Фото: radiosvoboda.org
У законі про правовий режим воєнного стану, підписаному ще у 2000 році Леонідом Кучмою, йдеться, що воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Пропозицію про запровадження воєнного стану подає на розгляд президента РНБО. Саме Глава держави видає указ про введення воєнного стану. Його впродовж двох днів має затвердити Верховна Рада, після чого указ має бути негайно опублікований у ЗМІ.
Особливістю воєнного стану є те, що під час його впровадження особливі права надаються військовому командуванню країни. Зокрема, разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування військове командування може запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану.
1. Воєнний стан може бути введений як на всій території держави, так і в окремих її місцевостях – це повинно бути чітко зазначено у президентському указі. На відміну від надзвичайного стану, який, за українським законодавством, не може тривати довше 60 днів, закон не встановлює максимального терміну тривалості воєнного стану. Однак в указі про його введення повинно бути вказано, на який саме час цей стан вводиться.
2. Військові можуть обмежувати пересування громадян, їх в'їзд і виїзд з території, де запроваджено воєнний стан, забороняти діяльність партій і організацій, масові заходи, проводити обшуки, змінювати режим роботи ЗМІ та обмежувати доступ до інтернету.
3. На території, на якій введено воєнний стан, військове командування разом з іншими органами влади або й самостійно має право запроваджувати трудову повинність та залучати громадян до суспільно корисних робіт. Трудова повинність полягає у виконанні робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків. Відтак громадян можна залучати, наприклад, до розбору завалів, вантажних та сільськогосподарських робіт чи підтримання громадського порядку.
4. У період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Верховної Ради України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування.
5. В умовах воєнного стану забороняється проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, проведення всеукраїнських та місцевих референдумів, а також проведення страйків.
6. Під час воєнного стану може бути запроваджена комендантська година – тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів. Вводиться особливий режим в’їзду та виїзду з території, на котрій запроваджено воєнний стан, може бути обмежено рух транспортних засобів та свобода пересування як громадян України, так і іноземців.
7. Призовникам та військовозобов’язаним можуть заборонити змінювати місце проживання без відома військового командування.
8. Військове командування отримує право перевіряти у людей документи, а також оглядати їхні речі та автомобілі.
9. Під час воєнного стану можна усувати з посад керівників державних підприємств, установ і організацій за неналежне виконання ними своїх обов'язків, призначати виконуючих обов'язки керівників зазначених підприємств, установ і організацій.
10. Під час воєнного стану керівництво країни може примусово відчужувати або вилучати майно у юридичних і фізичних осіб для потреб оборони.
11. Якщо вводиться воєнний стан, парламент збирається без скликання і працює в сесійному режимі. У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного стану. Повноваження Верховної Ради України, передбачені Конституцією України, в період воєнного стану не можуть бути обмежені.
Воєнний стан скасовується указом Президента у разі «усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності». З такою пропозицією до президента може звернутися РНБО або Верховна Рада.
Деякі політики, зокрема Юлія Тимошенко та Анатолій Гриценко наполягають, що необхідно вводити воєнний стан, водночас, за словами військових експертів, воєнний стан не може бути панацеєю, йдеться у матеріалі ВВС.Україна.
"Відверто кажучи, переваг від введення військового стану не так багато. Зараз, коли надходять тривожні новини з фронту, які посилюються ще й соціальними мережами, люди часто схильні бачити в одному якомусь рішенні панацею від всіх проблем. Але не можна сказати однозначно, що такий крок вирішить всі питання", – розповідає військовий експерт Ігор Семиволос й акцентує увагу на психологічному аспекті такого кроку, "про який всі говорять".
Політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач також закликає не розцінювати воєнний стан та загальну мобілізацію як обов'язковий крок за нинішніх умов.
"Поставити всіх до зброї, а потім не знати, як цих людей екіпірувати та озброїти – це не вихід. Мобілізація, скоріше, потрібна в тому сенсі, що Україна має готуватися до партизанської війни", – говорить експерт.
На його думку, все чоловіче населення боєздатного віку "має пройти підготовчий курс за місцем проживання і за принципом територіальної оборони знати, де зберігається їхня особиста стрілецька зброя, знати, хто до якого підрозділу належить та як діяти".
За матеріалами ZAXID.NET та Tvoemisto.tv
