Фото: Главком
Від сьогоднішнього засідання Верховної Ради багато очікували. Насамперед, через голосування за ринок землі та так званий закон про банки (читай «ПриватБанк»). Однак після того, як стало зрозуміло, що про це не домовилися все звелося до зміни міністрів та перекроювання бюджету
Не пройшло і місяця
Не пропрацювавши і місяця, частина «дуже ефективних міністрів» прем’єра Дениса Шмигаля, пішли у відставку. Отже, Замість Іллі Ємця мають призначити голову Одеської ОДА часів Порошенка Максима Степанова, а очільника Мінфіну Ігоря Уманського замінить колишній заступник Адміністрації президента Сергій Марченко.
На посаду міністра енергетики зайде Ольга Буславець. Її вважають близькою до ДТЕК Ріната Ахметова. За даними медіа, Буславець має добрі стосунки з чинним прем’єром Денисом Шмигалем, який до призначення в Кабмін теж працював на різних посадах в донецького олігарха.
Але про все по порядку.
Стадіон – не стадіон
Спочатку у медіа представниками влади розганялося питання, чи то стадіону, чи то внутрішнього дворику Ради. Чи то самої сесійної зали. В результаті перемогло останнє.
«Для мене особисто це не має значення – вдягнув маску і рукавички і готовий йти працювати», – заявив нам нардеп від «Слуги народу» Ростислав Тістик.
Не виключено, що це робилося спеціально, щоб замінити зміст формою. «Створюючи дискусію навколо форми, влада просто намагається відтягувати час і зрозуміти, яким може бути голосування», – розповів нардеп від «Європейської солідарності» Олег Синютка.
Читайте також: Для кого кредитні канікули і як це працює. Пояснення НБУ
Щодо дати, то спочатку засідання планувалось на четвер, потім на суботу, а в результаті президент Зеленський заявив, що сесія відбудеться у понеділок, адже потрібно ще підготувати деякі пріоритетні документи.
«Там треба дуже ретельно, детально пропрацювати, щоб нікого не образити, не зупинити економіку через ті чи інші скорочення», – повідомив президент.
Зараз «Слуги народу» заявили, що нині може відбутися цілих два позачергових засідання Ради.
«Анти Коломойський» закон
Основні законопроєкти, які мали розглянути раніше зводилися до двох груп: «анти-Коломойський» закон і про ринок землі і всіх решти, але теж дуже важливих.
Фінальну версію законопроєкту №2571 про неповернення виведених з ринку банків ексвласникам у кінці минулого тижня узгодили з МВФ, а 23 березня документ затвердив Кабмін.
Однак нині, перед голосуванням у Раді, він зник з порядку денного. За інформацією, у ВР групою Коломойського у «Слузі народу» було зареєстровано два альтернативних проєкти.
Читайте також: Мій час зупинився тут. Розповідь американця на карантині у Львові
У Європейській Солідарності кажуть, що у правлячій партії виникали розбіжності фактично перед кожним голосуванням по ключових питаннях і вони різко поглибились зараз.
«Ми чітко бачимо їхній поділ щодо голосування за закон, який позбавляє можливості повернення банків колишнім власникам», – відзначив Микола Княжицький.
Повертаючись до кредитів МВФ, то за 10 мільярдів, які Україна хоче отримати, там просять дві речі: прийняти «анти-Коломойський» закон і запустити ринок землі. Інакше, як заявив в неділю президент Зеленський, дефолт.
Ринок землі
Цей законопроєкт не менший виклик для команди Зеленського, аніж попередній. У першому читанні він пройшов у турборежимі, а от тепер обріс сотнями поправок, розгляд яких ще далекий до фіналу.
У ЄС кажуть, що внесли 37 поправок, але жодна з них не була врахована і у такому вигляді цей закон буде вигідний тільки земельним баронам. Цікаво, що до таких баронів медіа раніше зарааховували і колишнього президента, а тепер нардепа Петра Порошенка.
За інформацією медіа, також збунтувалися фракції «Батьківщина» та «За майбутнє».
Чи заберуть фінансування у освіти і культури
Є й інша частина законопроектів, прийняття яких життєво важливе зараз. Зокрема йдеться про переформатування бюджету на потреби боротьби з коронавірусом та рішення про підтримку бізнесу в умовах карантину та економічної кризи.
«А як тоді якісно навчити наших медиків, які зараз героїчно протистоять хворобі, як дати кваліфікацію науковцям, перед якими також багато викликів», – розповіла про позицію «Голосу» Наталія Піпа.
Читайте також: Уряд увів обов'язкову обсервацію українців, які повернуться з-за кордону
Своєю чергою, у «Слузі народу» заявляли про дискусії навколо цього питання. «Зараз тривають дискусії з цього приводу, тому не відомо поки, з витрат яких галузей будуть переводитись кошти. Знаю, що у бюджеті буде сформовано спеціальний фонд на боротьбу з коронавірусом у розмірі 124 млрд грн», – розповів у коментарі Tvoemisto.tv Ростислав Тістик.
Станом на вчорашній день, як заявив премєр-міністр Денис Шмигаль видатки на Міністерства культури та освіти будуть збережені. Натомість сутттєво обмежать зарплати чиновникам.
Підтримка бізнесу в умовах карантину
Карантин та обмеження для бізнесу вводили спочатку до 3 квітня, але було прийнято рішення про продовження дії обмежень ще на три тижні. І не виключено, що це не останнє таке продовження карантинних заходів.
Вже від початку дії особливих заходів влада заявляла про те, що потрібно надати підтримку бізнесу, особливо середньому і малому, для якого це буде питанням виживання. Але поки до якихось серйозних кроків не дійшло.
«Слуга народу» Ростислав Тістик підтвердив, що такі питання будуть у порядку денному і «у цьому напрямку на сесії обов’язково буде прийнято ряд рішень».
Надзвичайний стан
Чимало розмов було також про введення надзвичайного стану. Про це неодноразово згадував міністр Арсен Аваков, а декілька днів тому – і міністр охорони здоров’я Ілля Ємець. Та все ж з цього приводу градус дискусію впав.
«Зараз більш важливим є питання самодисципліни на карантині і те, як за цим будуть слідкувати державні органи. Також важливо дотримуватись вимог і обмежень, які вже введені», ккаже Тістик.
Наталія Піпа теж каже, що про це не йдеться: «Цього навіть не обговорюють. Тим більше для його впровадження потрібна певна процедура».
***
На засіданні також планують розглянути проєкти закону щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби і щодо забезпечення додаткових соціальних й економічних гарантій у зв’язку з поширенням COVID-2019, а також криміналізації вивезення через митний кордон України товарів протиепідемічного призначення.
Але що у них зараз, певно, не дуже знають і самі депутати, а інформація, яка з’являється у медіа дуже часто суперечить одна одній.
Без закону про банки грошей не буде
Професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань пояснює, що влада буде намагатися виторгувати у МВФ пом’якшення вимог, але щодо банківського закону у них навряд чи щось вийде.
«Приймати доведеться, адже без коштів МВФ нічого не буде», – каже він.
За його словами, секвестр бюджету теж необхідний документ, бо економіку слід модифікувати під боротьбу з епідемією і фінансові реалії, питання лише за рахунок яких статей.
Читайте також: В Україні запускають дистанційне навчання для учнів з п’ятого по одинадцятий клас
«І тут не менше суперечностей, адже у тому вигляді, у якому він виносився на погоджувальну раду – проєкт викликав дуже велике незадоволення. То ж я навіть маю побоювання, чи вони встигнуть до понеділка врахувати всі правки», – наголосив він.
Політолог Сергій Таран теж наголошує на необхідності прийняття законів про банки та про відкриття ринку землі.
«Але ця версія закону, яка запропонована владою – це, по суті, торгівля землею, а не відкриття ринку. Тому дуже важливо, щоби вони врахували пропозиції від інших політсил, зокрема опозиції, та експертів», – розповів він.
Також важливі поправки до бюджету. І тут, за його словами, повинен проявитися професіоналізм уряду, щоби не зарубати повністю ті статті, з яких вилучатимуть кошти.
«Наприклад, культуру – адже це абсолютно неприпустимо в умовах гібридної війни. Тому щодо цього питання очікуються складні дискусії», – каже він.
Богдан Білан
Тарас Смакула
