ДОКС взяв на облік 27 пам’яток археології, серед них фундамент Трьохсвятительської церкви

Департамент охорони культурної спадщини КМДА взяв на державний облік 27 пам’яток археології. Про це повідомляє «Центр консервації предметів археології»

На державний облік взяли:

• Городище з посадом Троєщина-Вигурівщина 10–12 ст.;
• Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря кінця 17–18 ст. (вул. Григорія Сковороди, 2);
• Культурний шар Києво-Печерського монастиря 10–20 ст.(вул. Лаврська, 9);
• Культурний шар Копиріва кінця 10–13 ст. (пл. Львівська та прилеглі до неї ділянки міської забудови);
• Могильник 10 ст. на горі Юрковиці (північний схил г. Юрковиця);
• Палац 10 ст. (Андріївський узвіз, 38);
• Печі для випалу вапна 11 ст. (вул. Ірининська, 5–6);
• Печі для випалювання плінфи 10 ст. (вул. Володимирська, 2);
• Багатошарове поселення на Старокиївській горі (вул. Володимирська, 2);
• Поселення трипільської культури в урочищі Лиса гора 3 тис. до н. е. (вул. академіка Писаржевського);
• Поселення пізньотрипільської культури Софіївського типу 3100–2500 р. до н. е. ( (між вул. Олени Теліги та Кирилівською);
• Фундаменти стін двору митрополита 11–13 ст. (вул. Володимирська, 24);
• Культурний шар Гнилецького печерного монастиря 12 ст. (ур. Церковщина);
• Фундаменти будівлі (лазні) 11–12 ст. (вул. Володимирська, 24);
• Фундаменти палацу (південного) 10–11 ст. (вул. Володимирська, 2);
• Фундаменти палацу (західного) 10–11 ст. (пров. Десятинний, 7);
• Фундаменти (залишки) різночасових споруд 10–12 ст. (вул. Володимирська, 2);
• Фундаменти Софійських воріт кінця 17 ст. (вул. Володимирська, 11);
• Фундаменти та залишки стін церкви Успіння Богородиці 12 ст. (пл. Контрактова);
• Залишки храму 12–13 ст. (вул. Андріївська, 7);
• Залишки фундаментів церкви 11–13 ст. (вул. Борисоглібська, 11);
• Залишки фундаментів церкви Св. Василя (Трьохсвятительської) 12 ст.
• Монастирський льох 1713 р. у садибі Михайлівського Золотоверхого монастиря (вул. Трьохсвятительська, 4–6);
• Залишки Федорівського храму 1874 р. (вул. Багговутівська, 4а);
• Фундаменти дзвіниці Свято-Пантелеймонівського монастиря у Феофанії 1863 р.;
• Фундаменти дзвіниці Троїцької церкви у Китаєві 1835 р.;
• Комплекс підземних споруд у садибі Софійського собору (вул. Володимирська, 24).

Серед цих пам’яток на особливу увагу заслуговує об’єкт культурної спадщини «Залишки фундаментів церкви Св. Василія (Трьохсвятительської) 12 ст.» .

_{Василівська церква у ХІІ ст. Реконструкція Юрія Асєєва}

Цей храм, як і чимало інших старовинних київських храмів, у 1930-х роках знищила радянська влада, попри те, що ця історична пам’ятка мала надзвичайно важливе значення для самовизначення українців як однієї з європейських націй, що має давню багату та самобутню культурну ідентичність.

Сучасна історична наука вважає, що муровану церкву С.Василія Великого у 1183 р. побудував київський князь Святослав Всеволодович. Проте до XІХ ст. включно дослідники історії Києва фундатором означеного храму вважали князя Володимира Великого. Останній після повернення з Корсуня (де був охрещений та прийняв ім’я Василія) знищеного пантеону язичницьких богів – Перуновому пагорбі у 988 р. спорудив дерев’яну церкву Св.Василія, яка могла бути попередницею однойменного мурованого храму. Якщо це так, то церква Св.Василія Х ст. була другим християнським київським храмом після Десятинної церкви.

Храм Св.Василія храм пережив монголо-татарську навалу 1240 р. і у XVI ст. продовжував своє існування як церква Трьох Святителів – учителів, проповідників і Отців Східної Церкви: Св.Василія Великого, Св.Григорія Богослова і Св.Івана Золотоустого.

З Василівською церквою повязані імена таких видатних діячів української історії як київський митрополит Петро Могила (який опікувався храмом у 1630-х – 1640-х рр.), київський митрополит Варлаам Ясинський (який у 1693 р. почав відбудову багатовікової церкви) та генеральний суддя українського козацького війська Василь Кочубей, який у 1706–1707 рр. відновив храм Св.Василія у формах українського архітектурного бароко. При цьому східна частина храму збереглись з ХІІ століття.

Коли радянська влада у 1934 р. почала спорудження Урядового центру, його складовою стала будівля, у якій нині розміщується МЗС України. Друга будівля, симетрична до першої, мала бути споруджена на місці Михайлівського монастиря.

Церква Св.Василія була розібрана і єдиною згадкою про неї є назва сучасної Трьохсвятительської вулиці, яка пролягає між Європейською та Михайлівською площами.

Проте місце, де до 1935 р. стояла церква Св.Василія, не було забудоване. Тому існує вірогідність під час проведення археологічних розкопок виявити залишки цієї видатної пам’ятки археології, історії та архітектури.

__________________________________________________________________________________________________