Про це "Твоє місто" повідомили у прес-службі Львівської ОДА.
“Проблему Грибовицького звалища слід вважати не лише проблемою Львова, а й проблемою області загалом. І вирішити цю проблему можна лише шляхом поділу регіону на чотири кластери. Ми повинні запропонувати інвестору чіткі та зрозумілі правила і дати гарантії доступу до території, які базуватимуться на внутрішньокластерній угоді. Лише у такому випадку інвестор вкладатиме кошти. Для нормальної роботи підприємства інвестору також потрібні відповідні об’єми сміття та відстань у 40-50 км для довозки сміття”, - зазначив Михайло Костюк.
Голова ЛОДА також наголосив, що облдержадміністрація не наділена повноваженнями виділення землі під будівництво майбутнього заводу, а може виступати лише партнером між самоврядними територіями, які вестимуть діалог про виділення землі.
Щодо самого інвестора, на думку Михайла Костюка, ним могло б стати спільне українсько-німецьке підприємство, яке наразі завершує будівництво сміттєпереробного заводу у Рівному.
“В жовтні завод в Рівному розпочне працювати. Думаю, спільно з міською радою Львова та обласною радою ми повинні приїхати туди і побачити на власні очі як функціонує підприємство. Після чого ми повинні не вичікувати, а заслухати презентацію цієї компанії – вона готова будувати завод і на Львівщині”, - запевнив голова Львівської ОДА.
Присутній на нараді перший заступник міського голови Львова Олег Синютка заявив, що місто розділяє кластерний підхід і готове підписати угоду з територіальною громадою Збиранки та потенційним інвестором щодо будівництва заводу.
Відтак, Михайло Костюк запропонував винести на засідання сесії Львівської обласної ради питання щодо можливого будівництва сміттєпереробного заводу та у найближчий час приступити до реальної роботи.
Окрім цього, голова ЛОДА вважає, що місту Львову доцільно було б стати учасником відразу у двох кластерах (тобто вивозити сміття відразу до двох майбутніх точок переробки) – аби не залежати від одного інвестора.
Нагадаємо, кластерною концепцією здійснено умовний поділ територій на чотири регіональні зони, кожна з яких охоплює територію радіусом до 70 км, де проживає понад 800 тис. мешканців, запропоновано сучасний підхід комплексної очистки, переробки та утилізації твердих побутових відходів за нерозривною схемою (зона дії одного оператора): збір – транспортування – сортування – переробка - утилізація – захоронення.
