ілюстративне фото: UA: Суспільне

ілюстративне фото: UA: Суспільне

Фінішна пряма. Найважливіше про впровадження е-квитка у Львові

1919 0
Чи вирішить е-квиток транспортні проблеми Львова, коли визначать підрядника та на скільки місто має дотувати перевезення, розбиралися учасники дискусії, організованої медіа-хабом «Твоє місто» в межах проєкту «Рік комфортного пересування».

Чому досі не визначили підрядника

Ще на початку жовтня у Львові мали визначити підрядника, який має впроваджувати електронний квиток у міському громадському транспорті. Втім через затримку розробки звіту, який складають консультанти ЄБРР, його досі не визначили.

«Ми майже рік очікували рішення по консультантах, оскільки ЄББР ­— велика структура, яка працює за своїми правилами. Із консультантами визначалися довго, бо е-квиток — це не лише переформатування стосунків з перевізниками, а ще й сервер, пункти обслуговування, обладнання, яке інколи коштує дорожче за автобуси», — каже заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Андрій Білий.

У 2017 році провели перші тендерні процедури з впровадження е-квитка. За кілька місяців визначили консультантів, після чого тендерні процедури 2017 року визнали недійсними і вирішили розділити новий тендер на два етапи, аби відібрати найбільш якісні компанії. На фінальний етап вийшли два консорціуми: естонський Ridango&Datel та чесько-український Mikroelektronika&Softserve.

«На жаль, маємо лише дві фінансові пропозиції. До них було багато питань, і зараз консультанти готують звіт по цих учасниках. За два тижні мали би фіналізувати і затвердити. У Львова є шанс робити це довше, але якісно», — додає Андрій Білий.

Читайте також: Перезавантаження громадського транспорту. Що (не)змінить е-квиток у Львові

Для переходу на автоматизовану систему оплати проїзду (АСОП) Львів взяв кредит ЄБРР на 10 млн євро. За словами Андрія Білого, ці гроші ще не використовували, але місто сплачувало комісію за їхнє резервування.

Є проблема

Електронний квиток у Львові передбачає перехід від разової оплати проїзду до оплати за годину. Для цього ЛКП «Львівавтодор», як оператор е-квитка, збиратиме кошти з пасажирів і розраховуватиметься з перевізниками. Уже створили Центр обслуговування пасажирів — офіс «Львівавтодору», який буде займатися винятково е-квитком. Під Центр облаштовують будівлю на вулиці Горбачевського, де працюватимуть приблизно 200 людей. Отримати проїзні картки Leo Card можна буде й у ЦНАПах. Їх видаватимуть паралельно зі встановленням обладнання для е-квитка.

Колишній керівник «Львівавтодору» та «Львівелектротрансу» Олег Береза тепер працює у фірмі-консультанті ЄБРР щодо транспортних проєктів Egis. Він каже, що найдовшим етапом запровадження е-квитка у Львові було формування технічного завдання: його треба було прописати таким чином, аби система залишалася актуальною щонайменше 10 років. Утім, він має зауваження до самого процесу.

«Коли ми тільки почали працювати над проєктом, я ініціював робочу групу, до якої долучились і депутати, і громадськість. Це необхідно, бо ми використовуємо кредитні кошти, які нам довірила громада. Умовно після того, як я перестав бути керівником "Львівавтодору", це завершилось, і ми почали дізнаватися нову інформацію з сухих пресконференцій і повідомлень у Фейсбуці», — каже він.

Олег Береза каже, що «Львівавтодор», крім тендерних процедур, мав би займатися суміжними процесами, наприклад, вчити контролерів, а у сам процес закупівель не мав би втручатися ніхто, крім ЄБРР, тендерного комітету та консультанта.

Читайте також: S-Bahn для Львова. Чого бракує для запуску міської електрички

«Я би був дуже обережний в оцінках, коли відповідальні особи заявляють, що е-квиток для Львова — це подія століття і умовно 5-го числа ми отримаємо результат. А потім із невідомих причин усе відкладають», — додає Олег Береза.

Ще однією проблемою учасники дискусії називають колізію в законодавстві. Зокрема, за словами Андрія Білого, нині законом передбачена процедура проведення конкурсу на транспортні перевезення і немає процедури закупівлі послуги транспортної роботи, до якої місто може висувати свої вимоги. Цю тезу підтримує і громадський активіст Дем’ян Данилюк.

«У цивілізованих країнах є закони, в яких врегульовані будь-які життєві ситуації, включно з е-квитком. Ми — бідна країна, і в нас немає грошей на цю якість життя, яку б ми хотіли мати, зокрема й на якісний громадський транспорт. Чому в Польщі транспорт якісний? Тому що за законом вони закуповують послугу, щоб на якомусь маршруті їздив автобус чи трамвай. Організатор перевезень визначає обсяг транспортної роботи на певний період, і перевізники подаються на тендер. Треба було лобіювати зміни до законодавства, коли львівська партія була в парламенті», — каже він.

«Треба бути чесними з мешканцями: вартість проїзду однозначно зросте»

Дем’ян Данилюк також зазначає, що транспорт у Європі — збитковий, і його дотують із міського бюджету, натомість у Львові досі не відомо, скільки місту доведеться доплачувати за різницю між всіма витратами на транспорт і тим, що покриватимуть пасажири.

«Варшава, наприклад, із 2 млрд злотих витрат на транспорт покриває з бюджету 68%, Краків — лише 40%. Чи зможе Львів докладати цю різницю, адже це не одноразова інвестиція? Крім цього, треба бути чесними перед мешканцями: вартість проїзду однозначно зросте», — додає він.

Читайте також: Дорога перспектива. Чи поїде трамвай з Сихова на Княгині Ольги

Андрій Білий також каже, що вартість проїзду зросте, але це необхідно робити поступово, щоб мешканці звикали платити не за кількість, а за час поїздки.

«Після того, як депутати остаточно затвердять План сталої мобільності, ми почнемо обговорювати з громадськістю е-квиток. Різниця, яку доведеться покривати місту, становить понад мільярд гривень. Сюди входять різні показники, у тому числі й перевезення пільгових категорій. Ми маємо вирішити, чи вартість їх проїзду покривати за рахунок платоспроможних пасажирів, чи дотувати з міського бюджету», — говорить він.

За словами Андрія Білого, півтори години проїзду коштуватимуть приблизно 10-12 грн, але точна сума залежить від того, як перевозитимуть пільговиків. На його думку, не правильно, що категорії пільговиків, яких необхідно перевозити безкоштовно, визначає центральна влада, а витрати за їх перевезення має покривати місцева.

Депутат ЛМР Валерій Веремчук погоджується, що транспорт треба дотувати, хоча й зауважує, що на закупівлю нового місто й так витрачає немало.

«Аудит комунальних установ, який я ініціював, показав, що міські транспортні підприємства — збиткові. Приватний збитковий бізнес закривають, а громадський транспорт — це соціальна функція, тож його однозначно необхідно дотувати», — вважає він.

Комплексні рішення

Андрій Білий додає, що на транспорт місто щороку витрачає приблизно 800 млн грн, і ці витрати намагатимуться не збільшувати.

«Наприклад, якщо АТП-1 зараз отримує міського бюджету гроші за автобуси, придбані у лізинг, то коли запрацює оплата транспортної роботи, тими грошима, які будуть надходити у АТП, вони зможуть частково погашати лізинг самостійно», — додає Андрій Білий.

Читайте також: Чому трамвай не може стояти в заторі або 20 порад від Лейпцига Львову

Із ним погоджується й Олег Береза, зазначивши, що, як тільки Львів перейде на е-квиток, транспортна економіка має значно покращитися. Серед інших покращень, які може отримати місто від е-квитка, він називає якісніші перевезення та дотримання графіків.

«Водія не хвилюватиме готівка і кількість пасажирів. Він має просто виконувати свою роботу — возити людей. Натомість пасажири отримають єдиний квиток на всі види транспорту і зможуть пересідати. Завдяки цим пересадками управління транспорту зможе оптимізувати маршрутну мережу, замінити, де потрібно, великі автобуси на малі і навпаки», — говорить керівник управління транспорту ЛМР Орест Олеськів.

Натомість Валерій Веремчук каже, що без комплексних рішень по мобільності загалом е-квиток не зможе працювати повноцінно — серед іншого, потрібно запроваджувати виділені смуги для громадського, аби нові автобуси не стояли в заторах.

«Питання не в проблемах транспорту, а в мобільності, бо зараз незручно пересуватися — ні пішки, ні велосипедом. Розширити дороги і будувати розв’язки — нереально ні по термінах, ні по грошах. Тому зараз швидко ми можемо зробити смуги, щоб більшість людей, які все-таки їдуть громадським транспортом, могли швидше пересуватися. Це зрештою призведе до того, що процес автомобілізації зупиниться. Нідерланди пройшли це 50 років тому», — погоджується з депутатом Андрій Білий.

Співзасновник компанії JetBeep Олексій Даців каже, що ті способи оплати проїзду, які є, зокрема з додатком Easy Pay, можуть і надалі надавати альтернативу готівковій оплаті проїзду, хоча й погоджується, що е-квиток має ширший функціонал.

«Наприклад Leo Card — це пластик, а за кілька років ми захочемо повністю відмовитись від його використання, тому додатки дозволяють повністю від нього», — говорить він.

Читайте також: Транспорту систему Львова кардинально змінять. Інтерв’ю з новим керівником управління транспорту

Одним із розробників технічних вимог до е-квитка був Андрій Вишневський. За його словами, у техвимогах описана відкритість інтерфейсів на будь якому етапі: це означає, що в е-квиток можна буде додавати нові способи оплати проїзду. Крім цього, для пасажирів мають розробити додаток, в якому він зможе керувати обліковим записом.

Загалом майже всі учасники дискусії відзначили, що хочуть, аби процес упровадження е-квитка став більш прозорим. Тож Андрій Білий пообіцяв відновити робочу групу, яка зможе засідати раз чи два рази на місяць.

Вікторія Ейсмунт

Головне фото — UA: Суспільне

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Матеріал підготовлений в межах спецпроекту «Рік комфортного пересування». Партнер проекту — компанія EasyPay — найбільший небанківський оператор платіжних та фінансових сервісів в Україні. Свої ідеї та пропозиції для вдосконалення міської мобільності можете надсилати за адресою: Tvoemisto.tv@gmail.com, у темі листа зазначивши «Рік комфортного пересування у Львові». Важливі думки ми опублікуємо на сайті та озвучимо під час експертних дискусій.

Рік комфортного пересування