Фото: Твоє місто
У Львові на архітектурно-містобудівній раді 5 квітня обговорили детальний план території, розроблений ЛКП «Інститут просторового розвитку», згідно з яким на площі Міцкевича хочуть ліквідувати дві смуги руху, зробивши натомість одну додаткову перед пам’ятником; місце, де зараз автостоянка та смітники, зробити пішохідним; а під пам’ятником – збудувати паркінг на 40 місць.
Йдеться про територію, розташовану в межах історичного центру Львова, що внесений до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Проєкт представляв архітектор ДП ДІПМ «Містопроект» Петро Крупа і, з його слів, містобудівні рішення не заходять за межі охоронної зони, зберігаючи відступи по 10 метрів з обох боків. Крім того, каже, що з огляду на історію виникнення площі та будівництва пам’ятника, тут у 1925-1930 роках була пішохідна зона, а транспорту майже не було. Із часом через навантаження зона стала транспортною.
Читайте також: Простір біля пам’ятника Міцкевичу можуть зробити пішохідним
«Враховуючи, що це – пам’ятник національного значення, а Закон України передбачає вільний пішохідний доступ до таких пам’яток. Він має бути включений в туристичний машрут. Цього можна досягти лише в такий спосіб, щоби частину площі зробити пішохідною. Зараз доступу до нього нема з жодного боку, треба перейти транспортні потоки, які там дуже інтенсивні», – каже Петро Крупа.
Натомість радниця міського голови Львова з питань збереження культурної спадщини Лілія Онищенко зауважила, посилаючись на ст. 12 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», в якій насправді йдеться про обов'язок власника пам'ятки впускати відвідувачів в середину пам'ятки чи на її територію. Приміром, є палаци в приватній власності, але там мають організовувати години відвідин для охочих. Проте це не означає, що треба змінювати транспорну схему.
«Інакше доведеться забрати весь транспорт з міста», – пояснює вона і додає, що потік транспорту там ніяк не зменшиться, коли заберуть одну смугу.
Якщо частину території забирають під пішохідний простір, то що робити зі стоянкою, яка нині там є, веде далі Петро Крупа, – саме тому запропонували рішення використати підземний простір і влаштувати там паркінг. Аналіз інженерних мереж, додає він, показав, що стоянку можна зробити лише в одному рівні – на рівні наявних підвалів.
«У колишньому будинку банку є рампа з заїздом в підземний рівень для інкасаційних машин, там же є підвал на рівні -4 метри. Паркінг передбачають на тому ж рівні, у тих самих інженерно-геологічних умовах. Більше, ніж 40 машин там не поміститься», – веде далі доповідач.
Читайте також: Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
Він також навів приклади низки європейських міст, де транспортні площі перетворили на пішохідні, приміром, в історичній забудові Мюнхена ще в 60-х роках, в історичній забудові Відня, де зробили кардинальну реконстуркцію – там є вихід з метро та в’їзд в парковку. На противагу цьому архітектор та член містобудівної ради Ігор Кузьмак каже, такі приклади не є доречними, бо щонайменше у столиці Австрії ця площа не була магістральною, як в цьому випадку у Львові. Він пригадав, що для створення пішохідної зони у місті колись перекрили площу Ринок.
Іще один момент, на який звернули увагу учасники архітектурно-містобудівної ради, – сміттєві контейнери. За словами Петра Крупи, один із варіантів – перенести їх ближче до громадських вбиралень.
Якщо детальний план території затвердять, то наступним етапом буде виготовлення проєкту. Він передбачає розташування паркінгу, туди також мають ввійти інженерно-геологічні, археологічні дослідження. Оскільки місто не має на це коштів, то власник готелю готовий профінансувати. Лілія Онищенко, а також ще кілька архітекторів зійшлися на тому, що ці дослідження можуть затягнутися на роки. Це буде фінансово доволі затратно, а, коли там наткнуться на археологічні знахідки, то їх треба буде розбирати – і все це заради паркінгу на 40 машин.
«Археологічні дослідження будуть тривати роки, це дуже добре – ми дослідимо Високий мур, примурні будівлі, але, очевидно, їх треба буде також заекспонувати і виявиться, що паркінг будувати не можна», – каже вона.
Читайте також: Місту обіцяють 10 місць у підземному паркінгу на площі Міцкевича
Архітектор-містобудівник Віталій Дубина зауважив, що багато готелів у центрі Львова не мають своїх паркінгів. Цю проблему, із його слів, можна вирішити в наступний спосіб – знайти ділянку, де можна буде облаштувати паркінг, який буде в радіусі пішої доступності і забезпечить потреби тих, що в центрі. Наприклад, він називає територію ринку «Добробут», де би можна було зробити дворівневий паркінг.
Попри це головний архітектор Львова Антон Коломєйцев запевнив, що підземний об’єм – «поза будь-яким негативним впливом на архітектурне середовище». Водночас він закликав подавати всі свої зауваження та рекомендації в письмовій формі, аби їх разом із Петром Крупою могли опрацювати. Додамо, проєкт ще має пройти наступне погодження в Міністерстві культури та інформаційної політики.
Нагадаємо, що прохання про розробку детального плану території отримало ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» у червні 2022 року. За даними Youcontrol, компанія зареєстрована у 2004 році за адресою: місто Львів, вул. Героїів УПА, 72. Керівником організації є Євген Зінов'єв, а кінцевими бенефіціарними власниками Віталій Антонов (власник ПАТ «Концерн Галнафтогаз» (заправки «ОККО») та Василь Даниляк.
Ділянка готелю на площі Міцкевича, 9 розташована в межах давнього середньовічного місця. Готель, який там будують, потрапив на рештки Високого муру, що був першою лінією оборони львівських укріплень. Детальніше про Високий мур і те, чи планує забудовник залишити до нього доступ, можна дізнатися тут. А про те, як зміниться площа Міцкевича у Львові, хто будуватиме паркінг під землею та чи підземна річка Полтва – не перешкода, читайте у матеріалі Tvoemisto.tv.
Ольга Коваль
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
