Чому трамвай не може стояти в заторі або 20 порад від Лейпцига Львову

7455 2
Світлофорів на Сихові не забагато — вони там, де потрібно і встановлені для безпеки найбільш уразливих учасників дорожнього руху.
фото зі сторінки Дем

фото зі сторінки Дем'яна Данилюка у Фейсбуку

Минулого тижня з робочим візитом Львів відвідав керівник департаменту транспорту Лейпцига Торбен Хейнеманн — людина з 20-річним стажем роботи в галузі міської мобільності, транспорту та інжинірингу. Урбан-активіст Дем’ян Данилюк скористався можливістю і розпитав його, зокрема, про острівці безпеки, світлофори, перехрестя — як це працює в Німеччині і могло б бути у Львові.

1. Понад 80% вулиць у Лейпцигу мають обмеження швидкості 30 км/год і менше. 96% житлових вулиць мають обмеження 20 км/год і менше. Лише 3% вулиць мають обмеження від 60 до 80 км/год — там, де немає забудови. У Берліні ситуація дуже схожа, та й загалом у Німеччині немає міста, де було б менше 70% вулиць з обмеженням 30 км/год і нижче. Нагадаю, що за замовчуванням швидкість в містах Німеччини — 50 км/год. А що в Україні? Всюди, де дозволяє стан дорожнього покриття, валять 80-ку — у Львові на Стрийській, Науковій, Княгині Ольги, Липинського тощо. Про «Зону 30» у нас взагалі не чули.

2. Кількість світлофорів у Лейпцигу зросла з 90 до 1081 впродовж останніх 30 років. У першу чергу вони призначені для убезпечення дорожнього руху для пішоходів (особливо дітей), людей з інвалідністю (незрячих, у візках тощо), а також дозування транспортних потоків і надання пріоритету трамваям. Спочатку — безпека і доступність, а тоді — пропускна здатність.

3. У Лейпцигу є перехрестя, де вздовж 200 м є 4 світлофори, — бо так вимагає безпечна організація дорожнього руху. У Цюриху є ділянка з шістьма світлофорами на 180 м, — бо так вимагає ОДР.

4. У Лейпцигу у ДТП на рік все ще гинуть приблизно 5 осіб. У Львові — приблизно 30. При чому у Лейпцигу значно більше автомобілів.

Читайте також: Чому я не планую пересісти на громадський транспорт з понеділка

5. Острівців безпеки у Лейпцигу є більше сотні.

6. Світлофорів на Сихові не забагато — вони там, де потрібно і встановлені для безпеки найбільш уразливих учасників дорожнього руху.

7. Якби перехрестя Червоної Калини — Стуса — Липова Алея було в Німеччині, то виглядало б інакше і було б регульованим.

8. Біля зупинки «Стадіон "Україна"» також обов'язково був би світлофор. Те, як організований рух є зараз, — не нормально.

9. Німецькі стандарти рекомендують робити фазу червоного для пішоходів не більше 60 секунд. Одна справа сидіти в машині цілу хвилину (!) у будь-яку погоду, а зовсім інша — стояти під дощем чи в спеку 96 секунд на перехресті Стрийська — Наукова. У Лейпцигу всього кілька перехресть мають понад 60 секунд очікування для пішоходів, а в центрі в більшості випадків — максимум 45 секунд.

10. Якщо добудувати просп. Червоної Калини до кільцевої дороги, то це, перш за все, погіршить якість проживання для мешканців Сихова, адже привабить новий трафік з кільцевої, зокрема й вантажний. Шум, викиди, погіршення безпеки — про це слід пам'ятати і враховувати. Як варіант, можна збудувати лише виїзд, але чи це справді саме те, що зараз місту і Сихову потрібно найбільше?

Читайте також: Як погода керує Львовом і громадським транспортом

11. Ремонт вулиць вночі в Європі — це міф. Реконструкцію вулиць вночі ніхто не проводить, бо це нікому невигідно: мешканці скаржаться на шум, для замовника це додаткові витрати на оплату праці, зростає небезпека травм. Уночі можуть проводити лише аварійні ремонти.

12. Вулицю Карла Лібкнехта (ділянка понад 1 км) у Лейпцигу ремонтували два роки з перервою на літо 2014 року, бо на ній розташовано декілька ресторанів, в яких транслювали футбольні матчі Чемпіонату світу, і якби будівельні роботи тривали, то завдали б збитків підприємцям. Вулиця була розрита, але доступна для пішоходів, велосипедистів і навіть трамваїв. Щоб в нас на таке сказали?

13. Слід уникати спорудження кишень для автобусів і тролейбусів, але все залежить від ситуації на конкретній ділянці вулиці — десь вони таки можуть бути доцільні.

14. Зупинки громадського транспорту слід розташовувати поруч — одна навпроти одної, — і що ближче до центру, то з меншою відстанню одна від одної (у попутному напрямку).

15. У Лейпцигу залишився ще один не закопаний підземний перехід. Від останнього надземного (ще й в самому центрі!) вони позбулися у 2008 році.

Читайте також: Чому надземні переходи не зроблять Львів кращим

16. У Цюриху ті підземні переходи, які ще залишилися, продубльовані наземними (тобто по дорозі).

17. Під час громадських слухань щодо відкриття торгового центру у Лейпцигу мешканці висловили побоювання, що на їхній вулиці буде вкрай інтенсивний рух транспорту. І що, ви думаєте, придумали місцеві транспортники? Так, перекрити вулицю. Прохід і проїзд для велосипедистів залишили, але автомобілі не проїдуть. А мешканці вулиці на своїх автомобілях повинні зробити гак. Тобто на вулицю все ще можна заїхати машиною і припаркуватися, але наскрізного руху вже нема.

18. У Німеччині є непозначені переходи для пішоходів. У вас на такому переході немає пріоритету, але коли машин немає або вони стоять, ви можете перетинати дорогу. Особливо часто таке рішення застосовують на зупинках трамваїв, навіть якщо на одному кінці є світлофор.

19. Ситуація з кільцевими перехрестями теж неоднозначна, як і у випадку з кишенями для автобусів. Кільця великого радіусу з кількома смугами руху погіршують безпеку і доступність для пішоходів, велосипедистів, громадського транспорту. З кільцями малого радіусу ситуація краща і сприятливіша для міських умов. Регульоване кільце (зі світлофорами) має більшу пропускну здатність, до речі.

20. Трамвай не може стояти в заторі! Якщо немає місця на окрему смугу для нього, то ми повинні зробити таку схему ОДР, щоб трамвай завжди їхав. Та й загалом це суть громадського транспорту — завжди їхати. Якби вул. Франка була в Німеччині, то в напрямку центру біля конзуляту стояв би світлофор, який би надавав пріоритет проїзду для трамвая. Далі індивідуальний транспорт поїхав би на вул. Волоську, а по Франка — від Волоської до Стрийської — була б смуга для громадського транспорту.

До речі, вся делегація експертів, які були у Львові минулого тижня, з аеропорту і в аеропорт їхали тролейбусом. І встигли!

Фото зі сторінки автора у Фейсбуку

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Колонка підготовлена в межах спецпроекту «Рік комфортного пересування». Партнер проекту — компанія EasyPay — найбільший небанківський оператор платіжних та фінансових сервісів в Україні. Свої ідеї та пропозиції для вдосконалення міської мобільності можете надсилати за адресою: Tvoemisto.tv@gmail.com, у темі листа зазначивши «Рік комфортного пересування у Львові». Важливі думки ми опублікуємо на сайті та озвучимо під час експертних дискусій.


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (2)

Додати коментар
24 Вересня, 2019 10:28
В'ячеслав Я схильний більше довіряти досвіду спеціаліста з 20-річним досвідом і цілим набором успішно вирішених проблем. Якщо це дійсно його прямі поради, а не переказ зі слів, то вони побудовані на якісному баченні ситуації і розумінню неочевидних зв'язків чи наслідків. В тому числі і фінансового моменту.
Будувати розв'язки, кільця, паркінги - це дуже дороге задоволення. Багаторівневі паркинги не можуть бути дешевими, бо це досить непроста інженерна споруда. Такий паркинг буде доцільним, тільки при умові високого попиту на паркування і при готовності/здатності за це платити. Цього не буде для рядового жителя в найближчі десятиліття. В нас населення досить бідне, тому перше, що необхідно зробити - це щоб автомобілем користувались тільки ті, хто це може дозволити. Смердючі євробляхи чи якісь розвлюхи не повинні їздити містом. Це шкода здоров'ю і загроза для життя інших людей. Якщо в людини немає грошей на покупку і утримання якісного автомобіля, то буде загазованість від дешевого пального і поганих двигунів, буде паркування де попало, будуть аварії через їзду на лисій резині чи стертих гальмах.
Якісний громадський транспорт - це найоптимальніший і найвигідніший способ забезпечити швидке пересування всередині міста.
Люди всюди абсолютно однакові - в Україні, Німеччині, Китаї, Африці. Як тільки автомобілем їхати в місто стане чи то дорого, чи то довго, чи то некомфортно, люди почнуть користуватись альтернативними варіантами. При умові, що ці варіанти існуватимуть і будуть доступні регулярно.
Кожне велике місто Західної Європи пройшло через стадію запакованості/загазованості автомобілями. Був треш, хаос, тотальні пробки, смертельні дтп. Потім прийшло розуміння, що так діло не піде і необхідно обмежувати автомобілекористування.
19 Вересня, 2019 21:50
Володимир Насправді дуже цікаві поради. Але є трохи зауважень.
1. Це по кількості чи по протяжності? В нас так само є лише з десяток вулиць, де хотілось би обмеженя 60-80. А по решті і так не можливо пересуватись швидше, ніж 30-40 через стан і затори.
2, 3. Це добре. Але частина світлофорів може бути на вимогу. Але адекватно працювати. А то бува натиснеш і чекаєш, чекаєш, чекаєш... Світлофори, що працюють в автоматичному режимі варто організувати зелений коридор для тих, хто рухається з конкретною рекомендованою швидкістю. Колись на Городоцькій в районі Ряшівської був знак рекомендована швидкість 50. Так от, якщо весь час рухатись з такою швидкістю, можна було на зелене їхати без зупинки до перехрестя Сяйво - Широка.
4. Це також і вина пішоходів. Перебігти 4 смуги з дитиною для наших людей це норма.
6. Зелений коридор і рекомендована швидкість. Крім того, на Ч.Калини рух організовано погано. В якій смузі ти не їдеш з Санта-Барбари, на перехресті з Сихівською муситимеш маневрувати. Наступне перехрестя - чому нема 3-ї смуги в обидва боки для повороту наліво? Ті, хто повертають наліво тримають тих, хто їде прямо. Знову маневри, всі поспішають, нервують.
7. Там як такого перехрестя вже нема. Є незрозуміле місце для розвороту.
8. А замість того світлофора поставили світлофор в повороті. Хто до того додумався?
9. Рекомендують. Не вимагають. Бо завжди є винятки. На Стрийська - Наукова величезні потоко з усіх напрямків. Експерти не згадали чи є в Лейпцігу дворівневі розвязки? Саме така і проситься на тому перехресті. Але вже пізно - все забудували.
10. Це однозначно не достатня поінформованість. Мешканці Зубри, певно, душе тішаться з львівського трафіка. Там і хідника нормального нема. Крім того, цей виїзд частково розвантажить Стрийську і Зелену.
12. Замарстинівську теж рік мордують. Скільки там? 600 метрів. І місця нікому не лишили. Трамвай там побачимо взагалі не скоро. А загалом, вулиця яка суттєво може розвантажувати Чорновола, була непроїзною років 5.
18. Не для наших людей.
20. Цілком слушно. Але спочатку треба щось зробити з припаркованими авто. Треба усвідомити - наші люди будуть купувати авто. І будуть ними возитись дім-робота. Адекватної альтернативи від ГТ не видно взагалі. Тому треба будувати паркінги, багатоповерхові гаражі з адекватними цінами.
Загалом Лейпціг має більшу площу ніж Львів, а населення - менше. Можна припустити, що і щільність забудови менша. Ще одна наша проблема це те, що центр пропускає через себе транзитний трафік. Просто на очах магістралі зі спальних районів звужуються наближаючись до центру. І все одно всі лізуть в цю вузеньку шпаринку. І звісно, застрягають. Нам потрібне мале кільце довкола центра. І не ерзац по існуючих вуличках, а нормальні вулиці. І для цього рано чи пізно доведеться зносити будинки і зрізати дерева.