Чимало мешканців висловлюють незгоду із можливим перейменуванням. Інші ж пропонують повернути місту його історичну назву – Кристинопіль. Або ж перейменувати Червоноград на Шептицький. Повернути місту історичну назву – добра ідея, але вона має звучати в українському правописі. І для цього є вагомі історичні аргументи.
Трохи історії
1951 рік став переломним для багатьох жителів Люблінського воєводства Польської республіки та Дрогобицької області УРСР. Тодішні події увійшли в історію як «обмін ділянками державних територій», а у Польщі під назвою «Аkcia H-T 1951». Події розгорталися впродовж майже цілого року. Відбулось підписання міждержавних договорів 15 лютого та 26 травня, згідно з якими визначались території розміром 480 кв. км. з відповідними змінами існуючого на той час кордону. Місцеве населення із зазначених територій виселяли.
Українське населення із Кристинополя вивезли ще у 1946 на територію СРСР, єврейське – залишило місто ще на початку Другої світової війни у 1939 році. А 1951 року з нього виселяли вже поляків.
10 листопада 1951 року з'явився Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про утворення Забузького району у складі Львівської області», центром якого стало місто Белз. На території Забузького району утворювали Червоноградську міську раду з центром у місті Червоноград (Кристинопіль).
Отже, нова назва нашого міста без пояснень була подана вже як факт. Вона мала б свідчити про молоде шахтарське, соціалістичне, радянське місто. А у радянській державі червоний колір – це колір пролитої крові за державу Рад.
Червоний колір – українською мовою, а російською – красний. Тому назва Красноград паралельно із назвою Червоноград у 50-60-х активно вживалася, в тому числі і на офіційному рівні (документальному).
У нашому музеї є копії документів тих часів. Так, у свідоцтві про народження, виданому в 1953 році Дарії Градюк (запис російською мовою), написано, що вона народилася у 1942 році у Краснограді Забузького району Львівської області. І місце реєстрації – Красноград. Є у музеї і документи, видані у 1952-1953-1954 роках, на користування житлом. Одне і те саме житло у документах, які написані російською мовою – у місті Красноград, українською мовою – Червонограді. У профспілковому квитку, виданому у 1961 році, написано (запис російською мовою), що робітник працює на шахті 1 Красноградская. Бачила я і печатку красноградської міліції.
Через це траплялися непорозуміння і плутанина, адже Красноград був у Харківської області. На офіційному рівні вже не вживалася ця назва, хоча на побутовому вона вживалася майже до розпаду Радянського Союзу.
Звідки походить історична назва Кристинопіль
Радянським містом нас вважають і дотепер. Відвідувачі музею часто запитують, чому ми, галичани, ще не перейменували своє місто.
Його історична назва починаючи із 1692 по 1951 роки – Кристинопіль. Усім добре відомо, звідки походить ця назва. Місто назване на честь дружини його засновника Фелікса-Казимира Потоцького (1630-1702) Кристини (Христини) Потоцької (1643-1699) з роду Любомирських. Але якщо ще глибше дослідити її походження – то вона нащадок давнього русько-українського князівського роду Острозьких, відомого із XIV і до початку XVII століть. Її бабусею була Софія з Острозьких (1595-1622). Цей рід прославився своїми військовими і політичними, культурними і релігійними діячами. Вони були великими магнатами і меценатами.
Серед уславлених нащадків і Костянтин Іванович Острозький (1460 – 1530) – видатний полководець і державний діяч Великого князівства Литовського, Жематійського і Руського, який перетворив місто Острог на осередок слов'янської культури. А у наших краях він відомий битвою під Сокалем 2 серпня 1519 року, коли польсько-литовсько-руське військо, яким князь командував, вело битву із татарами.
Читайте також: Як можуть перейменувати Червоноград на Львівщині та жителі проти
Шлюб Христини і Фелікса відбувся у 1661 році. І таким чином через 142 роки Христина ступила на Прибузькі землі, де прийняв битву її пращур. Кристина (Христина) була глибоко релігійною особою, у дитинстві мріяла стати черницею. Можливо, знаковим було і те, що її назвали Христина, що з латинської означає християнка та посвячена Христу. Вона була фундаторкою храмів у Сокалі та Красноставі, опікункою релігійних товариств.
До слова, Кристинопіль як місто, прославили українці! Зокрема й отці Василіяни. Саме у нашому Кристинопільському монастирі у 1892 році монаші обітниці складав майбутній митрополит Андрей Шептицький. Із 1894 року у місті діяло українське релігійне згромадження – сестри-служебниці, відомі своєю жертовною діяльністю на благо потребуючих людей.
У Кристинополі служили і співзасновниця згромадження сестра Йосафата Гордашевська та сестра Тарсикія Мацьків (у 1944 році застрелена радянським воїном), які є занесені до лику блаженних і є нашими небесними захисниками.
Світ поклоняється українським святиням – чудотворній іконі Кристинопільської Божої Матері (18 ст.) та рукопису 12 ст. «Кристинопільський апостол».
Для усіх жителів нашого міста показовою має стати позиція щодо назви митрополита Андрея Шептицького. 14 серпня 1892 року у своєму рукописному документі про складення довічної професії тоді ще брат Андрей Шептицький підписує, що подія відбулася в монастирі «Христинопольским».
У ХХ столітті в україномовному просторі активно вживалася назва Христинопіль. Так, у 1935 році у Львові в журналі «Життя і знання» відомий український архітектор-історик Володимир Січинський опублікував своє дослідження «Христинопіль». І досі, працюючи з давніми документами у ЦДІАУ у Львові, щоб дослідити давню історію міста, також варто в географічному покажчику шукати місто Христинопіль.
Тому безсумнівно, що при перейменуванні місто повинно повернути давню назву в українському правописі – Христинополь або Христинопіль, що мені є ближчим. У минулому місто називали по різному: Кристинополь і Кристинопіль, Христинопіль і Христинополь.
Натомість усвідомлюючи усю велич такої постаті як митрополит Андрей Шептицький, я вважаю, що його прізвище як назву могло б мати місто обласного підпорядкування або той населений пункт, з яким надзвичайно тісно пов’язана доля та діяльність видатного діяча.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
____________________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.