Фото: krystynopol.info
Місто Червоноград увійшло до переліку населених пунктів, які Національна комісія зі стандартів державної мови пропонує перейменувати. Це місто потрапило туди через невідповідність лексичним нормам української мови, що, зокрема, стосуються російської імперської політики.
Рекомендацію щодо зміни назви Червонограда озвучив Український інститут національної пам'яті, відповідно до закону про деколонізацію. До кінця жовтня у Червонограді триватимуть консультації з громадськістю щодо перейменування міста. Одна з них відбулася 8 жовтня.
Що каже влада
«Червоноградська міська рада не ініціює і не уповноважена приймати рішення щодо перейменування міста. Це питання в компетенції Верховної Ради. Наше місто вступило в цей процес на підставі того, що Український інститут національної пам'яті включив назву міста Червоноград до переліку на перейменування. На виконання цього закону на 31-ій сесії Червоноградської міськради погодили створити спеціальну робочу групу, яка займатиметься вивченням думки мешканців міста щодо перейменування. Загалом рішення про перейменування приймає Верховна Рада на підставі пропозицій від органу місцевого самоврядування», – сказав у коментарі Tvoemisto.tv заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, голова спеціальної робочої групи Тарас Тирко.
Він зазначає, що мешканці мають можливість запропонувати нову назву для міста. У випадку, якщо у визначений законо термін не запропонують певну назву, то Верховна Рада прийматиме рішення про перейменування на підставі пропозицій Українського інституту національної пам'яті.
«Маємо 30 днів, щоб вивчити думку мешканців щодо цього питання. Цей період вирішили розділили на два: з 2 по 12 жовтня ми займалися збором варіантів нової назви і робили це двома шляхами. Перший – електронний, де мешканці могли проголосувати на сайті міськради, другий – провели консультації в Народному домі. Після закінчення цього періоду спеціальна робоча група опрацює ці назви, адже їх є багато», – каже він.
Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова. До родинного гнізда Потоцьких
Також Тарас Тирко зазначив, що багато людей проти перейменування міста.
«Ми розуміємо, що багато людей проти перейменування міста. За моїми спостереженнями, ті люди, які проти перейменування, поділяються на дві категорії: перші люблять і звикли до назви Червоноград та нічого не хочуть бачити в цьому комуністичного, а другі вважають, що єдиною альтернативною назвою буде Кристинопіль, проте вони мають упереджене ставлення до цієї назви, адже це на честь доньки польського шляхтича, який володарював колись у наших краях», – додав він.
Що кажуть мешканці
У Народному домі під час консультації кожен з учасників у форматі «вільного мікрофона» мав можливість висловити свою позицію стосовно доцільності перейменування, запропонувати нову назву міста чи повернути його колишню назву.
Переважна більшість присутніх у залі висловилися за те, аби не змінювати назву міста. Також чимало пропозицій лунало, аби відкласти розгляд цього питання, адже воно не на часі. І лише троє учасників зустрічі запропонували змінити назву міста на такі: Кристинопіль, Клюсів та Сагайдачний.
Відомо, що на зборах не дали виступити представнику Українського інституту національної пам'яті.
«Ми підготуємо звернення до СБУ. Бо зривати процес деколонізації під час повномасштабної війни – це робота на агресора. Вибору в Червонограда немає. Якщо не перейменуються самі – місто перейменує вже Верховна Рада України», – йдеться у повідомленні Деколонізації.України.
Ба більше, як зазначив головний юрист Львівської облради Ярослав Гасяк, перейменування населеного пункту не коштуватиме жодних бюджетних витрат.
Громадська активістка Анастасія Безпалько запропонувала перейменувати місто Червоноград на Шептицький (аналогічно до Хмельницького чи Кропивницького).
«Яке відношення Шептицький має до нашої громади? У 1892 році він склав вічні обіти у Кристинопільському монастирі (належав до отців василіян), а також викладав тут філософію, тому наше місто у його житті точно відіграло важливу роль. Зараз на території монастиря є його памʼятник. Мені здається, що це найкращий варіант назви – вона українська, наповнена сенсом і популяризує видатну українську постать, чий внесок в незалежність України і розвиток українців неможливо переоцінити», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Відремонтувати прикордонну дорогу Червоноград – Рава-Руська планують до кінця 2024 року
Зазначимо, на сайті Червоноградської міської ради мешканці пропонують також такі назви: Новий Двір, Довгобудськ, Торонто, Кристинопіль, Христинопіль тощо. Однак все ж таки чимала кількість жителів виступили проти перейменування.
«Залишити назву міста в спокої. Бо з поки озвучених варіантів – жоден, на мою думку, не є хорошим. Кристинопіль – це буде те саме, що з радянською назвою, тільки в часи польського панування...Також це відноситься до усіх варіацій на цю тему. Клюсів та Новий двір – це були невеличкі села біля Кристинополя, і виділяти якесь одне з них на фоні іншого, вважаю, не буде справедливим. Так, на превеликий жаль, основний розвиток цих територій саме як міста припав на радянський і польський часи. І тому будь-яка зміна назви – це відкидування від того, що вже є. Бо саме Червоноград – це шахтарське місто, Червоноград – місто, де першим було демонтовано пам'ятник леніну. Тому варто залишити назву», – написав Андрій Шульган.
Історія міста
Червоноград розташований на берегах Західного Бугу, неподалік кордону з Польщею. Він є важливим центром гірничодобувної промисловості. Місто заснував у 1692 році великий коронний гетьман Фелікс Казимир Потоцький. Він назвав його на честь своєї дружини Кристини Любомирської — Кристинопіль. Його онук — воєвода руський Франц Салезій Потоцький — побудував палац і заснував монастир Василіян. Тут він тримав постійний козацький полк. У 1760-х роках в кристинопільському палаці Потоцьких побував Джакомо Казанова.
Син Франца Салезія Потоцького, Станіслав Щесний Потоцький, після трагедії з Гертрудою Коморовською (його батько був проти їхнього шлюбу і віддав наказ викрасти її, помістити в монастир та добитися анулювання шлюбу, але викрадачі випадково задушили дівчину і викинули тіло в ополонку в річці Рата), переніс родинну «столицю» Потоцьких з Кристинополя до Тульчина.
Після першого поділу Речі Посполитої Кристинопіль разом з усією Галичиною відійшов до володінь Габсбурґів. До середини XIX століття місто мало чотирьох власників. Після окупації військами ІІ Речі Посполитої містечко належало до Польщі, було центром ґміни Сокальського повіту. 15 лютого 1951 перейшло СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди, і з 3 листопада цього ж року Кристинопіль став називатися Червоноградом. Взамін Польща отримала 3 червня 1951 року Устрики Долішні з районом.
Антоніна Костик
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
