
Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
Вперше містобудівні умови та обмеження на нове будівництво готелю з адміністративно-торговими приміщеннями з підземним паркінгом та даховою котельнею на пл.Міцкевича, 9 видали у 2018 році. Тоді й представили громадськості візуалізацію готелю з поверховістю у 22,4 м.
Початкова візуалізація
Пізніше археологічні дослідження довели, що під готелем є мур, тому довелося змінювати містобудівні умови та обмеження. Так, вже в лютому 2020-го виконавчий комітет погодив цей проєкт без будівництва підземного паркінгу, але зі збільшенням висоти будівлі до 25 м. Тоді візуалізацію проєкту не представили та зазначили, що оголосять архітектурний конкурс.
«Це буде пам’яткою архітектури 21 століття – готель в ареалі ЮНЕСКО. Він насправді мав би бути окрасою міста», – казав під час засідання виконавчого комітету 7 лютого 2020 року міський голова Львова Андрій Садовий.
Згодом провели закритий архітектурний конкурс, в якому перемогли варшавські архітектори Kuryłowicz & Associates. Тоді ж головний архітектор Львова Антон Коломєйцев вказав, що архітектори мають представити проєкт громаді, чого натомість так і не сталось. Нову візуалізацію проєкту відтоді можна було побачити лише на сайті Kuryłowicz & Associates.
Причиною цього головний артітектор Львова назвав локдаун. Проєкт так і не представили, однак усі фасади роздрукували у масштабі 1:1.
«Навіть риштування спеціально поставили зі зміщенням, щоб було видно, де буде відступ верхніх поверхів від карнизної лінії. І це все демонструвалось містянам більше двох років. Неодноразово в різних інтерв’ю я підкреслював, що те, як буде виглядати готель, можна вже сьогодні побачити просто на місці будівництва», – зазначив він.
Зауважимо, що цей проєкт зазнавав змін тричі – у 2022 році готелю повернули підземний паркінг, а у липні 2023 року вже остаточно видали МУО, враховуючи підземний паркінг на 40 місць.
Коломєйцев пояснював: «Попередній детальний план території було оскаржено у суді, він втратив чинність. Слід привести у відповідність ці містобудівні умови та обмеження, відповідно, подались на видачу таких містобудівних умов та обмежень».
Нова візуалізація проєкту готелю на площі Міцкевича, 9 представлена лише одним зображенням.
Актуальна візуалізація проєкту від польських архітекторів Kuryłowicz & Associates
Як зазначили польські архітектори в описі до проєкту, основна його ідея полягала в тому, щоб спроєктувати сучасну будівлю таким чином, аби не тільки гармонійно поєднати історичне оточення з більш сучасною архітектурою, але й підкреслити її чудове розташування. Форма предмета проста і однорідна. Лише головний вхід, завдяки спланованому навісу, був більш чітко акцентований. Проєктувальники припускають, що будівля природним чином «закриє» історичну частину львівського Ринку.
«Створюючи фасад будівлі, ми хотіли привернути увагу користувачів до сили природної простоти та водночас посилити враження від краси та історії цього місця. Традиційним львівським елементам на фасаді ми надали сучасної художньої інтерпретації. Споглядаючи історичну містобудівну тканину Львова, можна виділити одну спільну рису, присутню майже у всіх розташованих там спорудах, – зміщення ваги оздоблення у вертикальний бік. Чим вище ми дивимося, тим менше прикрас. Найвишуканіші декоративні елементи та найбільше скління розташовані на першому поверсі, щоб стимулювати взаємодію пішоходів», – йдеться в повідомленні.
Як повідомив у коментарі Tvoemisto.tv директор «Центру розвитку нерухомості» Євген Зінов’єв, в момент появи початкових ескізів було вже відомо, що це лише попередній ескіз і проєкт буде реалізований через архітектурний конкурс.
«Ескіз переможця був представлений громадськості, у тому числі цей візуал показували протягом всього етапу будівництва на паспорті об’єкта на території будівництва. Паспорт є у відкритому доступі», – пояснює забудовник.
Крім того, як обіцяли у «Центрі розвитку нерухомості», у відкритому доступі для мешканців та гостей міста зберегли залишки виявленого під час розкопок історичного муру та фрагментів мощення дороги.
Водночас львів’ян непокоїть освітлення на фасаді верхніх поверхів. Забудовник запевняє, що основним кольором, який буде підсвічувати готель на регулярній основі, є теплий білий. Натомість можливість засвітити будівлю в різні кольори дасть змогу ситуативно відреагувати на знакові події чи у підтримку інших країн. Наразі світильники лише тестують, тому світло часто змінює кольори.
Попереду заплановано ще багато інженерних та інших робіт з внутрішнього оздоблення, тому про точну дату завершення будівництва говорити зарано.
«Сам фасад принципових змін не матиме, і ми сподіваємось, що після завершення цей проєкт поліпшить ситуацію на площі А. Міцкевича та міську когерентність цього простору. Адже донедавна тут була ділянка зруйнованої та демонтованої кам’яниці, яка точно не прикрашала місто», – зазначив забудовник.
Готель і архітектура в центрі Львова
Tvoemisto.tv опублікувало фото готелю без риштування і чимало львів'ян обурилися його виглядом у коментарях:
«Сумно. Чому б сучасний готель не зробити під стиль старого Львова, щоб не псувати загальний ансамбль? Влада змінює обличчя Львова і не в кращу сторону. Нові споруди дисгармоніюють з історичними будівлями, які знаходяться поруч», – написала Люба Кіт.
«Спотворює Львів кожна нова забудова, особливо в історичній частині. Чому львів'ян завжди ставлять перед фактом? Таке враження, що містом керують всі, крім львів'ян. У мене питання: що ми залишимо нашим дітям?» – запитав Степан Кошак.
«В реальності він ще й виглядає таким великим більмом на площі, бо решта забудови зовсім не така монолітна і біла», – зазначила Ольга Боровець.
Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев відреагував на такі обговорення:
«Тепер площа є повноцінною і всі будівлі з південно-східної сторони створюють єдиний просторовий контур, як це має бути з містобудівної точки зору. Пам’ятник Міцкевичу добре читається на нейтральному фоні нового готелю, що, до слова, не дуже працює у випадку «Укрсоцбанку», який по кольору є точно таким самим, як і колона пам’ятника», – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Також він звернув увагу на висоту будівлі. Мовляв, з вежі Ратуші можна побачити, що загальна висотність готелю нижча за будівлі «Укрсоцбанку» і значно нижча за будинок Шпрехера:
«Зміщення верхніх поверхів підтримує висотність будівель, до яких він примикає, полегшує силуетність з різних точок зору і при цьому формує єдину з Укрсоцбанком основну карнизну лінію над шостим поверхом. Вважаю цей стрімкий та високий дах Укрсоцбанку поруч жахливим. І вважаю коректним те, що тут архітектори обрали інший підхід, який дає можливість органічно перейти від будинку Шпрехера до будинку банку і при тому зробити це так мінімалістично».
Коломєйцев зазначив, що якщо розглядати будівлю готелю зі сторони Катедри, то видно, що об'єм верхніх поверхів «не порушує гармонійності масштабу площі».
Дещо про історію ділянки та будинків поруч
Ділянка готелю на площі Міцкевича, 9 розташована в межах давнього середньовічного місця. Готель постав на рештках Високого муру, що був першою лінією оборони львівських укріплень.
Загалом, як розповів раніше Tvoemisto.tv директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Олег Осаульчук, Львів мав три лінії оборони, які поступово будували. Тож найстарішою оборонною спорудою і є Високий мур. Археологи досліджували цю ділянку кілька сезонів. Експедицію там проводили ще у 2005-2006 роках, а тоді – в 2015-му і в 2019-му. Уперше рештки Високого муру на площі Міцкевича виявили у 2005-2006 роках. Вони були законсервовані, а в наступні роки НДЦ «Рятівна археологічна служба» повністю розкрив Високий мур і прилеглу до нього бруковану дорогу. Як виявилося, вона мала два рівні: 17-го і 15-го століть. Її, до речі, видно на карті Губера 1777 року, де вона пролягає вздовж Високого муру.
Поштівка 1915 року
Будинок №9 на площі Маріацькій (тепер Міцкевича – ред.) у 1839 році збудував архітектор Вільгельм Шмідт. Будинок став одним із перших на цій площі. Наприкінці XIX століття у партері правого крила будинку був магазин фірми «Рудольф Дітмар» – віденської фабрики нафтових ламп.
У 1990-х будинок №9 почав руйнуватися через просідання ґрунтів. За іншою версією, представники Спілки художників, які працювали у будинку, підрубали несучі мури у підвалах, створивши там майстерні, через що і завалилася сходова клітка. У 1997 році будинок демонтували через аварійність.
Та не лише вигляд готелю бентежить львів’ян. Поруч у 2005 році з’явився будинок «Укрсоцбанку». Раніше на цьому місці була кам’яниця, яка згоріла під час пожежі 1991 року. Під час постмодерного фестивалю «Вивих» обгорілі стіни будинку частково розмалювали, тож він отримав неформальну назву «вивихнутого». Після зведення нового будинку, мешканці неодноразово вказували, що він не вписується у загальний архітектурний ансамбль центральної частини міста.
Через незвичну для історичного центру Львова архітектуру, зокрема, специфічну форму, блискучу плитку на фасаді, львів'яни неформально зневажливо називають його «унітаз».
Також біля готелю на Міцкевича розміщений будинок Шпрехера, перший львівський хмарочос, який має всього 7 поверхів. У 1910 році Шпрехер купив кам’яницю в аварійному стані та доручив архітекторові Фердинанду Касслеру спроєктувати майбутній монументальний шедевр, якого Львів досі не бачив.
Кам’яниця Шпрехера/фотографія 1928-1930 років
А якраз у 1910 році у Львові вирішили заборонити будувати будинки, вищі чотирьох поверхів. Відтак, будівництво супроводжувалось скандальною ситуацією, оскільки проти проекту публічно виступали всі львівські архітектори. На їх думку, дві високі башти могли конкурувати зі силуетом вежі Латинського кафедрального собору. Тоді архітектори вдалися до хитрощів. За всіма документами будівля мала чотири поверхи, однак кам’яниця вийшла вищою. Перший поверх тоді взагалі не рахували, над ним збудували антресолі (насправді повноцінний поверх), а над четвертим вибудували величезну мансарду.
Площа Міцкевича – історична окраса Львова, на якій розміщені будинки із, на перший погляд, непоєднуваною архітектурою. Щодо вигляду забудови точилися гострі дискусії, які не припиняються й зараз.
Читайте також: Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
Те, як львів’яни відреагували на вигляд готелю на площі Міцкевича, 9, свідчить лише про важливість обговорення з мешканцями нової забудови. Особливо, якщо це стосується історичного центру міста. В подальшому і саму ділянку площі, поруч зі згаданим готелем, планують кардинально змінити – зокрема, зробити її пішохідною. Тож львів'яни сподіваються, що в цьому проєкті міська влада дослухається до суспільства.
Головний архітектор Вільнюса Міндаугас Пакалніс під час Lviv Urban Forum, даючи поради щодо будівництва, казав:
«Поважайте контекст, аналізуйте те, що маєте довкола, або якщо потрібно – творчо змініть його. Схеми планування будівель, інтенсивність забудови ділянки повинні відповідати міському контексту або креативно його змінювати».
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
________________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради