очевидно, цей ринок уже давно потребує перебудови й переосмислення. Його планують переобладнати на громадський простір під накриттям, де продаватимуть овочі та фрукти. Наміри провести архітектурний конкурс щодо зміни концепції Привокзального ринку і території навколо нього оголосили ще в 2021 році. Мовиться про ділянку між Городоцькою, Федьковича та площею Липневою (докладніше про розвиток Привокзального району читайте в матеріалі).

На території ринку мають намір збудувати підземний паркінг, бо, як зазначив директор Віталій Гужва, тут немає де залишити автівку. Відповідно паркінг дозволить звільнити від машин прилеглі вулиці, зокрема площу Липневу.

«Ми оголошуємо архітектурний конкурс на проєкт розвитку цілого ареалу. Тут є не тільки ринок, а й суміжні території, які потребують гуманізації, гармонійної інтеграції в історичне середовище, формування якісних громадських просторів і нових транзитних пішохідних проходів територією. Плануємо під землею розмістити великий паркінг, створити наземні пішохідні сполучення між вулицями Федьковича і Городоцькою. Привокзальний залишиться важливим продовольчим ринком», – пояснив головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

Площа Липнева потребує декомунізації й переосмислення. До речі, в цьому районі справді бракує безбар’єрних громадських просторів. Про те, що Залізничний район Львова залишається недооціненим і потребує особливої уваги, зокрема щодо збереження історичної спадщини, наголосила в інтерв’ю Тvoemisto.tv керівниця управління охорони історичного середовища ЛМР Тетяна Балукова: “Коли почалося повномасштабне вторгнення, люди з’їжджалися до залізничного вокзалу, перебували там інколи не одну добу, харчувалися, випорожнялися. Брами в під’їзди не зачинялися. У цьому районі не так багато пам’яток, але це все ж таки історичний ареал”.

P.S. Неприпустимо, щоби пішохідні площі чи вулиці перетворювалися на автомобільні стоянки. Як-от на Леся Курбаса: в пішохідній зоні, яку створили в 2015 році, з боку вул. Тиктора на вимогу ТОВ «Пасаж театральний» погодили влаштування паркінгу.

Христина Гоголь

Фото авторки

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.