фото: afisha.lviv.ua
Досі Перший театр для дітей та юнацтва, який віднедавна має статус академічного, львів’яни називали по-старому – Театр юного глядача.
«Ми дуже довго думали, яку назву вибрати, було дуже багато варіантів. І тому зупинилися на тому, що не міняємо нічого. Він, як був Перший академічний український театр для дітей та юнацтва, то основна його назва такою і залишається, але ми робимо її скорочення і звучатиме – Перший театр. Коротко та пізнавано.
Зараз театр позиціонує себе, як театр і для дітей, для юнацтва і для дорослих. І забираючи з назви театр для дітей та юнацтва, то ми себе цим не обмежуємо, тобто, надаємо можливість розширитися», – зазначив Юрій Мисак, художній керівник театру. Також змінилося і лого театру.
Наразі у театрі грають вистави для всіх вікових категорії. Зокрема багато відгуків отримала вистава «Зерносховище», що побудована за п’єсою сучасного українського драматурга Наталії Ворожбит і ґрунтується навколо теми Голодомору.
Відтак утатрі є три репертуари: денний, проміжний та вечірній. «Проте деякі і досі сприймають театр суто дитячим, інколи приводячи молодше покоління на вистави з вечірнього репертуару, аудиторія яких – це вже зрілі дорослі глядачі. Така ж історія і з назвами: хтось нас кличе ТЮГ, хтось театром казки, хоча сьогодні – у нас вже цілком інакший та, що важливо, більш насичений формат. Саме тому змінюють свою назву та запрезентували своє нове амплуа, яке точно пасуватиме до того, чим живе і яким є театр сьогодні», – додають представники театру.
Із афішею вистав Першого театру на грудень можна ознайомитися ТУТ.
Додамо, Перший академічний український театр для дітей та юнацтва був заснований у березні 1920 році у Харкові як «Театр казки». Так було започатковано новий вид театрального мистецтва, який не мав аналогів у світовій практиці – театр для наймолодших глядачів. У створенні театру брали участь мистецтвознавець і драматург О. Білецький, композитори І. Дунаєвський, Д. Ямпольський, художники Б. Косарев, М. Акимов та ін. Згодом у театрі працювала ціла плеяда вихованців та соратників Леся Курбаса: Михайло Верхацький, Леонтій Дубовик, Фауст Лопатинський, Володимир Скляренко, Борис Тягно, а потім і їхні учні – Олександр Барсегян, Олексій Ріпко. Із 1923 року театр перейменовується на Перший державний театр для дітей, а з 1933 року - на Харківський театр юного глядача ім. М. Горького (у 1990р. за рішенням колективу театр отримав свою теперішню назву).
Після років Другої світової війни, які колектив у співпраці з трупою Київського театру юного глядача провів на Кузбасі, Казахстані, Узбекистані, у 1944р. театр переводять до Львова у приміщення колишнього єврейського театру.
У 1990 році від театру від’єдналась група акторів, зорганізувавшись у відомий нині театр «Воскресіння».
Опублікувала Наталія Середюк
