Сьогодні, 4 жовтня, 123 рік виповнюється Львівському національному академічному театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Він відкрився 1900 року прем'єрою лірико-драматичної опери «Янек» Владислава Желенського – про життя карпатських верховинців відкрито Львівську Оперу. Головну партію співав український тенор Олександр Мишуга.
В урочистому відкритті тоді взяли участь письменник Генрик Сенкевич, композитор Ігнацій Ян Падеревський та делегації з різних європейських театрів.
Читайте також: У Львові тестують новий фонтан на площі Двірцевій. Фото, відео
Пропонуємо в день народження Львівської опери пригадати декілька фактів з її історії та те, як вона змінювалась крізь роки.
12 липня 1895 р. магістрат м. Львова оголосив конкурс на проект нового театру, однак через суворі умови конкурсу до конкурсного комітету в зазначений термін — 1 січня 1896 р. — надійшло лише два проекти. Першу премію отримав проект «Ludendo monet» архітектора Зиґмунта Ґорґолевського, другу — проєкт «Justitia» Яна Завейського.
1897
Джерело: wikimedia.org. Автор: Зиґмунт Ґорголевський
2016 р.
Джерело: wikimedia.org. Автор: Konstantin Brizhnichenko. Ліцензія
Обидва архітектори отримали додатковий час, щоб доопрацювати свої проекти (до 30 квітня 1896 р.). Остаточну перемогу здобув Зиґмунт Ґорголевський, на той час директор Львівської вищої художньо-промислової школи. За його проектами пізніше виконали багато елементів зовнішнього і внутрішнього оздоблення будівлі театру. В 1901 р. за цей проект Зиґмунта Ґорґолевського відзначили орденом Залізної Корони III класу. Безпосереднім його помічником був архітектор Ян Новорита.
Побудова Великого Театру, однієї з найгарніших споруд міста, коштувала 2500000 корон, чи 500000 доларів. Після його зведення площа Голуховських як така припинила існування – споруда повністю заповнила собою всю площу, прилягаючі будинки відновили, впорядкували квітники перед театром. Театральну споруду було видно здалека, від початку Гетманьских Валів на пл. Маріацькій, вона замикала avenue du teatre. Поверхня забудови складала 3000 кв. м.
Видавець: Видавництво «Центр Європи», Львів
Дата: 1895-1900
Колекція: Львівський історичний музей, Fm 4994
Джерело: lvivcenter
Видавець: Видавництво «Центр Європи», Львів
Дата: 1895-1898
Колекція: Львівський історичний музей, LMH, Fm 4998
Джерело: lvivcenter
Видавець: Видавництво «Центр Європи», Львів
Дата: 1895-1899
Колекція: Львівський історичний музей, LMH, Fm 5002
Джерело: lvivcenter
2016 р.
Джерело: wikimedia.org. Автор: Konstantin Brizhnichenko. Ліцензія
Театр збудували впродовж 1897–1900 рр. Для закладення фундаментів майбутньої споруди архітектор запропонував змінити русло Полтви, яка тоді протікала під вулицею з боку нинішнього театру ім. Марії Заньковецької та під пл. Різні.
1900 р. Джерело: polona.pl
До 1906 р. Джерело: polona.pl
2016 р.
Джерело: wikimedia.org. Автор: LR Photography. Ліцензія
Нагляд за усіма будівельними роботами здійснював Комітет побудови театру на чолі з тодішнім президентом міста Ґодзіміром Малаховським. До його складу входили віце-президенти Львова Міхал Міхальський та Станіслав Цюхцінський, які щоденно приходили на будівельний майданчик; а також члени Міської ради: архітектори та будівничі Анджей Ґоломб, Юзеф Каєтан Яновський, Вінцент Равський, професори Політехніки Роман Дзєслевський та Броніслав Павельський; адвокати Едвард Лілієн та Олександр Маріанський, професор університету Людвіг Ридиґєр, лікар Едвард Стройновський. Членами Комітету були також Зиґмунт Ґорґолевський (як мистецький і технічний керівник будівництва), директор міського будівельного управління Юліуш Гохберґер, радник магістрату Болеслав Островський, міський інженер Матей Черни, делегати крайового виділу (виконавчого органу Галицького сейму) Тадей Романович та Владислав Лозинський, знаний історик та колекціонер творів мистецтва.
1934 р. Джерело: polona.pl
Цикл будівельних робіт, що складався із земляних, бетонних, мулярських та каменярських етапів, зреалізувала архітектурно-будівельна спілка Івана Левинського та Юзефа Сосновського.
1913 р. Джерело: polona.pl
1920 р. Джерело: polona.pl
2013 р.
Джерело: wikimedia.org. Автор: Mykhaylo Kozelko. Ліцензія
Земляні роботи розпочали 5 червня 1897 р. Котлован об'ємом 16500 куб. м копали вручну. Під час цих робіт виявили фундамент старих оборонних мурів та залишки дубових паль, якими укріплювали береги Полтви. Цей фундамент, який, очевидно, був частиною бастіону на острівці, спорудженому у 1703 р. для захисту північно-західного кута Низького замку, перетинав котлован навскіс.
21 серпня 1897 р. розпочалося бетонування стрічкового фундаменту під будівлею майбутнього театру, який прийняла cпеціальна театральна комісія під головуванням Ґвальберта Зємбіцького, створена з членів Політехнічного товариства. Асфальтову гідроізоляцію виконав власник фабрики асфальту і руберойду Станіслав Шеліґа Лишкевич.
На поштівці зображено вид вечірнього Оперного театру авторства Odo Dobrowolskiego, датовану 1910 роком. На передньому плані картини видно людей, які прогулюються перед будинком Опери, яку було споруджено у впродовж 1896-1900 рр. за проектом архітектора Зигмунта Горголевського.
Творець: Одо Добровольський
Видавець: Леон Пропст, Львів
Дата: 1910
Колекція: Музей мистецтва давньої української книги ЛГМ, № Арх–493
Джерело: lvivcenter
2011 р.
Джерело: wikimedia.org. Автор: Zoryana. Ліцензія
Теслярські роботи виконала фірма Крикевича, столярські — підприємство братів Вчеляків, фарбувальні — фірма Прайдля і Качоровського, склярські — фірма Купфера і Ґлянзера, бляхарські — фірма Генрика Богдановича, ковальські та слюсарські — фірма Ґотліба і Свободи. Металеві конструкції дахового перекриття та конструкції сцени постачала Сяноцька фабрика машин і вагонів, а електричне освітлення — німецька фірма «Сіменс і Галске». Вентиляцію оперного театру виконала фірма Johannes Haas із Відня у спілці з львів'янином Владиславом Нємекшою (1862–1905 рр.). Свіже повітря надходило до приміщень театру із розташованого неподалік кіоску (біля бічного фасаду старого театру Cтаніслава Скарбка — сучасного театру ім. Марії Заньковецької).
2013 р.
Джерело: wikimedia.org. Автор: Vladimir Kud. Ліцензія
У кіоску, побудованому у формі ротонди, повітря охолоджувалося й очищалося, а тоді вже подавалося до глядацької зали через систему спеціальних отворів у підлозі. Використане повітря усувалося через ряд вентиляційних отворів, розташованих під краями та в чотирьох кутах стелі, прикритих оздобленими ґратами. Ці ґрати виконали за власноручними ескізами автора театру архітектора Зиґмунта Ґорґолевського. Потім повітря виводилося назовні через чотири вентиляційні шахти, замасковані під декоративні ліхтарики на кутах куполу театру.
Державний академічний театр опери та балету ім. І. Я. Франка
Праворуч на задньому фоні – будівництво на вул.700-річчя Львова. На місці величезного стихійного ринку з тильного боку театру (де в післявоєнний час можна було купити все: від камінців до запальничок до картин знаменитих західно-європейських митців), у 1965 р. було збудовано найбільший в ті часи львівський готель «Львів».
Творець: В. Пилип'юк
Видавець: Видавництво «Радянська Україна», Київ
Дата: 1950-1980
Колекція: Центр міської історії Центрально Східної Європи
Джерело: lvivcenter
Урочисте відкриття театру відбулося 4 жовтня 1900 р. Невдовзі ґрунт під театром почав просідати, при тому інтенсивніше, ніж проектанти це передбачали, і на стінах театру з’явилися тріщини. У липні 1903 р. через параліч аорти серця раптово помер Зиґмунт Ґорґолевський.
Вулиця Карла Людвіга (сьогодні непарний бік Проспекта Свободи) зафіксована у часи російської окупації міста періоду Першої світової війни (3 вересня 1914 - 22 червня 1915 рр.). Свідченням цього є козацькі вершники, що їдуть у напрямку оперного театру. Вулиця ще має трамвайну колію, якої тепер не існує. 1914 р. тут курсували трамваї ліній KD (головний вокзал-промислова школа), HG (від «Віденської» кавярні до Жовківської рогатки та Гаврилівки), HZ (від «Віденської» кавярні до Замарстинівської рогатки).
Видавець: Бібліотека Конгресу США, Вашингтон
Дата: 1914 – 1915, Перша світова війна
Колекція: Бібліотека Конгресу США, Вашингтон, LC-DIG-ggbain-22020
Джерело: lvivcenter
На зображенні післявоєнний ринок на площі Зерновій - барахолка, що займала простір від Оперного театру до моста на Пелтевній, теперішньому проспекті Чорновола. Базар діяв практично цілодобово, на цьому просторі, серед великого скупчення продавців, покупців та кишенькових злодіїв можна було купити дефіцитні товари. Ходовим товаром був «бімбер» - невідомо з чого вигнаний самогон. (зі спогадів Володимира Румянцева)
«Ще на початку 50-х у Львові на державні свята (вже не пригадую, чи на 1 травня, чи на 7 листопада, а може й на всі два) над містом піднімали "Дирижабль", насправді ж аеростат ППО. Піднімали його з площі, де тепер готель "Львів", там і троси кріпилися до вантажівок. Піднімався аеростат метрів мабуть на 60, на ньому був величезний прапор з профілями "головних марксистів планети", а вночі з Високого Замку та з Опери підсвічувалася ця конструкція прожекторами» (зі спогадів Юрія Скобленка).
Дата: 1947
Колекція: Володимир Румянцев
Джерело: lvivcenter
Високу мистецьку цінність має монументальна парадна завіса сцени з живописною алегоричною композицією «Парнас», яку для театру спеціально замовили у відомого художника академічної школи Генрика Семирадського, який на той час мешкав у Римі. Художник не встиг реалізувати замовлення до відкриття театру, тому завіса прибула до Львова 16 жовтня, а вперше була продемонстрована глядачам 13 січня 1901 р. Від 1967 р. картина Семирадського є у власності Львівської галереї мистецтв.
Зелені насадження алеї на проспекті Свободи (тоді – Леніна), крізь які проглядається будівля Оперного Театру.
Творець: Святослав Вдовенко
Дата: 1957-1967
Колекція: Юрій Вдовенко
Джерело: lvivcenter
Проспект Свободи; справа сходи Палацу піонерів.
Творець: Святослав Вдовенко
Дата: Травень 1959
Колекція: Юрій Вдовенко
Джерело: lvivcenter
Оперний театр з афішами гастролей театру комедії; автомобілі «Волга» ГАЗ-21 та «Побєда» ГАЗ-20М. На перехресті вул. Л.Українки та проспекту Свободи (Леніна) була стоянка таксі, про що свідчить характерний стовп на розі.
Творець: Святослав Вдовенко
Дата: 1960-1965
Колекція: Юрій Вдовенко
Джерело: lvivcenter
Нагадаємо, що у 2019 році у Львові почали демонтаж старого фонтану перед Оперним театром. Про його заміну повідомили ще у 2015 році, а тривала затримка у роботах пов’язана з внутрішніми погодженнями у «Сокар-Благо», що реконструює водограй. За проєктом, на площі перед театром облатували сухий фонтан на кшталт того, який працює на Митній, замінили мощення, встановили місця для відпочинку. Запрацював новий музично-світловий фонтан у жовтні минулого року. Він коштував понад мільйон доларів.
Фото Романа Балука
За матеріалами: lvivcenter.org
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
