Що має побачити кожен львів’янин. Перший львівський хмарочос

2610 1
Спорудження цієї будівлі тривало майже 10 років і супроводжувалося постійними скандалами.
Фото: Вікіпедія/Aeou

Фото: Вікіпедія/Aeou

Монументальний будинок в центрі Львова, який львів’яни та гості міста знають як Будинок книги і який багато років тому став однією з візитівок міста, до вересня 1939 року мав назву Йони Шпрехера за іменем власника. Ця будівля була джерелом одного з найбільших містобудівних скандалів у місті – суперечки щодо висоти та зовнішнього вигляду тривали серед архітекторів та у міській раді Львова.

Один із найбагатших львів’ян золотої доби міста, єврейський підприємець Йона Шпрехер придбав занедбаний будинок на Марійській площі , який належав князям Понінському та Любомирському. Для української історії Львова ця будівля була відома кав’ярнею «Монополь», де збиралися поети «Молодої музи», а також любив заходити Іван Франко, який влаштовував диспути з молодими поетами.

Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин. Вілла «Юлієтка»

Шпрехер на той час уже зажив слави львівського  Ебенізера Скруджа своєю суперощадливістю, однак не шкодував коштів на бізнес-проекти, які могли принести прибуток. Новий будинок мав стати саме таким, бо на початку ХХ століття Львів переживав період бурхливого розвитку, а отже потребував сучасних торгових та офісних приміщень.  Попередньо планувалося, що в будівлі розташують крамниці та готель,  та плани змінилися на користь житла та офісів.

Проект доручили виконати   архітекторам  Юліушові Цибульському та Фердинадові Касслеру, який звів для Шпрехера не одну будівлю ( візитівкою Касслера є теперішній будинок профспілок на початку проспекту Шевченка , споруджений наприкінці 20-х років минулого століття).

Оприлюднення проекту мало ефект бомби, не більше й не менше. 1910 року у Львові міська влада вирішила заборонити будівництво вище чотирьох поверхів, а споруда Шпрехера, насправді мала їх а ж сім, але три формально називалися по-іншому ( прийом, який дуже навіть вдало взяли на озброєння захланні нащадки).

Тоді перший поверх взагалі не брали до уваги, а на нього архітектори виставили антресолі, відтак формальний перший поверх бу реально третім. А після чотирьох планових поверхів завершувала споруда величезна мансарда. Уся споруда перевищувала 30 метрів, за що її назвали першим львівським хмародером.

Спорудження будинку почали в 1912 році, однак невдовзі влада заборонила будову. Ще однією причиною стало те, що новий будинок фактично закривав вид від пам’ятника Міцкевича до латинської катедри.  На цьому наполягав, зокрема,  архітектор Роман Фелінський.

Також критикував будівлю Тадеуш Обмінський -- один із найліпших тогочасних будівничих Львова, багаторічний партнер Івана Левинського , а разом із ним протестувало проти такого проекту поблизу катедри й римо-католицьке духовенство. Зважаючи на гостроту протестів  1914 року будову заморозили за рішенням міської влади, незважаючи на те, що п’ять поверхів уже стояли.

Під час російської окупації Львова будівництво потрапило навіть на російські  поштівки, з яких видно монументальні риштовання за пам’ятником Міцкевичу.

Щойно у серпні 1918 року Йона Шпрехер  вкотре звернувся до магістрату з проханням відновити будівництво і після бурхливих дебатів та певних компромісів влада погодилася.

1921 року будівлю відкрили і львів’яни нарешті змогли цілісно її побачити  та оцінити талант Касслера та Цибульського, які поєднали неокласичні, сецесійні  та модерні елементи.

Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин: монастир святого Онуфрія

На першому поверсі будівлі розташувалися крамниці та аптека, а вище – представництва різних великих компаній, переважно з нафтової галузі , консульства кількох сусідніх держав і бібліотека.

Після Другої світової війни радянська влада передала будівлю трестові «Львівнафтогазрозвідка», також до середини 50-х років в хмародерові Шпрехера діяли каси попереднього продажу залізничних квитів. За десять років каси перенесли на ріг Городоцької та Шевченка, а на першому поверсі споруди відкрили будинок книги, який проіснував майже 50 років, поки його не витіснили крамниці електроніки та бутіки.

Підготував Тарас Базюк

Використано фото: Lviv1256.com, fotopolska.eu, kawiarniany.pl, Фотографії старого Львова, InLviv.net.


 


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (1)

Додати коментар
11 Березня, 2018 21:11
Nastka Невже так важко зробити актуальне фото будівлі? Титульне фото у статті - древнє. Рекламного щита на фасаді там давно нема,як і компанії МТС.