Українська військова, волонтерка і поетеса Ярина Чорногуз поділилася прикрою історією, яка сталася з її донькою в київській школі. Про це вона розказала на своїй сторінці у Facebook, пише NV.
Чорногуз зауважила, що її донька — «єдина дитина в класі, яка розмовляє на перерві українською мовою». І під час перерви почула «собі у спину іронічну фразу від іншої дитини: «вона прямо українка».
«У мене логічне питання — ким себе вважає дитина, яка кинула це в спину моїй дочці? Савєцкім челавєкам? росіянкою? істотою без національності, яка говорить на общепанятнам? Ким себе вважають батьки, від яких їхня дитина перебрала оце вєлікарускає кліше «вона прямо українка». Як часто вони вживають цю зверхню фразу щодо українськомовних українців, що це так легко повторює дитина у 9 років?» — запитує у дописі військова.
Ярина Чорногуз, донька українського журналіста і громадського діяча Ярослава Чорногуза й онука українського письменника Олега Чорногуза, розповіла, як свого часу, на початку 2000-х, її дражнили в школі за українську мову, і тоді вона мріяла переїхати вчитись до Львова.
«Коли у мої шкільні часи, на початку 2000-х, мене у школі дражнив як мінімум один російськомовний хлопчик «дивіться, яка щира українка», я його просто під час гри в волейбол била ногами. І досі шкодую, що не посилала рускім матом. Очевидно, треба починати вчити цього свою дочку», — зауважила вона.
У своєму пості вона також звернулася до батьків, які виховують своїх дітей російськомовними.
«Дякую вам, любі батьки в Києві, які виховують своїх дітей російськомовними і зневажливими до української мови. Які не вчать дітей поважати тих дітей, хто на перерві завжди принципово говорять українською. Моя дочка вихована саме так, і навіть під час булінгу, будучи скромною та переважно мовчазною, не переходить на російську, я нею пишаюся. Дякую вам, хто не вчить мовної стійкості, а вчить на уроках говорити українською, а на перервах щебетати на общепанятнам та бути зарозумілими російськомовними стервочками і травити дітей через їхню несхожість з ними. Дякую і за те, що сьогодні я згадала, як мріяла дитиною переїхати у Львів та вчитися там у школі, і задумалася про те, щоб переїхати зараз, аби моя дочка не страждала від цього вашого колективного сорому, які не здатні скинути із себе мовне клеймо російської колонії навіть під час геноцидної війни проти вас. Дякую вам, що моя дитина через вашу російськомовність почувається чужою у київських школах», — написала вона.
Військову підтримали у коментарях під її постом.
У коментарях зауважують, що відповідальність лежить також на вчителях і вихователях в дитячих садочках, і наводять свої приклади.
___________________________________________________________________________________________________
