Що не так у наших школах?

6905 0
Освіта має дати відповідь на ті зміни, які відбуваються в сучасному суспільстві. Нині ми переходимо від індустріального суспільства до постіндустріального, інноваційного. На зміну ресурсній економіці приходить креативна, з опорою на креативний клас. Кваліфікація представників креативного класу визначається в першу чергу культурним капіталом, і не тільки на рівні знань та виробничих навичок, але й «softskills».

Ми переходимо до нового суспільства, де зростає роль відповідальності кожної людини

Слід зазначити, що переосмислення ролі освіти та її системних форм пов’язане з трансформацією сучасного суспільства, як такого, в глобальному контексті. Тому це не тільки українське питання, воно стоїть на порядку денному цілого світу. Освіта має дати відповідь на ті зміни, які відбуваються в сучасному суспільстві. Нині ми переходимо від індустріального суспільства до постіндустріального, інноваційного. На зміну ресурсній економіці приходить креативна, з опорою на креативний клас. Кваліфікація представників креативного класу визначається в першу чергу культурним капіталом, і не тільки на рівні знань та виробничих навичок, але й «softskills». Ознакою такого суспільства є зміна систем управління: ми переходимо від вертикально-інтегрованого суспільства до більш горизонтального, в якому зростає роль відповідальності кожної людини. Як приклад, можу навести більш горизонтальний розподіл «влади»у соціальних мережах. За певних обставин, окреме повідомлення, написане окремою людиною на власній сторінці, здатне стати каталізатором масових дій інших, а отже призвести до змін у суспільстві.

Ми звикли, що вчитель у більшості випадків правий

Український контекст у питанні стану та розвитку освіти посилюється «ефектом колії» соціальних інститутів та ціннісним станом пострадянського суспільства. Від Радянського Союзу ми успадкували достатньо багато моделей взаємодії, переконань, установок, цінностей. Так, успадковані інституційно-організаційні формив системі освіти латентно відтворюють вертикальні моделі взаємодії в навчальному процесі. Між учнем і вчителем вибудовуються відносини у рамці «високої дистанції влади». Це проявляється, зокрема, у тому, що вчитель у більшості випадків правий, є тим хто «легітимізує правильну відповідь». І така роль вчителя закладена не лише у формальних нормах, але й підкріплюється суспільними очікуваннями і уявленнями про те, яким має бути добрий вчитель, зокрема серед батьків учнів. Звичайно, що існують виключення, але це модальний стан.

Ми досі у пошуках "доброго Царя"

Якщо говорити про те, як такий стан в освітній сфері впливає на відтворення ціннісної складової українського суспільствато в першу чергу варто говорити про відтворення патерналізму. Патерналізм як явище проявляється в «споживацьких» очікуваннях громадян щодо держави, пов’язаних з опікою, очікуванням, що влада має давати блага а не створювати можливості для їх здобуття, пошуках «доброго Царя».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Освіта 3.0. Львів'янка, яка не віддасть дітей до школи

Така суспільна ситуація посилюється станом невирішеної безпеки, коли людина немає ні матеріальної, ні ментальної впевненості у завтрашньому дні. Нестійкість безпекових питань з одного боку блокує нововведення у суспільстві, які сприймаються скоріше як загроза. З другого, відносна безпека досягається «старими» способами, які успадковані з радянського суспільства. Відповідно, ми не можемо вийти з цієї колії й самі своїми ж діями відтворюємо той стан суспільства, яке маємо зараз. Україна є, фактично, «суспільством об’єктів», яке націлене на патерналізм, характеризується негативним колективізмом, коли люди не готові брати на себе соціальну відповідальність в широкому розумінні.Для реальних змін важливо наростити «критичну масу» суб’єктів– людей, котрі здатні бути агентами змін, є інноваторами, та беруть відповідальність за власні дії. Відповідно до системного підходу, для впровадження суспільних змін їх повинно бути, принаймні, 7% дорослого населення. Натомість, в Україні,за різними оцінками, частка суб’єктів становить 2-5%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бізнес, батьки та вчителі: як змінити шкільну освіту у Львові. Відео

В такому контексті освіта набуває вагомої ролі, як інститут, який може здійснити серйозний поштовх до змін у суспільстві. Через шкільну освіту та вищу школу проходить ціле покоління.  Відповідно, якщо зараз є консервація взаємодій в пострадянській ціннісно-нормативній рамці, коли не формуються людський потенціал з якостями які відповідають сучасним викликам, то у наступному поколінні ми можемо отримати таку ж ситуацію, що й зараз.

Як школа може сформувати цінності?

Варто зазначити, що поняття «суб’єкт» також є двояким і може інтерпретуватися як у негативному так і у позитивному контексті. Суб’єктність характеризують як готовність і спроможність діяти. Проте, в нашому суспільстві така готовність і спроможність діяти не завжди збігається із ціннісною рамкою сталості суспільного розвитку. «Позитивний суб’єкт» - це людина, яка не тільки готова і спроможна діяти, брати відповідальність на себе, вона враховує в своїх діях права та свободи інших людей. Це визначає межу між позитивною свободою і сваволею, а отже суспільством інтегрованим та здатним розвиватись, та атомізованим суспільством схильним до стагнації.Тому варто розглядати не лише навчальну функцію  освіти, але й її роль, як середовища соціалізації, в якому передаються і формуються цінності.

Освіта має бути більше сфокусована на навичках, а не знаннях

Минулоріч, в межах проекту «Уроки свободи в школі», ми проводили експертне опитування, за результатами якого виділили ряд соціокультурних рекомендації щодо змін в сучасній школі та освітній сфері, а також деякі ідеї, як це змінювати на інституційному рівні.

Отож, змістовні зміни експерти пов’язували з наступним. Перше, це те, що освітня сфера повинна готувати людину не як функціональну одиниця (що було характерно для індустріального суспільства), а переходити до підготовки людини до життя в змінному світі,людини, що готова до змін, яка творить суспільство, а не відтворює його.По-друге, варто змінити підходи у самому навчанні. Зараз домінує підхід до навчання, який базується на передачі інформації. Проте, коли інформація вже не є дефіцитом, повинен відбуватися перехід до моделі навчання, яка виробляє навички роботи з інформацією. Загалом освіта має бути більше сфокусована на навичках а не знаннях,  розвиватиіндивідуальні таланти та соціальний інтелект.Важливими є навички ефективноївзаємодії у суспільстві, вміння будувати партнерські відносини, навички самопрезентації, вміння пояснювати та обґрунтовувати свої дії, навички критичного мислення.У швидко змінному світі критичного значення набуває розвиток самопізнання та саморефлексії.

Вчитель повинен стати модератором, а не ментором

Потрібно також переглянути феномен помилки в українській освіті. В нашій школі помилка є недопустимою, «карається» поганою оцінкою. Батьки та вчителі очікують, що учень повинен одразу все виконувати добре. Проте такий підхід неправильний. Варто усвідомити, що помилка не є негативною дією, вона є інструментом навчання, є досвідом через який людина вчиться.

Експерти акцентували на важливості зміни рольової моделі вчителя та способу взаємодії з аудиторією. Вчитель повинен стати модератором, а не ментором навчального процесу, який у взаємодії з учнями вибудовує лідерство, а не застосовує владу. Вчитель повинен переходити від монологічних форм навчання до діалогічних, стимулювати дискусію; не робити висновків, а лише підсумовувати; більше слухати ніж розповідати, організовувати взаємодію між учнями тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як допомогти дитині стати успішною? Поради успішних жінок. Відео

Зараз освіта є радше низькоконкурентною сферою, з низькою винагородою(яка компенсуєтьсявідносною престижністю статусу вчителя, який, проте, щораз все більше маргіналізується). Освітні структури характеризуються закритістю доступу та самовідтворенням. Тому в інституційній площині експерти пов’язували впровадження змін в освіті в першу чергу із створенням стимулів для перетворення освітнього середовища на конкурентніше та більш відкрите. Через усталені рольові моделі вчителя, освітню культуру загалом,  заміна / перекваліфікація / сертифікація існуючих кадрів у системі освіти є важливішою за зміну навчальних планів та інших формальних норм. Розвиток неформальної освіти, як паралельної інституції, на думку експертів, може бути способом пропозиції суспільству альтернативних, інноваційних навчальних практик.

Руслан Савчинський,

старший аналітик компанії Pro.mova

 

Колонка

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!