У Львові після перемоги планують оновити район Привокзальної. Для цього в місті оголосять архітектурний конкурс щодо розвитку та переосмислення цього кварталу. Архітектори кажуть, що площу Липневу, яка позаду Привокзального ринку, площу біля вокзалу та площу Кропивницького варто розглядати як один великий містобудівний елемент. Також має змінитися вулиця Федьковича і проміжні вулички. Тvoemisto.tv з’ясувало, які зміни чекають на цей район і чому він, попри безперервний потік людей (Львівський залізничний вокзал із початку вторгнення, за даними «Укрзалізниці», приймав 100 тисяч людей на добу, до війни – 5 тисяч), залишається недооціненим.

Тут проклали перші колії в місті

Привокзальний район завжди мав виняткове транспортне значення через Приміський і Головний залізничний вокзали, трамвайне депо і транспортну артерію – вулицю Городоцьку. Розвиток Привокзальної почався з 1861 року, коли тут побудували перший вокзал на території сучасної України.

У 1861 році після будівництва залізниці Перемишль – Львів, яка сполучала місто з Віднем, почалась активна розбудова цієї території. За п’ять років на місці, де нині Приміський вокзал, збудували двірець залізниці, що обслуговувала лінію Львів – Чернівці. Чернівецький вокзал до наших днів не зберігся, на його місці в 1996 році збудували приміський вокзал, а будівлю головного вокзалу, яку бачимо тепер, звели 1904-го.

Читайте також: Пам'ятка архітектури ХХІ століття. Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича

У 1895 році через Привокзальну проклали першу у Львові трамвайну колію, спочатку кінну. Згодом пустили електричний трамвай, а в 1952 році з’єднали вокзал із центром міста першою у Львові тролейбусною лінією. У районі з’явилося чимало промислових підприємств.

Що буде з Привокзальним ринком

Ринок «Привокзальний» з'явився в повоєнний час, 1946 року, на території колишніх деревообробних майстерень, складів і спортивних майданчиків СГТ «Сокіл-IV». Хоча такого вигляду, як нині, він набув на початку 1990-х. Останні суттєві реконструкції проводили на початку 2000-х. Тепер на території ринку площею один гектар працює майже тисяча підприємців, каже його директор Віталій Гужва. Очевидно, цей ринок уже давно потребує перебудови й переосмислення. Його планують переобладнати на громадський простір під накриттям, де продаватимуть овочі та фрукти.

Наміри провести архітектурний конкурс щодо зміни концепції ринку і території навколо нього оголосили ще в 2021 році.

Спочатку там запланували влаштувати підземний паркінг, вивільнити від автівок площу Липневу та перетворити її на громадський простір.

«Ми оголошуємо архітектурний конкурс на проєкт розвитку цілого ареалу. Тут є не тільки ринок, а й суміжні території, які потребують гуманізації, гармонійної інтеграції в історичне середовище, формування якісних громадських просторів і нових транзитних пішохідних проходів територією. Плануємо під землею розмістити великий паркінг, а на рівні землі створити пішохідні сполучення між вулицями Федьковича і Городоцькою. Привокзальний ринок залишиться важливим продовольчим ринком. На першому поверсі реалізовуватимуть продовольчі товари та сільськогосподарську продукцію. Тепер продукти часто продають поза територією ринку, і це впливає на цілий квартал», – пояснював тоді Антон Коломєйцев.

Читайте також: «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», Або ще раз про Під Голоском

Як далі розвивати цю територію

Привокзальний район є важливим мультикультурним вузлом, наголошує кандидат архітектури, доцент кафедри містобудування Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Роман Любицький. Водночас, наголошує він, тут присутній асоціальний елемент, який варто було б змінити.

«Цей вузол має величезний потенціал. Ми бачимо історичну частину міста, костел Святих Ольги та Єлизавети, вулицю Федьковича з її історичною забудовою. Тому дуже важливо, щоби майбутня концепція вписалася в історичний контекст. Адже коли є логічне архітектурне вирішення та сформована концепція благоустрою, то асоціальний елемент викорінюється. Тому насамперед потрібно навести тут архітектурний лад», – вважає Роман Любицький.

Читайте також: «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон

Із його слів, у світі дуже цінують фермер-маркети, коли люди приїжджають із сіл і торгують своєю продукцією.

«Дуже хочеться, щоби Привокзальний ринок не перетворився на черговий торговий центр, щоб елемент культури ринку залишився. І це неможливо вирішити тільки завдяки наявності охорони та поліції. Для прикладу, в одному містечку Південно-Африканської Республіки поставили павільйончики вздовж вулиці з освітленням та стежили за тим, як змінюється криміногенна ситуація. І виявилося, що як тільки ти робиш якусь річ, що виглядає дорого й привабливо, такий елемент зникає», – пояснює він.

Осередком привокзальної території досі залишається площа Липнева, яка колись була торговельною, а потім перетворилася на паркувальний майданчик.

«Площа Липнева є джерелом урбаністики в місті. Це була одна з перших ініціатив, де хотіли влаштувати громадський простір. Упродовж останніх 10 років маємо динамічний розвиток громадських просторів. Люди починають розуміти, що житло – це не лише інтер'єр, у якому вони перебувають, а й вуличний простір, де можна розмістити вуличні меблі, проводити дозвілля. Ця площа оточена історичною забудовою і має неймовірний потенціал», – веде далі Роман Любицький.

Переосмислення потребує і площа Кропивницького з пам'ятником Степанові Бандері, вважає архітектор:

«Ця площа нефункціональна, брукована, підхід тут монументальний, радянський. На площі нічого не відбувається, а поряд маємо шматочок вулиці «для всіх» (Бандери). Маємо різнорідні елементи, які між собою не поєднуються. Позаду  розташований кінотеатр «Маяк», доля якого також невідома. Позаду – новобудова в непритаманному цій історичній частині стилі. А шматочок вулиці Бандери, яку перекрили для машин, є хіба чудовим місцем для поліції, щоби «ловити» водіїв. Насправді архітектурно зробити цей громадський простір пішохідним не вдалося, бо локальні вирішення – це як «легкий макіяж на трупі міста». Тож у контексті Привокзального ринку, площі Липневої, приміського вокзалу, площі Кропивницького варто розглядати всю цю територію як один великий містобудівний елемент».

Зрештою, сам район Привокзальної дуже недооцінений, якщо дивитися на будівлі навколо, вважає Роман Любицький: «Бачимо «Технопарк» на Федьковича, «Електрон», суди, адміністрації, навколо історичні будівлі періоду сецесії та модерну».

Читайте також: «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор

До речі, в жовтні цього року містобудівна рада Львова погодила будівництво на вул. Героїв УПА 11 багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом. Мовиться про ділянку поблизу повороту на вулицю Степана Бандери. Тут пропонують звести дві житлові будівлі на шість і п’ять поверхів, прохід до внутрішнього двору збережуть, також обіцяють передбачити спортивні та дитячі майданчики.

«Це буде ще один підцентр міста»

Про те, що потрібно створити єдину містобудівну концепцію всього кварталу аж до Смаль-Стоцького, оскільки територія, де функціонують «Технопарк» та регіональне представництво «ОККО», активно розвивається, говорить і львівський архітектор Юрій Столяров. На його думку, разом із цією територією треба розглядати автотранспортне підприємство, колишній таксопарк за ринком, бо вони взаємопов'язані.

«Знаю, що в групи компанії «ОККО» також є плани щодо розвитку цієї території. В районі розміщений Палац культури залізничників «Рокс», потужний офісний центр, нещодавно відкрили лікарню Святої Параскеви. Разом це змінило б увесь район, якщо передбачити між ними пішохідні зв'язки. Це місце, де буде багато людей упродовж дня. Тому важливими стають всі проміжні вулички», – наголошує Юрій Столяров.

І пояснює, що Городоцькою тепер не дуже комфортно пересуватися: якщо йти пішки – вона шумна й загазована. Та й Привокзальний ринок орієнтується на неї.

«Я орієнтувався б на задні та бокові вулички, які можуть мати цікаве сполучення. Зокрема на вулицю Федьковича. Тротуари на ній «перебивають» сходи, вся плитка потріскана. І якщо будівля «Галнафтогазу» матиме подальший розвиток, як і лікарня Святої Параскеви, колишній таксопарк і Привокзальний ринок, це буде ще один підцентр міста», – переконаний архітектор.

Також дуже важливою, на його думку, буде домовленість залізниці та міста про те, що буде з територією біля приміського вокзалу, бо перемовини тривають роками. Львівський залізничний вокзал і до війни вже працював на межі свого максимуму, каже Юрій Столяров. Натомість у європейських містах через вокзали можна вільно пройти, потоки розосереджені. Цікаво, чи залізниця віддасть свої привокзальні території під розвиток громадських функцій та просторів? Також невідомо наразі, чи робитиме вона ставку на розвиток станції Підзамче: «Було б добре, якби частина пасажирів з київських поїздів, кому потрібно в центр міста, виходила на цій станції, а не їхала до центру громадським транспортом, який створює навантаження на Городоцьку».

Читайте також: Чи стануть вулиці Дорошенка, Коперника і Січових Стрільців пішохідними

Зі слів Юрія Столярова, тепер люди скупчуються на вокзалі, бо немає великих торгових площ, якісного громадського харчування безпосередньо біля вокзалу. Приміром, у Кракові 70% пасажирів не чекають на вокзалі, а проводять час у «Галереї Краківській» (Galeria Krakowska – торговий та офісний центр, розташований на західному боці центрального залізничного вокзалу в Кракові. – Ред.).

«Це дуже успішний симбіоз торгівлі та залізниці. Бо перша отримує клієнтів, а друга зменшує навантаження на вокзал. У Європі вокзали дещо подібні на торгові центри з великою кількістю ресторанчиків, кав'ярень, фастфудів, крамниць. Коли чекаєш на поїзд, то не нудьгуєш. А в нас найближчою є хіба що «Скриня». Пасажир у чужому місті боїться відійти далі, бо може не встигнути на поїзд», – вважає він.

До речі, три роки тому головний архітектор Львова Антон Коломєйцев презентував візуалізацію впорядкування території між площею Двірцевою та вулицею Городоцькою. Зокрема, в тодішньому коментарі Tvoemisto.tv сказав, що місто напрацювало концепцію розвитку цієї території, хоча велика її частина насправді належить «Укрзалізниці» та іншим землевласникам:

«В основі цієї концепції лежить принцип того, що Приміський вокзал перенесуть ближче до Головного… Пропонуємо передбачити тут багато громадських просторів, підземних паркінгів, щоб людина могла заїхати сюди з перехрестя Кульпарківської – Городоцької, навіть не рухаючись Чернівецькою. Доїхати до підземного паркінгу, припаркуватися і через приміський вокзал зайти до головного».

Тоді ж пропонували розглянути можливість інших громадських функцій – конгрес-холу, бізнес-центру, кварталів із готелями, нових зелених зон. До початку робіт планували виготовити документацію, зокрема на землю, узгодити детальний план території, але через вторгнення росії усе зупинилося. Як і реконструкція Залізничної, ще більше поруйнованої через навантаження під час ремонту вулиці Шевченка.

Вулицю Залізничну планували розширити, облаштувати на ній декілька десятків паркомісць, велодоріжки, замінити дорожнє покриття. Директор ЛКП «Львівавтодор» Микола Власюк свого часу в коментарі Тvoemisto.tv розповідав:

«Тут буде не менш ніж одна смуга в кожному напрямку, велодоріжки, максимальна кількість паркувальних лотів. Плануємо суттєво розширити вулицю, бо тут чимало підприємств».

На перетині вулиці Залізничної з вулицею Луцького планували влаштувати кільцевий рух, аби не було заторів на Залізничній через лівий поворот на Луцького. Покриття вулиці хотіли зробити асфальтобетонним, а в паркувальних слотах, можливо, залишити бруківку. Нині вулиця замощена колотим каменем і асфальтована. Також були наміри відремонтувати перехід до мосту через залізницю. Цього року в бюджеті розвитку на реконструкцію Залізничної, від Городоцької до будинку №19, заклали 5 мільйонів гривень. Однак голова комісії міської мобільності, зв'язку і транспорту ЛМР Ігор Зінкевич повідомив Тvoemisto.tv, що наразі ніяких робіт не планують.

«Ми заклали ці 5 мільйонів гривень, щоби було в бюджетній стрічці. Ми розуміємо, в якому стані сьогодні вулиця Залізнична, її потрібно реконструювати всю... В планах ця вулиця є, але чи будемо починати – про це не говоримо, бо ви знаєте, що наразі фінансуємо лише критичні об'єкти. Ми вулицю Шевченка старалися в найкоротші терміни поправити, щоб забезпечити можливість роз’їзду», – заявив він.

Також біля костелу Святих Ольги та Єлизавети на вулиці Городоцькій пропонують організувати зручніші пересадки, розповів Тvoemisto.tv начальник відділу розвитку вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності ЛМР Павло Сирватка.

 «Тепер якщо ви приїжджаєте трамваєм чи автобусом з вулиці Бандери і маєте їхати в бік центру, то йдете за ріг церкви і сідаєте на транспорт. А якщо їдете на Городоцьку, Левандівку, вам потрібно пройти два квартали. Ці зупинки на Городоцькій варто наблизити, щоб було зручно користувачам.

У нас взагалі приведена до сучасних вимог площа Двірцева, вулиці Чернівецька, Бандери і маленький шматочок між ними – кільце Городоцька – Чернівецька і по Городоцькій до перехрестя з площею Кропивницького. Маємо різні ескізні пропозиції щодо ділянки на частині Городоцької – від Горської до Тобілевича. Це вимагатиме повних будівельних робіт, потрібно буде розробити робочий проєкт, але коли це буде на часі. Загальна логіка така, що потрібно зв'язати вже реконструйовані вулиці», – пояснив він.

Директор Привокзального ринку Віталій Гужва каже, що після перемоги можна очікувати приведення всього цього кварталу до більш сучасних форм із комфортною пішохідною зоною, місцями відпочинку та озелененням. А фінансуватимуть роботи з бюджету міста та за кошти власників ринку.

Христина Гоголь

Фото: Іван Станіславський/Твоє місто

________________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.