
Колаж Дмитра Тарадайки
Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
Тут проклали перші колії в місті
Привокзальний район завжди мав виняткове транспортне значення через Приміський і Головний залізничний вокзали, трамвайне депо і транспортну артерію – вулицю Городоцьку. Розвиток Привокзальної почався з 1861 року, коли тут побудували перший вокзал на території сучасної України.
У 1861 році після будівництва залізниці Перемишль – Львів, яка сполучала місто з Віднем, почалась активна розбудова цієї території. За п’ять років на місці, де нині Приміський вокзал, збудували двірець залізниці, що обслуговувала лінію Львів – Чернівці. Чернівецький вокзал до наших днів не зберігся, на його місці в 1996 році збудували приміський вокзал, а будівлю головного вокзалу, яку бачимо тепер, звели 1904-го.
Читайте також: Пам'ятка архітектури ХХІ століття. Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
У 1895 році через Привокзальну проклали першу у Львові трамвайну колію, спочатку кінну. Згодом пустили електричний трамвай, а в 1952 році з’єднали вокзал із центром міста першою у Львові тролейбусною лінією. У районі з’явилося чимало промислових підприємств.
Що буде з Привокзальним ринком
Ринок «Привокзальний» з'явився в повоєнний час, 1946 року, на території колишніх деревообробних майстерень, складів і спортивних майданчиків СГТ «Сокіл-IV». Хоча такого вигляду, як нині, він набув на початку 1990-х. Останні суттєві реконструкції проводили на початку 2000-х. Тепер на території ринку площею один гектар працює майже тисяча підприємців, каже його директор Віталій Гужва. Очевидно, цей ринок уже давно потребує перебудови й переосмислення. Його планують переобладнати на громадський простір під накриттям, де продаватимуть овочі та фрукти.
Наміри провести архітектурний конкурс щодо зміни концепції ринку і території навколо нього оголосили ще в 2021 році.
Спочатку там запланували влаштувати підземний паркінг, вивільнити від автівок площу Липневу та перетворити її на громадський простір.
«Ми оголошуємо архітектурний конкурс на проєкт розвитку цілого ареалу. Тут є не тільки ринок, а й суміжні території, які потребують гуманізації, гармонійної інтеграції в історичне середовище, формування якісних громадських просторів і нових транзитних пішохідних проходів територією. Плануємо під землею розмістити великий паркінг, а на рівні землі створити пішохідні сполучення між вулицями Федьковича і Городоцькою. Привокзальний ринок залишиться важливим продовольчим ринком. На першому поверсі реалізовуватимуть продовольчі товари та сільськогосподарську продукцію. Тепер продукти часто продають поза територією ринку, і це впливає на цілий квартал», – пояснював тоді Антон Коломєйцев.
Читайте також: «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», Або ще раз про Під Голоском
Як далі розвивати цю територію
Привокзальний район є важливим мультикультурним вузлом, наголошує кандидат архітектури, доцент кафедри містобудування Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Роман Любицький. Водночас, наголошує він, тут присутній асоціальний елемент, який варто було б змінити.
«Цей вузол має величезний потенціал. Ми бачимо історичну частину міста, костел Святих Ольги та Єлизавети, вулицю Федьковича з її історичною забудовою. Тому дуже важливо, щоби майбутня концепція вписалася в історичний контекст. Адже коли є логічне архітектурне вирішення та сформована концепція благоустрою, то асоціальний елемент викорінюється. Тому насамперед потрібно навести тут архітектурний лад», – вважає Роман Любицький.
Читайте також: «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
Із його слів, у світі дуже цінують фермер-маркети, коли люди приїжджають із сіл і торгують своєю продукцією.
«Дуже хочеться, щоби Привокзальний ринок не перетворився на черговий торговий центр, щоб елемент культури ринку залишився. І це неможливо вирішити тільки завдяки наявності охорони та поліції. Для прикладу, в одному містечку Південно-Африканської Республіки поставили павільйончики вздовж вулиці з освітленням та стежили за тим, як змінюється криміногенна ситуація. І виявилося, що як тільки ти робиш якусь річ, що виглядає дорого й привабливо, такий елемент зникає», – пояснює він.
Осередком привокзальної території досі залишається площа Липнева, яка колись була торговельною, а потім перетворилася на паркувальний майданчик.
«Площа Липнева є джерелом урбаністики в місті. Це була одна з перших ініціатив, де хотіли влаштувати громадський простір. Упродовж останніх 10 років маємо динамічний розвиток громадських просторів. Люди починають розуміти, що житло – це не лише інтер'єр, у якому вони перебувають, а й вуличний простір, де можна розмістити вуличні меблі, проводити дозвілля. Ця площа оточена історичною забудовою і має неймовірний потенціал», – веде далі Роман Любицький.
Переосмислення потребує і площа Кропивницького з пам'ятником Степанові Бандері, вважає архітектор:
«Ця площа нефункціональна, брукована, підхід тут монументальний, радянський. На площі нічого не відбувається, а поряд маємо шматочок вулиці «для всіх» (Бандери). Маємо різнорідні елементи, які між собою не поєднуються. Позаду розташований кінотеатр «Маяк», доля якого також невідома. Позаду – новобудова в непритаманному цій історичній частині стилі. А шматочок вулиці Бандери, яку перекрили для машин, є хіба чудовим місцем для поліції, щоби «ловити» водіїв. Насправді архітектурно зробити цей громадський простір пішохідним не вдалося, бо локальні вирішення – це як «легкий макіяж на трупі міста». Тож у контексті Привокзального ринку, площі Липневої, приміського вокзалу, площі Кропивницького варто розглядати всю цю територію як один великий містобудівний елемент».
Зрештою, сам район Привокзальної дуже недооцінений, якщо дивитися на будівлі навколо, вважає Роман Любицький: «Бачимо «Технопарк» на Федьковича, «Електрон», суди, адміністрації, навколо історичні будівлі періоду сецесії та модерну».
Читайте також: «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
До речі, в жовтні цього року містобудівна рада Львова погодила будівництво на вул. Героїв УПА 11 багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом. Мовиться про ділянку поблизу повороту на вулицю Степана Бандери. Тут пропонують звести дві житлові будівлі на шість і п’ять поверхів, прохід до внутрішнього двору збережуть, також обіцяють передбачити спортивні та дитячі майданчики.
«Це буде ще один підцентр міста»
Про те, що потрібно створити єдину містобудівну концепцію всього кварталу аж до Смаль-Стоцького, оскільки територія, де функціонують «Технопарк» та регіональне представництво «ОККО», активно розвивається, говорить і львівський архітектор Юрій Столяров. На його думку, разом із цією територією треба розглядати автотранспортне підприємство, колишній таксопарк за ринком, бо вони взаємопов'язані.
«Знаю, що в групи компанії «ОККО» також є плани щодо розвитку цієї території. В районі розміщений Палац культури залізничників «Рокс», потужний офісний центр, нещодавно відкрили лікарню Святої Параскеви. Разом це змінило б увесь район, якщо передбачити між ними пішохідні зв'язки. Це місце, де буде багато людей упродовж дня. Тому важливими стають всі проміжні вулички», – наголошує Юрій Столяров.
І пояснює, що Городоцькою тепер не дуже комфортно пересуватися: якщо йти пішки – вона шумна й загазована. Та й Привокзальний ринок орієнтується на неї.
«Я орієнтувався б на задні та бокові вулички, які можуть мати цікаве сполучення. Зокрема на вулицю Федьковича. Тротуари на ній «перебивають» сходи, вся плитка потріскана. І якщо будівля «Галнафтогазу» матиме подальший розвиток, як і лікарня Святої Параскеви, колишній таксопарк і Привокзальний ринок, це буде ще один підцентр міста», – переконаний архітектор.
Також дуже важливою, на його думку, буде домовленість залізниці та міста про те, що буде з територією біля приміського вокзалу, бо перемовини тривають роками. Львівський залізничний вокзал і до війни вже працював на межі свого максимуму, каже Юрій Столяров. Натомість у європейських містах через вокзали можна вільно пройти, потоки розосереджені. Цікаво, чи залізниця віддасть свої привокзальні території під розвиток громадських функцій та просторів? Також невідомо наразі, чи робитиме вона ставку на розвиток станції Підзамче: «Було б добре, якби частина пасажирів з київських поїздів, кому потрібно в центр міста, виходила на цій станції, а не їхала до центру громадським транспортом, який створює навантаження на Городоцьку».
Читайте також: Чи стануть вулиці Дорошенка, Коперника і Січових Стрільців пішохідними
Зі слів Юрія Столярова, тепер люди скупчуються на вокзалі, бо немає великих торгових площ, якісного громадського харчування безпосередньо біля вокзалу. Приміром, у Кракові 70% пасажирів не чекають на вокзалі, а проводять час у «Галереї Краківській» (Galeria Krakowska – торговий та офісний центр, розташований на західному боці центрального залізничного вокзалу в Кракові. – Ред.).
«Це дуже успішний симбіоз торгівлі та залізниці. Бо перша отримує клієнтів, а друга зменшує навантаження на вокзал. У Європі вокзали дещо подібні на торгові центри з великою кількістю ресторанчиків, кав'ярень, фастфудів, крамниць. Коли чекаєш на поїзд, то не нудьгуєш. А в нас найближчою є хіба що «Скриня». Пасажир у чужому місті боїться відійти далі, бо може не встигнути на поїзд», – вважає він.
До речі, три роки тому головний архітектор Львова Антон Коломєйцев презентував візуалізацію впорядкування території між площею Двірцевою та вулицею Городоцькою. Зокрема, в тодішньому коментарі Tvoemisto.tv сказав, що місто напрацювало концепцію розвитку цієї території, хоча велика її частина насправді належить «Укрзалізниці» та іншим землевласникам:
«В основі цієї концепції лежить принцип того, що Приміський вокзал перенесуть ближче до Головного… Пропонуємо передбачити тут багато громадських просторів, підземних паркінгів, щоб людина могла заїхати сюди з перехрестя Кульпарківської – Городоцької, навіть не рухаючись Чернівецькою. Доїхати до підземного паркінгу, припаркуватися і через приміський вокзал зайти до головного».
Тоді ж пропонували розглянути можливість інших громадських функцій – конгрес-холу, бізнес-центру, кварталів із готелями, нових зелених зон. До початку робіт планували виготовити документацію, зокрема на землю, узгодити детальний план території, але через вторгнення росії усе зупинилося. Як і реконструкція Залізничної, ще більше поруйнованої через навантаження під час ремонту вулиці Шевченка.
Вулицю Залізничну планували розширити, облаштувати на ній декілька десятків паркомісць, велодоріжки, замінити дорожнє покриття. Директор ЛКП «Львівавтодор» Микола Власюк свого часу в коментарі Тvoemisto.tv розповідав:
«Тут буде не менш ніж одна смуга в кожному напрямку, велодоріжки, максимальна кількість паркувальних лотів. Плануємо суттєво розширити вулицю, бо тут чимало підприємств».
На перетині вулиці Залізничної з вулицею Луцького планували влаштувати кільцевий рух, аби не було заторів на Залізничній через лівий поворот на Луцького. Покриття вулиці хотіли зробити асфальтобетонним, а в паркувальних слотах, можливо, залишити бруківку. Нині вулиця замощена колотим каменем і асфальтована. Також були наміри відремонтувати перехід до мосту через залізницю. Цього року в бюджеті розвитку на реконструкцію Залізничної, від Городоцької до будинку №19, заклали 5 мільйонів гривень. Однак голова комісії міської мобільності, зв'язку і транспорту ЛМР Ігор Зінкевич повідомив Тvoemisto.tv, що наразі ніяких робіт не планують.
«Ми заклали ці 5 мільйонів гривень, щоби було в бюджетній стрічці. Ми розуміємо, в якому стані сьогодні вулиця Залізнична, її потрібно реконструювати всю... В планах ця вулиця є, але чи будемо починати – про це не говоримо, бо ви знаєте, що наразі фінансуємо лише критичні об'єкти. Ми вулицю Шевченка старалися в найкоротші терміни поправити, щоб забезпечити можливість роз’їзду», – заявив він.
Також біля костелу Святих Ольги та Єлизавети на вулиці Городоцькій пропонують організувати зручніші пересадки, розповів Тvoemisto.tv начальник відділу розвитку вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності ЛМР Павло Сирватка.
«Тепер якщо ви приїжджаєте трамваєм чи автобусом з вулиці Бандери і маєте їхати в бік центру, то йдете за ріг церкви і сідаєте на транспорт. А якщо їдете на Городоцьку, Левандівку, вам потрібно пройти два квартали. Ці зупинки на Городоцькій варто наблизити, щоб було зручно користувачам.
У нас взагалі приведена до сучасних вимог площа Двірцева, вулиці Чернівецька, Бандери і маленький шматочок між ними – кільце Городоцька – Чернівецька і по Городоцькій до перехрестя з площею Кропивницького. Маємо різні ескізні пропозиції щодо ділянки на частині Городоцької – від Горської до Тобілевича. Це вимагатиме повних будівельних робіт, потрібно буде розробити робочий проєкт, але коли це буде на часі. Загальна логіка така, що потрібно зв'язати вже реконструйовані вулиці», – пояснив він.
Директор Привокзального ринку Віталій Гужва каже, що після перемоги можна очікувати приведення всього цього кварталу до більш сучасних форм із комфортною пішохідною зоною, місцями відпочинку та озелененням. А фінансуватимуть роботи з бюджету міста та за кошти власників ринку.
Христина Гоголь
Фото: Іван Станіславський/Твоє місто
________________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради